Верховна Рада України, йдучи назустріч побажанням населення Криму, а також виходячи з історичних і національних особливостей регіону, 12 лютого 1991 року прийняла Закон, яким відновила Кримську АРСР у складі України. Відповідні зміни було внесено і в Конституцію України.

Законом від 29 квітня 1992 року Верховна Рада України закріпила за Кримом широкі повноваження щодо самостійного розв'язання питань економічного, соціального і духовного розвитку.

Незважаючи на це, Верховна Рада Республіки Крим 5 травня 1992 року прийняла постанови "Про Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим" і "Про проведення загальнокримського референдуму", чим порушила Конституцію України, якою встановлено, що територію України не може бути змінено без її згоди (стаття 70) і що Республіка Крим є складовою частиною України і самостійно вирішує лише ті питання, які віднесені до її відання (стаття 75-1). За Конституцією України прийняття рішень з питань державного устрою України віднесено до відання Верховної Ради України (пункт 2 статті 97).

Верховна Рада України відзначає, що прийняття Верховною Радою Республіки Крим згаданих рішень дестабілізувало обстановку як у Криму, так і в Україні в цілому.

Обговоривши політичну ситуацію, яка склалася у зв'язку з рішеннями, прийнятими Верховною Радою Республіки Крим 5 травня 1992 року, керуючись пунктом 31 статті 97 Конституції України, Верховна Рада України

1. Визнати "Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим", постанову "Про Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим" та постанову "Про проведення загальнокримського референдуму", прийняті Верховною Радою Республіки Крим 5 травня 1992 року, такими, що суперечать Конституції України.