Верховна Рада України

1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):

1) у статті 95:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі, якщо така особа за станом свого здоров’я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра";

частину другу доповнити абзацами другим та третім такого змісту:

"Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру, мають право звертатися до суду із заявою про зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося судом це питання в зазначений період.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру";

2) у тексті Кодексу слова "психіатричний заклад" в усіх відмінках і числах замінити словами "заклад з надання психіатричної допомоги" у відповідному відмінку і числі.

2. Абзац другий частини п’ятої статті 281 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключити.

3. У тексті Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492) слова "психіатричний заклад" та "наркологічний або психіатричний заклад" в усіх відмінках і числах замінити словами "заклад з надання психіатричної допомоги" у відповідному відмінку і числі.

4. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):

1) у частині першій статті 116 слова "у медичному чи психіатричному стаціонарі" замінити словами "у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров’я чи закладі з надання психіатричної допомоги";

2) частину другу статті 506 виключити;

3) у пункті 2частини першої статті 508 слова "психіатричного закладу" замінити словами "закладу з надання психіатричної допомоги";

4) частину першу статті 512 викласти в такій редакції:

"1. Судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу";

5) частину третю статті 514 викласти в такій редакції:

"3. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Розгляд питання про зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру може також здійснюватися за письмовою заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров’я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра".

5. У статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 3, ст. 10; 2004 р., № 7, ст. 53) слова "психіатричних закладах охорони здоров’я" замінити словами "закладах з надання психіатричної допомоги".

6. Частину другу статті 49 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19; 2007 р., № 33, ст. 440) виключити.

7. У Законі України "Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143 із наступними змінами):

1) преамбулу після слів "соціального захисту" доповнити словом "навчання", а після слів "беруть участь у наданні психіатричної допомоги" - словами "здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади";

2) у статті 1:

абзаци четвертий і сьомий викласти в такій редакції:

"психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров’я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин";

"заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров’я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов’язана з наданням психіатричної допомоги";

після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

"заклад соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, - юридична особа будь-якої форми власності, що надає соціальні послуги особам, які страждають на психічні розлади".

У зв’язку з цим абзаци восьмий - одинадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим - дванадцятим;

3) у статті 4 слова "заходів лікування з мінімальними соціально-правовими обмеженнями" замінити словами "заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг";

4) у статті 5:

у частині першій:

абзаци другий, дев’ятий і одинадцятий викласти в такій редакції:

"належне фінансове забезпечення надання психіатричної допомоги населенню, затвердження та виконання державних цільових програм у цій сфері";

"надання соціальних послуг інвалідам та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади, у тому числі з догляду, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

"встановлення обов’язкових квот робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях для працевлаштування інвалідів, які страждають на психічні розлади, в установленому законом порядку та нагляд за дотриманням цих квот";

у частині другій:

абзац другий викласти в такій редакції:

"створюють заклади з надання психіатричної допомоги, заклади соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, та спеціальні навчальні заклади";

абзац четвертий після слова "безоплатне" доповнити словами "спеціальне (корекційне)";

в абзаці п’ятому слово "лікувально-виробничі" виключити, а після слів "які страждають на психічні розлади" доповнити словами "забезпечення надання їм реабілітаційних послуг у встановленому законодавством порядку";

абзац шостий викласти в такій редакції:

"організовують місця проживання для осіб, які страждають на психічні розлади і потребують спеціальних умов проживання та (або) втратили соціальний зв’язок";

в абзаці дев’ятому слово "здійснюють" замінити словами "забезпечують відповідно до закону надання соціальних послуг особам, які страждають на психічні розлади, здійснюють";

5) у статті 6:

у частині першій слова "у психіатричному закладі чи перебування в психоневрологічних закладах для соціального захисту або спеціального навчання" замінити словами "у закладі з надання психіатричної допомоги чи про перебування у закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, або спеціальному навчальному закладі";

частину третю після слів "За усвідомленою" доповнити словом "письмовою";

у частині шостій слово "згоди" замінити словами "письмової згоди";

6) частину четверту статті 7 викласти в такій редакції:

"Методи діагностики та лікування і лікарські засоби, що становлять підвищений ризик для здоров’я особи, якій надається психіатрична допомога, застосовуються за призначенням і під контролем комісії лікарів-психіатрів: за усвідомленою письмовою згодою особи, яка досягла 14 років; щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи) - за письмовою згодою її батьків чи іншого законного представника; щодо особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, якщо така особа за своїм станом здоров’я не здатна надати усвідомлену письмову згоду, - за письмовою згодою її законного представника";

