Цей Закон регулює питання погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та списання штрафів і пені вугледобувним підприємствам з метою додержання права працівників цих підприємств на належний рівень пенсійного забезпечення та недопущення погіршення фінансового стану цих підприємств.

1. Дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від форми власності та виду діяльності, віднесені до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та які є страхувальниками відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - страхувальники).

Положення статті 3 цього Закону не поширюються на вугледобувні підприємства, яким списання штрафів та пені здійснюється відповідно до пункту 14-2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

2. На умовах, визначених цим Законом, можуть бути розстрочені суми:

1) простроченої заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - недоїмка), визначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що виникли на день набрання чинності цим Законом;

2) штрафів та пені, які нараховані і не сплачені або підлягають нарахуванню відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на день набрання чинності цим Законом.

1. Суми недоїмки, що виникли на день набрання чинності цим Законом, за зверненням страхувальника можуть бути розстрочені на строк до 60 календарних місяців з дня укладення з територіальним органом Пенсійного фонду України відповідного договору.

2. Розстрочення недоїмки здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за умови надання страхувальником гарантії банку, іншої фінансової організації, страхової організації на відповідну суму.

3. Звернення страхувальників щодо розстрочення недоїмки, що надійшли пізніше ніж 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом, не розглядаються.

4. Розстрочені суми недоїмки підлягають сплаті рівними частками у строки, встановлені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для сплати страхових внесків за місячний базовий звітний період.

5. Розстрочення надається під відсотки, розраховані за період, що починається з дня укладення договору про розстрочення недоїмки та закінчується днем погашення розстроченої суми, виходячи з облікової ставки Національного банку України, діючої на час сплати чергового місячного платежу. Зазначені відсотки нараховуються страхувальником, але не сплачуються, за винятком випадків, коли договір про розстрочення недоїмки підлягає розірванню.

Форма типового договору про розстрочення недоїмки визначається правлінням Пенсійного фонду України.

6. Відсотки, нараховані згідно з частиною п'ятою цієї статті, списуються під час остаточного погашення розстроченої недоїмки.

7. Договір про розстрочення підлягає розірванню, що тягне за собою обов'язок страхувальника сплатити невнесену суму розстроченої недоїмки, а також відсотки, нараховані відповідно до частини п'ятої цієї статті на таку розстрочену суму недоїмки, у разі якщо страхувальник:

1) нарощує нову недоїмку та/або не сплачує чергову частку розстроченої недоїмки протягом трьох базових звітних періодів;

2) ліквідується;

3) визнається неплатоспроможним у встановленому законом порядку.

8. Розірвання договору про розстрочення недоїмки тягне за собою обов'язок страхувальника сплатити невнесену суму розстроченої недоїмки, а також відсотки, нараховані відповідно до частини п'ятої цієї статті на таку розстрочену суму недоїмки.