Відповідно до рішень XXVII з'їзду КПРС та Основних напрямів розвитку охорони здоров'я населення і перебудови охорони здоров'я СРСР у дванадцятій п'ятирічці і на період до 2000 року Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української РСР

1. Обкомам, міськкомам і райкомам партії, первинним партійним організаціям, виконкомам місцевих Рад народних депутатів, Міністерству охорони здоров'я УРСР, міністерствам і відомствам УРСР з метою збереження та зміцнення здоров'я радянських людей здійснити великомасштабні заходи щодо профілактики захворювань, повного та повсюдного задоволення потреби населення у висококваліфікованій медичній і лікарській допомозі, підвищення професійної підготовки медичних кадрів і культури їх роботи, розвитку матеріально-технічної бази та прискорення впровадження досягнень науково-технічного прогресу в практику закладів охорони здоров'я.

2. Заходи, розроблені міністерствами і відомствами УРСР, облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами по організації виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 20 червня 1988 р. N 764 "Про заходи щодо дальшого поліпшення охорони здоров'я населення і зміцнення матеріально-технічної бази охорони здоров'я", затвердити (додаються).

3. Міністерству охорони здоров'я УРСР разом з Академією наук УРСР, заінтересованими міністерствами, відомствами УРСР і Укрпрофрадою взяти участь у розробці в 1989 році Міністерством охорони здоров'я СРСР, Державним комітетом СРСР по науці і техніці, Академією наук СРСР і Академією медичних наук СРСР разом з заінтересованими міністерствами, відомствами та ВЦРПС Державної програми по профілактиці захворювань і формуванню здорового способу життя на період до 2000 року, передбачивши в ній широкий комплекс медичних, економічних, правових, організаційних і виховних заходів.

4. Прийняти пропозиції Міністерства охорони здоров'я УРСР і Укрпрофради про забезпечення до 1995 року різними видами санаторно-курортного лікування всіх дітей, які цього потребують, і починаючи з 1990 року - санаторним лікуванням дітей, хворих на цукровий діабет, у тому числі в санаторіях "Мати і дитина" і пансіонатах.

Міністерству народної освіти УРСР і Міністерству охорони здоров'я УРСР разом з Укрпрофрадою організувати відновне лікування таких дітей в санаторних піонерських таборах, лісних школах і санаторних школах-інтернатах.

Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам, міністерствам і відомствам УРСР разом з Укрпрофрадою розвивати мережу цих закладів.

5. Визнати за необхідне покласти на комісії по боротьбі з пияцтвом роботу по профілактиці немедичного споживання наркотичних засобів та інших одурманюючих речовин. Міністерству охорони здоров'я УРСР, Міністерству внутрішніх справ УРСР і Міністерству юстиції УРСР розробити й подати до Ради Міністрів УРСР відповідні пропозиції для внесення до Президії Верховної Ради Української РСР.

6. Поширити чинність:

пунктів 17 і 18 постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 8 жовтня 1968 р. N 525 (у частині забезпечення безплатними квартирами з опаленням і освітленням) на лікарів, провізорів, середній медичний та фармацевтичний персонал і членів їх сімей, які проживають і працюють у сільській місцевості, але перебувають у штатах закладів охорони здоров'я, розташованих у містах;

пункту 12 постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 22 листопада 1977 р. N 570 на будівництво дитячих санаторіїв.

7. Дозволити Міністерству охорони здоров'я УРСР утворити централізований фонд грошових коштів у розмірі до 5 процентів асигнувань, що виділяються на придбання інвентаря та обладнання для закладів охорони здоров'я системи Міністерства.

8. Прийняти пропозицію Укрпрофради:

про щорічне виділення органам охорони здоров'я 10 тис. санаторних путівок строком на 24 дні для доліковування хворих після гострого інфаркту міокарда, оперативного втручання в разі аорто-коронарного шунтування та аневризми серця і 1,2 тис. - для тих, які перенесли операції у зв'язку з виразковою хворобою шлунку, дванадцятипалої кишки і видалення жовчного міхура;

про направлення щорічно на фінансування заходів щодо розвитку охорони здоров'я частини коштів, зекономлених в результаті зниження тимчасової непрацездатності.

9. Укрпрофраді разом з Міністерством охорони здоров'я УРСР, заінтересованими міністерствами і відомствами проаналізувати стан виконання раніше прийнятих рішень по розвитку й поліпшенню санаторно-курортної і туристської справи в республіці, здійснити необхідні заходи для їх безумовного виконання, а по питаннях, що потребують рішення Уряду, внести пропозиції до Ради Міністрів УРСР.

10. Рекомендувати трудовим колективам об'єднань, підприємств і організацій направляти частину коштів фондів економічного стимулювання на збільшення витрат на придбання медикаментів і перев'язочних засобів, м'якого інвентаря та обладнання в закладах охорони здоров'я, що обслуговують працівників цих об'єднань, підприємств і організацій.

