1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 19 лютого 1996 р. N 220
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1498 від 29.09.2000 )
Про затвердження Типового положення про управління праці та зайнятості населення обласної, управління праці та зайнятості Київської та Севастопольської міської державної адміністрації
Кабінет Міністрів України
постановляє:
Затвердити Типове положення про управління праці та зайнятості населення обласної, управління праці та зайнятості Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, що додається.
Прем'єр-міністр України Є.МАРЧУК
Міністр Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 26
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 19 лютого 1996 р. N 220
ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про управління праці та зайнятості населення обласної, управління праці та зайнятості Київської та Севастопольської міської державної адміністрації
1. Управління праці та зайнятості населення обласної, управління праці та зайнятості Київської та Севастопольської міської державної адміністрації (далі - управління) є місцевим органом державної виконавчої влади, що утворюється головою обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації і підпорядковується голові цієї адміністрації та Мінпраці.
Управління забезпечує реалізацію державної політики у сфері оплати і умов праці, трудових відносин, зайнятості населення, народонаселення, сприяє структурній перебудові економіки на відповідній території.
2. Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, Конституційним Договором між Верховною Радою України та Президентом України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами і розпорядженнями Мінпраці, рішеннями голови обласної (міської) державної адміністрації та відповідного представницького органу, прийнятими у межах його компетенції, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями управління є:
1) координація діяльності підприємств, установ і організацій усіх форм власності, спрямованої на удосконалення трудових відносин, забезпечення продуктивної зайнятості;
2) розроблення і обгрунтування проектів територіальних програм розвитку народонаселення, забезпечення соціально-трудових прав окремих категорій найбільш соціально не захищених громадян;
3) забезпечення у межах своїх повноважень дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на підприємствах, в установах і організаціях;
4) сприяння представницьким органам, органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідної території.
4. Управління відповідно до покладених на нього завдань:
1) готує пропозиції до проектів програм соціально-економічного розвитку відповідної території та проектів місцевого бюджету з питань, що віднесені до компетенції управління, подає їх на розгляд обласної (міської) державної адміністрації;
2) готує пропозиції, спрямовані на поглиблення економічної реформи, подає їх на розгляд обласної (міської) державної адміністрації;
3) бере участь у розробленні та здійсненні заходів, спрямованих на запобігання масовому безробіттю, вивчає стан використання трудових ресурсів і розвиток процесів, які відбуваються на ринку праці, розробляє на цій основі відповідні пропозиції та прогнози;
4) розробляє пропозиції щодо використання праці громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці, готує пропозиції про визначення територій пріоритетного розвитку, де створення нових робочих місць заохочується державою;
5) готує пропозиції щодо регулювання процесів зовнішньої трудової міграції, механізму реалізації міжурядових угод з питань взаємного працевлаштування;
6) аналізує рівень життя населення, вносить пропозиції щодо удосконалення його державного регулювання;
7) аналізує демографічну ситуацію, бере участь у розробленні соціально-економічних заходів щодо розвитку народонаселення, зміцнення сім'ї;
8) бере участь у розробленні і реалізації заходів, спрямованих на посилення мотивації до праці, удосконалення її організації, оплати та нормування;
9) бере участь у проведенні консультацій та організації співробітництва з об'єднаннями профспілок і роботодавців, в укладанні угод між органами державної виконавчої влади і об'єднаннями профспілок чи іншими уповноваженими трудовими колективами органами;
10) бере участь у розробленні та реалізації регіональних програм конверсії військово-промислового комплексу з питань, що належать до компетенції управління, а також пропозицій щодо соціального захисту працівників оборонного комплексу, військовослужбовців та членів їх сімей;
11) вирішує питання державної експертизи умов праці;

................
Перейти до повного тексту