Про підтвердження відповідності

З А К О Н У К Р А Ї Н И

( Закон втратив чинність на підставі Закону N 124-VIII від 15.01.2015, ВВР, 2015, N 14, ст.96 )

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 32, ст. 169 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2116-IV від 21.10.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.33 N 3164-IV від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.101 N 882-VI від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 24, ст.297 Кодексом N 2755-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 Законами N 4224-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, N 36, ст.420 N 5312-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 38, ст.500 N 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 4, ст.61 N 1314-VII від 05.06.2014, ВВР, 2014, N 30, ст.1008 ) ( У тексті Закону слова "уповноважений орган з сертифікації", "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності", "технічний регламент з підтвердження відповідності" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "призначений орган з оцінки відповідності", "центральний орган виконавчої влади з питань оцінки відповідності", "технічний регламент" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 3164-IV від 01.12.2005 ) ( У тексті Закону України слова "система управління довкіллям" в усіх відмінках і числах замінено словами "система екологічного управління" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 882-VI від 15.01.2009 ) ( У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань оцінки відповідності" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності" у відповідному відмінку згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )

Цей Закон визначає правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

продукція - будь-який виріб, процес чи послуга, що виготовляється, здійснюється чи надається для задоволення суспільних потреб;

виробник - юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, відповідальна за проектування, виготовлення, пакування та маркування продукції незалежно від того, виконуються зазначені операції самою цією особою чи від її імені;

система якості - сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам;

система управління якістю - сукупність органів і об'єктів управління, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних і інформаційних засобів під час управління якістю продукції;

система екологічного управління - сукупність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для формування, здійснення, аналізу і актуалізації екологічної політики;

постачальник - юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка вводить в обіг продукцію чи безпосередньо бере в цьому участь;

підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог;

( Абзац восьмий статті 1 в редакції Закону N 3164-IVвід 01.12.2005 )

декларування відповідності - процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа (далі - виробник) під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам;

сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам;

випробувальна лабораторія - лабораторія, яка проводить технічні операції, що полягають у визначенні однієї чи декількох характеристик даної продукції згідно з встановленою процедурою;

сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством. Під терміном "сертифікат відповідності" у цьому Законі також розуміється сертифікат затвердження типу засобу вимірювальної техніки;

( Абзац дванадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1314-VII від 05.06.2014 )

декларація про відповідність - документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством;

аудитор з сертифікації - особа, яка має відповідну кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації, і атестована в установленому порядку та занесена до відповідного реєстру;

технічний регламент - закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких обов'язкове. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва;

( Абзац п'ятнадцятий статті 1 в редакції Закону N 3164-IV від 01.12.2005 )

свідоцтво про визнання відповідності - документ, що засвідчує визнання іноземних документів про підтвердження відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством України;

введення продукції в обіг - виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з наступною самостійною або опосередкованою її реалізацією на території України;

законодавчо регульована сфера - сфера, в якій вимоги до продукції та умови введення її в обіг регламентуються законодавством;

законодавчо нерегульована сфера - сфера, в якій вимоги до продукції та умови введення її в обіг не регламентуються законодавством;

орган з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх підрозділ, які провадять діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;

( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV від 01.12.2005; в редакції Закону N 4224-VI від 22.12.2011 )

орган, що призначає, - орган, визначений цим Законом призначати органи з оцінки відповідності, тимчасово припиняти або відміняти їх призначення чи відміняти тимчасове припинення дії їх призначення;

( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV від 01.12.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )

оцінка відповідності - процес, який демонструє, що встановлені вимоги щодо продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу були виконані;

( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV від 01.12.2005; в редакції Закону N 4224-VI від 22.12.2011 )

призначення - надання органом, визначеним цим Законом, органу з оцінки відповідності права виконувати певну діяльність з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів;

процедура оцінки відповідності - будь-яка процедура, яка прямо чи опосередковано використовується для визначення того, чи виконуються встановлені вимоги у відповідних технічних регламентах чи стандартах. Процедури оцінки відповідності включають процедури відбору зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку, перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а також їх поєднання.

( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 3164-IV від 01.12.2005 )

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу вимогам, встановленим законодавством України, і поширюється на виробників та постачальників продукції незалежно від форми власності і видів діяльності, на органи з сертифікації, випробувальні лабораторії, а також відповідні державні органи.

( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )

Стаття 3. Законодавство України у сфері підтвердження відповідності

Законодавство України у сфері підтвердження відповідності складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Стаття 4. Об'єкти підтвердження відповідності

Згідно з цим Законом об'єктами підтвердження відповідності є продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал.

Стаття 5. Основні принципи державної політики у сфері підтвердження відповідності

Державна політика у сфері підтвердження відповідності базується на таких принципах:

координації дій органів виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності, розмежування їх повноважень та уникнення дублювання;

неупередженості, прозорості та доступності процедур підтвердження відповідності;

застосування з урахуванням існуючої міжнародної практики способів підтвердження відповідності залежно від потенційного ризику;

забезпечення ідентичних процедур підтвердження відповідності продукції вітчизняного та іноземного походження;

гармонізації національних нормативно-правових актів з підтвердження відповідності з міжнародними та європейськими;

сприяння розвитку сфери підтвердження відповідності в законодавчо нерегульованій сфері;

дотримання вимог щодо конфіденційності інформації, отриманої в результаті робіт з підтвердження відповідності;

забезпечення повного та всебічного інформування з питань підтвердження відповідності всіх заінтересованих сторін;

розроблення або застосування процедури оцінки відповідності у спосіб, достатній для забезпечення відповідності продукції, процесів та послуг технічним регламентам або стандартам, зважаючи на ризики в разі невідповідності.

( Статтю 5 доповнено абзацом десятим згідно із Законом N 3164-IV від 01.12.2005 )

Стаття 6. Повноваження органів виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності

Кабінет Міністрів України у сфері підтвердження відповідності:

забезпечує здійснення державної політики у сфері підтвердження відповідності;

( Абзац третій частини першої статті 6 виключено на підставі Закону N 5463-VI від 16.10.2012 ) ( Абзац четвертий частини першої статті 6 виключено на підставі Закону N 5463-VI від 16.10.2012 )

затверджує технічні регламенти;

укладає міжнародні угоди у сфері підтвердження відповідності, приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації;

затверджує порядок здійснення процедур призначення органів з оцінки відповідності, що перевіряють відповідність продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів.

( Частину першу статті 6 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 3164-IV від 01.12.2005 )

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності:

забезпечує проведення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності;

організовує розроблення проектів нормативно-правових актів, що встановлюють загальні вимоги та правила процедури підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;

надає методологічну допомогу центральним органам виконавчої влади у розробленні проектів законів, інших нормативно-правових актів з підтвердження відповідності, у тому числі технічних регламентів;

узгоджує розроблені центральними органами виконавчої влади технічні регламенти, що подаються на затвердження Кабінету Міністрів України;

встановлює порядок надання ними інформації, що стосується виданих сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності;

організовує ведення національного фонду нормативно-правових актів з питань підтвердження відповідності.

................

Перейти до повного тексту