11. Надати починаючи з 1989 року право затверджувати:

керівникам закладів охорони здоров'я - штатні розписи закладів у межах установленого планового фонду заробітної плати, а також кошторис їх витрат у межах виділених асигнувань на поточне утримання і вносити до нього зміни, за винятком витрат на заробітну плату, харчування та медикаменти;

Міністерству охорони здоров'я УРСР, обласним, Севастопольському міському відділам і Київському міському управлінню охорони здоров'я - за погодженням з Державним комітетом УРСР по цінах і відповідними відділами виконкомів Рад народних депутатів ціни на медичні послуги з урахуванням забезпечення необхідної рентабельності їх роботи.

12. Довести до відома міністерств і відомств УРСР, обкомів і Київського міськкому Компартії України, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, що ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР постановою від 20 червня 1988 р. N 764:

1) Зобов'язали Міністерство охорони здоров'я СРСР у 3-місячний строк подати на затвердження в установленому порядку проекти державного акта про санітарно-гігієнічні правила і норми, Положення про санітарно-епідеміологічну службу та нову редакцію Положення про державний санітарний нагляд в СРСР.

2) Доручили Держагропрому СРСР, Міністерству хлібопродуктів СРСР, Міністерству рибного господарства СРСР, Міністерству охорони здоров'я СРСР і Державному комітетові СРСР по стандартах у 1989-1995 роках привести державні стандарти й технічні умови на продовольчі товари у відповідність з гігієнічними вимогами; включити в ці стандарти показники, що характеризують калорійність і вміст основних харчових речовин, і вказувати їх на індивідуальній упаковці продуктів.

3) Зобов'язали Держагропром СРСР організувати в 1989 році науково-виробниче об'єднання "Дитяче харчування", поклавши на нього розробку, промисловий випуск і реалізацію продуктів для дітей, контроль за якістю сировини, готової продукції, пакувальних матеріалів і тари.

4) Доручили Міністерству охорони здоров'я СРСР підвищити ефективність роботи Міжвідомчої ради по профілактиці захворювань і зміцненню здоров'я населення, звернувши особливу увагу на необхідність посилення керівництва і координації діяльності міністерств, відомств і громадських організацій в цій галузі.

Установили, що рішення цієї ради з питань, віднесених до її компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, відомствами і громадськими організаціями.

5) Поширили на стаціонари вдома норми витрат на придбання медикаментів і перев'язочних засобів, установлені додатком N 2 до постанови Ради Міністрів СРСР від 6 серпня 1987 р. N 905 (додаток N 3 до постанови Ради Міністрів УРСР від 8 вересня 1987 р. N 309) для денних стаціонарів.

Доручили Раді у справах релігій при Раді Міністрів СРСР разом з Міністерством охорони здоров'я СРСР, Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях і ВЦРПС розглянути пропозиції релігійних організацій про використання їх допомоги для догляду за хворими та престарілими в закладах охорони здоров'я і соціального забезпечення, а також визначити порядок і умови їх роботи в цих закладах.

6) Доручили Міністерству охорони здоров'я СРСР разом з Міністерством внутрішніх справ СРСР, Державним комітетом СРСР по статистиці і за погодженням з Міністерством юстиції СРСР приступити з 1989 року до розробки і створення банку медичних даних на жителів країни.

7) Зобов'язали Міністерство охорони здоров'я СРСР з участю ВЦРПС, міністерств і відомств розробити і в 1989-1995 роках впровадити систему етапного лікування та реабілітації хворих з використанням для вказаних цілей санаторно-курортних закладів.

8) Поширили на дошкільні заклади (групи) санаторного типу для ослаблених дітей і тих, які часто хворіють, що будуть організовуватись починаючи з 1991 року, норми харчування, передбачені підпунктом "а" пункту 6 постанови Ради Міністрів СРСР від 12 квітня 1984 р. N 317 (підпункт 3 пункту 11 постанови Ради Міністрів УРСР від 15 травня 1984 р. N 210), для санаторних дошкільних закладів.

Державному комітетові СРСР по народній освіті, Державному комітетові СРСР по праці і соціальних питаннях і Міністерству охорони здоров'я СРСР доручено за погодженням з Міністерством фінансів СРСР і ВЦРПС розробити і затвердити в 3-місячний строк положення про вказані заклади (групи), штатні нормативи обслуговуючого, педагогічного і медичного персоналу.

Державному комітетові СРСР по народній освіті і Держбуду СРСР доручено розробити в 1989-1990 роках типові проекти на будівництво дошкільних закладів санаторного типу в різних регіонах країни.

