З метою приведення законодавства про працю Української РСР у відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 березня 1980 року "Про внесення змін і доповнень до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю" та дальшого його вдосконалення Президія Верховної Ради Української РСР

Внести до Кодексу законів про працюУкраїнської РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375; 1973 р., N 40, ст. 343; 1977 р., N 1, ст. 4) такі зміни і доповнення:

1. Доповнити Кодекс статтею 257-1 такого змісту:

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю основні умови видачі і розміри допомоги по державному соціальному страхуванню встановлюються Радою Міністрів СРСР спільно з ВЦРПС".

2. В абзаці восьмому преамбули і в статтях 68, 196, 259, 263 слова "депутатів трудящих" замінити словами "народних депутатів".

Крім того, в абзаці восьмому преамбули слова "всенародну (державну)" замінити словами "державну (загальнонародну)".

3. Статтю 2 викласти в такій редакції:

Право громадян Української РСР на працю, - тобто на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її кількості та якості і не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти та з урахуванням суспільних потреб, забезпечується соціалістичною системою господарства, неухильним зростанням продуктивних сил, безплатним професійним навчанням, підвищенням трудової кваліфікації і навчанням нових спеціальностей, розвиток систем професійної орієнтації і працевлаштування.

Робітники і службовці реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації. Робітники і службовці мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки, на участь в управлінні виробництвом, на матеріальне забезпечення за рахунок держави в порядку державного соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.

Додержання трудової дисципліни, бережливе ставлення до народного добра, виконання встановлених державою з участю професійних спілок норм праці становлять обов'язок всіх робітників і службовців".

4. У частині третій статті 5 слова "До відання Української РСР" замінити словами "До відання Союзу РСР і Української РСР".

5. У пункті 5 статті 36 слова "іншу роботу" замінити словами "інше підприємство, в установу, організацію".

6. Статтю 47 доповнити частиною другою такого змісту:

"У разі звільнення працівника з ініціативи адміністрації вона зобов'язана також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника".

7. Статтю 62 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Адміністрація може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством Союзу РСР і в частині третій цієї статті".

У зв'язку з цим частину другу цієї статті вважати частиною третьою.

8. Статтю 71 викласти в такій редакції:

Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих робітників і службовців до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу фабричного, заводського, місцевого комітету профспілки і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством Союзу РСР і в частині другій цієї статті.