1. Схвалити Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки, що додається.

2. Затвердити операційний план реалізації Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки (далі - операційний план).

3. Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади, відповідальним за виконання операційного плану, забезпечити:

виконання операційного плану за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством;

подання щороку до 15 лютого Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій інформації про стан виконання операційного плану.

4. Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій:

внести до 31 грудня 2022 р. Кабінетові Міністрів України проект Положення про Національну комісію з питань кримськотатарської мови та пропозиції щодо її посадового складу;

подавати щороку до 1 квітня Кабінетові Міністрів України інформацію про стан виконання операційного плану;

кожні три роки з дати схвалення цього розпорядження, а також після деокупації тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проводити аналіз ефективності виконання операційного плану з метою внесення в установленому порядку Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо його оновлення.

5. Міністерству культури та інформаційної політики, Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерству закордонних справ забезпечити всебічне інформування про заходи у рамках Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки, в тому числі громадян України, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також міжнародних партнерів України, зокрема у контексті проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН на період з 2022 по 2032 рік Міжнародного десятиліття мов корінних народів та на майданчику Постійного форуму ООН з питань корінних народів.

Кримськотатарська мова як мова одного з корінних народів України є невід’ємним елементом ідентичності та етнокультурної цілісності української нації. Обов’язок держави сприяти розвитку мовної самобутності корінних народів визначений Конституцією України.

Згідно з класифікацією ЮНЕСКО (UNESCO Atlas of the World’s Languages in Danger, 2010) кримськотатарська мова належить до мов, що перебувають під серйозною загрозою зникнення (severely endangered languages). При цьому згідно з оцінками фахівців Інституту сходознавства Національної академії наук імені А. Ю. Кримського через негативні тенденції останніх років реальний ступінь загрози зникнення кримськотатарської мови є критичним (critically endangered languages).

Додаткова небезпека для збереження і розвитку кримськотатарської мови виникла внаслідок тимчасової окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, де проживає переважна більшість носіїв зазначеної мови.

Фактором небезпеки насамперед є політика Російської Федерації та її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя щодо обмеження сфери застосування кримськотатарської мови, в тому числі стосовно зменшення можливостей для громадян отримувати освіту рідною мовою.

Протягом 2014-2020 років у резолюціях Генеральної Асамблеї ООН та доповідях Генерального Секретаря ООН не раз висловлювалася глибока занепокоєність обмеженнями можливостей збереження самобутності і культури та отримання освіти українською та кримськотатарською мовами. Зокрема, це зазначено у Третій доповіді Генерального Секретаря ООН "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією", оприлюдненій 8 жовтня 2020 р. і підготовленій на виконання Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 74/168.

Іншим фактором небезпеки для збереження і розвитку кримськотатарської мови є вимушений виїзд частини носіїв кримськотатарської мови до інших регіонів з подальшим розселенням, що створює ризики зниження мовного потенціалу.

З огляду на зазначене існує об’єктивна потреба у розробленні державної політики щодо відновлення, збереження та розвитку кримськотатарської мови з урахуванням актуальних обставин, які значною мірою формуються з урахуванням тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Комплекс заходів у рамках Стратегії спрямований на законодавче, інституційне, організаційне, фінансове, інформаційне та інше забезпечення функціонування кримськотатарської мови як мови одного з корінних народів України, на розширення сфер її застосування, заохочення до її вивчення громадян незалежно від етнічної належності, популяризацію серед різних вікових груп, особливо серед молоді, що сприятиме не тільки збереженню і розвитку унікального соціокультурного явища, фактора самоідентичності і самовідтворення корінного народу, але і створенню додаткових умов для відновлення територіальної цілісності і державного суверенітету України у міжнародно визнаних кордонах.

Стратегію розроблено на виконання Указу Президента України від 26 лютого 2021 р. № 78 "Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя", розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2021 р. № 296 "Про схвалення Концепції розвитку кримськотатарської мови" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 31, ст. 1814).

Стратегія узгоджується з положеннями таких документів:

Декларації ООН про права корінних народів;

резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2 грудня 2019 р. № 74/396 "Права корінних народів";

Закону України "Про корінні народи України";

Указу Президента України від 14 вересня 2020 р. № 392 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року "Про Стратегію національної безпеки України";

Указу Президента України від 24 березня 2021 р. № 117 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року "Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя";

постанови Верховної Ради України від 20 березня 2014 р. № 1140-VII "Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави";

постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 р. № 993 "Про затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 78, ст. 4924).