Установили до 1995 року такі нормативи наповнюваності груп у зазначених дитячих дошкільних закладах і в будинках дитини: віком до 2 років - 10 дітей в групі, від 2 до 3 років - 15 дітей і старше 3 років - 20 дітей в групі.

Надали право закладам охорони здоров'я дозволяти в необхідних випадках госпіталізацію дітей віком до 3 років з одним із батьків з забезпеченням його харчуванням за нормами терапевтичних відділень стаціонарів.

Запропонували Держплану СРСР і Міністерству фінансів СРСР разом з Міністерством охорони здоров'я СРСР і ВЦРПС при розробці проектів плану і бюджету на тринадцяту п'ятирічку розглянути питання про встановлення для жінок, що усиновили новонароджених дітей з будинків дитини, лікарень та інших закладів, пільг, передбачених пунктом 1 постанови Ради Міністрів СРСР від 18 лютого 1966 р. N 127 (пункт 1 розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 лютого 1966 р. N 187).

9) Визнали за необхідне встановити з 1 вересня 1990 р. дородову відпустку працюючим жінкам тривалістю 70 календарних днів.

10) Поширили чинність розпорядження Ради Міністрів СРСР від 24 липня 1974 р. N 1881 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 5 серпня 1974 р. N 619) на наркологічні заклади і наркологічні відділення багатопрофільних лікарень.

11) Дозволили приймати на підготовчі відділення при медичних і фармацевтичних інститутах з переважно вечірньою формою навчання середніх медичних і фармацевтичних працівників, які пропрацювали за одержаною спеціальністю після закінчення навчального закладу не менше трьох років.

12) Доручили Міністерству охорони здоров'я СРСР і Державному комітетові СРСР по народній освіті:

ввести для випускників фармацевтичних і санітарно-гігієнічних факультетів інтернатуру на умовах, установлених чинним законодавством для підготовки кадрів за спеціальністю "Лікувальна справа";

провести в 1989-1995 роках експеримент по підготовці лікарів і провізорів із скороченим строком навчання з числа осіб, які мають середню медичну або фармацевтичну освіту;

для підвищення професійного рівня науково-педагогічних кадрів вузів ввести починаючи з 1989/90 навчального року їх стажування в провідних наукових центрах і клініках відповідного профілю на умовах, передбачених постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 6 лютого 1988 р. N 166;

організувати починаючи з 1989 року підготовку викладачів медичних і фармацевтичних училищ за заочно-очною формою навчання на базі факультетів підвищення кваліфікації при медичних інститутах на умовах, передбачених постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 6 лютого 1988 р. N 166, розширити їх стажування у вузах і закладах охорони здоров'я.

13) Запропонували виконкому Союзу товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР за погодженням з Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях і Міністерством охорони здоров'я СРСР розширити підготовку персоналу для подання соціальної допомоги престарілим і особам з психічними захворюваннями.

15) Доручили Державному комітетові СРСР по народній освіті і Міністерству охорони здоров'я СРСР разом з Радами Міністрів союзних республік провести в 1988-1995 роках атестацію вищих медичних і фармацевтичних учбових закладів та інститутів удосконалення лікарів, у ході якої вирішувати питання про зміну їх категорій, про закриття вузів, скорочення прийому на окремі факультети з урахуванням загальної структури лікарських і фармацевтичних кадрів і потреби практичної охорони здоров'я.

16) З метою підвищення матеріальної заінтересованості учасників створення, освоєння і впровадження в практику прогресивних методів і засобів профілактики, діагностики і лікування поширили на Міністерство охорони здоров'я СРСР чинність пункту 22 постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 серпня 1983 р. N 814.

17) Поклали на Академію медичних наук СРСР вирішення питань планування, прогнозування, експертної оцінки наукових розробок, координацію співробітництва з Академією наук СРСР і академіями наук союзних республік, науково-дослідними установами інших галузей народного господарства.

18) Зобов'язали Міністерство охорони здоров'я СРСР і Академію медичних наук СРСР підготувати до видання нові медичні енциклопедії. Державному комітетові СРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі доручено забезпечити випуск цих видань.

З метою розвитку медичної енциклопедичної справи вирішили організувати науково-практичне об'єднання "Медична енциклопедія" Академії медичних наук СРСР.

19) Доручили Державному комітетові СРСР по науці і техніці та Міністерству фінансів СРСР з метою дальшого поліпшення підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів з найважливіших напрямів медицини виділяти починаючи з 1989 року Міністерству охорони здоров'я СРСР щорічно до 100 місць у докторантурі та до 900 місць в аспірантурі, в тому числі не менш як 500 місць для навчання за очною формою.

21) Доручили Держбуду СРСР розробити в 1989 році розрахункові нормативи розвитку мережі їдалень, буфетів, магазинів і відділів кулінарії в складі лікарень, родильних будинків, поліклінік для персоналу цих лікувально-профілактичних закладів і затвердити їх за погодженням з ЦК профспілки медичних працівників і Міністерством торгівлі СРСР. Передбачати в типових проектах створення підприємств громадського харчування для персоналу відповідно до нормативів.

