Відповідно до підпункту "а" пункту 2, підпункту "c" пункту 3 та пункту 4 статті 262, пункту 1 статті 267 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та пункту 8 частини другої статті 6 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання в галузі цивільної авіації, що додаються.

2. Внести до переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 420 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 46, ст. 1608), зміну, що додається.

1. Ці критерії застосовуються для проведення оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання в галузі цивільної авіації, що надається з метою сприяння авіаційній діяльності з надання послуг, які надаються в аеропорту для забезпечення функціонування аеропортів, на відкриття нових повітряних маршрутів, на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, а також державної допомоги, яка має соціальний характер, для забезпечення перевезення пасажирів повітряним транспортом.

2. Ці критерії не застосовуються для проведення оцінки допустимості державної допомоги на провадження неавіаційної діяльності та для надання послуг із наземного обслуговування (за винятком послуг із наземного обслуговування, що надаються з використанням інфраструктури аеропорту, визначеної в цих критеріях), а саме: наземного управління та нагляду (представницькі послуги та послуги зв’язку з відповідними органами державної влади та організаціями, надання приміщень для представників відповідальної особи за перевезення пасажирів, пошти та/або вантажу повітряним транспортом, контроль навантаження, обмін повідомленнями та телекомунікації, транспортування, зберігання та адміністрування одиничних навантажувальних пристроїв); обслуговування пасажирів (послуги пасажирам, включаючи перевірку квитків і проїзних документів, реєстрацію багажу та його доставку до зони сортування); обробки багажу (обробка багажу в зоні сортування, його сортування, підготовка до відправлення, завантаження та вивантаження з пристроїв, призначених для переміщення з повітряного судна в зону сортування і навпаки, а також транспортування багажу із зони сортування до зони рекультивації); обробки вантажів і пошти (для вантажних перевезень: фізична обробка експортних, трансферних та імпортних вантажів, обробка пов’язаних документів, митних процедур і виконання будь-яких процедур безпеки, узгоджених між сторонами або необхідних за обставинами; для пошти: фізична обробка вхідної та вихідної пошти, обробка пов’язаних документів і впровадження будь-якої процедури безпеки, узгодженої між сторонами або необхідної за обставинами); обробки рампи (спорядження повітряного судна на землі під час прибуття та відльоту, забезпечення повітряного судна відповідними пристроями, зв’язок у повітрі між повітряним судном і постачальником послуг, завантаження та розвантаження повітряного судна, забезпечення та експлуатація відповідних агрегатів для запуску двигуна, пересування повітряного судна під час прибуття та відльоту, а також забезпечення та експлуатація відповідних пристроїв, транспортування, завантаження на повітряне судно і вивантаження з нього продуктів харчування); послуг з обслуговування повітряних суден (зовнішнє і внутрішнє прибирання повітряного судна, охолодження та обігрівання салону, видалення снігу і льоду, розморожування повітряного судна); роботи з пально-мастильними матеріалами (організація та проведення робіт із заправки та вивантаження пального, у тому числі зберігання пального і контроль якості та кількості поставок пального, поповнення мастила та інших рідин); технічного обслуговування повітряних суден (планові послуги, що виконуються перед польотом); керівництва польотами та управління екіпажем (підготовка рейсу в аеропорту вильоту або в будь-якій іншій точці, допомога в польоті, включаючи повторне відправлення, якщо це необхідно, післяпольотна діяльність); наземного транспорту (організація та виконання перевезень екіпажу, пасажирів, багажу, вантажів і пошти між різними терміналами того самого аеропорту, але за винятком того самого перевезення між повітряним судном і будь-якою іншою точкою в межах периметра того самого аеропорту, будь-який спеціальний транспорт за запитом користувача аеропорту); послуг харчування.

