Розглянувши матеріали роботи тимчасової депутатської комісії у питанні Київського інституту політології і соціального управління, Президія Верховної Ради України

1. Погодитись із висновками тимчасової депутатської комісії у питанні Київського інституту політології і соціального управління (інформація про роботу комісії додається).

2. Доручити Кабінету Міністрів України прийняти необхідні рішення на підставі висновків тимчасової депутатської комісії у питанні Київського інституту політології і соціального управління.

У зв'язку із зверненням 42 народних депутатів про подальшу долю КІПСУ Президія Верховної Ради України прийняла Постанову від 18 лютого 1992 року, якою було створено депутатську комісію у складі 8 народних депутатів.

Інформуємо, що представники КІПСУ звертались також до Кабінету Міністрів України. 17 лютого їх прийняв керівник апарату Президента України М. Хоменко.

Питанням КІПСУ за дорученням Заступника Голови Верховної Ради України В. Гриньова займалася робоча група з числа народних депутатів та працівників Секретаріату Верховної Ради України.

В ході розгляду питання КІПСУ прийняли участь і представники інституту. Вони запрошувалися на засідання робочої групи, з ними зустрічалися члени Президії Верховної Ради України А. Матвієнко, І. Юхновський, народні депутати України Ю. Гнаткевич, С. Дорогунцов, А. Толстоухов та інші. На запрошення трудового колективу інституту політології та соціального управління на зустрічі з ним були народний депутат України А. Толстоухов, головний консультант Секретаріату Верховної Ради України з питань освіти О. Волков.

Створена депутатська комісія провела три засідання, на яких уважно розглянула матеріали з цього питання.

Комісія дійшла до висновку, що питання КІПСУ виникло як наслідок заборони діяльності Компартії України, тривалого невирішення питання про власність забороненої організації, невідповідності управлінських дій прийнятим рішенням та ігнорування того, що КІПСУ є юридичною особою. З іншого боку ситуація ускладнювалась прагненням колективу КІПСУ захистити себе, реорганізувати інститут в Національну академію управління, надати можливість слухачам завершити навчання.

З часом питання КІПСУ перетворилося у серйозну проблему з правовим та соціальним аспектами, а форми протесту колективу інституту набули гострого характеру.