Відповідно до статті 10 Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок здійснення моніторингу соціально-економічних показників розвитку регіонів, районів та міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення для визнання територій депресивними, що додається.

Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства забезпечити координацію роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з проведенням зазначеного моніторингу.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р. № 860 "Про затвердження Порядку здійснення моніторингу показників розвитку регіонів, районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення для визнання територій депресивними" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 26, ст. 1881).

1. Цей Порядок визначає механізм здійснення моніторингу соціально-економічних показників розвитку регіонів, районів та міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення з метою визнання відповідної території депресивною (далі - моніторинг).

2. Моніторинг здійснюється шляхом оцінювання визначених для кожної групи територій соціально-економічних показників розвитку за відповідний період згідно із статтею 9 Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" (додаток 1).

Підставою для здійснення моніторингу є дані державної статистичної звітності та інші дані, які подають Держстат, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації за підписом відповідного керівника щороку до 1 липня Мінрегіону. Дані щодо населених пунктів, на території яких з 1996 року були ліквідовані вугледобувні та вуглепереробні підприємства, але не були здійснені в повному обсязі заходи щодо вирішення соціально-економічних та екологічних питань, передбачені проектами ліквідації зазначених підприємств, подаються Мінрегіону облдержадміністраціями областей, на території яких знаходяться такі населені пункти, за наведеною в додатку 2 формою.

3. Регіон може бути визнано депресивним, якщо протягом останніх п'яти років середній показник обсягу валового регіонального продукту (до 2004 року - обсягу валової доданої вартості) на одну особу у фактичних цінах є найнижчим у сукупності всіх регіонів.

4. Класифікація районів в Автономній Республіці Крим і областях на промислові та сільські здійснюється відповідно до критерію частки осіб, зайнятих у промисловості та сільському господарстві.

Промисловим визнається район, у якому частка осіб, зайнятих у промисловості, перевищує частку осіб, зайнятих у сільському господарстві, а також район, на території якого перебувають у стадії закриття вугледобувні та вуглепереробні підприємства.

У разі коли частка осіб, зайнятих у промисловості, дорівнює частці осіб, зайнятих у сільському господарстві, район визнається промисловим за умови, що відношення обсягу реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) на одну особу до обсягу реалізованої сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) на одну особу перевищує одиницю.

Інші райони, які не відповідають таким умовам, вважаються сільськими.

5. Середній показник розвитку територій відповідної групи визначається як частка від ділення суми значень відповідного показника розвитку територій на кількість територій відповідної групи.

Території визнаються депресивними за результатами моніторингу, який здійснюється із застосуванням граничних рівнів відхилення соціально-економічних показників від середніх показників розвитку територій відповідної групи, що встановлюються як коефіцієнти:

0,75 - для таких показників, як обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) на одну особу, рівень середньомісячної заробітної плати, щільність сільського населення, коефіцієнт природного приросту населення, обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) на одну особу.

Граничний рівень для наведених показників визначається як добуток середнього показника розвитку території відповідної групи та коефіцієнта 0,75;

1,25 - для таких показників, як рівень зареєстрованого безробіття, частка осіб, зайнятих у промисловості, частка осіб, зайнятих у сільському господарстві, рівень зареєстрованого, зокрема довготривалого, безробіття.

Граничний рівень для наведених показників визначається як добуток середнього показника розвитку території відповідної групи та коефіцієнта 1,25.

6. Промисловий район може бути визнано депресивним у разі, коли відносно середніх показників розвитку територій цієї групи протягом останніх трьох років одночасно:

рівень зареєстрованого безробіття та частка осіб, зайнятих у промисловості, дорівнюють або вищі встановлених граничних рівнів таких показників;

обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) на одну особу та рівень середньомісячної заробітної плати одного найманого працівника дорівнюють або нижчі установлених граничних рівнів таких показників.

7. Сільський район може бути визнано депресивним у разі, коли відносно середніх показників розвитку територій цієї групи протягом останніх трьох років одночасно:

щільність сільського населення, коефіцієнт природного приросту населення, рівень середньомісячної заробітної плати одного найманого працівника та обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) на одну особу дорівнюють або нижчі встановлених граничних рівнів таких показників;

частка осіб, зайнятих у сільському господарстві, дорівнює або вища встановленого граничного рівня показника.