Кримськотатарська мова опинилася в стані "розділеної мови" внаслідок збігу геополітичних, демографічних, технологічних та інших факторів, зокрема:

держава сприяє розвитку мовної самобутності корінних народів України, в той час як окупаційною адміністрацією Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя здійснюються репресії щодо кримськотатарської мови;

паралельно застосовуються різні графічні відображення алфавіту кримськотатарської мови (кириличне та латинське);

наявні суттєві відмінності у практиках використання кримськотатарської мови старшими і молодшими поколіннями (Інтернет, соціальні мережі тощо);

застосовуються різні підходи до вивчення та викладання кримськотатарської мови тощо.

Стратегія спрямована на відновлення цілісності освітнього, інформаційного, комунікаційного простору кримськотатарської мови. Ініціативи у рамках Стратегії повинні закріпити за Україною лідерство у сфері розвитку кримськотатарської мови та надати відповідний імпульс.

Згідно з критеріями, які викладені у документі "Життєздатність мови та загрози" ("Language Vitality and Endangerment"), ухваленому за результатами міжнародної зустрічі експертів з питань програми ЮНЕСКО щодо захисту мов, що перебувають під загрозою зникнення (Париж, 2003), до головних параметрів оцінювання стану мов належать:

трансляція мови між поколіннями;

абсолютна кількість носіїв мови (реальна кількість);

частка носіїв мови у загальній чисельності населення;

зміни у сферах використання мови;

відповідь на нові сфери та медіа;

доступність матеріалів для мовної освіти та грамотності;

державна та інституційна підтримка мови, мовна політика, офіційний статус та використання мови в державі;

ставлення членів спільноти до власної мови;

тип та якість документування.

Згідно з даними перепису населення України 2001 року, на території України проживало 248,2 тис. кримських татар, 98,8 відсотка з яких на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. 92 відсотки називало кримськотатарську мову рідною.

З моменту тимчасової окупації частини території України до інших регіонів України, за оціночними даними Меджлісу кримськотатарського народу, виїхали приблизно 25-30 тис. кримських татар. Найбільші кримськотатарські громади на даний час сконцентровані у м. Києві, Київській, Херсонській, Львівській та Одеській областях.

Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та м. Севастополя не дає можливість отримувати об’єктивні дані щодо демографічної та мовної ситуації на зазначеній території, а відомості Російської Федерації та її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя мають ознаки маніпуляцій.

Зокрема, згідно з даними, які у 2014 році оприлюднила окупаційна адміністрація Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, чисельність кримських татар залишилась співставною, проте частку осіб, що визначають кримськотатарську мову як рідну, з метою маніпуляцій "знизили" до 74,6 відсотка. Поряд з цим штучно "збільшили" кількість осіб, позначених як "татари" (без прикметника "кримські"), та осіб, які вважають рідною "татарську" мову. У такий спосіб з політичною метою було сфальсифіковано мовну картину.

Згідно з оціночними даними дослідників, кількість носіїв кримськотатарської мови на території України становить 20-25 відсотків кримськотатарського етносу, або 70-90 тис. осіб. Протягом строку реалізації Стратегії кількість носіїв кримськотатарської мови в Україні повинна постійно уточнюватися.

За даними правозахисних організацій та свідченнями громадян з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, незважаючи на номінальне визначення кримськотатарської мови як однієї з "державних", замість розширення сфер застосування мови її використання обмежується.

У резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 23 червня 2021 р. № 2387 "Порушення прав людини щодо кримських татар у Криму" відзначено, що, не дивлячись на надання кримськотатарській мові "офіційного статусу" в Автономній Республіці Крим, кількість дітей, які нею навчаються, не збільшується, оскільки батькам не рекомендується звертатися з відповідними заявами.

Особливістю ситуації також є те, що на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя функціонування кримськотатарської мови, у тому числі навчання у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, забезпечується на основі кириличної графіки відповідно до законодавства Російської Федерації.

Водночас в Україні ухвалено стратегічне рішення про переведення кримськотатарської писемності на латинську графіку, яка краще відповідає фонетиці та домінує у нових сферах функціонування мови (Інтернет, електронні медіа тощо). Такий підхід підтримує абсолютна більшість кримськотатарських мовознавців, педагогічних, науково-педагогічних працівників закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, видавців, а також Меджліс кримськотатарського народу.

Виникає ситуація, коли переважна більшість осіб, які належать до кримськотатарського народу, носіїв мови, а також існуючих на даний час профільних інституцій та професійних кадрів невизначений час користуватимуться кириличною графікою на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, де загальна політична ситуація погіршує становище кримськотатарської мови.

