- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Указ
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року "Про Концепцію реформування Служби безпеки України"
2. Затвердити Концепцію реформування Служби безпеки України (додається).
3. Комісії з розроблення проектів Концепції реформування Служби безпеки України та Комплексної цільової програми реформування Служби безпеки України подати у тримісячний строк у встановленому порядку на затвердження Президентові України проект Комплексної цільової програми реформування Служби безпеки України.
4. Контроль за виконанням цього Указу покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України | В.ЮЩЕНКО |
м. Київ, 20 березня 2008 року N 249/2008 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 20 березня 2008 року N 249/2008
КОНЦЕПЦІЯ
реформування Служби безпеки України
1. Ця Концепція визначає мету, завдання та основні напрями дальшого реформування Служби безпеки України як складової сектору безпеки держави. Реформування має здійснюватися відповідно до пріоритетів національних інтересів України, визначених Законом України
"Про основи національної безпеки України" і
Стратегією національної безпеки України, зокрема таких, як приєднання до європейської та євроатлантичної системи безпеки, що передбачає взаємовигідну співпрацю і набуття членства в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) і Європейському Союзі (ЄС).
I. Загальні положення
2. Реформування Служби безпеки України зумовлено необхідністю:
підвищення ефективності протидії новим реальним і потенційним загрозам національній безпеці України у сфері державної безпеки, подальшого розвитку сектору безпеки держави, в тому числі його складової - Служби безпеки України;
більш цілеспрямованої діяльності із забезпечення національної безпеки України у сфері державної безпеки шляхом уточнення компетенції складових сектору безпеки, необхідністю уникнення дублювання низки завдань і функцій Служби безпеки України іншими державними органами;
змін правових, організаційних та інших засад функціонування Служби безпеки України з урахуванням демократичних перетворень у суспільстві, інтеграції України в європейський та євроатлантичний економічний, політичний і безпековий простір;
дальшого розвитку системи організації та управління оперативно-службовою діяльністю Служби безпеки України, її організаційної структури, кадрового забезпечення, соціального та правового захисту особового складу, бюджетної політики у сфері забезпечення державної безпеки України.
3. Реформування Служби безпеки України має здійснюватися в контексті реформування правоохоронної сфери та сектору безпеки України в інтересах ефективного захисту людини і громадянина, суспільства і держави від зовнішніх та внутрішніх загроз на основі Комплексної цільової програми реформування Служби безпеки України, яку буде розроблено з урахуванням положень цієї Концепції.
4. Правовою основою реформування Служби безпеки України є
Конституція України, Закон України "Про основи національної безпеки України", Указ Президента України від 12 лютого 2007 року
N 105 "Про Стратегію національної безпеки України", видані відповідно до них та інші нормативно-правові акти.
5. Метою реформування Служби безпеки України є створення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами спеціальної служби, приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення національної безпеки у сфері державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз у контексті реалізації державної політики національної безпеки та інтегрування в європейські безпекові структури.
6. Головним завданням реформованої Служби безпеки України має бути забезпечення національної безпеки у сфері державної безпеки шляхом здійснення контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, боротьби з тероризмом, профілактики і розслідування злочинів та правопорушень у сфері національної безпеки та інформаційно-аналітичної роботи відповідно до
Конституції і законів України.
7. До основних функцій Служби безпеки України згідно із законодавством і практикою правового регулювання діяльності органів внутрішньої безпеки європейських держав належать:
контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу, інформаційної безпеки України, життєво важливих інтересів держави, прав і свобод громадян від посягань з боку спеціальних служб іноземних держав, окремих організацій, груп та осіб;
виявлення, запобігання, розслідування та припинення злочинів проти основ національної безпеки, тероризму, злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, інших протиправних дій, які створюють загрози державній безпеці України;
контррозвідувальний захист і забезпечення охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, яка є власністю держави;
протидія корупції в органах державної влади, військових формуваннях і державних органах, уповноважених на боротьбу з корупцією;
участь у боротьбі з організованою злочинною діяльністю, яка створює загрози державній безпеці України;
координація у межах компетенції, визначеної законодавством, заходів щодо забезпечення національної безпеки України у сфері державної безпеки;
інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади з питань, віднесених до компетенції Служби безпеки України.
