1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Указ


У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
( Указ втратив чинність на підставі Указу Президента N 465/2011 від 13.04.2011 )
Питання Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики
( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента N 280/2004 від 05.03.2004 N 18/2005 від 10.01.2005 )
1. Затвердити Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
2. Установити, що Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є правонаступником Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
Указ Президента України від 26 липня 2000 року N 926 "Про Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України";
Указ Президента України від 14 лютого 2002 року N 130 "Про внесення змін до Положення про Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України".
4. Кабінету Міністрів України привести свої рішення у відповідність із цим Указом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 18 березня 2003 року
N 225/2003
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 18 березня 2003 року N 225/2003
ПОЛОЖЕННЯ
про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики
1. Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Держспоживстандарт України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.
2. Держспоживстандарт України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
У межах своїх повноважень Держспоживстандарт України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Держспоживстандарт України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України і Кабінету Міністрів України.
3. Основними завданнями Держспоживстандарту України є:
участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;
здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу у цій сфері, державного метрологічного контролю та нагляду;
здійснення у межах своєї компетенції державного нагляду за додержанням законодавства у сфері стандартизації та підтвердження відповідності;
забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю.
4. Держспоживстандарт України відповідно до покладених на нього завдань:
1) вносить пропозиції щодо формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю та забезпечує її реалізацію;
2) бере участь у розробленні проектів Державного бюджету України, Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
3) погоджує проекти нормативно-правових актів з питань захисту прав і інтересів споживачів, реклами, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю, що розробляються центральними органами виконавчої влади;
4) розглядає скарги, заяви і пропозиції громадян з питань, що належать до його компетенції;
5) у сфері споживчої політики та захисту прав споживачів:
вивчає споживчий ринок;
організовує в разі потреби громадське обговорення та/або опублікування проектів нормативно-правових актів, які можуть суттєво впливати на обсяг і зміст прав та інтересів споживачів;
перевіряє відповідно до законодавства у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання вимог щодо їх безпеки згідно з технічними регламентами з підтвердження відповідності, технічними регламентами та іншими нормативними документами, а в разі потреби - якість сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва продукції (товарів), виконання робіт і надання послуг, додержання вимог щодо їх безпеки, а також правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг;
здійснює радіологічний, хіміко-токсикологічний і фізико-хімічний контроль продуктів харчування, що виробляються та реалізуються підприємствами торгівлі і громадського харчування незалежно від форми власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності;
здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу;
сприяє органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів;
сприяє створенню необхідних умов для навчання та набуття правових знань населенням у сфері захисту прав споживачів;
готує разом з іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями щорічну доповідь про стан забезпечення прав споживачів, доводить її до відома органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
забезпечує методичне керівництво здійсненням органами виконавчої влади заходів із реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів;
здійснює в межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної рекламної інформації;
організовує надання споживачам консультацій з питань захисту прав споживачів та реклами у цій сфері;
сприяє реалізації в Україні Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 9 квітня 1985 року;
6) у сфері стандартизації:
вживає заходів для гармонізації розроблюваних національних стандартів із відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;
бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;
установлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національними стандартами, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;
організовує і координує проведення робіт у сфері стандартизації;
схвалює та приймає національні стандарти відповідно до законодавства;
здійснює реєстрацію нормативних документів;
вживає заходів до виконання зобов'язань, зумовлених участю України в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;
формує програму робіт із стандартизації та координує її виконання;
приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження і порядок створення;
організовує створення і ведення національного фонду нормативних документів та національного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO;
організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації;
здійснює відповідно до законодавства державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, інших вимог щодо безпеки та якості продукції;
здійснює координацію робіт щодо створення і функціонування державної системи кодифікації продукції;
7) у сфері метрології:
координує діяльність із забезпечення функціонування та розвитку державної метрологічної системи;
організовує проведення фундаментальних досліджень;
вживає заходів до створення та забезпечення функціонування еталонної бази України;
установлює порядок створення, затвердження, реєстрації, зберігання та застосування еталонів, а також звірення їх з еталонами інших держав та міжнародними еталонами;
надає в установленому порядку еталонам статусу державних;
установлює визначення основних одиниць Міжнародної системи одиниць (далі - SI), назви та визначення похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначення та правила написання;
приймає рішення щодо тимчасового застосування у визначеній галузі одиниць вимірювань, які не входять до Міжнародної системи одиниць, кратних та частинних від них;
організовує та проводить державний метрологічний контроль і нагляд;
установлює порядок уповноваження та атестації у державній метрологічній системі, проведення державних випробувань, метрологічної атестації, повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки, державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань і за кількістю фасованого товару в упаковках та оформлення їх результатів;
установлює порядок проведення перевірки уповноважених та атестованих метрологічних центрів, територіальних органів Держспоживстандарту України, підприємств і організацій та їх повірочних, калібрувальних і вимірювальних лабораторій, повірочних (калібрувальних) лабораторій іноземних виробників;
установлює порядок визначення кількості зразків упаковок, які повинні бути відібрані для перевірки, та випадки, коли виникає необхідність розкривати готові упаковки під час проведення державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках;
встановлює вимоги до розроблення та атестації методик виконання вимірювань та порядку ведення Державного реєстру методик виконання вимірювань, що застосовуються у сфері здійснення державного метрологічного нагляду;
визначає порядок встановлення приналежності технічних засобів до засобів вимірювальної техніки;
затверджує типи засобів вимірювальної техніки та встановлює порядок ведення Державного реєстру засобів вимірювальної техніки;
установлює порядок визначення приналежності засобів вимірювальної техніки до таких, що призначені для використання у побутовій сфері та не підлягають державним приймальним і контрольним випробуванням;
визначає порядок встановлення міжповірочних інтервалів, через які підлягають періодичній повірці засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації;
установлює порядок складання переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці;
затверджує норми часу на повірку засобів вимірювальної техніки, готує пропозиції щодо установлення порядку ціноутворення у сфері метрології;
установлює порядок ведення обліку підприємств, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність, пов'язану з виробництвом, ремонтом, продажем і прокатом засобів вимірювальної техніки;
визначає умови і правила проведення діяльності, пов'язаної з ремонтом засобів вимірювальної техніки;
координує діяльність метрологічної служби України;
погоджує положення про метрологічні служби центральних органів виконавчої влади та встановлює порядок атестації головних і базових організацій цих служб;
визначає вимоги до державних повірників метрологічних центрів і територіальних органів Держспоживстандарту України, повірників повірочних лабораторій підприємств і організацій, аудиторів з метрології, державних інспекторів з метрологічного нагляду та установлює порядок їх атестації;
розробляє або бере участь у підготовці проектів державних наукових і науково-технічних програм, що стосуються забезпечення єдності вимірювань;
забезпечує представництво та участь України у міжнародних, європейських та інших регіональних організаціях з метрології;
( Підпункт 7 пункту 4 в редакції Указу Президента N 18/2005 від 10.01.2005 )
8) у сфері підтвердження відповідності:
готує пропозиції щодо приєднання України до міжнародних (регіональних) систем сертифікації, приймає рішення про порядок визнання результатів робіт, проведених органами із сертифікації іноземних держав;
координує роботу центральних органів виконавчої влади у визначених сферах діяльності з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері;
організовує розроблення проектів нормативно-правових актів, що встановлюють загальні вимоги та правила процедури підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;
надає методологічну допомогу центральним органам виконавчої влади в розробленні проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань підтвердження відповідності;
узгоджує розроблені центральними органами виконавчої влади технічні регламенти з підтвердження відповідності;
надає Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України висновки щодо уповноваження органів із сертифікації на проведення робіт з підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері;
організовує ведення державного реєстру уповноважених органів із сертифікації та встановлює порядок надання ними інформації щодо виданих сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності;
забезпечує підготовку та атестацію аудиторів із сертифікації;

................
Перейти до повного тексту