3. Терміни, що вживаються у цих критеріях, мають таке значення:

1) витрати на фінансування - витрати, пов’язані з борговим та власним фінансуванням допустимих інвестиційних витрат, а саме витрати фінансування враховують частку загальної суми відсотків та винагороди за власний капітал, що відповідає фінансуванню допустимих інвестиційних витрат, виключаючи фінансування оборотного капіталу, інвестицій у неавіаційну діяльність чи інші інвестиційні проекти;

2) віддалений регіон - регіон, що розташований за межами території обслуговування аеропорту та до якого транспортне сполучення відсутнє та/або є таким, що не сприяє його соціально-економічному розвитку;

3) допустимі витрати - перелік витрат, що можуть бути відшкодовані отримувачам державної допомоги;

4) допустимі інвестиційні витрати - витрати, пов’язані з інвестиціями в інфраструктуру аеропорту, включаючи витрати на планування, централізовану інфраструктуру з наземного обслуговування (наприклад, багажні стрічки тощо) та обладнання аеропорту, за винятком інвестиційних витрат на неавіаційну діяльність, обладнання для послуг наземного обслуговування, щодо надання яких не застосовуються ці критерії, та витрат, пов’язаних із виконанням зобов’язань, покладених державою;

5) допустимі операційні витрати - витрати на надання послуг, які надаються в аеропорту, включаючи витрати на оплату праці працівників, надання послуг відповідно до укладених договорів (угод), контрактів, оплату послуг тепло-, водо-, електропостачання, зв’язку, технічного обслуговування, оренди та адміністрування, крім капітальних витрат, маркетингової підтримки чи будь-якого іншого фінансування, яке аеропорт надає авіаперевізникам, а також витрат, пов’язаних із виконанням зобов’язань, покладених державою;

6) дохід аеропорту - дохід від аеропортових зборів, оплати за послуги з наземного обслуговування та послуги за користування інфраструктурою аеропорту, за вирахуванням маркетингової підтримки або будь-яких знижок, наданих аеропортом авіаперевізникам, з урахуванням доходів, отриманих від неавіаційної діяльності (без будь-якої підтримки), виключаючи будь-яку підтримку та компенсацію за витрати, пов’язані з виконанням зобов’язань, покладених державою, у тому числі щодо надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес (крім визначення доходу під час розрахунку компенсації за надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес);

7) інвестиційна допомога - допомога для фінансування інвестиційних витрат на основні засоби, зокрема для покриття розриву у фінансуванні капітальних витрат;

8) інтенсивність державної допомоги - максимальний розмір державної допомоги, яка може надаватися, виражений у відсотках;

9) інфраструктура аеропорту - обладнання для надання послуг авіаперевізникам і постачальникам відповідних послуг, включаючи злітно-посадкові смуги, термінали, перони, руліжні доріжки, інфраструктуру централізованого наземного обслуговування та будь-які інші об’єкти, які використовуються під час надання послуг в аеропорту, за винятком інфраструктури та обладнання, яке насамперед необхідне для провадження неавіаційної діяльності, наприклад автостоянок, магазинів та ресторанів;

10) капітальні витрати - допустимі інвестиційні витрати на інфраструктуру та обладнання аеропорту, включаючи основні витрати на фінансування;

11) компенсація за надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, - відшкодування витрат суб’єкта господарювання на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес;

12) надмірна компенсація за надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, - відшкодування витрат суб’єкта господарювання на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у розмірі, який перевищує розмір компенсації за надання послуг;

13) неавіаційна діяльність - допоміжне комерційне обслуговування авіаперевізників або інших користувачів аеропорту, включаючи допоміжні послуги пасажирам, експедиторам або іншим постачальникам послуг, оренду офісів і магазинів, автостоянок, готелів тощо;

14) обґрунтований прибуток - розмір прибутку, що не перевищує розміру прибутку типового суб’єкта господарювання;

15) операційна допомога - державна допомога для покриття розриву у фінансуванні операційних витрат у формі авансового платежу або у формі періодичних платежів для покриття очікуваних операційних витрат (періодичні одноразові платежі);

16) операційний прибуток - різниця між доходами та операційними витратами, приведеними у відповідність з їх розміром на момент надання державної допомоги, якщо ця різниця є позитивною;

