- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 19 травня 1992 р. N 252 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 781 від 18.09.93 )
Питання Міністерства сільського господарства і продовольства України
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Положення про Міністерство сільського господарства і продовольства України, що додається.
2. Установити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства сільського господарства і продовольства України в кількості 500 одиниць.
3. Дозволити Міністерству сільського господарства і продовольства України мати шість заступників Міністра, в тому числі двох перших, і колегію в кількості одинадцяти чоловік.
4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 17 травня 1986 р.
N 185 "Про затвердження Положення про Державний агропромисловий комітет Української РСР" (ЗП УРСР, 1986 р., N 6, ст. 27).
Прем'єр-міністр України Міністр Кабінету Міністрів України |
В.ФОКІН В.ПЄХОТА |
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 травня 1992 р. N 252
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство сільського господарства і продовольства України
1. Міністерство сільського господарства і продовольства України (Мінсільгосппрод України) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
Міністерство забезпечує проведення державної політики у сільському господарстві, м'ясній і молочній промисловості, розробляє та приводить у дію механізм її реалізації, сприяє освоєнню досягнень науково-технічного прогресу, структурній перебудові в цих сферах економіки, бере участь у формуванні системи заходів щодо забезпечення економічної самостійності України.
2. Мінсільгосппрод України у своїй діяльності керується
Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.
Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
3. Головними завданнями Мінсільгосппроду України є:
розробка основних напрямів аграрної реформи і продовольчої політики, підготовка пропозицій з питань розвитку сільського господарства, м'ясної і молочної промисловості в умовах функціонування багатоукладної економіки;
здійснення заходів щодо економічного стимулювання товаровиробників, забезпечення еквівалентного обміну між сільським господарством, промисловістю та іншими галузями, створення рівних умов для розвитку різних форм власності і господарювання;
сприяння міжнародному співробітництву та зовнішньоекономічній діяльності підприємства і організацій аграрного сектора;
організація роботи державних служб з питань хімізації земель, насінництва і розсадництва, сортовипробування і захисту рослин, ветеринарії і племінної справи, якості продукції, карантинного режиму, стандартизації, охорони праці, техніки безпеки, нагляду за технічним станом машин і обладнання;
координація розвитку аграрної освіти та кадрового забезпечення агропромислового комплексу;
розробка державних програм соціального розвитку села, формування демографічної політики, здійснення заходів щодо соціального захисту сільського населення.
4. Мінсільгосппрод України відповідно до покладених на нього завдань:
розробляє та обгрунтовує проекти державних програм розвитку сільського господарства, м'ясної і молочної промисловості, сприяє освоєнню досягнень вітчизняної і зарубіжної науки, техніки, прогресивних технологій, за допомогою економічних важелів забезпечує державне регулювання у вказаних сферах економіки;
координує діяльність підприємств і організацій, забезпечує державну підтримку у вирішенні ними завдань по задоволенню потреб населення і суспільного виробництва;
формує і розміщує в установленому порядку державне замовлення, координує діяльність підприємств і організацій по його виконанню;
готує пропозиції щодо роздержавлення і приватизації майна, здійснення антимонопольних заходів, розвитку підприємництва, конкуренції, інтеграційних процесів, формування ринкової інфраструктури та економічних взаємовідносин у виробничій і соціальній сферах, розробляє короткострокові і довгострокові прогнози динаміки форм власності;
разом з відповідними центральними і місцевими органами державної виконавчої влади розробляє галузеві і регіональні баланси забезпечення підприємств і організацій усіх форм власності трудовими, сировинними, енергетичними і фінансовими ресурсами, складає продовольчі баланси плодоовочів, картоплі та продуктів їх переробки;
розробляє концептуальні напрями розвитку землеробства, проводить сортову політику, державні випробування сортів і гібридів сільськогосподарських культур, забезпечує державний контроль за якістю насіння, організує розвиток насінництва і розсадництва;
бере участь у відновленні екологічно забруднених земель та здійсненні екологічного контролю за станом виробництва;
сприяє освоєнню схем меліорації земель та водопостачання сільських населених пунктів;
проводить науково-технічну політику в галузі племінної справи, створення порід і гібридів худоби і птиці та забезпечення ними товаровиробників усіх форм власності;
здійснює через державну ветеринарну мережу ветеринарне обслуговування тварин і птиці у всіх категоріях господарств;
разом з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого і регіонального самоврядування реалізує програми механізації, автоматизації та електрифікації виробництва, здійснює державний нагляд за технічним станом, якістю ремонту, додержанням правил технічної експлуатації сільськогосподарської техніки і обладнання;
................Перейти до повного тексту