1. Схвалити Концепцію Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік, що додається.

2. Затвердити план заходів з підготовки у 2011 році проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік згідно з додатком.

3. Міністерству економічного розвитку і торгівлі:

розробити методичні рекомендації з підготовки проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку, Національної академії наук, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

забезпечити координацію роботи з підготовки проекту зазначеної Програми.

4. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям забезпечити з урахуванням схваленої цим розпорядженням Концепції та затвердженого ним плану заходів підготовку проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік.

5. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р. N 46 "Про затвердження плану заходів з підготовки проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік".

Проведення масштабних економічних реформ в Україні потребує забезпечення економічного і соціального розвитку держави в принципово нових умовах.

Істотна зміна умов господарювання, пов'язана, зокрема, з прийняттям Податкового кодексу України, проведенням ефективної регуляторної політики, приділенням підвищеної уваги питанням ефективності функціонування державного сектору та управління корпоративними правами держави, проведенням адміністративної реформи, сприятиме позитивним структурним зрушенням в економіці, насамперед у сфері виробництва товарів та послуг, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та зростанню доходів громадян і держави як економічної основи для розв'язання багатьох соціальних проблем.

Проведення реформ у сфері науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення та інших сферах забезпечить досягнення більш високих соціальних стандартів, оптимізацію мережі відповідних закладів і витрат на їх утримання з одночасним підвищенням якості надання соціальних послуг.

Послідовне проведення реформ дасть змогу задіяти додаткові джерела економічного зростання, пов'язані з впровадженням інновацій та комерціалізацією результатів наукових досліджень, і побудувати "економіку знань". На сьогодні перешкодою для проведення реформ є фізично і морально застарілі виробничі потужності, низький рівень менеджменту, недосконала система підготовки кадрів та ряд інших вагомих чинників, які необхідно усунути або негативний вплив яких слід зменшити.

Основну роль при цьому повинне відігравати удосконалення системи державного управління соціально-економічним розвитком держави. Високий ступінь відкритості економіки, її залежність від багатьох зовнішніх факторів впливу вимагають адекватно і своєчасно реагувати на глобальні прояви внутрішньої нестабільності, викликані системними диспропорціями.

Забезпечення успішного соціально-економічного розвитку за таких умов можливе лише шляхом переходу до стратегічного управління. Запровадження системи стратегічного планування як основної функції управління полягає у розробленні та послідовному виконанні збалансованих і пов'язаних між собою довго-, середньо та короткострокових програм, планів і прогнозів економічного та соціального розвитку. При цьому систему таких програмних та прогнозних документів, показники яких переважно мають не директивний, а індикативний характер, слід розглядати виключно як інструмент реалізації економічної та соціальної політики держави.

У сучасних умовах державні органи повинні бути забезпечені інформацією про реальний стан, параметри та тенденції розвитку кожного сектору національної економіки, а також мати можливість визначати їх перспективи та стимулювати до розвитку у визначеному напрямі. Насамперед, це вимагає встановлення цільових орієнтирів розвитку держави.

Упровадження державного стратегічного планування буде забезпечено поетапно і базуватиметься на чіткому розподілі повноважень та відповідальності органів виконавчої влади, а також починаючи з 2013 року - на гармонізації середньострокового економічного та бюджетного планування з використанням єдиної системи показників кінцевих результатів діяльності органів виконавчої влади. Основою нової системи програмних документів з питань розвитку держави повинні стати довгострокова стратегія соціально-економічного розвитку та середньостроковий план дій з її реалізації.

Розроблення та прийняття у поточному році Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік (далі - Програма) стане апробацією нових підходів до державного планування з метою переходу до системи "управління, орієнтованого на результат". Тим більше, що необхідно визначити ступінь ефективності та недоліки нової податкової системи, пенсійної реформи тощо в рамках одного планованого року.