17) послуги, які надаються в аеропорту, - послуги, які надаються авіаперевізникам в аеропорту або в будь-якому його відокремленому підрозділі (філії, представництві, відділенні тощо) з метою забезпечення діяльності повітряних суден та можливості авіаперевізникам надавати послуги з перевезення пасажирів та/або вантажів повітряним транспортом, включаючи наземні послуги з обробки і надання централізованої інфраструктури з наземного обслуговування;

18) розрив у фінансуванні операційних витрат - операційні збитки (різниця між доходами аеропорту та допустимими операційними витратами аеропорту) за відповідний період у чистій (приведеній) вартості;

19) розрив у фінансуванні капітальних витрат - різниця між надходженнями та витратами, включаючи інвестиційні витрати на основні засоби, протягом усього строку інвестиції в чистій (приведеній) вартості;

20) середньорічний пасажиропотік - показник, визначений на основі в’їзного та виїзного пасажиропотоку протягом двох бюджетних періодів, що передують року надання державної допомоги або повідомленню про таку державну допомогу. У разі новоствореного пасажирського аеропорту слід враховувати прогнозований середньорічний пасажиропотік протягом двох бюджетних періодів після початку здійснення повітряних перевезень;

21) скрутне становище суб’єктів господарювання - вживається у значенні, наведеному в постанові Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 36 "Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги на відновлення платоспроможності та реструктуризацію суб’єктів господарювання" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 14, ст. 473);

22) територія обслуговування аеропорту - географічна межа, яка зазвичай встановлюється на відстані близько 100 кілометрів або 60 хвилин їзди автомобільним, залізничним транспортом (зокрема, поїздом або швидкісним поїздом), але з урахуванням специфіки аеропорту. Така територія обслуговування кожного конкретного аеропорту може залежати, зокрема, від різних характеристик, включаючи його бізнес-модель, місце розташування і місце призначення, які він обслуговує, віддаленість регіону, у якому розташовується;

23) типовий суб’єкт господарювання - суб’єкт господарювання, який провадить або може провадити подібну з отримувачем державної допомоги господарську діяльність (виробництво, реалізацію взаємозамінних з отримувачем державної допомоги товарів/робіт/послуг) на тому самому товарному ринку;

24) централізована інфраструктура з наземного обслуговування - інфраструктура, яка перебуває в розпорядженні різних надавачів послуг із наземного обслуговування, що провадять свою діяльність в аеропорту за винагороду, за винятком обладнання, яке належить надавачам послуг наземного обслуговування, щодо надання яких не застосовуються ці критерії, або яке експлуатують ці суб’єкти господарювання;

25) чиста (приведена) вартість - різниця між надходженнями та відповідними витратами, приведеними у відповідність з їх розміром на момент надання державної допомоги, з використанням вартості капіталу, очікуваного суб’єктом господарювання в інших подібних інвестиційних проектах, або за відсутності такої вартості капіталу - з використанням вартості капіталу суб’єкта господарювання в цілому або очікуваного прибутку, який зазвичай спостерігається в аеропортовому секторі.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Повітряному кодексі України, Законах України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", "Про захист економічної конкуренції".

4. Державна допомога може надаватися в будь-якій формі, передбаченій Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

5. До категорій отримувачів державної допомоги за цими критеріями належать:

1) суб’єкти господарювання, що надають послуги в аеропорту, та замовники будівництва об’єктів інфраструктури аеропортів та/або аеродромів щодо державної допомоги: для забезпечення функціонування аеропортів та надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес;

2) авіаперевізники щодо державної допомоги: на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес; на відкриття нових маршрутів обслуговування повітряного руху (далі - повітряні маршрути); яка має соціальний характер, для забезпечення перевезення пасажирів повітряним транспортом.

6. Державна допомога є допустимою, якщо виконуються умови, встановлені цими критеріями.