Водночас інша частина представників кримськотатарського народу, що проживає на контрольованих Україною територіях, отримає можливість вивчення та використання кримськотатарської мови у нових сферах на основі латинської графіки. У зв’язку з цим на початковій стадії потребує вирішення питання посилення інституційної спроможності, підготовки та підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників, збільшення кількості підручників і навчальних матеріалів з кримськотатарської мови тощо.

Окремим аспектом є порівняно невелика кількість кримських татар на контрольованих Україною територіях та їх розселення. Серед іншого, це заважає формуванню класів з навчанням дітей кримськотатарською мовою у закладах загальної середньої освіти, які на даний час є тільки у с. Новоолексіївка (Херсонська область, Генічеський район), а також не дає змоги сформувати у межах етнічної спільноти самодостатній ринок для споживання освітніх, культурних послуг, розвитку медіа тощо.

З огляду на це, а також внаслідок обмежень, встановлених Російською Федерацією та її окупаційною адміністрацією, на пересування між тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та контрольованими Україною територіями, що блокує комунікацію, особливого значення набуває створення комплексу онлайн-можливостей для вивчення і використання кримськотатарської мови, забезпечення діяльності медіа, а також застосування різних форматів реінтеграції.

Найголовнішими проблемами, які потребують розв’язання, є:

втрата мовних навичок представниками молодших поколінь, використання кримськотатарської мови переважно представниками старших поколінь, які послуговуються нею непостійно і частково;

перетворення значної частини кримськотатарської мовної спільноти на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на російськомовних монолінгвів;

сприйняття рідної мови частиною кримськотатарської спільноти як перешкоди для інтеграції в підконтрольний Російській Федерації соціум, для отримання освіти та бажаної роботи;

відсутність належної словникової бази та галузевої термінології в багатьох сферах;

відсутність необхідної кількості якісних навчальних посібників, самовчителів, підручників, у тому числі мультимедійних, з кримськотатарської мови на основі стандартів CEFR (Common European Framework of Reference for Languages), а також енциклопедій, довідникової та іншої навчальної і наукової літератури кримськотатарською мовою;

недостатність наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників для викладання у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, відсутність належних можливостей для підвищення їх кваліфікації;

брак можливостей для вивчення кримськотатарської мови представниками інших етносів української нації;

відсутність в українському суспільстві розуміння переваг володіння кримськотатарською мовою як питомою тюркською, що відкриває значні можливості для комунікації з рядом країн - партнерів України;

недостатня інтеграція кримськотатарської мови до цифрових платформ, веб-ресурсів, соціальних медіа, програмного забезпечення та інших сучасних технологічних рішень;

фактична відсутність кримськотатарської мови у сферах державного управління та місцевого самоврядування;

відсутність українських програм розвитку мови для представників кримськотатарської діаспори.

Крім особливої уваги до відродження кримськотатарської мови, зазначене вимагає враховувати важливість посилення ролі української як мови міжетнічного спілкування, забезпечення відповідного рівня володіння нею кримськотатарською молоддю, достатнього для продовження освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, успішної професійної діяльності і повноцінної реалізації громадянських прав і обов’язків.

У рамках реалізації цієї Стратегії запроваджується моніторинг досягнення цілей та ефективності заходів шляхом порівняння фактично отриманих значень індикаторів з їх прогнозними значеннями, який здійснюється Мінреінтеграції на постійній основі шляхом узагальнення інформації про хід імплементації Стратегії і аналізу ступеня досягнення визначених цільових індикаторів у звітному періоді. Результати моніторингу враховуватимуться під час актуалізації дій щодо виконання визначених Стратегією заходів і відповідних завдань.

Оцінка досягнення цілей цієї Стратегії проводиться за результатами виконання завдань кожного року її реалізації Мінреінтеграції через один квартал після завершення відповідного року.

Узагальнена оцінка результативності цієї Стратегії проводиться протягом року після завершення строку її дії та подається Кабінетові Міністрів України.

Показники моніторингу Стратегії та досягнення її цілей наведені у таблицях індикаторів.

Оцінювання ефективності передбачається здійснювати із застосуванням комплексу критеріїв, викладених, зокрема, у документі ЮНЕСКО "Language Vitality and Endangerment", ухваленому за результатами міжнародної зустрічі експертів з питань програми ЮНЕСКО щодо захисту мов, що перебувають під загрозою зникнення (Париж, 2003).

Мета Стратегії - створення нормативно-правових, інституційних, організаційних та інших умов відновлення, збереження та розвитку кримськотатарської мови, розширення сфери її застосування, реалізації мовних прав носіїв кримськотатарської мови, підвищення престижу мови корінного народу як засобу комунікації, сприяння деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя після її повернення в єдиний конституційний простір України.