22) Вирішили збільшити в 1989 році кількість перехідних Червоних прапорів Міністерства охорони здоров'я СРСР і ЦК профспілки медичних працівників до 30 з грошовими преміями в розмірі 2 тис. крб. кожна для заохочення колективів - переможців Всесоюзного соціалістичного змагання.

23) Зобов'язали Житлосоцбанк СРСР надавати починаючи з 1989 року органам охорони здоров'я кредити на будівництво госпрозрахункових закладів охорони здоров'я з погашенням їх за рахунок одержуваного прибутку протягом 8 років, починаючи з наступного року після введення закладу в експлуатацію.

24) Зобов'язали Міністерство охорони здоров'я СРСР і Держбуд СРСР переглянути в 1989 році типові та індивідуальні проекти закладів охорони здоров'я з урахуванням вимог передової технології лікувально-діагностичного процесу і досягнень науки і техніки, доводячи частку коштів на оснащення цих закладів сучасною медичною технікою до 30 процентів.

25) Доручили Держпостачу СРСР забезпечити поставку Раді Міністрів УРСР компактних установок по біологічній очистці та знезаражуванню стічних вод лікувально-профілактичних закладів у 1989-1990 роках по 50 одиниць щорічно, в 1991-1995 роках - 300 одиниць.

26) Зобов'язали Держплан СРСР, міністерства і відомства СРСР включати до державного замовлення пропозиції Міністерства охорони здоров'я СРСР по виробництву й поставках життєво необхідних лікарських засобів і найважливіших видів медичного обладнання і виробів медичного призначення.

27) Вирішили ввести розрахункові норми витрат:

з 1 січня 1991 р. на придбання медикаментів і перев'язочних засобів у стаціонарах, бюджетних санаторіях і амбулаторно-поліклінічних закладах (підрозділах) та м'якого інвентаря в лікувальних і амбулаторно-поліклінічних закладах (підрозділах), диспансерах, родильних будинках і бюджетних санаторіях згідно з додатками N 1 і 2;

з 1 січня 1992 р. - на харчування в стаціонарах і бюджетних санаторіях згідно з додатком N 3.

28) Зобов'язали Міністерство охорони здоров'я СРСР розробити і затвердити в 1989-1991 роках типові табелі оснащення закладів охорони здоров'я медичною технікою, спеціальним і господарським обладнанням, інвентарем, предметами догляду за хворими.

29) Доручили Міністерству охорони здоров'я СРСР розробити в 1988 році і подати в установленому порядку положення про використання коштів, одержаних за договорами за надання медичної допомоги на госпрозрахунковій основі, а також пропозиції про розмір і порядок спрямування прибутку госпрозрахункових закладів охорони здоров'я.

30) З метою підвищення рівня ідейно-виховної роботи, пропаганди передового досвіду і впровадження в практику охорони здоров'я нових методів профілактики, діагностики і лікування вирішили збільшити з 1989 року періодичність виходу "Медичної газети" до трьох разів на тиждень.

Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української РСР, вважаючи турботу про охорону здоров'я людей одним з найважливіших соціальних завдань, висловлюють тверду впевненість в тому, що партійні та радянські органи, профспілкові, комсомольські та інші громадські організації, міністерства і відомства УРСР, всі працівники охорони здоров'я вживуть необхідних заходів для успішного втілення в життя рішень Партії і Уряду з питань охорони здоров'я радянських людей, дальшого розвитку народної охорони здоров'я і медичної науки, докорінного підвищення якості та культури медичної допомоги населенню.

1. Забезпечити розробку та виконання територіальних і галузевих комплексних програм "Здоров'я", включати їх основні положення до планів економічного і соціального розвитку відповідних регіонів і галузей народного господарства.

Розробити в 1988-1990 роках і до 2000 року здійснити заходи щодо приведення умов праці та навчання на підприємствах, в організаціях і навчальних закладах у відповідність з санітарними правилами і нормами, вимогами техніки безпеки, маючи на увазі першочергове забезпечення виведення жінок з несприятливих умов праці.

Створювати за згодою трудових колективів за рахунок їх коштів центри здоров'я і фізкультурно-оздоровчі комплекси, в тому числі на госпрозрахунковій основі, розширювати мережу пансіонатів, будинків відпочинку та інших оздоровчих закладів для сімейного відпочинку трудящих.

На основі проведення широких профілактичних і оздоровчих заходів забезпечити у дванадцятій - тринадцятій п'ятирічках зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності робітників і службовців на 10-15 процентів.