Розділи Програми повинні містити таку інформацію:

аналіз виконання актів і доручень Президента України та Кабінету Міністрів України, характеристика змін до законодавства у відповідній галузі (сфері діяльності), відповідність законодавству ЄС;

загальна характеристика галузі (сфери діяльності) та державної політики, яка проводиться у відповідній галузі (сфері діяльності), чинників, що її зумовлюють, а також стан виконання завдань;

основні проблеми, які потребують розв'язання;

мета державної політики, що проводитиметься у відповідній галузі (сфері діяльності);

завдання державної політики, що проводитиметься у відповідній галузі (сфері діяльності);

ризики, що впливають на державну політику, яку передбачається проводити, у відповідній галузі (сфері діяльності);

основні заходи державної політики у відповідній галузі (сфері діяльності), здійснення яких дасть змогу досягти поставленої мети;

критерії ефективності та результативності реалізації державної політики у відповідній галузі (сфері діяльності);

механізм здійснення заходів з визначенням нормативно-правового, організаційного та фінансового забезпечення.

Виконання Програми дасть змогу задовольнити суспільні потреби з урахуванням обмеженості ресурсів держави та збалансувати соціально-економічний розвиток територій, ґрунтуючись на системі балансів і узагальнюючих показників кінцевого результату, що є директивними для державного сектору і орієнтовними (індикативними) для приватного сектору та громадськості.

Таким чином, Програма повинна визначити засади стійкого економічного зростання у середньостроковій перспективі, що базується на забезпеченні пропорційного, збалансованого розвитку секторів економіки та дотриманні рівноваги між соціально-економічними та суспільно-політичними потребами громадськості.

Відповідно до Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" проект Програми розробляється щороку та подається до Верховної Ради України разом з проектом Державного бюджету України на відповідний рік. Цього року передбачається подати Програму до Верховної Ради України до початку розгляду проекту Державного бюджету України на наступний рік і застосувати її як основу для формування та раціонального використання державних фінансових ресурсів відповідно до визначених цілей і завдань, що потребує внесення відповідних змін до законодавства.

Встановлення запропонованого підходу забезпечить послідовне проведення державної політики та зосередження державних фінансових ресурсів на пріоритетах економічного і соціального розвитку України.

Наслідки економічної кризи у 2008-2009 роках (безробіття, зменшення розмірів реальної заробітної плати та соціальних виплат) призвели до різкого зниження рівня добробуту кожного члена суспільства, у зв'язку з чим у 2010 році пріоритетами державної політики було визначено відновлення системи соціального захисту громадян та стабілізацію національної економіки.

У результаті вжитих заходів базові соціальні стандарти (мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія, прожитковий мінімум тощо) протягом 2010 року зросли в середньому на 24 відсотки.

У 2011 році Кабінет Міністрів України поставив за мету не допустити зниження досягнутого рівня соціального захисту та продовжити цільове підвищення рівня державної соціальної допомоги (зокрема на підтримку материнства та дитинства), незважаючи на те, що у 2011 році необхідно сплатити найбільший обсяг платежів за державним боргом, накопиченим за попередні роки.

У середньостроковій перспективі слід забезпечити зростання соціальних стандартів до рівня, що гарантує прийнятні умови життєдіяльності громадян. Досягнення цієї мети потребує значних ресурсів, джерелом яких може стати лише ефективно працююча національна економіка.

Підвищення рівня та якості життя населення і зменшення соціального розшарування суспільства можна забезпечити лише шляхом побудови стабільної, диверсифікованої і конкурентоспроможної економічної системи, здатної до залучення коштів внутрішніх та зовнішніх інвесторів і виробництва продукції, що користується високим і стабільним попитом.

Таким чином, у процесі підготовки та виконання Програми повинні бути сформовані базові засади такої моделі розвитку національної економіки, яка дасть змогу забезпечувати її довгострокове динамічне зростання, ефективне відтворення, інноваційну спрямованість і модернізацію засобів виробництва.

Основою для підготовки Програми є Конституція України, передвиборча Програма Президента України В.Ф. Януковича "Україна - для людей", Програма економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", Закон України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики".

Метою Програми є забезпечення позитивних структурних зрушень в економіці шляхом підвищення її конкурентоспроможності як основи для збалансованого зростання та послідовного підвищення рівня і якості життя населення.

Цілями та завданнями Програми є створення у середньостроковій перспективі підґрунтя для:

поліпшення умов життєдіяльності громадян на основі розвитку економіки як базису для підвищення рівня зайнятості, зростання доходів населення, зниження темпів інфляції через збільшення обсягу пропозиції товарів і послуг;

підвищення стандартів життя, розвитку людського і соціального капіталу шляхом поліпшення якості та доступності освіти і медичного обслуговування, забезпечення дієвості і стабільності соціального захисту громадян;

покращення стану навколишнього природного середовища та забезпечення екологічно збалансованого використання природних ресурсів;

створення сприятливих умов для провадження підприємницької діяльності шляхом:

- утвердження верховенства права як гарантії захисту законних прав та інтересів кожного члена суспільства у соціальній та економічній сферах;

- зменшення втручання держави в економіку, визначення чітких завдань, критеріїв застосування, меж та інструментів державного регулювання економіки;

- удосконалення податкової системи з урахуванням досвіду проведення податкової реформи;

- налагодження державно-приватного партнерства та створення ефективних стимулів для інвесторів, зокрема, щодо розвитку високотехнологічних виробництв і впровадження енергоефективних технологій;

забезпечення макроекономічної стабільності шляхом утримання відносно низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і оздоровлення фінансової системи тощо;

відновлення довгострокового кредитування реального сектору економіки та домогосподарств;

забезпечення підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг, нарощення їх експорту та створення умов для імпортозаміщення;

модернізації інфраструктури, насамперед транспортної та енергетичної;

підвищення ефективності державного управління шляхом залучення високопрофесійних кадрів на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування;

зменшення диспропорцій у розвитку регіонів, зокрема шляхом підвищення їх інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності завдяки ефективному використанню наявного економічного потенціалу, а також стимулювання на регіональному рівні розвитку економіки та залучення інвестицій.

Для досягнення поставлених середньострокових цілей і завдань державна політика повинна формуватися і реалізовуватися таким чином, щоб забезпечити створення необхідних умов для самодостатнього економічного і соціального розвитку держави та кожного з її регіонів.

У 2012 році державна політика реалізовуватиметься за такими пріоритетними напрямами:

забезпечення умов для соціально-економічного зростання;

модернізація виробництва та інфраструктури;

підвищення соціальних стандартів;

посилення ролі регіонів у забезпеченні зростання економіки та підвищення їх відповідальності під час розв'язання соціальних проблем;

зміцнення обороноздатності держави;

захист прав і свобод громадян, зміцнення законності та правопорядку;

розвиток міжнародної співпраці.

Грошово-кредитна політика повинна бути спрямована на стабілізацію роботи фінансового сектору, відновлення кредитування реального сектору економіки, сприяння зменшенню вартості кредитних ресурсів, посилення контролю за рухом короткострокового капіталу.

Податково-бюджетна політика забезпечуватиме збалансованість державних фінансових ресурсів, у тому числі утримання дефіциту державного бюджету на економічно безпечному рівні, виважений підхід у сфері управління державним боргом, подальше вдосконалення системи оподаткування та зменшення навантаження на платників податків.

Інвестиційна політика повинна забезпечити розвиток проектного інвестування за пріоритетними напрямами, запровадження за принципом "єдиного вікна" державної підтримки інвестиційних та інноваційних проектів, що реалізуються в реальному секторі економіки, удосконалення системи функціонування інститутів спільного інвестування, створення корпоративних та пайових інвестиційних фондів.

Інноваційна політика спрямовуватиметься на проведення наукових та науково-технічних досліджень і розробок з урахуванням потреб економіки, запровадження реалізації інновацій у виробництві за державним замовленням, розвиток та оптимізацію мережі інноваційних структур тощо.

Протягом 2012 року необхідно забезпечити розроблення та прийняття довгострокової державної програми науково-технологічного та інноваційного розвитку України.

