1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про споживчу кооперацію
(Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1992, № 30, ст.414) ( Вводиться в дію Постановою ВР № 2266-XII від 10.04.92, ВВР 1992, № 30, ст.415 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2687-XII від 14.10.92, ВВР 1992, № 48, ст.657 Декретом № 15-93 від 19.02.93, ВВР 1993, № 17, ст.184 Законами № 3180-XII від 05.05.93, ВВР 1993, № 26, ст.277 № 3292-XII від 17.06.93, ВВР 1993, № 29, ст.308 № 1642-III від 06.04.2000, ВВР, 2000, № 27, ст.213 № 2401-III від 26.04.2001, ВВР, 2001, № 30, ст.141 № 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114 № 3047-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, № 29, ст.194 № 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 1294-IV від 20.11.2003, ВВР, 2004, № 13, ст.181 ) ( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду № 16-рп/2004 від 11.11.2004 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2454-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, № 16, ст.259 № 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80 № 738-IX від 19.06.2020 № 2465-IX від 27.07.2022 )
Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи діяльності споживчої кооперації в Україні.
Закон спрямований на відродження і зміцнення демократичних основ споживчої кооперації, захист інтересів її членів і сільського населення як споживачів та регулює відносини з органами виконавчої влади.
( Абзац другий преамбули із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Споживча кооперація та її цілі
Споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.
Стаття 2. Основні принципи діяльності споживчої кооперації
Діяльність споживчої кооперації будується на принципах добровільності членства, демократизму, соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва, вільного господарського функціонування на основі ринкових відносин.
Стаття 3. Незалежність споживчої кооперації
Споживча кооперація незалежна у своїй діяльності від органів державної влади, політичних партій та громадських організацій. Забороняється будь-яке втручання, що може обмежувати права споживчої кооперації або перешкоджати їх здійсненню, якщо це не передбачено законом.
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 )
Стаття 4. Законодавство про споживчу кооперацію
Відносини, пов'язані із створенням і діяльністю споживчої кооперації, регулюються цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Розділ II
СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО - ПЕРВИННА ЛАНКА СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
Стаття 5. Споживче товариство та його створення
1. Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.
2. Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.
3. Споживче товариство вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації.
Стаття 6. Членство, основні права та обов'язки членів споживчого товариства
Членство у споживчому товаристві може бути індивідуальним і колективним.
1. Індивідуальними членами споживчого товариства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у здійсненні цілей і завдань споживчого товариства.
Членами учнівських споживчих товариств, що створюються при загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах, можуть бути особи, які досягли 14-річного віку.
2. Колективними членами споживчого товариства можуть бути фермерські господарства, колективні сільськогосподарські підприємства, господарські товариства, кооперативні, державні та інші підприємства, що поділяють його цілі та інтереси.
( Пункт 2 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2454-IV від 03.03.2005 )
3. Господарські відносини між споживчим товариством і його колективним членом будуються на договірних засадах.
Споживче товариство не відповідає за зобов'язаннями свого колективного члена, а останній відповідає за зобов'язаннями товариства в межах його пайового внеску.
4. Член споживчого товариства має право:
брати участь у діяльності споживчого товариства, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб;
на перевагу у придбанні товарів і одержанні послуг у магазинах та інших підприємствах споживчої кооперації;
одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску;
бути прийнятим у першочерговому порядку на роботу в споживче товариство відповідно до освіти і професійної підготовки та одержувати направлення в учбові заклади, в тому числі на правах господарського стипендіата на договірних засадах.
Загальні збори (збори уповноважених) можуть встановлювати для членів споживчого товариства й інші переваги, а також пільгові умови користування послугами кооперативних підприємств та установ.
5. Член споживчого товариства зобов'язаний дотримувати статуту, виконувати свої обов'язки перед споживчим товариством, пов'язані з участю в його діяльності, та рішення загальних зборів, виборних органів управління і контролю.
6. Член споживчого товариства відповідає за зобов'язаннями споживчого товариства лише в межах внесеного ним обов'язкового пайового внеску, якщо інше не передбачено статутом.
Стаття 7. Вищий орган управління споживчого товариства
1. Вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обов'язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов'язані з його діяльністю.
2. Кожний член користується на загальних зборах споживчого товариства правом одного голосу незалежно від розміру внесеного ним пайового внеску, і це право не може бути передано іншим особам.
3. Для оперативного вирішення питань, що належать до компетенції загальних зборів споживчих товариств (крім питань прийняття статуту, ліквідації, реорганізації та виходу із спілки), можуть скликатися збори уповноважених.
Розділ III
СПІЛКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ
Стаття 8. Створення спілок та їх органи управління
1. Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них.
Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати спілкам частину своїх повноважень та виконання окремих функцій.
2. Спілки споживчих товариств виходячи з делегованих їм прав можуть представляти і захищати інтереси споживчих товариств, їх членів та обслуговуваного населення у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях; подавати споживчим товариствам практичну допомогу в здійсненні господарської діяльності, впровадженні в практику досягнень науково-технічного прогресу, передового досвіду; проводити науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, підготовку та підвищення кваліфікації кадрів; вирішувати господарські спори між організаціями і підприємствами споживчої кооперації; вести власну господарську діяльність, спрямовану на створення необхідної виробничої та соціальної інфраструктури споживчої кооперації.
3. Вищим органом управління спілки є з'їзд (конференція), який приймає статут, обирає розпорядчі, виконавчі та контрольні органи, вирішує інші питання діяльності спілки. Взаємодія і підпорядкованість розпорядчих, виконавчих та контрольних органів спілки визначається статутом.
4. Спілка визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу не заборонену чинним законодавством діяльність з дня її державної реєстрації. Вона не відповідає за зобов'язаннями споживчих товариств і не має щодо них розпорядчих функцій.
Розділ IV
ВЛАСНІСТЬ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
Стаття 9. Власність споживчих товариств та їх спілок
1. Власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів.
Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.
( Офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9 див. в Рішенні Конституційного Суду № 16-рп/2004 від 11.11.2004 )
2. Власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності.
3. Власність споживчих товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством.
4. Власність спілок споживчих товариств утворюється з майна, переданого їх членами, коштів, одержаних від господарської діяльності підприємств і організацій спілки, реалізації цінних паперів та іншої діяльності.
5. Об'єкти права власності споживчої кооперації можуть перебувати у спільному володінні споживчих товариств та спілок. Їх частка у власності визначається взаємними угодами.
6. Суб'єктами права власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідними статутами.
Стаття 10. Правова охорона власності споживчої кооперації
1. Власність споживчої кооперації є недоторканною, перебуває під захистом держави і охороняється законом нарівні з іншими формами власності. Забороняється відволікання майна споживчих товариств та їх спілок на цілі, не пов'язані з їх статутною діяльністю.
( Офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 10 див. в Рішенні Конституційного Суду № 16-рп/2004 від 11.11.2004 )
2. Майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ними органів.

................
Перейти до повного тексту