- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Указ
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Основні напрями конкурентної політики на 1999 - 2000 роки та заходи щодо їх реалізації
З метою прискорення економічних реформ, усунення перешкод у розвитку підприємництва та створення ефективного конкурентного середовища
постановляю:
1. Схвалити Основні напрями конкурентної політики на 1999-2000 роки (додаток N 1).
2. Схвалити заходи щодо реалізації Основних напрямів конкурентної політики на 1999-2000 роки (додаток N 2).
3. Кабінету Міністрів України:
передбачати у програмних документах розвитку економіки України впровадження заходів щодо реалізації Основних напрямів конкурентної політики на 1999-2000 роки;
забезпечити підготовку та внесення в установленому порядку проектів нормативно-правових актів, необхідних для здійснення заходів щодо реалізації Основних напрямів конкурентної політики на 1999-2000 роки.
4. Антимонопольному комітету України в межах своїх повноважень зосередити основні зусилля на підтримці і захисті конкуренції, недопущенні дискримінації суб'єктів господарювання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, органами господарського управління та контролю, неправомірних обмежень конкуренції, зловживань монопольним становищем на ринку.
Президент України Л.КУЧМА
м.Київ, 26 лютого 1999 року
N 219/99
Додаток N 1
до Указу Президента України
від 26 лютого 1999 року N 219/99
ОСНОВНІ НАПРЯМИ
конкурентної політики на 1999 - 2000 роки
Стан розвитку конкуренції в Україні
У результаті вжитих державою протягом останніх років правових та організаційних заходів в Україні створено умови для практичної реалізації положень
Конституції України щодо забезпечення захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, запобігання зловживанню монопольним становищем на ринку, неправомірному обмеженню конкуренції та недобросовісній конкуренції. Проведено значну роботу з реорганізації заснованих на державній власності суб'єктів господарювання, у процесі підготовки їх до приватизації, поділу державних монопольних утворень, ліквідації державних організаційних структур монопольного типу. Внаслідок цього на загальнодержавних та регіональних ринках з'явилися десятки тисяч самостійних суб'єктів господарювання, що дало змогу створити передумови для подальшого розвитку конкурентного середовища.
Разом з тим певні загальнодержавні ринки все ще характеризуються високим рівнем монополізації. Подібна ситуація зберігається і на окремих регіональних ринках.
Негативно впливає на розвиток економіки недосконалість системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій. У той час як саме ці суб'єкти найчастіше допускають зловживання монопольним становищем на ринку.
Одним з найпоширеніших видів порушень антимонопольного законодавства залишається дискримінація суб'єктів господарювання органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Не всі керівники органів виконавчої влади, зокрема місцевих, органів місцевого самоврядування відмовилися від адміністративних методів управління економікою. Мають місце непоодинокі випадки запровадження зазначеними органами регулювання цін на окремі види продукції, товарів і послуг з перевищенням повноважень, передбачених законодавством України, а також неправомірного надання податкових та інших пільг окремим суб'єктам підприємницької діяльності, встановлення заборони на вивезення товарів з одного регіону в інший з метою реалізації.
Однією з головних причин таких порушень є практика здійснення державними органами та органами місцевого самоврядування господарської діяльності.
Значною перешкодою на шляху розвитку конкуренції залишається недодержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування під час прийняття рішень вимог антимонопольного законодавства повною мірою. Майже десяту частину від загальної кількості рішень зазначених органів, що повинні бути погоджені з органами Антимонопольного комітету України, прийнято без такого погодження.
Недостатнім є рівень кадрового, фінансового і матеріально-технічного забезпечення у сфері розвитку та захисту конкуренції.
Основні напрями конкурентної політики
Основними напрямами конкурентної політики у 1999 - 2000 роках, спрямованими на розвиток і вдосконалення конкурентного середовища, сприяння зростанню національної економіки та створення ефективної соціально орієнтованої економіки, є:
узгодження промислової і конкурентної політики;
вдосконалення законодавства, зокрема антимонопольного;
зниження або зняття бар'єрів вступу суб'єктів господарювання на існуючі ринки та стимулювання вступу нових суб'єктів господарювання на монополізовані ринки;
захист інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та споживачів від неправомірних обмежень конкуренції, подолання негативного впливу "тіньового" сектора економіки на конкуренцію;
вдосконалення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та посилення державного контролю за їх діяльністю;
істотне обмеження практики поєднання функцій органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з господарськими функціями;
підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на світових товарних ринках в умовах посилення конкуренції.