Стратегічна ціль 1 - володіння та використання кримськотатарської мови особами, які належать до кримськотатарського етносу

Операційна ціль 1.1 - створення розвивального мовного середовища для осіб, які належать до кримськотатарського етносу, з метою вільного вивчення та володіння кримськотатарської мовою

Завдання:

стимулювання вивчення та спілкування з дітьми кримськотатарською мовою у родинах (батьків, баби, діда, інших законних представників дитини);

забезпечення розвитку мережі закладів освіти (груп) з навчанням кримськотатарською мовою поряд з державною чи її вивченням;

підтримка створення та поширення телерадіоконтенту, веб-ресурсів та продуктів у соціальних медіа кримськотатарською мовою, орієнтованих на дітей;

створення відповідних освітньо-виховних, культурно-мистецьких та інших розважальних продуктів кримськотатарською мовою, в тому числі з використанням сучасних технологій, доповненої та віртуальної реальності;

забезпечення переведення освітнього процесу на використання алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки до 1 вересня 2025 р.;

забезпечення закладів загальної середньої освіти підручниками, навчальними посібниками, словниками, довідниками, хрестоматіями, методичними та іншими навчальними матеріалами;

підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників для покращення якості викладання предметів та дисциплін в усіх закладах освіти, організація відповідного методичного супроводу;

забезпечення можливості вивчення кримськотатарської мови дистанційно, зокрема через онлайн-платформи, мобільні додатки, продукти доповненої та віртуальної реальності, інші форми дистанційного навчання;

створення та розміщення у вільному доступі онлайн-версій навчальних курсів за програмою закладів освіти, електронних підручників, у тому числі мультимедійних, на основі стандартів CEFR та методології "кримськотатарська як іноземна мова" (CTFL), словників, художньої та наукової літератури, інших навчальних та методичних матеріалів;

здійснення, зокрема через підтримку громадянського суспільства, моніторингу забезпечення права на освіту кримськотатарською мовою на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя;

залучення дітей та молоді з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до програм вивчення кримськотатарської мови на контрольованих Україною територіях;

сприяння забезпеченню права на освіту кримськотатарською мовою засобами політико-дипломатичного впливу, у тому числі через залучення потенціалу міжнародних організацій, міжнародних партнерів, а також через введення українських та міжнародних персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо осіб, які зазначені права порушують;

захист мовних прав осіб, які мають кримськотатарське етнічне походження, у країнах їх проживання, зокрема права на навчання кримськотатарською мовою та її вивчення в закладах освіти цих країн;

інформування та використання потенціалу кримськотатарської діаспори про можливості вивчення кримськотатарської мови, у тому числі дистанційно;

задоволення національно-культурних і мовних потреб кримських татар, які проживають за межами України.

Стратегічна ціль 2 - інституціоналізація розвитку та підвищення престижу кримськотатарської мови

Операційна ціль 2.1 - володіння та використання кримськотатарської мови особами, які належать до інших етносів української нації

Завдання:

популяризація кримськотатарської мови як питомої тюркської, зокрема промоція переваг володіння та можливостей використання для культурно-освітніх, ділових, інших цілей у процесі взаємодії з тюркськими країнами (Турецькою Республікою, Азербайджанською Республікою, Республікою Казахстан тощо);

створення можливостей для опанування бажаючими кримськотатарської мови від початкового до академічного рівня включно, зокрема запровадження курсу кримськотатарської мови як факультативного у закладах освіти;

підтримка наукових, освітніх, мистецьких та інших проектів, спрямованих на популяризацію кримськотатарської мови серед різних вікових груп, насамперед молоді;

нейтралізація загроз, які виникають внаслідок інформаційно-психологічної війни, зневажливого ставлення до кримськотатарської мови.

Операційна ціль 2.2 - візуалізація кримськотатарської мови у суспільному просторі

Завдання:

встановлення Дня кримськотатарської мови і літератури;

започаткування державної відзнаки за особливий внесок у забезпечення розвитку кримськотатарської мови;

створення і щорічне видання календарів пам’ятних дат кримськотатарської історії та культури кримськотатарською та державною мовами;

підготовка та видання багатотомної академічної історико-лінгвістичної серії пам’яток кримськотатарської писемності та літератури;

заохочення використання кримськотатарської мови для позначення топонімів, які мають тюркське походження або історичні кримськотатарські назви.

