ЗАКОН УКРАЇНИ
Про театри і театральну справу
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, № 26, ст.350)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 3421-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.199
N 5461-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 5, ст.62
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712
№ 911-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст.50
№ 955-VIII від 28.01.2016, ВВР, 2016, № 10, ст.103
№ 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188
№ 1724-IX від 08.09.2021, ВВР, 2021, № 50, ст.396
№ 2811-IX від 01.12.2022, ВВР, 2023, № 57, ст.166
№ 3120-IX від 29.05.2023, ВВР, 2023, № 76, ст.265
№ 3760-IX від 04.06.2024 )
( Установити, що у 2016 році норми і положення частини другої статті 13, частини першої статті 14, абзацу сьомого частини другої статті 21 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015 )
( У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади в галузі культури" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв" у відповідному відмінку згідно з Законом № 5461-VI від 16.10.2012 )
Цей Закон регулює суспільні відносини в галузі театральної справи, що виникають у зв'язку зі створенням, публічним виконанням та публічним показом театральних постановок, визначає правовий статус театрів, форми їх державної підтримки, порядок їх створення і діяльності та спрямований на формування і задоволення творчих потреб та інтересів громадян, їх естетичне виховання, збереження, розвиток та збагачення духовного потенціалу Українського народу.
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів.У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
театр - заклад культури (підприємство, установа чи організація) або колектив, діяльність якого спрямована на створення, публічне виконання та публічний показ творів театрального мистецтва;
театральна справа - комплекс заходів, спрямованих на створення, публічне виконання та публічний показ творів театрального мистецтва, їх поширення і збереження, забезпечення умов для розвитку театральної творчості, професійної освіти, науки, театральної журналістики, видавничої діяльності з історії, теорії та практики театрального мистецтва, відповідної музейної та архівної діяльності;
театральне мистецтво - вид мистецтва, особливістю якого є художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами;
театральна діяльність - діяльність у галузі театрів і театральної справи, пов'язана зі створенням, публічним виконанням, публічним показом, поширенням та збереженням творів театрального мистецтва, забезпеченням умов для розвитку театральної творчості, підготовкою професійних кадрів, пропагандою кращих зразків театрального мистецтва;
суб'єкти театральної діяльності - юридичні або фізичні особи, які є учасниками правовідносин у сфері театральної діяльності;
театральна постановка - твір театрального мистецтва, створений на основі драматургічного, музично-драматургічного або літературного твору, що має єдиний задум та конкретну назву;
вистава - публічне виконання театральної постановки;
постановник (режисер-постановник, художник-постановник, художник-декоратор, художник з костюмів, художник зі світла, балетмейстер-постановник, диригент-постановник, хормейстер-постановник, інші) - фізична особа, яка здійснює на основі самостійного художнього рішення театральну постановку або окрему її частину;
театральний продюсер - юридична або фізична особа, яка забезпечує фінансування, організацію створення, публічного виконання і (або) публічного показу театральної постановки, гастрольних заходів;
репертуар театру - сукупність творів театрального мистецтва, які публічно виконуються в театрі протягом певного періоду.
Стаття 2. Законодавство України про театри і театральну справу.Законодавство України про театри і театральну справу базується на Конституції України і складається з цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього.
( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5461-VI від 16.10.2012 )
Особисті немайнові і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані зі створенням та використанням творів літератури і мистецтва (авторське право), права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права) регулюються Законом України "Про авторське право і суміжні права" та іншими нормативно-правовими актами.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про театри і театральну справу, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 3. Державна політика в галузі театру і театральної справи.Держава регулює відносини в галузі театру і театральної справи шляхом формування державної політики у цій сфері, створення фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, наукового, нормативно-правового та іншого забезпечення умов діяльності та розвитку театрів.
Державна політика в галузі театру і театральної справи базується на принципах гуманізму, демократизму, пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей, свободи творчості та загальнодоступності театрального мистецтва.
Основними напрямами державної політики в галузі театру і театральної справи є:
забезпечення соціально-економічних, правових і наукових умов для ефективної діяльності театрів;
підтримка і розвиток мережі театрів, забезпечення їх сучасним технічним обладнанням;
стимулювання розвитку театральної справи шляхом удосконалення її матеріально-технічної бази, надання пільг щодо оподаткування та кредитування, морального і матеріального заохочення осіб, які зробили значний внесок у театральну справу;
сприяння науковим дослідженням у галузі театру і театральної справи;
розроблення та сприяння реалізації державних цільових та регіональних програм розвитку театрів і театральної справи, забезпечення їх фінансування за рахунок державного та місцевих бюджетів;
( Абзац шостий частини третьої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006 )
забезпечення підготовки фахівців театрального мистецтва у вищих навчальних закладах та підвищення фахової кваліфікації творчих працівників театрів, їх правовий і соціальний захист;
забезпечення охорони, збереження та утримання театральних будівель (споруд, приміщень), що є об'єктами державної та комунальної власності;
підтримка видатних діячів театру, молодих талановитих авторів та виконавців шляхом встановлення державних, комунальних та галузевих стипендій і премій;
сприяння міжнародному співробітництву в галузі театру і театральної справи;
забезпечення дотримання суб'єктами театральної діяльності законодавства, зокрема у сфері авторського і суміжних прав.
