Верховна Рада України відзначає, що проведені 18 квітня 2001 року відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22 лютого 2001 року N 2274-III парламентські слухання "Енергетична стратегія України на період до 2030 року" сприятимуть створенню в Україні державної стратегії розвитку паливно-енергетичної сфери, що має стати основним засобом довготривалого, стабільного та повного забезпечення суспільно-економічних потреб у паливно-енергетичних ресурсах для досягнення та підтримки високих стандартів добробуту народу України за умов ефективного та екологічно безпечного енергокористування. Стрижнем енергетичної стратегії України повинні стати досягнення прогресу та сталого розвитку в критичних напрямах збалансування попиту та пропозиції паливно-енергетичних ресурсів, зміцнення екологічної та енергетичної безпеки, удосконалення ринкових відносин, інтеграції до міжнародної енергетичної сфери з перетворенням транзитних переваг у стратегічний ресурс.

Реалізовуючи конституційне право щодо формування основних засад енергетичної політики України, виходячи з розуміння того, що Енергетична стратегія України до 2030 року - це система широкомасштабних рішень і напрямів діяльності, послідовна реалізація яких дозволить досягнути основних цілей, що ставить перед собою держава щодо розвитку паливно-енергетичної сфери, Верховна Рада України

1. Схвалити рекомендації парламентських слухань "Енергетична стратегія України на період до 2030 року" (додаються).

2. З метою створення умов якнайшвидшого виходу з кризи енергетики України, впровадження сучасного стратегічного планування у паливно-енергетичній сфері та вдосконалення нормативно-правової бази з питань видобування, виробництва, постачання та споживання енергетичних ресурсів:

Кабінету Міністрів України:

1) розробити і затвердити в четвертому кварталі 2001 року Енергетичну стратегію України до 2030 року;

2) розробити і подати у I півріччі 2002 року на розгляд Верховної Ради України проект Національної енергетичної програми до 2020 року;

3) при розробці Енергетичної стратегії України до 2030 року та Національної енергетичної програми до 2020 року врахувати рекомендації, висловлені учасниками парламентських слухань, у тому числі приділити особливу увагу запровадженню механізмів її реалізації з урахуванням імовірної кон'юнктури зовнішніх та внутрішніх макропоказників;

4) разом з комітетами Верховної Ради України прискорити розробку проектів законів України:

про стратегічні національні інтереси в паливно-енергетичній сфері;

про державне управління об'єктами енергетики;

про внесення змін до законів України, які сприятимуть підтримці підприємств, що забезпечують розробку та виготовлення обладнання для реконструкції та модернізації енергетичних об'єктів України;

5) прискорити створення нормативно-правової бази щодо функціонування ядерної енергетики та промисловості, особливо з питань ядерної безпеки, власного неповного ядерно-паливного циклу;

Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки:

з метою створення цілісного законодавства, що системно регулює відносини в паливно-енергетичній та суміжних сферах з урахуванням стратегічних національних інтересів, разом з Кабінетом Міністрів України розробити проекти Кодексу енергокористування та Концепції енергетичного законодавства України, що регулюватиме послідовність підготовки законодавчих актів, змістовні вимоги до цих документів, пропозиції щодо внесення змін до цивільного, адміністративного і кримінального законодавства, пов'язаних з урахуванням особливостей функціонування та розвитку паливно-енергетичної сфери.

3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

I. Заслухавши й обговоривши доповіді Міністра палива та енергетики України Сташевського С.Т., Голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Гудими О.М., учасники парламентських слухань "Енергетична стратегія України на період до 2030 року" відзначають:

1. Природні паливно-енергетичні ресурси, геоекономічне становище і створений виробничий, науково-технічний і кадровий потенціал у паливно-енергетичній сфері є вагомим національним надбанням України. Проте за рахунок власних енергоносіїв потреби країни можуть бути задоволені лише на 50 відсотків.