7. Державна допомога на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, щодо аеропортів із середньорічним пасажиропотоком понад 200000 пасажирів протягом тривалості надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, та авіаперевізникам, крім тих, що надають послуги, що становлять загальний економічний інтерес, щодо маршруту обслуговування повітряного руху (далі - повітряний маршрут) у віддалені регіони, середньорічна кількість пасажирів на якому не перевищує 300000 пасажирів, та державна допомога для забезпечення функціонування аеропортів із середньорічним пасажиропотоком до 3 млн. пасажирів та вантажопотоком до 200000 тонн (крім державної допомоги на відшкодування збитків, спричинених надзвичайними ситуаціями) не надається суб’єктам господарювання, які перебувають у скрутному становищі.

8. Надавач державної допомоги повинен довести, що захід державної допомоги для надання інвестиційної допомоги для забезпечення функціонування аеропортів, операційної державної допомоги для забезпечення функціонування аеропортів, надання державної допомоги на відкриття нових повітряних маршрутів є єдиним інструментом для досягнення поставленої мети або розв’язання наявних проблем. Державна допомога не може бути допустимою для конкуренції, якщо існують інші заходи для досягнення тієї самої мети або розв’язання наявних проблем без залучення державної допомоги.

9. Надання державної допомоги на відшкодування збитків, спричинених надзвичайними ситуаціями, зокрема збитків від руйнувань, спричинених актами терористичної та/або військової агресії проти України, є допустимим відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

10. Державна допомога для забезпечення функціонування аеропортів із середньорічним пасажиропотоком до 3 млн. пасажирів та вантажопотоком до 200000 тонн, для надання інвестиційної допомоги для забезпечення функціонування аеропортів, операційної допомоги для забезпечення функціонування аеропортів, надання державної допомоги на відкриття нових повітряних маршрутів є допустимою, якщо має стимулюючий ефект.

11. Державна допомога має стимулюючий ефект, якщо дотримуються такі умови:

отримувач інвестиційної допомоги для забезпечення функціонування аеропортів із середньорічним пасажиропотоком до 3 млн. пасажирів та вантажопотоком до 200000 тонн та надання інвестиційної допомоги для забезпечення функціонування аеропортів звернувся за державною допомогою до початку робіт над проектом, який реалізується із залученням державної допомоги чи провадженням діяльності, або має підтвердження того, що право на отримання державної допомоги надано до початку робіт над проектом чи провадженням діяльності;

звернення про отримання державної допомоги містить, зокрема, найменування та категорію суб’єкта малого, середнього або великого підприємництва, опис проекту, включно з датою його початку та закінчення, місцезнаходження проекту, перелік необхідних витрат, форму та обсяг державної допомоги.

У разі надання державної допомоги для забезпечення функціонування аеропортів із середньорічним пасажиропотоком до 3 млн. пасажирів та вантажопотоком до 200000 тонн великим підприємствам поза межами програми державної допомоги та державної допомоги для надання інвестиційної допомоги для забезпечення функціонування аеропортів надавач державної допомоги підтверджує на підставі наданої отримувачем державної допомоги документації, що державна допомога призведе до істотного збільшення:

сфери дії проекту чи діяльності; або

загальної суми витрат отримувача державної допомоги на проект чи діяльність; або

швидкості завершення відповідного проекту чи діяльності;

отримувач інвестиційної допомоги для забезпечення функціонування аеропортів довів безальтернативність реалізації проекту без залучення державної допомоги, а саме:

надав порівняльний аналіз діяльності суб’єкта господарювання з урахуванням наданої державної допомоги та без неї;

надав бізнес-план та довів, що він розроблений на обґрунтованих прогнозах пасажиропотоку та/або вантажоперевезень і визначає ймовірний вплив на економічну діяльність іншого аеропорту, розташованого на тій же території обслуговування аеропорту;

здійснив розрахунок розриву фінансування на підставі попередньо розробленого бізнес-плану.

До державної допомоги у формі податкових заходів вимоги, передбачені вище, не застосовуються.

Державна допомога у формі податкових заходів вважається такою, що має стимулюючий ефект, якщо право на отримання державної допомоги надано:

до початку робіт над проектом чи провадженням діяльності, за винятком випадків, де діяльність вже охоплювалася попередніми програмами підтримки у формі податкових заходів;

відповідно до об’єктивних критеріїв без подальших дискреційних дій надавача державної допомоги.