Стаття 4. Загальнодоступність театрального мистецтва.
Громадяни незалежно від раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак мають право доступу до театрального мистецтва як культурного надбання Українського народу.
Загальнодоступність театрального мистецтва забезпечується бюджетним фінансуванням державних та комунальних театрів, установленням їх пільгового оподаткування та кредитування, а також наданням необхідної допомоги, пільг та гарантій окремим категоріям громадян для реалізації ними права щодо загальнодоступності театрального мистецтва.
Стаття 5. Свобода творчості у сфері театрального мистецтва.Відповідно до Конституції України громадянам гарантується свобода творчості у сфері театрального мистецтва, захист прав на об'єкти права інтелектуальної власності, майнових інтересів, які виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності в галузі театру і театральної справи.
Творчість у сфері театрального мистецтва є вільною. Забороняються створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад з метою цензури театральної діяльності.
Свобода творчості у сфері театрального мистецтва забезпечується наданням театрам самостійності в організації їх діяльності, в тому числі у:
втіленні та розкритті драматургії, відборі мистецьких засобів для створення театральної постановки;
плануванні, створенні та прокаті репертуару театру;
виборі режиму роботи, засобів і місць публічного виконання вистав тощо.
Не допускаються вимоги щодо попереднього погодження на публічне виконання чи публічний показ театральної постановки або її частини з боку посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором твору театрального мистецтва.
Обмеження або заборона публічного виконання чи публічного показу театральної постановки, а також інших видів її використання, публікації інформаційних та рекламних матеріалів про театральну постановку можливі за рішенням суду у випадках, якщо публічне виконання чи публічний показ творів театрального мистецтва використовуються для закликів до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.
Стаття 6. Самодіяльна театральна творчість.
Самодіяльна театральна творчість є складовою частиною театрального життя України.
Держава всебічно сприяє розвитку самодіяльної театральної творчості, основу якої становлять різноманітні театральні вистави, які виконуються самодіяльними театральними колективами, що діють у складі підприємств, установ, організацій, навчальних закладів.
РОЗДІЛ II
ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ, ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЛІКВІДАЦІЇ ТЕАТРІВ
Стаття 7. Створення театрів.На території України створюються і діють театри, що відрізняються за видами театрального мистецтва, формою власності, спрямованістю на різні верстви населення та іншими ознаками.
Рішення про створення театру приймають його засновники (власники).
Засновниками театру можуть бути органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, юридичні або фізичні особи. Підставою для створення театрів є соціально-економічні, національні, культурно-мистецькі потреби регіонів та наявність відповідних творчих, кадрових і матеріально-технічних можливостей.
Театри можуть створюватися і діяти в усіх організаційних формах, передбачених законом.
Театри є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють у складі інших юридичних осіб (підприємств, установ, організацій, навчальних закладів), у самодіяльних та інших не заборонених законом формах.
Театри, засновані на державній або комунальній власності, мають відповідно статус державного чи комунального театру.
Установчі документи театру повинні відповідати вимогам закону щодо установчих документів для відповідної організаційної форми юридичної особи.
За видатні досягнення, пов'язані з розвитком вітчизняної культури, творчому колективу театру може бути надано статус академічного.
Провідному театру, що має загальнодержавне і міжнародне визнання, колектив якого має статус академічного, може бути надано статус національного.
Порядок надання театрам статусу національного чи академічного визначається законодавством.
Стаття 8. Мета і види основної діяльності театру.Метою основної діяльності театру є розвиток театрального мистецтва і театральної справи, формування та задоволення потреб населення в театральному мистецтві. Основна діяльність театру не має на меті одержання прибутку.
Видами основної діяльності театру є:
створення, публічне виконання та публічний показ театральних вистав, інших творів театрального мистецтва на власній сцені (сценах) та на гастролях, організація мистецьких фестивалів, конкурсів, оглядів, а також реалізація квитків на зазначені заходи;
підготовка театральних постановок, театрально-концертних програм та інших заходів на основі договорів з юридичними та фізичними особами для їх публічного виконання чи публічного показу на власній чи орендованих сценах з додержанням прав авторів та виконавців ролей (партій) відповідно до законодавства про авторське право та суміжні права;
організація стажувань усіх категорій працівників театрів;
надання організаціям на основі договорів постановочних послуг, сценічних постановочних засобів для проведення вистав, концертів;
виготовлення на замовлення юридичних та фізичних осіб предметів художнього оформлення театральних постановок, концертів;
надання власної сцени іншим театрам для проведення гастрольних заходів, спільних театральних проектів та програм;
підготовка, тиражування та реалізація інформаційно-довідникових і рекламних матеріалів, копій відеоматеріалів та фонограм, пов'язаних з діяльністю театру, з додержанням прав авторів та виконавців ролей (партій) відповідно до законодавства про авторське право і суміжні права.
Стаття 9. Державна реєстрація театрів.
Державна реєстрація театрів здійснюється відповідно до закону.
Театри, створені у складі підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, державній реєстрації не підлягають. Порядок обліку таких театрів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.
Стаття 10. Ліквідація та реорганізація театрів.Ліквідація театрів здійснюється за рішенням засновника (власника), а також за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Ліквідація театрів здійснюється відповідно до закону.
У разі ліквідації державного або комунального театру їхнє майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, включаючи нерухоме майно, передається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв або відповідному органу місцевого самоврядування і може бути використане ними виключно в цілях театральної справи. Реалізація майна, майнові права на яке відповідно до договору між суб'єктами театральної діяльності не належать театру, здійснюється згідно з цим договором.
( Частина третя статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5461-VI від 16.10.2012 )
Реорганізація (злиття, приєднання, поділ тощо) театрів здійснюється відповідно до закону.
Стаття 11. Об'єднання театрів.
Театри України можуть об'єднуватися у професійні та громадські організації з метою координації своєї творчої, наукової, виробничої та іншої діяльності для вирішення спільних творчих, економічних і соціальних питань. Діяльність цих об'єднань регулюється відповідно до законодавства.
Театри, їх об'єднання можуть входити до відповідних міжнародних організацій.
Стаття 12. Права та обов'язки театрів.Театри мають право самостійно планувати свою творчу та господарську діяльність, установлювати ціни на квитки, визначати перспективи свого розвитку, добирати репертуар тощо.
Ціни (тарифи) на платні послуги, що надаються театром, ставки сплачуваної театрами справедливої винагороди авторам, виконавцям, іншим належним суб’єктам авторського та/або суміжних прав, установлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
( Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2811-IX від 01.12.2022 )
Театри, що здійснюють публічне виконання та публічний показ театральних постановок, зобов'язані:
забезпечувати під час вистави охорону життя та здоров'я глядачів, а також їхнього майна, прийнятого на зберігання;
вивішувати для загального огляду в місцях продажу квитків та в місцях публічного виконання і (або) публічного показу театральної постановки афішу, оформлення якої здійснюється відповідно до Порядку оформлення театральної афіші, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв;
надавати глядачам інформацію про місце проведення, час початку та закінчення вистави, ціни на квитки, умови їх придбання та повернення, пільги, передбачені для певних груп глядачів, вікові обмеження на відвідання вистави, а також про публічне виконання та/або публічний показ вистави іншою мовою, ніж державна, та її супровід перекладом державною мовою;
( Абзац четвертий частини третьої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3760-IX від 04.06.2024 )
повертати гроші за попередньо продані квитки на вимогу глядача, але не пізніше, ніж за годину до початку вистави, або замінювати їх квитками на інші вистави;
укладати договори щодо розпоряджання майновими правами на об’єкти права інтелектуальної власності із авторами, виконавцями, іншими належними суб’єктами авторського та/або суміжних прав або договори з організаціями колективного управління відповідно до закону.
( Абзац шостий частини третьої статті 12 в редакції Закону № 2811-IX від 01.12.2022 )
Стаття 13. Організація діяльності театру.Діяльність театру, пов'язана зі створенням, публічним виконанням та публічним показом театральних вистав, організацією гастролей, фестивалів, конкурсів, оглядів, театрально-концертних програм, здійснюється відповідно до планів, затверджених керівництвом театру.
Оплата праці артистичного та художнього персоналу театру здійснюється відповідно до Положення про умови оплати праці працівників театру, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.
Державний та комунальний театри здійснюють свою діяльність відповідно до колективного договору, Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку, Типового положення про преміювання працівників театру, Положення про порядок тарифікації артистичного та художнього персоналу театру, інших нормативно-правових актів, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, а також трудових договорів між суб'єктами театральної діяльності.
РОЗДІЛ III
ФІНАНСУВАННЯ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ТЕАТРІВ
Стаття 14. Фінансування діяльності театрів.Фінансування діяльності театрів залежно від форм власності, статусу та інших ознак, установлених бюджетним законодавством, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, інших місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань.
Засновники театрів здійснюють фінансування їх діяльності в порядку і розмірах, передбачених установчими документами.
Бюджетні асигнування та кошти, одержані від додаткових джерел фінансування театрів, не підлягають вилученню протягом бюджетного періоду, крім випадків, передбачених законом. Кошти, що надійшли з додаткових джерел фінансування, не зменшують обсягів бюджетного фінансування державних і комунальних театрів.
Додатковими джерелами фінансування театрів є:
кошти від продажу квитків на театральну виставу;
кошти та майно, одержані за роботи, які виконує театр на замовлення юридичних та фізичних осіб;
доходи від реалізації сувенірної продукції і видавничої діяльності з історії, теорії та практики театру;
плата за відео- і фотозйомки, інтерв'ю за умови дотримання авторського і (або) суміжних прав та норм Цивільного кодексу України;
винагорода (компенсація) за використання майнових прав інтелектуальної власності, що належать театру і передані за відповідним договором;
спонсорські надходження, благодійні внески, надходження від надання інших платних послуг;
інші джерела, не заборонені законом.