При підбитті підсумків соціалістичного змагання на підприємствах, в об'єднаннях і організаціях ураховувати виконання заходів щодо охорони і зміцнення здоров'я трудящих, поліпшення умов їх праці, оздоровлення навколишнього середовища, а також щодо зниження захворюваності та додержання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних правил і норм.

2. Розробити конкретні плани будівництва очисних споруд і організації санітарно-захисних зон навколо підприємств і подати їх Держплану УРСР.

Держплану УРСР погодити подані матеріали з Держбудом СРСР, Міністерством охорони здоров'я СРСР, Держкомгідрометом СРСР і Держкомприродою СРСР і внести на затвердження Ради Міністрів УРСР.

По об'єктах, які повинні бути включені до планів тринадцятої п'ятирічки, завершити цю роботу в 1989 році. При неможливості усунення шкідливого впливу цих підприємств на навколишнє середовище, визначити строки їх закриття або виведення з районів житлової забудови.

3. Організувати в першочерговому порядку постачання дитячих дошкільних і лікувальних закладів, загальноосвітніх шкіл високоякісними продуктами харчування відповідно до встановленого асортименту.

Забезпечувати починаючи з 1991 року дієтичним харчуванням тих, які його потребують, учнів загальноосвітніх шкіл, інтернатних закладів, професійно-технічних училищ, середніх спеціальних учбових закладів, а також студентів.

4. Здійснювати заходи щодо гігієнічного виховання і формування здорового способу життя учнів і студентів і навчання їх способів подання першої медичної допомоги.

5. Активізувати роботу по гігієнічному вихованню населення, пропаганді раціонального харчування і профілактики захворювань, викоріненню куріння, пияцтва, наркоманії та інших шкідливих для здоров'я звичок, широко висвітлювати по радіо, телебаченню, в пресі та кіно досвід проведення профілактичних і оздоровчих заходів в окремих колективах, населених пунктах і регіонах республіки. Ввести щотижневі теле- і радіопрограми з питань формування здорового способу життя.

6. Здійснити поетапне введення щорічної диспансеризації населення. Забезпечити до 1991 року диспансерний нагляд не тільки за хронічно хворими, але й за дітьми, підлітками, учнівською молоддю, вагітними жінками, ветеранами війни, робітниками і службовцями окремих галузей промисловості та сільського господарства, а до 1995 року - за усім населенням республіки. Проводити за результатами диспансеризації комплекс необхідних профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів.

Подавати закладам охорони здоров'я практичну допомогу в проведенні диспансеризації та оздоровленні трудящих.

7. Забезпечити докорінне підвищення якості та культури роботи амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних закладів, для чого:

усунути недоліки, що мають місце в роботі цих закладів, ефективно використовувати їх потенціал з метою повного задоволення потреб населення в медичній допомозі;

продовжити розвиток мережі поліклінік з тим, щоб у 1995 році один такий заклад обслуговував, як правило, не більше 30 тис. міських жителів, передбачаючи подальшу централізацію діагностичних служб;

завершити в 1989-1990 роках організацію в усіх поліклініках відділень (кабінетів) профілактики, а також консультативно-діагностичних поліклінік на базі вищих медичних учбових закладів, науково-дослідних установ і багатопрофільних лікарень згідно з додатком N 1;

створити до 1995 року в мм. Києві, Севастополі, обласних центрах та інших великих містах госпрозрахункові амбулаторно-поліклінічні й стаціонарні заклади згідно з додатком N 2;

здійснити в 1991-1995 роках організацію в усіх поліклініках відділень відновного лікування і, при необхідності, будівництво корпусів для них;

упорядкувати в 1989-1990 роках мережу диспансерів шляхом реорганізації малопотужних закладів цього типу в структурні підрозділи багатопрофільних лікарень або поліклінік;

провести у Львівській області в 1989-1990 роках широкомасштабний експеримент по опрацюванню системи організації медичної допомоги за принципом сімейного лікаря;

створити в 1989-1995 роках мережу денних стаціонарів при поліклініках, лікарнях, родильних будинках, жіночих консультаціях і диспансерах, а також стаціонарів вдома;

здійснити в 1989 році перехід на використання уніфікованих форм історій хвороби амбулаторних і стаціонарних хворих, продовжити роботу по скороченню обліковозвітної документації;

привести в 1989-1990 роках профіль ліжкового фонду стаціонарних закладів у відповідність із структурою захворюваності населення;

скоротити до 1995 року не менш як на 10-15 процентів середні строки перебування хворих у стаціонарах на основі інтенсифікації лікувально-діагностичного процесу, широкого впровадження нових методів лікування;

впроваджувати в закладах охорони здоров'я бригадну форму організації та оплати праці медичного персоналу, включаючи лікарів;

вжити заходів до розвитку геріатричної служби, створення мережі спеціалізованих кабінетів, геріатричних відділень у великих багатопрофільних стаціонарах;

разом з Мінсоцзабезом УРСР створити в 1989-1995 роках мережу госпрозрахункових і бюджетних пансіонатів для осіб, які потребують постійного догляду;

разом з ЦК ЛКСМУ, Міносвітою УРСР, Мінвузом УРСР залучати до роботи в лікарняних закладах учнів старших класів загальноосвітніх шкіл і середніх спеціальних учбових закладів, а також студентів.