Проект вважається розпочатим, а діяльність такою, що провадиться, якщо наявна хоча б одна з таких ознак:

отримувач державної допомоги розпочав будівельні роботи, пов’язані з інвестиціями; або

отримувач державної допомоги взяв на себе зобов’язання, підтверджені офіційними документами, щодо замовлення устаткування (обладнання); або

отримувач державної допомоги взяв на себе будь-яке інше зобов’язання, внаслідок якого інвестиції не можуть бути приведені до початкового стану.

Отримання прав на земельну ділянку, у тому числі її купівля, та підготовчі роботи, зокрема такі як отримання документів дозвільного характеру та проведення попередніх техніко-економічних досліджень, не вважаються початком робіт над інвестиційним проектом чи провадженням діяльності.

У разі приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого початком робіт над інвестиційним проектом вважається придбання активів, безпосередньо пов’язаних із суб’єктом господарювання, який приєднується.

Для операційної допомоги для забезпечення функціонування аеропортів із середньорічним пасажиропотоком до 3 млн. пасажирів та вантажопотоком до 200000 тонн та державної допомоги для забезпечення функціонування аеропортів державна допомога має стимулюючий ефект, якщо за відсутності операційної допомоги та з урахуванням можливої наявності інвестиційної допомоги і рівня перевезень рівень економічної діяльності відповідного аеропорту буде значно знижений.

Для державної допомоги на відкриття нових повітряних маршрутів державна допомога має стимулюючий ефект, якщо за відсутності державної допомоги рівень економічної активності авіаперевізника у відповідному аеропорту не буде підвищено, наприклад, не буде здійснено відкриття нових повітряних маршрутів. Експлуатація нових повітряних маршрутів повинна розпочатися лише після подання заяви про надання державної допомоги надавачу такої допомоги. Якщо експлуатація нових повітряних маршрутів розпочнеться до звернення щодо отримання державної допомоги до надавача такої допомоги, будь-яка державна допомога, надана стосовно таких повітряних маршрутів, не буде вважатися допустимою для конкуренції.

12. Визначення максимального розміру державної допомоги та розмірів допустимих витрат здійснюється з урахуванням податків і зборів (обов’язкових платежів), крім податку на додану вартість, відшкодування якого здійснюється відповідно до закону.

Допустимі витрати та їх розміри підтверджує надавач державної допомоги.

13. Державна допомога, що буде виплачена в майбутньому, у тому числі та, що виплачується кількома частинами, а також розмір допустимих витрат приводяться надавачем державної допомоги у відповідність з їх розміром на момент надання допомоги.

14. Державна допомога з визначеними допустимими витратами може бути поєднана з:

1) будь-якою іншою державною допомогою, якщо така допомога стосується різних визначених допустимих витрат;

2) будь-якою іншою державною допомогою, включно з незначною державною допомогою, щодо тих самих допустимих витрат, які частково або повністю перекриваються, якщо таке поєднання не призводить до перевищення максимального розміру державної допомоги, яка може надаватися.

15. Сукупний розмір державної допомоги, включно з незначною державною допомогою, яка надається отримувачеві державної допомоги, розраховується як сума державної допомоги за всіма програмами державної допомоги та/або індивідуальної державної допомоги.

16. Після прийняття рішення про надання державної допомоги надавач державної допомоги на власному офіційному веб-сайті оприлюднює таку інформацію:

мета і форма державної допомоги;

підстави надання державної допомоги;

період надання державної допомоги;

найменування отримувача державної допомоги, його категорію (суб’єкти малого, середнього або великого підприємництва) та вид його економічної діяльності;

загальний обсяг державної допомоги та її частка в загальному бюджеті діяльності та робіт, на які надається державна допомога.

Надавач державної допомоги забезпечує зберігання зазначеної інформації протягом десяти років.