8. Реформування Служби безпеки України повинно здійснюватися з урахуванням досвіду іноземних держав щодо створення систем забезпечення державної безпеки та сучасних загальносвітових тенденцій розвитку таких систем шляхом:
надання пріоритету запобіжним заходам та попереджувальним стратегіям;
посилення ролі державних органів та інститутів у забезпеченні безпеки та протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам національній безпеці у сфері державної безпеки, зміцнення співпраці з іноземними державами;
удосконалення антитерористичної і контррозвідувальної діяльності, режиму охорони державної таємниці;
концентрації інтелектуальних, фінансових та інших ресурсів на пріоритетних напрямах забезпечення національної безпеки у сфері державної безпеки;
зростання рівня бюджетного та інших видів ресурсного забезпечення суб'єктів сектору національної безпеки.
9. Реформування Служби безпеки України має відбуватися з додержанням таких принципів:
верховенство права;
пріоритет прав і свобод людини і громадянина;
адекватність державної політики з питань національної безпеки у сфері державної безпеки та заходів щодо її реалізації реальним і потенційним загрозам національним інтересам і національній безпеці;
позапартійність;
відкритість для демократичного цивільного контролю.
II. Основні напрями реформування Служби безпеки України
10. У ході реформування Служби безпеки України має бути забезпечено:
1) у сфері управління:
підвищення рівня довіри суспільства до Служби безпеки України як ефективного, демократичного, контрольованого громадськістю державного органу;
удосконалення системи стратегічного планування, періодичного проведення заходів Комплексного огляду у Службі безпеки України як складовій сектору безпеки України;
чітке визначення пріоритетів діяльності регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України з урахуванням специфіки проявів зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці України у сфері державної безпеки на національному та регіональному рівнях;
надання пріоритету співробітництву з громадянами та іншими особами, в тому числі на договірних засадах, та здійснення їх правового і соціального захисту;
упровадження нових форм і методів роботи з інформацією, орієнтованих на формування інформаційної бази для обгрунтованого прийняття управлінських рішень в оперативно-службовій діяльності, захисту телекомунікаційної мережі та системи електронного документообігу;
надання пріоритету попередженню правопорушень, виявленню негативних тенденцій з метою своєчасного запобігання протиправним посяганням на національну безпеку України;
підвищення ефективності міжнародного співробітництва Служби безпеки України з урахуванням сучасних тенденцій розвитку та реформування безпекових структур;
визначення критеріїв оцінки результативності діяльності Служби безпеки України, в тому числі відкритих для громадськості;
2) у сфері контррозвідувальної діяльності:
дальший розвиток організаційно-правових засад здійснення контррозвідувальної діяльності;
вжиття комплексу заходів щодо вдосконалення контррозвідувальної діяльності на основі досвіду провідних демократичних держав світу;
удосконалення організації контррозвідувального захисту органів державної влади, військових формувань, правоохоронних органів, а також розвідувальних органів, у тому числі у взаємодії з ними;
проведення контррозвідувальних і оперативно-розшукових заходів із використанням телекомунікаційних та інших технічних систем;
створення на базі підрозділів радіоконтррозвідки системи отримання попереджувальної інформації про загрози національній безпеці України у сфері державної безпеки;
удосконалення контррозвідувального захисту державних інформаційних ресурсів;
організаційно-правове вдосконалення системи протидії спеціальним інформаційним операціям і впливам, проявам комп'ютерної злочинності та комп'ютерного тероризму, незаконному обігу і використанню технічних засобів негласного отримання інформації;
3) у сфері захисту національної державності та боротьби з тероризмом:
удосконалення з урахуванням нових реальних та потенційних загроз національній безпеці України організації захисту державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності держави від протиправних посягань;
удосконалення системи контррозвідувальних, оперативно-розшукових та адміністративно-правових заходів щодо боротьби з міжнародним тероризмом, своєчасного викриття і припинення терористичних посягань, активізації з цією метою міжнародного співробітництва Служби безпеки України;
організацію і вдосконалення правового регулювання діяльності підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України як основного підрозділу в державі із силового припинення терористичних актів;
................Перейти до повного тексту