1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 11 березня 2009 р. N 241
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 904 від 03.10.2012 )
Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 464 від 13.05.2009 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 34
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 березня 2009 р. N 241
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
( Пункт 1 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 464 від 13.05.2009 )
2. Порядок участі держави у капіталізації банків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2008 р. N 960 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 85, ст. 2850; 2009 р., N 15, ст. 474), викласти у такій редакції:
"ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 листопада 2008 р. N 960
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 11 березня 2009 р. N 241 )
ПОРЯДОК
участі держави у капіталізації банків
1. Держава надає фінансову допомогу банкам шляхом участі у формуванні та/або збільшенні їх статутного капіталу (далі - капіталізація банків) на підставі рішення Кабінету Міністрів України, прийнятого за пропозицією Національного банку, а також шляхом придбання активів банку відповідно до законодавства.
Держава бере участь у капіталізації банку шляхом придбання його акцій за рахунок коштів державного бюджету, зокрема Стабілізаційного фонду, та облігацій внутрішньої державної позики.
У разі участі держави у капіталізації банку шляхом придбання акцій в обмін на облігації внутрішньої державної позики Національний банк здійснює відповідно до закону викуп облігацій згідно із затвердженим Мінфіном планом капіталізації банку.
2. Держава може брати участь у капіталізації банку за наявності однієї з таких умов:
державі належатиме одноосібно або разом з іншим інвестором у разі укладення договору про спільну участь у капіталізації банку не менш як 50 відсотків акцій плюс одна акція;
кількість належних державі акцій разом з переданими іншими акціонерами банку правами на участь та голосування на загальних зборах надає державі не менш як 51 відсоток голосів для вирішення питань на загальних зборах на період до відчуження державної частки в статутному капіталі банку.
3. Держава бере участь у капіталізації лише банків:
до яких застосовано процедуру тимчасової адміністрації або в які призначено куратора з метою забезпечення збереження активів та зобов'язань банку і мінімізації збитків;
які утворені у формі відкритих акціонерних товариств або перетворені у процесі капіталізації у відкриті акціонерні товариства;
реальна поточна вартість акцій яких визначена експертним шляхом за методикою, розробленою Мінфіном, зокрема з урахуванням збитків банку та витрат на проведення процедури капіталізації.
4. Питання участі держави у капіталізації банку може бути ініційовано Національним банком шляхом подання Мінфіну пропозиції, яка має містити:
висновки Національного банку про:
- відповідність банку критеріям, за якими визначається можливість участі держави у капіталізації банку;
- обсяг, на який необхідно збільшити статутний капітал банку, в тому числі про необхідний мінімальний внесок на дату подання пропозиції;
матеріали діагностичного обстеження банку та висновок щодо його результатів;
інформацію про акціонерів (учасників), які володіють часткою в статутному капіталі банку, що становить не менш як 5 відсотків;
зобов'язання тимчасового адміністратора або куратора банку разом з власниками та керівниками банку щодо надання уповноваженим особам Мінфіну права отримувати інформацію про фінансовий стан банку, в тому числі ту, що становить банківську таємницю.
5. Мінфін за результатами розгляду пропозиції Національного банку та проведення оцінки банку, зокрема вартості його акцій, готує висновок про відповідність банку вимогам, визначеним Експертно-аналітичною радою з питань участі держави у капіталізації банків (далі - Рада), та про доцільність участі держави у капіталізації банку і розмір частки держави у його статутному капіталі.
Оцінка банку проводиться з метою встановлення його фактичного фінансового стану, спроможності забезпечити дотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку і провадження ефективної фінансової та операційної діяльності, управління на належному рівні, визначення необхідності приведення у відповідність з вимогами Мінфіну бізнес-плану та інших документів банку.
6. У разі відповідності банку вимогам Ради, зазначеним у пункті 5 цього Порядку, Мінфін подає на розгляд Ради пропозицію щодо доцільності участі держави у капіталізації банку.
За наявності позитивного висновку Ради Мінфін подає Кабінетові Міністрів України проект рішення про участь держави у капіталізації банку разом з висновком Ради і пропозицією Національного банку.
7. У разі невідповідності банку вимогам Ради, зазначеним у пункті 5 цього Порядку, Мінфін подає Раді висновок про недоцільність участі держави у капіталізації банку. Погоджений Радою висновок Мінфіну надсилається Національному банку.
8. Для здійснення заходів, необхідних для прийняття рішення щодо участі держави у капіталізації банку, Мінфін може залучати незалежних вітчизняних або іноземних експертів, консультантів. У разі потреби відповідні послуги можуть надаватися за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

................
Перейти до повного тексту