2. Необхідність збереження і примноження зазначеного надбання, імпортування значної частини паливно-енергетичних ресурсів, зміцнення енергетичної безпеки України, інтенсифікації розвитку паливно-енергетичної сфери, управління ефективністю енергокористування тощо створюють комплекс проблем, для вирішення яких потрібна активна енергетична політика та науково обгрунтована енергетична стратегія.

Прийнята в 1996 році Національна енергетична, програма до 2010 року не має дійових за сучасних умов механізмів реалізації, зокрема реального фінансового забезпечення. Сьогодні становище у паливно-енергетичній сфері України близьке до критичного. Особливу тривогу викликають скорочення інвестиційних ресурсів і капіталовкладень, недостатній приріст ресурсної бази в нафтогазовій галузі і зниження обсягів видобутку власних нафти і природного газу, неплатежі за використані енергоресурси тощо.

Зберігається висока енергоємність валового внутрішнього продукту України. У країні продовжує існувати вкрай нераціональна структура паливно-енергетичного балансу, орієнтована на переважне використання природного газу. Не вжито дійових заходів щодо підвищення ефективності використання газу, розширення впровадження і розвитку сучасних вугільних технологій, альтернативних і відновлюваних джерел енергії.

Енергетична стратегія має деталізувати енергетичну політику в нових економічних умовах як органічну складову економічної політики України в цілому з досягненням необхідного рівня енергетичної безпеки. У соціальній сфері Енергетична стратегія України має забезпечити прийнятні життєві стандарти для всіх категорій населення і гідне місце України у світовому економічному співтоваристві.

Розвиток паливно-енергетичної сфери має бути узгоджений з параметрами економічного розвитку України на тривалий період. Виходячи з цього в Енергетичній стратегії слід передбачити потреби країни в паливно-енергетичних ресурсах, необхідних для забезпечення прогнозованого економічного зростання, з урахуванням структурних і технологічних трансформацій, прогноз розвитку галузей паливно-енергетичної сфери. Для здійснення зазначених перетворень необхідно визначити ефективні джерела та дійові механізми їх фінансового забезпечення.

Головним засобом досягнення цілей і реалізації пріоритетів Енергетичної стратегії є державний вплив на формування взаємовідносин суб'єктів, що повинно здійснюватися, зокрема шляхом:

цінової, тарифної, податкової і митної політики, спрямованої на врегулювання рівнів і співвідношення внутрішніх цін на паливо та енергію; захист вітчизняного товаровиробника та внутрішнього енергетичного ринку України; зниження податкового тиску в галузях паливно-енергетичної сфери; ліквідацію перехресного субсидування по всіх галузях економіки; раціоналізацію структури і рівня цін та тарифів, що забезпечують, з одного боку, ефективне функціонування енергетики, а з другого - фінансове прийнятне енергозабезпечення споживачів; на створення однакових конкурентних умов для всіх виробників енергоресурсів, стимулювання інноваційної, інвестиційної та енергозберігаючої діяльності суб'єктів господарювання. Митна політика має бути узгоджена з коливаннями світових цін на енергоресурси, а також з системою оподатковування, що існує в паливно-енергетичній сфері;

інституціонально-організаційних перетворень у паливно-енергетичній сфері при одночасному вдосконаленні антимонопольного контролю оптових і роздрібних цін на енергетичних ринках, регулюванні природних монополій;

вдосконалення законодавчої і нормативно-правової бази функціонування і розвитку паливно-енергетичної сфери, стандартизації і сертифікації, ліцензування діяльності суб'єктів енергетичних ринків.

Досягнення поставлених Енергетичною стратегією довгострокових цілей можливе лише за умови особливої уваги до механізмів її реалізації, у тому числі при прогнозах менш сприятливого розвитку світової кон'юнктури цін на енергоносії і макроекономічної ситуації в Україні.

II. Виходячи із зазначеного вище, учасники парламентських слухань рекомендують:

Кабінету Міністрів України:

вважати першочерговим завданням розробку основних положень соціально-економічної стратегії і сценарію тривалого соціально-економічного розвитку економіки України і на їх основі - основних положень стратегії розвитку паливно-енергетичної сфери;