8. Організувати до 1993 року в містах з населенням понад 300 тис. чоловік лікарні швидкої медичної допомоги; створити в 1989-1995 роках у м. Києві та обласних центрах об'єднання "Швидка медична допомога", до складу яких включити станції швидкої медичної допомоги, санітарну авіацію і лікарні швидкої медичної допомоги; переглянути структуру бригад швидкої медичної допомоги, довести до 1995 року частку бригад інтенсивної терапії до 50 процентів загальної їх кількості.

Забезпечувати починаючи з 1991 року виїзний персонал станцій і відділень швидкої медичної допомоги форменим одягом за зразками, затвердженими Міністерством охорони здоров'я СРСР, з оплатою 50 процентів вартості комплекту цього одягу медичним персоналом.

9. Здійснювати організацію при лікувально-профілактичних закладах госпрозрахункових служб і кооперативів по догляду за хворими, доставці їм лікарських засобів і наданню інших додаткових послуг.

10. З метою поліпшення охорони здоров'я жінок і дітей:

забезпечити розробку і реалізацію довгострокових регіональних комплексних програм по зниженню дитячої і материнської смертності;

здійснити у дванадцятій - тринадцятій п'ятирічках докорінну перебудову роботи закладів охорони материнства і дитинства шляхом поліпшення наступності в діяльності акушерської, терапевтичної та педіатричної служб, створення поліклінічних і лікарняно-поліклінічних комплексів, перинатальних і неонатальних центрів, а також закладів відновного лікування для дітей згідно з додатком N 3;

забезпечити в 1989-1992 роках організацію акушерсько-гінекологічної допомоги по цеховому принципу з розрахунку 2,5 тис. робітниць на лікаря акушера-гінеколога;

завершити в 1989-1990 роках організацію обласних родильних будинків, спеціалізованих відділень для лікування новонароджених і виходжування недоношених дітей, а також відділень анестезіології-реанімації, реанімації та інтенсивної терапії в родильних будинках, дитячих соматичних та інфекційних стаціонарах;

розширити в 1989-1995 роках мережу консультацій "Шлюб і сім'я", кабінетів дородової діагностики захворювань плоду, а також медико-генетичних консультацій і кабінетів згідно з додатком N 4;

при реконструкції і будівництві акушерських і дитячих стаціонарів передбачати створення умов для спільного перебування матері і дитини;

організувати починаючи з 1991 року дошкільні заклади (групи) санаторного типу для ослаблених дітей і тих, які часто хворіють.

11. Поліпшити медичну допомогу працівникам промисловості, транспорту, будівництва, зв'язку і агропромислового комплексу.

Рекомендувати об'єднанням, підприємствам і організаціям:

створювати медико-санітарні частини на 250 і більше відвідувань на зміну і санаторії-профілакторії при чисельності працівників понад 5 тис. чоловік, а при чисельності не менш як 8,5 тис. чоловік - ще й лікарню на 300-500 ліжок для подання медичної допомоги працівникам і членам їх сімей, ветеранам війни і праці, а також населенню, яке проживає на прилеглій території, в тому числі передбачаючи будівництво її на пайових засадах з іншими об'єднаннями, підприємствами, організаціями і виконкомами місцевих Рад;

приймати на баланс, фінансувати і утримувати за рахунок власних коштів медико-санітарні частини, а також автомобільний транспорт цих та інших лікувально-профілактичних закладів, що подають медичну допомогу працівникам даних об'єднань, підприємств і організацій.

12. Здійснити в 1989-1995 роках комплекс заходів щодо підвищення рівня медичної допомоги на селі, маючи на увазі:

організувати до 1993 року в усіх центральних садибах колгоспів і радгоспів дільничні лікарні, амбулаторії або фельдшерсько-акушерські пункти;

привести матеріально-технічну базу фельдшерсько-акушерських пунктів і медичних профілакторіїв у відповідність з санітарно-гігієнічними вимогами, повністю забезпечити їх засобами зв'язку і необхідним обладнанням. У першочерговому порядку оснащувати вказані заклади медичною технікою і виробами разового застосування;

завершити в основному до 1995 року реконструкцію дільничних лікарень, амбулаторій та аптек, забезпечивши їх центральним опаленням, гарячим і холодним водопостачанням, каналізацією;

розширити створення при центральних районних лікарнях і аптеках пересувних амбулаторій, стоматологічних кабінетів, діагностичних лабораторій, аптечних пунктів та інших підрозділів для наближення кваліфікованої медичної і лікарської допомоги до сільського населення.