Глава Адміністрації
Президента України М.БІЛОБЛОЦЬКИЙ
Додаток N 2
до Указу Президента України
від 26 лютого 1999 року N 219/99
ЗАХОДИ
щодо реалізації Основних напрямів конкурентної політики на 1999 - 2000 роки
I. Заходи щодо реалізації конкурентної політики
Заходи щодо реалізації Основних напрямів конкурентної політики на 1999 - 2000 роки спрямовано на концентрацію зусиль з розвитку та вдосконалення конкуренції, підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Для цього:
у всіх галузях і сферах економіки
забезпечувати додержання вимог Конституції України щодо захисту конкуренції у підприємницькій діяльності під час реалізації державної політики у відповідних галузях і сферах, зокрема під час прийняття конкретних рішень, розроблення проектів нормативно-правових актів;
систематично розглядати стан додержання антимонопольного законодавства керівниками державних органів та органів місцевого самоврядування у відповідних галузях та регіонах, вживати заходів до недопущення його порушень, усунення існуючих штучних адміністративних бар'єрів вступу господарюючих суб'єктів на ринок, які заважають розвитку конкуренції, та до недопущення прийняття рішень, що можуть негативно вплинути на її стан. За вчинення зазначених порушень передбачити покладення на керівників відповідних органів виконавчої влади персональної відповідальності, в тому числі застосування до них заходів дисциплінарного стягнення, аж до звільнення з займаних посад;
забезпечувати створення умов для розвитку та вдосконалення конкуренції перш за все на монополізованих ринках, не допускати неправомірного обмеження конкуренції;
передбачати заходи щодо створення ефективного конкурентного середовища та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників як одні з пріоритетних під час розроблення державних, галузевих та регіональних програм з питань соціально-економічного розвитку;
посилити контроль за проявами монополізму під час ціноутворення на монополізованих та олігополістичних ринках, у разі потреби застосовувати тимчасове запровадження державного регулювання цін на продукцію монопольних утворень відповідно до законодавства;
припинити самочинне розширення керівниками Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій повноважень у сфері ціноутворення. Вжити заходів до приведення рішень керівників зазначених органів з цього питання у відповідність із законодавством про ціноутворення;
поступово скасовувати регулювання цін (тарифів) на товари (роботи, послуги) монопольних утворень, що діють на загальнодержавних і регіональних товарних ринках, за винятком суб'єктів природних монополій та монопольних утворень, які виконують функції, покладені на них законодавчими актами, а також казенних підприємств;
вжити заходів до припинення неправомірної підтримки утворення та діяльності суб'єктів господарювання, що надають послуги зі страхування, транспортно-експедиційні, банківські тощо з подальшим нав'язуванням цих послуг суб'єктам господарювання відповідних галузей або регіонів;
не допускати необгрунтованого поділу цілісних виробничо-технологічних комплексів, особливо тих, що визначають експортний потенціал України;
надавати державну підтримку підприємствам, що мають важливе значення для національної безпеки, оборони України і суспільних інтересів, та стимулювати нарощування випуску товарів на підприємствах, спроможних ефективно конкурувати на ринках, де домінує продукція іноземного виробництва, не допускаючи при цьому суттєвого негативного впливу на розвиток конкуренції. Державне замовлення, централізовані капітальні вкладення за рахунок бюджету, розподіл квот, закупівлю обладнання, сировини тощо за рахунок бюджетних коштів та іноземних кредитів, що залучаються під гарантії держави, здійснювати лише на конкурсних засадах;
подавати пропозиції щодо встановлення на певний період квот та інших обмежень на ввезення в Україну іноземних товарів, сировини тощо у разі, коли це загрожує конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку і не призведе до суттєвого обмеження конкуренції;
запровадити порядок, згідно з яким великі державні підприємства, перш за все ті з них, які є суб'єктами природних монополій, здійснюють закупівлі обладнання, сировини тощо вартістю понад 200 тисяч гривень лише на конкурентних засадах;
здійснювати моніторинг виконання заходів щодо реалізації конкурентної політики та оцінку її соціально-економічних наслідків;
у сфері здійснення господарської діяльності державними органами, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління і контролю
поступово звужувати сферу господарської діяльності державних органів, зокрема шляхом:
- припинення неправомірного здійснення органами виконавчої влади госпрозрахункової діяльності;
- забезпечення фінансування діяльності цих органів з державного бюджету в повному обсязі;
- створення на базі госпрозрахункових підрозділів державних органів відповідних підприємств з їх подальшою приватизацією чи без такої;
- виключення можливості нав'язування супутніх послуг, пов'язаних із виконанням державних функцій;
- запровадження, у разі потреби надання супутніх послуг державними органами, регулювання відповідних цін, тарифів;
не допускати делегування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування суб'єктам господарювання, відкликати раніше неправомірно надані такі повноваження;
вживати заходів до вдосконалення механізму здійснення повноважень з управління майном, яке залишається у державній власності, підприємств, зокрема стратегічно важливих, розглянувши при цьому доцільність збереження цих повноважень за окремими суб'єктами господарювання;
забезпечити реальний перехід до функціонального управління економікою;
у сфері приватизації
здійснювати за погодженням з органами Антимонопольного комітету України приватизацію підприємств, що займають монопольне становище на загальнодержавному чи регіональному товарних ринках;
не допускати надання повноважень з управління акціями, які належать державі, уповноваженим особам у разі, коли це призводить до монополізації відповідних ринків;
встановити порядок приватизації підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, за яким до участі у такій приватизації суб'єкти господарювання допускаються за умови надання повної інформації щодо вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів з боку суб'єктів господарювання, що виробляють аналогічну продукцію (виконують аналогічні роботи, надають аналогічні послуги), походження їх капіталів, а також за умови виключення можливості прихованої монополізації вітчизняних ринків іноземними суб'єктами господарювання;
забезпечити під час проведення приватизації інформування потенційних покупців про необхідність дотримання вимог антимонопольного законодавства у процесі придбання об'єктів приватизації на конкурентних засадах;
внести пропозиції щодо вдосконалення законодавства з метою включення до договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації певних умов діяльності підприємства, зокрема, забезпечення покупцем мінімального розміру доходів, прибутків (збитків), сукупних надходжень платежів до бюджетів та до державних цільових фондів, обов'язкового спрямування частини прибутку на виплату дивідендів;
забезпечувати з метою підвищення конкурентоспроможності підприємств відокремлення від них у процесі приватизації непрофільних виробництв та об'єктів соціальної сфери;
у сфері природних монополій
ініціювати прискорення розгляду та прийняття Верховною Радою України закону про природні монополії;
організувати повне і безумовне здійснення заходів щодо реформування галузей природних монополій, передбачених Указом Президента України від 19 серпня 1997 року
N 853 "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій", створення національних комісій з питань регулювання діяльності суб'єктів природних монополій з наданням їм повноважень з видачі ліцензій на відповідні види підприємницької діяльності, що здійснюються у сфері природних монополій та на суміжних ринках;
удосконалити механізми реалізації тарифної політики, протягом першого півріччя 1999 року переглянути чинні, а в разі потреби розробити і запровадити нові нормативні документи, що визначають порядок формування цін і тарифів на послуги суб'єктів природних монополій, нормування витрат і втрат, з метою вироблення чітких принципів ціноутворення, які б стимулювали оптимізацію витрат виробництва, формування дієвих засобів контролю за дотриманням цін і тарифів, обгрунтованістю віднесення витрат на собівартість продукції (послуг) тощо;
впровадити механізм надання національними комісіями з питань регулювання діяльності суб'єктів природних монополій висновків щодо відповідності здійснення економічної концентрації за участю суб'єктів, що займаються діяльністю, яка ліцензується цими комісіями, умовам та правилам провадження ліцензованої діяльності;
завершити до 1 травня 1999 року роботу з удосконалення правил надання послуг суб'єктами природних монополій, розробити типові договори про надання послуг, що належать до сфери монопольної діяльності, передбачивши відповідальність за неповне чи неякісне надання зазначених послуг;
переглянути до 1 травня 1999 року з метою захисту прав споживачів та усунення бар'єрів вступу господарюючих суб'єктів на ринок, що стримують розвиток конкуренції, нормативно-правові акти, які регулюють правила приєднання до мереж зв'язку загального користування, електричної та теплової мережі, мереж теле-, радіо-, проводового мовлення, трубопровідної мережі тощо, які належать суб'єктам природних монополій, виключивши при цьому можливість нав'язування необгрунтованих вимог, зокрема під час видачі технічних умов на приєднання до цих мереж;
у паливно-енергетичному комплексі
активізувати роботу, спрямовану на диверсифікацію джерел отримання енергоресурсів, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у галузі комплексу;
завершити реструктуризацію підприємств паливно-енергетичного комплексу з метою підвищення економічної ефективності їх роботи та розвитку конкурентного середовища з виділенням в окремі суб'єкти господарювання непрофільних виробництв;
удосконалити механізм конкуренції під час формування оптової ринкової ціни на електричну енергію на основі цінових заявок енергогенеруючих компаній згідно з Правилами оптового ринку електричної енергії України, затвердженими зборами членів Оптового ринку електричної енергії України 15 листопада 1996 року. Забезпечити створення державного підприємства "Енергоринок" з покладенням на нього функцій з обслуговування оптового ринку електроенергії, розпорядника системи розрахунків та коштів енергоринку;
вжити заходів до припинення практики адресного постачання електричної енергії промисловим підприємствам, що призводить до надання окремим суб'єктам господарювання виняткових прав на її постачання;
переглянути нормативно-правові акти з метою забезпечення рівноправного доступу до оптового ринку електричної енергії України всіх суб'єктів підприємницької діяльності з постачання електричної енергії і діяльності їх на оптовому ринку відповідно до договору між членами оптового ринку електричної енергії України і тим самим надати можливість споживачу електричної енергії самому визначати постачальника відповідно до привабливості умов постачання;
................Перейти до повного тексту