1. Затвердити Положення про порядок здійснення помилування осіб, засуджених судами України.

2. Утворити Комісію при Президенті України у питаннях помилування та затвердити її склад.

1. Відповідно до Конституції України до відання Президента України належить здійснення помилування осіб, засуджених судами України.

Президент, крім клопотань про помилування, розглядає:

а) матеріали щодо осіб, засуджених до смертної кари, які не клопочуть про помилування;

б) подання Голови Верховного Суду України або Генерального прокурора України про застосування помилування до осіб, засуджених судами України до смертної кари.

2. Помилування засуджених здійснюється у вигляді:

заміни смертної кари позбавленням волі;

повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання;

заміни покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням;

зняття судимості.

3. Помилування застосовується, як правило, за особистими клопотаннями засуджених.

Клопотання про помилування розглядаються тільки після набрання вироками законної сили.

4. У виняткових випадках, коли засуджені не перебувають під вартою, виконання вироків щодо них може бути відстрочено до розгляду клопотань про помилування.

5. При розгляді клопотань про помилування беруться до уваги:

характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особа засудженого, його поведінка, ставлення до праці, участь в роботі самодіяльних організацій у місцях відбування покарання, строк відбутого покарання й інші обставини;

думка адміністрації виправно-трудової установи або іншого органу, який відає виконанням вироку, спостережної комісії, служби у справах неповнолітніх, громадських організацій і трудових колективів, а в необхідних випадках - також думка виконавчого органу відповідної ради.

6. Особливо небезпечні рецидивісти, а також особи, до яких раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від покарання чи заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, умовне засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, умовне звільнення з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, відстрочку виконання вироку, якщо вони до погашення або зняття судимості знову вчинили умисний злочин, можуть бути помилувані тільки у виняткових випадках.

7. Особи, засуджені до смертної кари, можуть звернутися з клопотанням про помилування до Президента України протягом семи діб з дня вручення їм копій вироків або касаційних ухвал. Якщо засуджений до смертної кари не подасть у зазначений строк клопотання про помилування або заявить про своє небажання звертатися з таким клопотанням, про це з додержанням установлених правил складається акт. Клопотання або акт з відповідними матеріалами надсилаються до Президента не пізніш як у триденний строк з дня прийняття клопотання від засудженого або складання акта.

Виконання вироку щодо особи, засудженої до смертної кари, зупиняється до розгляду клопотання або матеріалів про відмову від подачі клопотання про помилування.

8. Клопотання про помилування засуджених, а також матеріали та подання, зазначені у статті 1 цього Положення, до внесення їх на розгляд Президента України попередньо розглядаються Комісією при Президенті України у питаннях помилування.

Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення, відбули незначну частину призначених їм строків покарання, а також клопотання про помилування осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, або осіб, визнаних особливо небезпечними рецидивістами, вносяться на розгляд Комісії лише при наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення. Про решту клопотань, що не підлягають задоволенню, Відділом помилування Адміністрації Президента України доповідається Комісії і повідомляється заявникам.

9. Комісія утворюється Президентом України на строк його повноважень і діє в складі голови, двох заступників голови, членів Комісії і відповідального секретаря. Число членів Комісії встановлюється Президентом України.

У засіданнях Комісії можуть брати участь народні депутати України. Комісія може запрошувати на свої засідання представників державних органів, громадськості, трудових колективів, а також засобів масової інформації.