Верховна Рада України

Внести до Арбітражного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст.56; 1993 р., N 33, ст.347; 1995 р., N 14, ст.90; 1996 р., N 9, ст.44) такі зміни:

1. Доповнити Кодекс статтею 4-1 такого змісту:

"Стаття 4-1. Форми арбітражного процесу

Арбітражні суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Арбітражні суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про банкрутство".

2. Частини першу і другу статті 1 викласти в такій редакції:

"Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до арбітражного суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до арбітражного суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності".

3. Статті 2 і 4 викласти в такій редакції:

"Стаття 2. Порушення справ у арбітражному суді

Арбітражний суд порушує справи за позовними заявами:

підприємств та організацій, які звертаються до арбітражного суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

державних та інших органів, які звертаються до арбітражного суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

прокурорів та їх заступників, які звертаються до арбітражного суду в інтересах держави.

Якщо прокурор звертається до арбітражного суду в інтересах держави, в позовній заяві має бути зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Арбітражний суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-якого з кредиторів, боржника, органів державної податкової служби або державної контрольно-ревізійної служби";

"Стаття 4. Законодавство, яке застосовується при вирішенні господарських спорів

Арбітражний суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про арбітражний суд", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Арбітражний суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Арбітражний суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, арбітражний суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини".

4. Частину четверту статті 5 викласти в такій редакції:

"Вимоги щодо доарбітражного врегулювання господарських спорів не поширюються на спори про визнання договорів недійсними, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій (далі - акти), спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, а також на спори про звернення стягнення на заставлене майно".

5. У частині п'ятій статті 8 останнє речення виключити.

6. Назву розділу III викласти в такій редакції:

"Розділ III. Підвідомчість справ арбітражним судам. Підсудність справ".

7. У статті 12:

абзац перший пункту 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім";

частину другу викласти в такій редакції:

"Підвідомчий арбітражним судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб".

8. Статті 13 і 14 викласти в такій редакції:

"Стаття 13. Справи, підсудні арбітражному суду Автономної Республіки Крим, арбітражним судам областей, міст Києва та Севастополя

Арбітражний суд Автономної Республіки Крим, арбітражні суди областей, міст Києва та Севастополя розглядають усі підвідомчі арбітражним судам справи, крім тих, що підсудні Вищому арбітражному суду.

Стаття 14. Справи, підсудні Вищому арбітражному суду

Вищий арбітражний суд розглядає справи у спорах:

1) у яких однією із сторін є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

2) матеріали яких містять державну таємницю;

3) що прямо віднесені до його підсудності законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Вищий арбітражний суд може в межах підвідомчості справ арбітражним судам України прийняти до свого провадження будь-яку справу".

9. У статті 15:

у назві статті слово "підвідомчість" замінити словом "підсудність";

у частині другій слова "ненормативного характеру" виключити;

доповнити статтю після частини третьої новою частиною такого змісту:

"Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу".

У зв'язку з цим частини четверту та п'яту вважати відповідно частинами п'ятою та шостою.

10. У статті 16:

у назві статті слово "підвідомчість" замінити словом "підсудність";

у частині першій слово "компетенції" замінити словом "підсудності";

доповнити статтю частиною другою такого змісту:

"Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються арбітражним судом Автономної Республіки Крим, арбітражними судами областей, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням майна".

11. У назві та тексті статті 17 слова "за підвідомчістю", "при непідвідомчості", "підвідомчості", "підвідомчістю", "про підвідомчість" замінити відповідно словами "за підсудністю", "при непідсудності", "підсудності", "підсудністю", "про підсудність".

12. Із статті 18 слово "арбітр" виключити.

13. У статті 20:

частину першу доповнити реченням такого змісту: "Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі у перевірці рішення, ухвали у цій справі в порядку нагляду, а так само в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"Питання про відвід судді вирішується головою арбітражного суду або заступником голови арбітражного суду, а про відвід заступника голови - головою арбітражного суду, який виносить з цього приводу ухвалу в триденний строк з дня надходження заяви. Якщо голова арбітражного суду прийняв справу до свого провадження, питання про його відвід вирішується президією Вищого арбітражного суду України в триденний строк з дня надходження заяви про відвід".

14. У частині першій статті 21 слова "які є юридичними особами" замінити словами "зазначені у статті 1 цього Кодексу".

15. Статті 28 і 29 викласти в такій редакції:

"Стаття 28. Представники сторін і третіх осіб

Справи юридичних осіб в арбітражному суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають арбітражному суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в арбітражному суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Стаття 29. Участь в арбітражному процесі прокурора

Прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист інтересів держави. Про свою участь у справі прокурор повідомляє арбітражний суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Участь прокурора в арбітражному процесі є обов'язковою: у справах, порушених за його заявою, у разі коли це передбачено законом або визначено за необхідне арбітражним судом.

Прокурор, який бере участь в арбітражному процесі, має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати пояснення у справі, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників арбітражного процесу, підтримувати поданий позов та відмовлятися від нього, одержувати копії рішень, ухвал, постанов, опротестовувати у встановленому цим Кодексом порядку незаконні та необгрунтовані рішення, ухвали, постанови арбітражного суду, вносити подання про перегляд рішень, ухвал, постанов арбітражного суду за нововиявленими обставинами, а також користується іншими процесуальними правами, наданими йому цим Кодексом та Законом України "Про прокуратуру".