Операційна ціль 2.3 - забезпечення розвитку кримськотатарської мови на інституційному рівні

Завдання:

запровадження регулярного дослідження ставлення українського суспільства до кримськотатарської проблематики та підготовка на його основі рекомендацій щодо вдосконалення державної політики;

встановлення чисельності, локалізація та визначення структури представників кримськотатарських громад на контрольованих Україною територіях для визначення освітніх та інших потреб, пов’язаних з функціонуванням кримськотатарської мови;

розроблення та подання в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проекту нормативно-правового акта щодо створення Національної комісії з питань кримськотатарської мови як дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України для забезпечення міжвідомчої координації, узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань, пов’язаних з реалізацією Стратегії;

посилення інституційної спроможності профільних науково-дослідних установ та підрозділів закладів вищої освіти з перспективою створення Інституту мови, культури та історії кримськотатарського народу як постійно діючого науково-дослідного та освітньо-методичного центру вивчення і розвитку кримськотатарської мови;

напрацювання і затвердження стандартів кримськотатарської термінології в різних сферах суспільного життя; розроблення граматик та правопису;

оновлення та укладення словників з кримськотатарської мови, зокрема перекладних;

забезпечення цільового стимулювання у вигляді стипендій, грантів, поглиблених курсів, участі у програмах обмінів, інших форм підтримки для заохочення талановитих учнів і студентів, залучення фахівців з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та підготовки наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників високого рівня у закладах вищої освіти, наукових та науково-дослідних установах;

запровадження всеукраїнського учнівського конкурсу з історії та культури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та учнівських і студентських олімпіад з кримськотатарської мови та літератури;

інтеграція фахових інституцій до міжнародної мережі, яка опікується проблематикою мов, що перебувають під загрозою зникнення, забезпечення участі українських фахівців у міжнародних проектах, наукових форумах, інших форматах міжнародної співпраці, вивчення та адаптація міжнародного досвіду відновлення, збереження та розвитку таких мов.

Стратегічна ціль 3 - формування цілісного культурно-інформаційного простору кримськотатарської мови

Операційна ціль 3.1 - всебічний розвиток медіа кримськотатарською мовою

Завдання:

забезпечення підтримки засобів масової інформації представницького органу кримськотатарського народу, які здійснюють мовлення кримськотатарською мовою;

сприяння іншим засобам масової інформації, які здійснюють мовлення кримськотатарською мовою;

підтримка виробництва та поширення контенту кримськотатарською мовою.

Операційна ціль 3.2 - висока динаміка культурно-мистецького процесу з використанням кримськотатарської мови

Завдання:

впровадження підтримки культурно-просвітніх ініціатив;

створення та дублювання кримськотатарською мовою ігрових, анімаційних та документальних фільмів, соціальної реклами тощо;

підтримка створення оригінальних творів та перекладів літератури різних жанрів, літературних конкурсів кримськотатарською мовою.

Операційна ціль 3.3 - розширення сфери функціонування кримськотатарської мови

Завдання:

збільшення присутності кримськотатарської мови на міжнародних технологічних, освітніх і комунікаційних платформах (Google Translate, Duolingo, Вікіпедія тощо);

створення за результатами реалізації Стратегії можливостей для отримання професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти кримськотатарською мовою з урахуванням світового досвіду;

запровадження версії офіційних веб-сайтів органів державної влади, державних установ та організацій, які у межах своїх повноважень опікуються проблематикою тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, кримськотатарською мовою.

Стратегія розрахована на 2022-2032 роки і реалізується у межах Міжнародного десятиліття мов корінних народів, визначеного резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 2 грудня 2019 р. № 74/396.

Актуалізація операційного плану реалізації Стратегії здійснюється кожні три роки.

Процес реалізації Стратегії передбачає наявність двох змістовних етапів:

перший - завдання у рамках Стратегії виконуються на територіях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, з активним використанням інструментів дистанційної взаємодії з аудиторією на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до моменту її деокупації, а також з кримськотатарською діаспорою в інших країнах;

другий - після деокупації тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в період до 2032 року реалізація Стратегії здійснюватиметься після корекції операційного плану для відповідного масштабування завдань на всю територію України у межах її міжнародно визнаного державного кордону для максимально швидкого подолання негативних наслідків тимчасової окупації, збереження активної взаємодії з кримськотатарською діаспорою.

Реалізація Стратегії дасть змогу у стратегічній перспективі виключити кримськотатарську мову з переліку мов, що перебувають під критичною загрозою зникнення згідно з класифікацією ЮНЕСКО, поступово підвищуючи рівень безпеки мови і послідовно наближаючись до рівня "безпечний" (safe).

У результаті реалізації Стратегії очікується підвищення стану захищеності кримськотатарської мови з рівня "критична загроза" до рівня "небезпечний", зокрема через оцінювання за такими індикаторами: