1. Схвалити Концепцію розвитку житлової кооперації та запровадження житлових будівельно-ощадних кас в Україні, що додається.

2. Міністерствам та іншим органам виконавчої влади подати у двотижневий строк Міністерству з питань житлово-комунального господарства пропозиції щодо реалізації схваленої цим розпорядженням Концепції для розроблення та подання у місячний строк Кабінетові Міністрів України плану відповідних заходів.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Для реалізації зазначеного права громадян використовуються такі джерела фінансування операцій з будівництва житла:

власні кошти громадян;

кошти державного та місцевих бюджетів;

кредити.

Переважна більшість громадян не має можливості придбати житло за власні кошти. Держава та органи місцевого самоврядування також не в змозі забезпечити всіх громадян, які потребують поліпшення житлових умов, житлом за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. На сьогодні основним джерелом фінансування громадянами будівництва житла є кредити, що надаються банками, зокрема іпотечне житлове кредитування.

Останнім часом в Україні прийнято ряд законів, спрямованих на регулювання відносин у сфері іпотечного кредитування, зокрема Закони України "Про іпотеку", "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", "Про оцінку земель", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", "Про іпотечні облігації".

Слід зазначити, що іпотечне житлове кредитування в Україні доступне лише для громадян, рівень доходів яких вищий за середній та високий. На сьогодні банки і небанківські фінансові установи підвищили вимоги щодо платоспроможності позичальників, а отже, кількість громадян, які могли б скористатися іпотечним кредитуванням для придбання житла, зменшилася.

На даний час виникла потреба у пошуку фінансових інструментів забезпечення громадян житлом, альтернативних іпотечному кредитуванню, а також у розробленні відповідних ефективних механізмів державної підтримки громадян.

Метою цієї Концепції є розвиток фінансових інструментів забезпечення громадян житлом, а також розроблення ефективних механізмів поєднання зусиль держави і громадян з метою забезпечення реалізації громадянами конституційного права на житло та гідні умови проживання.

Ця Концепція передбачає розв'язання проблеми шляхом розвитку житлової кооперації та запровадження житлових будівельно-ощадних кас, які разом з іпотечним кредитуванням повинні стати ефективними складовими механізму забезпечення громадян житлом.

На сьогодні існують дві основні моделі забезпечення громадян житлом - американська та європейська. Американська модель базується на банківському іпотечному кредитуванні, тоді як європейська передбачає створення одночасно з банківською іпотекою системи житлових будівельно-ощадних інституцій.

Поширені два основні види житлових будівельно-ощадних інституцій: житлові будівельно-ощадні каси і житлові кооперативи.

Житлова будівельно-ощадна каса - це фінансова установа, діяльність якої пов'язана із залученням вкладів фізичних осіб, наданням вкладникам кредитів для покращення їх житлових умов з державною підтримкою у вигляді премій на внески.

Житлові будівельно-ощадні каси достатньо поширені за кордоном. Зазначені каси з'явилися у Німеччині наприкінці XVIII століття у шахтарських селищах. Утворювалися каси за таким принципом. Наприклад, для будівництва одного будинку необхідно 10 тис. грошових одиниць. Особа, яка бажає придбати власне житло, заощаджує за рік лише тисячу, отже, вона може побудувати будинок лише через 10 років. У разі коли 10 зазначених осіб об'єднують свої заощадження, одна з них має можливість придбати будинок вже через рік, друга - через два роки і так далі. Строк придбання будинку за таких обставин становить у середньому чотири роки.

Житлові будівельно-ощадні каси мають надзвичайно великий успіх у країнах Східної Європи, особливо в Чехії, Угорщині та Словаччині. Їх функціонуванню не завадили ні інфляція, ні фінансово-економічна криза. Масовий старт житлових будівельно-ощадних кас у зазначених країнах сприяв також розвитку банківського іпотечного кредитування, удосконаленню формування кредитних історій громадян та оптимальному застосуванню ефективного механізму державної підтримки в частині забезпечення їх житлом.

Житловий кооператив, як правило, утворюється групою осіб, які проживають на одній території або працюють в одній сфері, завдяки чому кооператив володіє достатньою інформацією про своїх членів, які самостійно можуть контролювати процес будівництва житла.

Для житлових будівельно-ощадних кас наявність інформації про своїх членів не обов'язкова. Діяльність зазначених кас ґрунтується на державній підтримці.

Основними ознаками житлових будівельно-ощадних кас є:

накопичення коштів для початкового внеску на отримання іпотечного кредитування;

нарахування фіксованих і нижчих за ринкові відсотків за користування кредитними коштами та на заощадження;

сприяння отриманню державної підтримки у вигляді премій на внески учасників та/або гарантування вкладів учасників;

формування кредитної історії майбутніх позичальників іпотечних кредитів;

наявність умов для отримання іпотечного кредиту громадянами із середнім рівнем доходів;