1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
П О С Т А Н О В А
від 10 червня 1986 р. N 215
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1066 від 23.11.2016 )
Про додаткові заходи по забезпеченню збирання врожаю, заготівель сільськогосподарських продуктів і кормів у 1986 році
З метою своєчасного і високоякісного проведення збирання врожаю, заготівель сільськогосподарських продуктів і кормів, на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 5 червня 1986 р. N 671 Рада Міністрів Української РСР
постановляє:
1. Держагропрому УРСР, Міністерству меліорації і водного господарства УРСР, Міністерству хлібопродуктів УРСР, Укоопспілці, міністерствам і відомствам УРСР, що виробляють матеріально-технічні засоби для сільського господарства, виконкомам місцевих Рад народних депутатів, агропромисловим комітетам і об'єднанням, керівникам колгоспів, радгоспів, заготівельних і транспортних організацій, керуючись рішеннями XXVII з'їзду КПРС, XXVII з'їзду Компартії України, забезпечити своєчасну підготовку до збирання врожаю, заготівель сільськогосподарських продуктів і кормів у 1986 році, для чого:
вжити додаткових заходів до прискорення ремонту й приведення в повну готовність всієї збиральної техніки не пізніше ніж за два тижні до початку збирання врожаю і заготівель кормів, укомплектування збиральних агрегатів кваліфікованими механізаторами, організувавши їх роботу переважно у дві зміни, а також здійснити заходи по скороченню втрат сільськогосподарської продукції при збиранні врожаю, перевезенні та зберіганні її;
вжити заходів до виконання й перевиконання кожним господарством планів заготівлі сіна, сінажу, силосу та інших кормів, створення необхідних страхових запасів їх, а також до використання всіх резервів для додаткового нагромадження й раціонального використання кормових ресурсів;
забезпечити впровадження в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах і організаціях, які беруть участь у збиранні врожаю, передових методів використання збиральної техніки й транспортних засобів, організувавши їх використання на основі застосування збирально-транспортних комплексів (загонів) і бригадного підряду, поточно-циклової організації виконання механізованих робіт, широке розгортання соціалістичного змагання механізаторів сільського господарства й водіїв за досягнення найвищої продуктивності праці при високій якості робіт і максимальному використанні потужностей збиральних машин і транспортних засобів.
2. Міністерству внутрішніх справ УРСР забезпечити в 1986 році виготовлення і поставку Держагропрому СРСР для потреб сільського господарства навантажувачів-стогокладів, зернонавантажувачів, зернометів по фондах першого півріччя до 25 червня 1986 року.
3. Держпостачу УРСР забезпечити до 25 вересня 1986 р. поставку Держагропрому УРСР для сільського господарства в рахунок річних фондів 28,5 тис. вантажних автомобілів (крім автомобілів типів УАЗ, "Москвич" і спеціалізованих) за рахунок перенесення на IV квартал строків поставки автомобілів іншим споживачам (крім поставки для комплектування, експорту, спеціальних потреб та в райони Крайньої Півночі).
4. Держпостачу УРСР поставити автомобільні акумулятори типів 6СТ-132, 6СТ-180, 6СТ-182, виділені для сільського і водного господарства, за фондами I-III кварталів до 15 вересня і за річними фондами до 15 листопада 1986 року.
5. Держагропрому УРСР і Держкомнафтопродукту УРСР для забезпечення безперебійної роботи техніки на збиранні урожаю 1986 року встановлювати в червні - жовтні щомісячні графіки завезення пального і мастильних матеріалів по областях (у межах виділених фондів).
6. Виконкомам місцевих Рад народних депутатів, агропромисловим комітетам і об'єднанням забезпечити виділення на друге півріччя 1986 р. і I квартал 1987 р. газу цукровим заводам в обсягах, необхідних для безперебійної переробки цукрових буряків урожаю 1986 року.
7. Держагропрому УРСР і облвиконкомам бурякосіючих областей з метою скорочення тривалості переробки цукрових буряків, рівномірного завантаження цукрових заводів сировиною, зниження втрат і збільшення виходу цукру здійснювати в 1986 році в необхідних випадках міжобласні і міжрайонні перевезення цукрових буряків.
8. Управлінням залізниць:
а) провадити подачу вагонів під вантаження овочів і фруктів, кавунів і динь відповідно до планів заготівельних організацій, а також за заявками, що подаються за п'ять днів до початку вантаження цієї продукції, забезпечити скорочення строку доставки картоплі, плодоовочів і баштанних культур залізницями;
б) забезпечити подачу вагонів для перевезення цукрових буряків з прирейкових бурякоприймальних пунктів на цукрові заводи за планом, погодженим з Держагропромом УРСР, маючи на увазі завершити їх перевезення до 15 грудня 1986 року. У вересні 1986 р. подавати вагони для перевезення цукрових буряків і цукру по пред'явленні вантажу, незалежно від планів перевезень.