Рекомендувати підприємствам і організаціям агропромислового комплексу і споживчої кооперації здійснювати (за згодою трудових колективів) будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт лікувально-профілактичних та аптечних закладів у сільських районах, включаючи районні центри, технічне обслуговування цих закладів, утримання і ремонт їх транспортних засобів.

13. Розширити мережу госпіталів і відділень (палат) для інвалідів Вітчизняної війни в багатопрофільних лікарнях згідно з додатком N 5. Одночасно істотно поліпшити матеріально-технічну базу діючих закладів цього профілю.

Установити, що в зазначені госпіталі (відділення, палати) можуть направлятися також учасники війни і особи, прирівняні по пільгах до інвалідів Вітчизняної війни.

14. З метою дальшого розвитку і вдосконалення спеціалізованої медичної допомоги:

завершити до 1990 року в обласних центрах створення і технічне оснащення кардіологічних диспансерів, додатково організувати в 1989-1995 роках кардіологічні відділення і кабінети згідно з додатками N 6 і 7;

забезпечити в 1989-1995 роках укрупнення діючих і будівництво нових онкологічних закладів (не менш як на 240-450 ліжок) з пансіонатами при них, а також введення в експлуатацію радіологічних корпусів у 1991-1995 роках у містах Запоріжжі і Харкові (останній - на 4 каньйони), оснастивши їх сучасним лікувально-діагностичним обладнанням;

створити в 1989-1995 роках у місті Києві і обласних центрах центри реабілітації осіб з порушенням мозкового кровообігу і захворюваннями периферійної нервової системи.

15. Забезпечити:

будівництво і введення в експлуатацію психіатричних лікарень з лікувально-виробничими (трудовими) майстернями не менш як на 200 робочих місць і психоневрологічних диспансерів на 150 і більше відвідувань на зміну з лікувально-виробничими (трудовими) майстернями на 150 робочих місць і денними стаціонарами на 150 місць згідно з додатком N 8;

постачання сировини, матеріалів і обладнання лікувально-виробничим (трудовим) майстерням при психіатричних, психоневрологічних і туберкульозних закладах;

будівництво і організацію наркологічних диспансерів на 120-240 ліжок, госпрозрахункових наркологічних кабінетів і амбулаторій для подання медичної допомоги хворим на алкоголізм, наркоманію і токсикоманію згідно з додатками N 9 і 10.

16. Підготувати і подати до Ради Міністрів УРСР пропозиції про розширення існуючих і створення в 1989-1990 роках нових спеціалізованих підприємств (цехів, дільниць) для трудового навчання і працевлаштування інвалідів - психічно хворих не менш як на 8 тис. робочих місць.

17. Перевести на договірні засади роботу по здійсненню наркологічного контролю на підприємствах, в установах і організаціях народного господарства.

Дозволити залучати хворих на алкоголізм, які перебувають на стаціонарному лікуванні в наркологічних закладах (підрозділах), до роботи в лікувально-профілактичних закладах як обслуговуючий персонал і робітників з оплатою їх праці в такому ж порядку, як і при роботі на підприємствах промисловості.

18. Розширити навчання учнів загальноосвітніх шкіл у міжшкільних учбово-виробничих комбінатах за медичним профілем.

Завершити організацію при всіх медичних і фармацевтичних інститутах підготовчих відділень з переважно вечірньою формою навчання.

Привести контингенти прийому до вищих і середніх медичних і фармацевтичних учбових закладів у відповідність з потребою охорони здоров'я.

19. Передбачити першочергове направлення на удосконалення працівників первинної ланки охорони здоров'я, довести до 1995 року обсяг підвищення кваліфікації лікарів і провізорів в інститутах і на факультетах удосконалення лікарів до 30 тис. чоловік, а середніх медичних і фармацевтичних працівників в училищах і на відділеннях підвищення кваліфікації - до 25 тис. чоловік щорічно.

20. Організувати училища підвищення кваліфікації працівників з середньою медичною і фармацевтичною освітою і відділення підвищення кваліфікації при великих медичних і фармацевтичних училищах згідно з додатком N 11.

21. Вести непримиренну боротьбу з такими негативними явищами, як черствість, бездушність, грубість, бюрократизм і вимагання. Добитися створення в кожному колективі здорової, доброзичливої моральної атмосфери.

Взяти участь у розробці пропозицій про зміну законодавства про права і обов'язки медичних і фармацевтичних працівників та їх відповідальність за порушення професійних обов'язків аж до позбавлення права займатися медичною та фармацевтичною діяльністю на строк від одного до трьох років.

22. Направляти на роботу в лікувально-профілактичні та аптечні заклади, розташовані в сільській місцевості, спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, в кількості згідно з додатком N 12.

