1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 21 лютого 1996 р. N 237
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 174 від 16.02.98 )
Про Постійну урядову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1285 від 24.10.96 N 1147 від 16.10.97 )
З метою оперативного вирішення питань, пов'язаних з запобіганням надзвичайним ситуаціям та реагуванням на них, а також координації і контролю на державному рівні комплексу робіт і заходів у цій сфері Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити нову редакцію Положення про Постійну урядову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Комісія) та її склад, що додаються.
2. Установити, що головою Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за посадою є Перший віце-Прем'єр-міністр України.
( Пункт 2 в редакції Постанови КМ N 1285 від 24.10.96 )
3. Для забезпечення роботи Комісії, здійснення контролю за виконанням її рішень, у тому числі на місцях, створити секретаріат Комісії у складі трьох осіб.
4. Урядові Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям привести відповідні положення про комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій у відповідність з зазначеним Положенням.
5. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 617 "Про утворення Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій" та від 13 травня 1994 р. N 309 "Питання Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій" (ЗП України, 1994 р., N 9, ст. 220).
Прем'єр-міністр України
Міністр
Кабінету Міністрів України
Є.МАРЧУК

В.ПУСТОВОЙТЕНКО
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 лютого 1996 р. N 237
ПОЛОЖЕННЯ
про Постійну урядову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій
1. Постійна урядова комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - Комісія) є постійно діючим органом, який координує діяльність центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, пов'язану з безпекою і захистом населення, реагуванням у надзвичайних ситуаціях, а також здійсненням заходів щодо запобігання виникненню та ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.
2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Конституційним Договором між Верховною Радою України та Президентом України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням.
3. Основними завданнями Комісії є:
координація робіт, пов'язаних з розробленням та здійсненням профілактичних заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природно-техногенного походження, зменшення шкоди, заподіяної внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій, раціонального використання коштів, спрямованих на ліквідацію їх наслідків та визначення першочергових заходів та потреб;
забезпечення виконання центральними та місцевими органами державної виконавчої влади робіт, пов'язаних з подоланням та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій регіонального і національного масштабів;
керівництво діяльністю і підготовкою підкомісій (секцій) та функціональними системами захисту населення і спостереження за станом навколишнього природного середовища і техносфери;
контроль за використанням матеріально-технічних і фінансових ресурсів для будівництва та реконструкції потенційно небезпечних об'єктів (джерел) забруднення навколишнього природного середовища.
4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань у звичайних умовах:
організує розроблення заходів щодо удосконалення правового регулювання питань запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, техногенно-екологічної безпеки, готує і подає Урядові відповідні пропозиції про визначення прав і обов'язків у цій сфері центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій;
організує розроблення нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів з питань запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, техногенно-екологічної безпеки, методології компенсації шкоди, заподіяної внаслідок надзвичайних ситуацій, проведення розрахунків збитків та матеріально-технічних засобів для їх ліквідації;
координує діяльність органів державної виконавчої влади з питань розроблення та реалізації програм забезпечення безпеки населення, його санітарно-епідемічного благополуччя, охорони навколишнього природного середовища. Вживає заходів до забезпечення контролю за реалізацією виконання вимог техногенно-екологічної безпеки у господарській діяльності, впровадження безпечних технологій, надійності та стійкості технічних і технологічних систем, транспортних засобів і промислових об'єктів, а також врахування їх під час розроблення і реалізації відповідних державних та регіональних програм;
розглядає питання про створення державних підприємств, що використовують складні та небезпечні технології (хімічні, радіаційні тощо), і про припинення їх діяльності;
організує проведення експертизи найважливіших проектів заходів щодо техногенно-екологічної безпеки, їх впливу на навколишнє природне середовище, життя та здоров'я людини;
вживає заходів до розвитку державної системи спостережень і прогнозів стану навколишнього природного середовища, форм контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів, а також впровадження комп'ютеризованих систем збирання, оброблення, нагромадження та оперативної оцінки інформації стосовно обліку і рангування потенційно небезпечних виробництв, технологій, об'єктів, окремих споруд, різних видів надзвичайних ситуацій, оперативного інформування органів державної виконавчої влади та оповіщення населення про виникнення надзвичайних ситуацій;
оцінює за матеріалами прогнозу масштаби можливих наслідків кожного імовірного виду надзвичайної ситуації з урахуванням особливостей виробництва і регіону, обгрунтування потреб у силах і засобах, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та визначення шкоди;
організує складання типового переліку можливих надзвичайних ситуацій по регіонах і галузях виробництва;
координує розроблення і виконання науково-технічних програм щодо створення нових зразків техніки, приладів, обладнання, устаткування, механізмів і матеріалів для здійснення пошуково-рятувальних та аварійно-відбудовчих робіт, систем спостереження і контролю за станом навколишнього природного середовища і потенційно небезпечних об'єктів, засобів і методів оповіщення та захисту населення, об'єктів, будівель, споруд і забезпечення життєдіяльності населення в екстремальних умовах, визначає необхідні обсяги їх виробництва і запасів;
організує контроль за раціональним використанням Фонду ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
здійснює контроль за роботою комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх підготовкою до дій у надзвичайних ситуаціях;
узагальнює пропозиції центральних і місцевих органів державної виконавчої влади про формування джерел надходження коштів, резервів матеріально-технічних і трудових ресурсів, встановлення порядку їх використання для проведення профілактичних заходів, спрямованих на зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення розміру витрат на ліквідацію їх наслідків і допомогу потерпілим;
здійснює співробітництво з відповідними органами зарубіжних країн і міжнародними організаціями у межах зобов'язань України згідно з міжнародними договорами, вивчає їх позитивний досвід;
у надзвичайній ситуації:
надає Урядові та Президентові України інформацію про виникнення надзвичайної ситуації регіонального або національного масштабу, готує оперативні відомості про вжиті заходи для подолання та ліквідації її наслідків;
визначає причини виникнення надзвичайної ситуації, обставини, що склалися внаслідок її виникнення;
залучає до виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, необхідні транспортні, будівельні, медичні та інші сили, засоби, використовуючи наявні матеріально-технічні, продовольчі та інші ресурси і запаси;
приймає рішення про необхідність виділення додаткових матеріально-технічних і фінансових ресурсів з Фонду ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
координує і контролює дії територіальних комісій, місцевих органів державної виконавчої влади в зоні евакуації населення з надання потерпілим необхідної допомоги та з інших невідкладних заходів;
здійснює, як правило, безпосереднє керівництво ліквідацією надзвичайних ситуацій, наслідки якої поширюються на значну територію або суміжні держави;
організує проведення експертизи щодо оцінки розмірів та масштабів заподіяної шкоди спорудам, іншим об'єктам народного господарства, навколишньому природному середовищу.
5. Комісії надається право:
у разі національних аварій, катастроф, стихійного лиха керівництва аварійно-рятувальними роботами і без попереднього узгодження з відповідними міністерствами і відомствами застосування сил і засобів, які мають призначення до виконання завдань із запобігання надзвичайним ситуаціям та реагування на них;
заслуховувати керівників (представників) центральних і місцевих органів державної виконавчої влади з питань, що належать до її компетенції;
одержувати від центральних і місцевих органів державної виконавчої влади матеріали і документи, необхідні для вирішення питань, які вона розглядає;

................
Перейти до повного тексту