Проведення регуляторної політики та розвиток підприємництва повинні забезпечити запровадження спрощеної процедури започаткування і припинення бізнесу, запровадження електронної системи державної реєстрації та звітності суб'єктів господарювання, приведення системи контролю за якістю продовольчих продуктів у відповідність із світовою практикою.

Виважену цінову політику передбачається реалізовувати шляхом утримання інфляції на прогнозованому рівні, проведення моніторингу цінової ситуації на ринках з метою недопущення необґрунтованого зростання цін на соціально значущі товари та послуги, посилення контролю за застосуванням торговельних надбавок та механізмів ціноутворення, особливо на ринках нафтопродуктів і продовольчих ринках.

У сфері природних монополій буде продовжено практику здійснення цінового регулювання природних монополій на окремих найбільш соціально значущих ринках.

В конкурентній політиці буде забезпечено здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, захист прав та інтересів підприємців і споживачів на соціально значущих ринках.

Ефективне управління об'єктами державної власності та корпоративними правами держави повинне бути здійснено шляхом забезпечення прозорості та посилення контролю за діяльністю підприємств державного сектору економіки, оптимізації структури державного сектору економіки через забезпечення прозорості процесу приватизації, недопущення незаконного відчуження державного майна і вдосконалення нормативного забезпечення оціночної діяльності та належне виконання державою функцій власника.

Проведення адміністративної реформи та удосконалення державного управління необхідно здійснювати з урахуванням впровадження інструментів стратегічного планування в роботу органів виконавчої влади, реформування системи надання адміністративних послуг, зокрема ліквідації посередницьких структур та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій під час їх надання, розроблення дієвого та ефективного механізму реалізації антикорупційного законодавства.

Ефективне використання промислово-технологічного потенціалу повинне бути забезпечено шляхом стимулювання оновлення основних фондів і технічного переоснащення промислового виробництва, підтримки розвитку базових високо- та середньотехнологічних виробництв, просування промислової продукції вітчизняного виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринках, гармонізації системи технічного регулювання відповідно до міжнародних стандартів.

Підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу передбачається досягти через завершення земельної реформи шляхом створення прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення на основі єдиної системи земельного кадастру, розвиток базових галузей сільського господарства, зокрема тваринництва, за рахунок розведення великої рогатої худоби з високим рівнем продуктивності та будівництва відповідних комплексів для її відгодівлі, модернізацію потужностей з виробництва, перероблення та зберігання сільськогосподарської продукції, оновлення парку сільськогосподарської техніки шляхом забезпечення розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування, відновлення проведення наукових досліджень в області стандартизації та маркування продукції в харчовій промисловості.

Модернізація транспортної інфраструктури забезпечуватиметься шляхом технічного переоснащення та модернізації об'єктів інфраструктури залізниць, аеропортів та морських портів, розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, вжиття заходів щодо підвищення використання рівня транзитного потенціалу держави.

Оптимізація процесів структурних перетворень у паливно-енергетичному комплексі здійснюватиметься через модернізацію та оновлення газотранспортної системи, модернізацію і реконструкцію теплових та гідроелектростанцій, введення необхідних обсягів маневрових потужностей, будівництво магістральних повітряних ліній електропередачі, створення системи необхідних мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів і страхового запасу природного газу, удосконалення державного регулювання діяльності природних монополій в енергетичній сфері, реструктуризацію вугледобувних підприємств на основі концентрації виробничого потенціалу та раціонального використання фінансових ресурсів, приватизацію перспективних та ліквідацію безперспективних підприємств вугільної галузі, корпоратизацію підприємств ядерно-енергетичного та атомно-промислового комплексів, використання альтернативних видів енергоресурсів.

Реалізація політики у сфері енергозбереження забезпечуватиме раціональне та економне енергоспоживання шляхом упровадження енергоефективних техніки, технологій і матеріалів у реальному секторі економіки та домогосподарствах, активізацію використання встановлених механізмів державної підтримки та залучення цільових інвестицій для реалізації проектів і програм з енергозбереження та підвищення енергоефективності.