1. Схвалити Концепцію Державної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що додається.

Визначити Мінсім'ямолодьспорт державним замовником Програми.

2. Мінсім'ямолодьспорту разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити проект Державної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і подати його Кабінетові Міністрів України до 1 жовтня 2006 року.

За останні десять років на 60 відсотків збільшилася кількість дітей, влаштованих до закладів усіх форм власності для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - заклади). Тільки протягом 2004 року до будинків дитини влаштовано 5 тис., дитячих будинків - 2,4 тис. і до інтернатних закладів - 3 тис. дітей.

На даний час державні заклади займають провідне місце в системі утримання та виховання, хоча статтею 5 Сімейного кодексу України визначено пріоритет сімейних форм виховання.

Перевантаженість закладів не дає можливості створити сприятливі умови для повноцінного виховання дітей.

У випускників інтернатних закладів виникають проблеми через відсутність житла, постійного місця роботи, а також труднощі із створенням власної сім'ї. Діти молодих одиноких матерів - колишніх випускниць закладів виховуються у тих самих закладах, в яких перебували їх матері.

В основу функціонування системи закладів покладено віковий принцип. Це означає, що до досягнення повноліття дитина перебуває в двох-трьох закладах - будинок дитини, дитячий будинок, інтернатний заклад, пристосовуючись кожного разу до нового середовищ , педагогічного та дитячого колективу, що спричиняє їх психологічне травмування і ускладнює в подальшому соціальну адаптацію.

Державна програма реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - Програма), поширюється на заклади усіх форм власності і спрямована на створення умов для реалізації державної політики щодо забезпечення державних гарантій і конституційних прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - діти), їх соціального захисту, створення закладів нового типу із сімейними формами виховання.

Метою Програми є:

створення умов для реалізації державних гарантій і конституційних прав кожної дитини;

реалізація права на розвиток у сім'ї, в територіальній громаді, тобто виховання дітей насамперед за місцем їх походження;

створення умов для фізичного, розумового і духовного розвитку кожної дитини;

забезпечення соціального захисту дітей, здобуття ними належної освіти та опанування навичок до самостійного життя;

сприяння поширенню сімейних форм виховання дітей;

запобігання дитячій безпритульності і бездоглядності, правопорушенням, жорстокому поводженню з дітьми, насильству над ними;

забезпечення захисту прав дітей на спілкування з батьками та іншими родичами;

розвиток здібностей кожної дитини;

виховання братів і сестер в одному закладі;

забезпечення надання дітям індивідуальних психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, юридичних та інформаційних послуг;

утворення закладів нового типу із сімейними формами виховання;

запобігання поширенню сирітства;

посилення відповідальності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за забезпечення соціального захисту дітей.

Реформування системи закладів може проводитися з урахуванням місця походження та місця проживання дітей.

У процесі реформування системи закладів слід враховувати місце походження дітей, оскільки при цьому більш повно забезпечується захист їх прав на спілкування з батьками та іншими родичами.

В Україні, зокрема в Дніпропетровській, Закарпатській, Київській і Львівській областях, накопичений певний досвід з розукрупнення інтернатних та утворення малокомплектних закладів, вихованцями яких є діти, що народилися в місцевості, де розташовані такі заклади. Діти, що виховуються в малокомплектних закладах, навчаються у середніх загальноосвітніх школах, підтримують стосунки з батьками та іншими родичами.