23. Організувати об'єднання медичних науково-дослідних інститутів і вузів з великими лікарнями, розміщувати профільні кафедри на базі науково-дослідних установ.

24. Докорінно поліпшити діяльність медичних і науково-дослідних інститутів, забезпечити ефективне використання наявного наукового потенціалу для вирішення пріоритетних проблем охорони здоров'я населення і якнайшвидшого впровадження в практику охорони здоров'я передових, новаторських методів діагностики і лікування.

Підвищити відповідальність науково-дослідних інститутів і кафедр медичних вузів за впровадження результатів їх наукових досліджень і досягнень науково-технічного прогресу в практику роботи закладів охорони здоров'я.

Створити в головних науково-дослідних установах у межах наявного фонду заробітної плати і лімітів чисельності науково-організаційні відділи, прирівнявши їх співробітників по оплаті праці до працівників наукових підрозділів цих установ.

25. Зміцнити матеріально-технічну базу медичних бібліотек, інформаційну і патентно-ліцензійну служби.

26. Ширше використовувати можливості господарських і профспілкових організацій для поліпшення умов праці, побуту і відпочинку медичних і фармацевтичних працівників і членів їх сімей. Постійно дбати про забезпечення житлом цієї категорії спеціалістів.

27. Організувати в лікувально-профілактичних закладах гаряче харчування для персоналу за готівку, а також додаткове платне харчування для пацієнтів.

28. Забезпечити будівництво і введення в експлуатацію:

амбулаторно-поліклінічних і лікарняних закладів, диспансерів, будинків дитини і дитячих санаторіїв згідно з додатками N 13-15. Будівництво амбулаторій на селі здійснити відповідно до завдань, схвалених постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 23 листопада 1987 р. N 381;

будівель і лабораторних корпусів санітарно-епідеміологічних станцій, а також аптечних складів згідно з додатками N 16 і 17;

учбово-лабораторних корпусів вищих і середніх медичних і фармацевтичних учбових закладів, а також гуртожитків і їдалень для учнів, студентів, аспірантів згідно з додатками N 18 і 19.

29. Забезпечити розширення мережі аптек згідно з додатком N 20.

30. Забезпечити у дванадцятій - тринадцятій п'ятирічках реконструкцію, технічне переоснащення і приведення до санітарно-гігієнічних норм лікарень, поліклінік і станцій переливання крові згідно з додатками N 21 і 22.

Збільшити в тринадцятій п'ятирічці норматив коштів на проведення капітального ремонту закладів охорони здоров'я не менш як у 2-3 рази.

31. Передати в 1989 році котельні, пральні, зовнішні та внутрішні системи водопостачання і водовідводу, енергопостачання та опалення закладів охорони здоров'я на баланс відповідним організаціям і підприємствам і обладнати до 1995 року лікувально-профілактичні заклади необхідними інженерними спорудами і комунікаціями в межах коштів, що виділяються на цю мету.

Створювати починаючи з 1991 року:

у системі житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення спеціалізовані організації по поточному ремонту й технічному обслуговуванню будівель, споруд, інженерного обладнання, енергопостачання, ліфтів, внутрішніх систем водопостачання, каналізації, вентиляції та іншого обладнання закладів охорони здоров'я;

централізовані гаражі з авторемонтними майстернями для санітарного автотранспорту органів охорони здоров'я або спеціалізовані колони санітарного транспорту в складі автопідприємств;

у містах Києві та Севастополі, обласних центрах і великих містах спеціалізовані ремонтно-будівельні організації (управління, трести) для ремонту, реконструкції та будівництва медичних і аптечних закладів з підпорядкуванням їх місцевим органам охорони здоров'я.

32. При розробці проектів планів передбачати виділення Міністерству охорони здоров'я УРСР необхідних лімітів меблів і бавовняних тканин для закладів охорони здоров'я.

33. Створити єдину галузеву інформаційно-обчислювальну систему, організувавши для цього мережу самостійних інформаційно-обчислювальних (обчислювальних) центрів згідно з додатком N 23, відділи автоматизованих систем управління згідно з додатком N 24, а також групи обчислювальної техніки в організаціях і закладах охорони здоров'я.

Передбачити виділення обчислювальної техніки для оснащення цих центрів, відділів і груп відповідно до заявок Міністерства охорони здоров'я УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів.

34. Ввести в штати Міністерства, обласних відділів, Київського міського управління охорони здоров'я посади головних кардіологів, онкологів, стоматологів, спеціалістів по лабораторній діагностиці, обчислювальній техніці, а також головних інженерів по охороні праці і техніці безпеки.

35. Зміцнити з урахуванням місцевих умов міські санітарно-епідеміологічні станції в містах з населенням до 500 тис. чоловік за рахунок ліквідації в них районних санітарно-епідеміологічних станцій.