З метою забезпечення сприятливих умов для всебічного розвитку сім'ї як основи суспільства, поліпшення становища сім'ї та демографічної ситуації в країні Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Програму "Українська родина", що додається.

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити у місячний термін на основі Програми "Українська родина" регіональні програми і щороку до 1 лютого подавати Державному комітетові молодіжної політики, спорту і туризму матеріали про стан їх виконання.

Державному комітетові молодіжної політики, спорту і туризму щороку до 1 березня інформувати Кабінет Міністрів України про стан виконання Програми "Українська родина".

3. Координацію робіт з виконання Програми "Українська родина" покласти на Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму.

4. Міністерству фінансів, головним розпорядникам коштів державного бюджету забезпечити фінансування витрат на реалізацію Програми "Українська родина" в межах асигнувань, передбачених на ці цілі.

Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям вживати заходів для виділення в установленому порядку з республіканського та місцевих бюджетів коштів на реалізацію зазначеної Програми.

У житті кожного суспільства родина є важливим соціальним інститутом, в основу якого покладена система шлюбних і родинних, господарських і правових, моральних і психологічних зв'язків між людьми. Негативні процеси, пов'язані з трансформацією українського суспільства (спад виробництва, зменшення та затримка виплати заробітної плати, зростання безробіття, скорочення асигнувань на програми соціального захисту), ускладнюють становище сім'ї, негативно позначаються на основних її функціях - економічній, репродуктивній та виховній. Це призводить до того, що дедалі більше сімей обирають бездітність або відкладають народження дітей чи обмежуються народженням однієї дитини, зменшується кількість зареєстрованих шлюбів, високим залишається показник розлучень.

Сьогодні демографічна ситуація в Україні визначається як кризова. Її наслідком є депопуляція населення, розміри якої за останні роки неухильно зростають. Погіршується здоров'я дорослих і дітей, скорочується середня тривалість життя, зменшується народжуваність, підвищується рівень материнської і дитячої смертності. Сім'я не в змозі реалізувати належною мірою свої можливості життєзабезпечення та виховання дітей, їх оздоровлення і лікування, набуття освіти і спеціальності, духовного і культурного розвитку. Знижується відповідальність батьків за долю дітей, їх матеріальне і духовне благополуччя, зазнає негативної трансформації виховна функція сім'ї. Зростає дитяча бездоглядність, злочинність, проституція та соціальне сирітство.

Додержання прав людини, партнерство між жінками і чоловіками в усіх сферах життєдіяльності є основою становлення і розвитку демократичного суспільства, його цінностей та зростання добробуту і благополуччя кожної родини. Йдеться про формування сім'ї нового типу, традиційно міцної, економічно спроможної, зміцнення іміджу, стану і статусу сім'ї. Державна політика щодо сприяння та розвитку сім'ї відповідно до Концепції державної сімейної політики, Декларації про загальні засади державної політики стосовно сім'ї та жінок спрямовується на реалізацію цілісної системи правових, економічних, медичних, соціальних, культурологічних, освітніх, інформаційно-пропагандистських та організаційних заходів.

Програма розроблена з метою поліпшення становища сім'ї, демографічної та соціальної ситуації в країні, підвищення рівня духовних, моральних цінностей і авторитету української родини, створення сприятливих умов для її всебічного розвитку як основи суспільства і держави та розрахована на 2001 - 2005 роки.

Основними завданнями Програми є:

формування у свідомості людей розуміння важливості ролі сім'ї у житті суспільства, вихованні нового покоління, забезпеченні суспільної стабільності та прогресу;

реалізація заходів, спрямованих на сприяння функціонуванню української родини;

створення сприятливих умов для повноцінного морально-психологічного, соціального, культурного і духовного розвитку сім'ї, гармонізації взаємовідносин поколінь;

формування нових засад соціального і правового захисту сімей з дітьми, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів;

сприяння формуванню в підлітків та молоді розуміння пріоритету виховання дітей у сім'ї та гуманних взаємин між членами кожної родини та в суспільстві;

недопущення бродяжництва, безпритульності, насильства, наркоманії, алкоголізму, проституції та розповсюдження порнографічних видань;

проведення наукових і соціальних досліджень з проблем ефективної життєдіяльності родини, виявлення загальних закономірностей і особливостей її функціонування і розвитку;

підготовка спеціалістів, які безпосередньо працюють з підлітками, молоддю, батьками, сім'ями;

співпраця центральних і місцевих органів виконавчої влади, міжнародних структур, громадських, релігійних та інших організацій у сфері забезпечення економічної, соціальної, духовної, культурно-освітньої діяльності української родини.

Під час реалізації цієї Програми будуть розроблені інші цільові програми, спрямовані на розвиток підростаючого покоління, соціальну реабілітацію дітей-сиріт, які виховуються у школах-інтернатах, прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу, на залучення дітей і молоді до фізичної культури і спорту, на організацію спільного літнього відпочинку і оздоровлення дітей і батьків, підтримку родинного бізнесу, фермерства, інших форм господарської діяльності родини, забезпечення сприятливих умов для випуску дитячої літератури та літератури, преси, теле-, радіопередач, які б сприяли духовному розвитку всієї родини.

Основні заходи Програми:

Подавати Кабінетові Міністрів України доповідь про становище сімей та стан реалізації державної сімейної політики в Україні (за підсумками року).

Подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо розроблення законопроектів, інших нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення реалізації основних напрямів Концепції державної сімейної політики, зміцнення ролі сім'ї в житті суспільства і підвищення її духовних і моральних цінностей.

Підготувати і подати Кабінетові Міністрів України проекти відповідних актів законодавства про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво у сфері міжнародного усиновлення (Гаага, 1993 рік).

Здійснити експертну оцінку ефективності проведення в деяких регіонах України експерименту щодо утворення прийомних сімей для виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. N 241) і від 15 вересня 1999 р. N 1713, та подати Кабінетові Міністрів України обгрунтований висновок і пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази з цих питань.

Підготувати і подати Кабінетові Міністрів України проекти нормативних актів щодо розвитку та вдосконалення діяльності дитячих будинків сімейного типу.

Зміцнювати і розширювати мережу дитячих закладів культури, спортивних секцій, позашкільних виховних і клубних закладів для розвитку індивідуальної та колективної творчості дітей з метою забезпечення дітям і сім'ям доступу до національних духовних та історичних цінностей, досягнень світової культури, не допускати скорочення і ліквідації таких закладів.

Запроваджувати нові форми виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що здобули визнання у вітчизняній та світовій практиці, сприяти розширенню мережі дитячих будинків сімейного типу та утворенню прийомних сімей, надавати їм всебічну допомогу у вихованні та створенні належних умов для самореалізації дітей.