7) перше речення частини третьої статті 8 після слів "медичним працівникам" доповнити словами "або батькам (одному з батьків), чоловіку (дружині), незалежно від віку особи, яка потребує психіатричної допомоги", а після слів "та її психіатричного огляду" - словом "госпіталізації";

8) у статті 9:

частину першу після слів "психічного розладу" доповнити словами "у тому числі спричиненого вживанням психоактивних речовин";

у частині другій:

перше речення доповнити словами "у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, або позачерговим (у процесі діяльності) у випадку виникнення психічного розладу в проміжок часу між оглядами";

у другому реченні слова "попередніх і періодичних психіатричних оглядів" замінити словами "попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин";

частину третю після слів "психічного розладу" доповнити словами "у тому числі спричиненого вживанням психоактивних речовин";

9) частину першу статті 10 після першого речення доповнити новим реченням такого змісту: "Психіатрична допомога особам віком до 18 років у закладах з надання психіатричної допомоги надається окремо від повнолітніх осіб".

У зв’язку з цим речення друге вважати реченням третім;

10) частину другу статті 11 викласти в такій редакції:

"Психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром: особи, яка досягла 14 років, на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою; особі віком до 14 років (малолітній особі) - на прохання або за письмовою згодою її батьків чи іншого законного представника; особі, визнаній у встановленому законом порядку недієздатною, якщо така особа за своїм станом здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, - на прохання або за письмовою згодою її законного представника. У разі незгоди одного з батьків або за відсутності батьків психіатричний огляд особи віком до 14 років (малолітньої особи) проводиться за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення іншого законного представника зазначеної особи до цього органу і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду. Законний представник особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, сповіщає орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного про надання ним згоди на проведення психіатричного огляду підопічного не пізніше дня, наступного за днем надання такої згоди";

11) у статті 12:

частину першу викласти в такій редакції:

"Амбулаторна психіатрична допомога надається лікарем-психіатром: особі, яка досягла 14 років, на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою; особі віком до 14 років (малолітній особі) - на прохання або за письмовою згодою її батьків чи іншого законного представника; особі, визнаній у встановленому законом порядку недієздатною, якщо така особа за своїм станом здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, - на прохання або за письмовою згодою законного представника такої особи. У разі незгоди одного з батьків або за відсутності батьків амбулаторна психіатрична допомога особі віком до 14 років (малолітній особі) надається за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення іншого законного представника зазначеної особи до цього органу і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду. Законний представник особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, сповіщає орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного про надання ним згоди на надання амбулаторної психіатричної допомоги підопічному не пізніше дня, наступного за днем надання такої згоди";

у частині другій:

у першому реченні слова "без усвідомленої згоди особи або без згоди її законного представника" замінити словами "без усвідомленої письмової згоди особи або без письмової згоди її законного представника";

у другому реченні слова "без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника" замінити словами "без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника";

у частині третій:

у другому реченні слово "Заява" замінити словами "Письмова заява";

у третьому реченні слова "До заяви" замінити словами "До письмової заяви", а слова "без її усвідомленої згоди та без згоди її законного представника" - словами "без її усвідомленої письмової згоди та без письмової згоди її законного представника";

у частині п’ятій:

у першому реченні слово "заяву" замінити словами "письмову заяву";

у другому реченні слова "До заяви" замінити словами "До письмової заяви", а слова "без її усвідомленої згоди та без згоди її законного представника" - словами "без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника";

частину сьому доповнити словами "або за рішенням суду про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника про припинення надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку";

12) частину першу статті 13 викласти в такій редакції:

"Особа, яка досягла 14 років, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги добровільно - на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою. Особа віком до 14 років (малолітня особа) госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги на прохання або за письмовою згодою її батьків чи іншого законного представника. У разі незгоди одного з батьків або за відсутності батьків госпіталізація особи віком до 14 років (малолітньої особи) до закладу з надання психіатричної допомоги проводиться за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення іншого законного представника зазначеної особи до цього органу і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду. Особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги добровільно - на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою. Законний представник особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, сповіщає орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного про згоду його підопічного на госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги не пізніше дня, наступного за днем надання такої згоди. Особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, яка за станом свого здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення до цього органу законного представника зазначеної особи і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду. Згода на госпіталізацію фіксується в медичній документації за підписом особи або її законного представника та лікаря-психіатра";