17. Діяльність має неекономічний (некомерційний) характер, якщо пов’язана з виконанням, зокрема, таких функцій:

1) управління повітряним рухом;

2) утримання та/або утворення приміщень, виділених для митниці, поліції, прикордонної служби, у межах термінала аеропорту;

3) утримання та/або утворення інфраструктури та обладнання, призначених для здійснення заходів рятування, пожежогасіння, та провадження діяльності, пов’язаної з цим обладнанням та інфраструктурою;

4) утримання та/або утворення інфраструктури та обладнання, необхідних для захисту авіації від актів незаконного втручання (для виявлення небезпечних об’єктів або речовин, відеоспостереження та огородження частини території аеропорту, доступ до якої здійснюється через контрольно-пропускні пункти поліції, і території, де розташовані повітряні судна), та провадження діяльності, пов’язаної з цим обладнанням та інфраструктурою.

18. Фінансування неекономічної (некомерційної) діяльності спрямовується виключно на відшкодування витрат на таку діяльність і не може використовуватися для фінансування інших видів діяльності. Будь-яке надмірне відшкодування витрат, пов’язаних із неекономічною (некомерційною) діяльністю, може бути визнане державною допомогою. Якщо аеропорт провадить як неекономічну, так і економічну діяльність, необхідно вести окремий облік доходів і витрат щодо кожного виду діяльності.

19. Дія цих критеріїв не поширюється на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг. Оцінка допустимості державної допомоги на надання зазначених послуг не проводиться в разі виконання таких умов:

1) суб’єкт господарювання, що отримує компенсацію, виконує зобов’язання щодо надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, визначені в договорі та/або нормативно-правовому, та/або розпорядчому акті;

2) механізм проведення розрахунку компенсації забезпечує уникнення надання суб’єкту господарювання, що її отримує, економічних переваг порівняно з іншими конкуруючими суб’єктами господарювання;

3) компенсація не є надмірною, а саме: не перевищує розміру, необхідного для покриття в повному обсязі або частини витрат, понесених внаслідок виконання зобов’язань із надання таких послуг, відповідного доходу та обґрунтованого прибутку за надання таких послуг;

4) суб’єкт господарювання, який надає послуги, що становлять загальний економічний інтерес, повинен бути обраний шляхом проведення процедури відкритих торгів (конкурсу) або будь-якої іншої конкурентної процедури, передбаченої законодавством, яка дає змогу обрати пропозицію за найнижчою ціною за надання таких послуг. Якщо така умова не може бути виконана, розмір компенсації визначається з урахуванням результатів аналізу витрат, які типовий суб’єкт господарювання може здійснити в разі володіння всіма необхідними засобами, що відповідають вимогам для надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, відповідного доходу та обґрунтованого прибутку для виконання зобов’язань.

20. Зобов’язання з надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, щодо послуг з перевезення пасажирів повітряним транспортом можуть бути покладені тільки щодо повітряного маршруту або групи повітряних маршрутів для задоволення транспортних потреб, які не можуть бути належним чином задоволені наявними повітряними маршрутами або іншими видами транспорту.

21. Забезпечення функціонування аеропорту є послугою, що становить загальний економічний інтерес, за умови, якщо територія обслуговування аеропорту або її частина за відсутності аеропорту ізольована настільки, що зазначене шкодило б її соціальному та економічному розвитку. При цьому враховується можливість використання альтернативних видів транспорту. До обов’язків із надання послуги, що становить загальний економічний інтерес, не повинен входити обов’язок розвитку комерційних послуг повітряних перевезень.

22. Зобов’язання надавати послуги, що становлять загальний економічний інтерес, покладається на суб’єкта господарювання згідно з договором та/або нормативно-правовим, та/або розпорядчим актом, що повинні містити:

найменування суб’єкта господарювання із зазначенням території, на яку поширюються його послуги, що становлять загальний економічний інтерес (у разі потреби);

зміст зобов’язань із надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, та тривалість їх виконання (у разі потреби);

обов’язки, покладені на суб’єкта господарювання, як виключні або спеціальні права, у частині надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес;

механізм проведення розрахунку компенсації, здійснення контролю за її розміром та перегляду розміру компенсації;

механізм запобігання надмірній компенсації, строки та порядок її повернення.