Верховна Рада Автономної Республіки Крим 6 березня 2014 року прийняла Постанову № 1702-6/14 "Про проведення загальнокримського референдуму".

Названою Постановою Верховна Рада Автономної Республіки Крим постановила увійти до складу Російської Федерації як суб'єкт Російської Федерації та провести 16 березня 2014 року загальнокримський референдум (включаючи місто Севастополь), на який винести альтернативні запитання: "1) Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?"; "2) Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?". Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим також затверджено текст бюлетеня для голосування на загальнокримському референдумі 16 березня 2014 року і Тимчасове положення про загальнокримський референдум, утворено Комісію Автономної Республіки Крим із проведення загальнокримського референдуму.

Наведені положення Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 6 березня 2014 року № 1702-6/14 не відповідають нормам Конституції України, зокрема:

статті 2 Конституції України, якою встановлено, що суверенітет України поширюється на всю її територію, територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною;

статті 134 Конституції України, за якою Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання;

статті 133 Конституції України, відповідно до якої Автономна Республіка Крим і місто Севастополь входять до складу України, як і інші адміністративно-територіальні одиниці, що складають систему адміністративно-територіального устрою України;

статті 132 Конституції України, якою визначено засади єдності та цілісності державної території, на яких грунтується територіальний устрій України, що гарантуються, зокрема, нормою статті 157 Конституції України, яка не допускає навіть внесення змін до Конституції України, якщо вони спрямовані на порушення територіальної цілісності України;

статті 73 та пункту 2 частини першої статті 85 Конституції України, за якими питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України;

пунктам 13 і 20 частини першої статті 92 Конституції України, які відносять визначення територіального устрою України, організацію і проведення референдумів до виключного регулювання законами України, а відтак, і статті 75, пункту 3 частини першої статті 85, статті 91 Конституції України, за якими прийняття законів належить до повноважень виключно парламенту - Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу в Україні;