9. Управлінням залізниць і Головрічфлоту УРСР забезпечити першочергову (за планом) подачу вагонів, суден і контейнерів під вантаження насіння, автомобілів, тракторів, причепів, сільськогосподарських машин, обладнання, запасних частин, автомобільних шин, металопрокату, лісових і будівельних матеріалів, плодоовочевої тари, нафтопродуктів, мінеральних добрив, отрутохімікатів, вапнякових і гіпсовмісних матеріалів та інших матеріалів і встановити контроль за просуванням залізницями та водними шляхами поїздів і суден з вантажами, що направляються сільському господарству для забезпечення збирання врожаю і хлібоприймальним підприємствам на будівництво елеваторів, комбікормових підприємств, млинів і об'єктів, зв'язаних із забезпеченням заготівель і збереження зерна та інших сільськогосподарських продуктів, а також поїздів і суден з апатитовим концентратом для підприємств, що виробляють добрива.
При необхідності надпланових перевезень забезпечувати за погодженням з міністерствами і відомствами подачу вагонів, суден і контейнерів для відвантаження вказаних вантажів.
10. Облвиконкомам за погодженням з відповідними міністерствами залучати в 1986 році для будівництва й ремонту об'єктів хлібоприймальних і зернопереробних підприємств, зв'язаних з прийманням, обробкою та зберіганням зерна і насіння олійних культур, будівельні та ремонтно-будівельні організації, що здійснюють будівництво об'єктів Міністерства хлібопродуктів УРСР.
11. Надати право директорам радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств встановлювати підвищені розцінки оплати праці на умовах, передбачених постановами ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 15 червня 1961 р. N 542 та від 22 квітня 1966 р. N 311 (постанова ЦК Компартії України, Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 5 вересня 1961 р. N 1282, пункт 14 постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР і від 23 травня 1966 р. N 410), для працівників, зайнятих на збиранні врожаю. При цьому розцінки трактористам-машиністам, зайнятим на збиранні врожаю в радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах, можуть підвищуватися не більш як на 60 процентів. Для інших робітників радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, зайнятих на збиранні врожаю, розцінки можуть підвищуватися не більш як на 15 процентів.
Витрати, пов'язані із вказаним підвищенням розцінок, провадяться в межах фонду заробітної плати, встановленого радгоспу або іншому державному сільськогосподарському підприємству.
Рекомендувати колгоспам застосовувати зазначений порядок оплати праці працівників, зайнятих на збиранні врожаю.
12. Дозволити облвиконкомам залучати на збирання врожаю 1986 року не на шкоду основному виробництву вантажні автомобілі та бортові автопричепи всіх підприємств, установ і організацій із складом водіїв та ремонтними засобами (крім автомобілів Міністерства оборони, Комітету державної безпеки СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР, вугільних шахт і розрізів Міністерства вугільної промисловості СРСР, автомобілів, зайнятих на будівництві атомних електростанцій, експлуатації і ремонті енергетичних об'єктів Міністерства енергетики і електрифікації СРСР, а також автомобілів, що забезпечують технологічний процес на підприємствах і в організаціях).
Автомобілі, залучені на збирання врожаю 1986 року, прикріпляти до автомобільних господарств Міністерства автомобільного транспорту УРСР і Держагропрому УРСР. Забезпечення вказаних автомобілів запасними частинами, ремонтними засобами і нафтопродуктами покласти на Держагропром УРСР. Заправлення цих автомобілів провадити за місцем їх роботи в колгоспах, радгоспах та на інших підприємствах Держагропрому УРСР.
Відпуск нафтопродуктів сільськогосподарським і залученим транспортним організаціям з нафтобаз Держкомнафтопродукту УРСР і Держагропрому УРСР в період збирання і вивезення сільськогосподарської продукції провадити протягом усього світлового дня.
Установити, що при міжобласному перекиданні залучених на збирання врожаю автомобілів заправлення їх нафтопродуктами здійснюється організаціями Держагропрому УРСР з оплатою вартості нафтопродуктів заготівельними організаціями областей, в які направляються автомобілі.
Вважати за необхідне організувати цілодобову роботу вантажних автомобілів на перевезенні зерна та інших сільськогосподарських продуктів. З цією метою зобов'язати облвиконкоми забезпечити укомплектування складом водіїв усіх автомобілів, зайнятих на збиранні врожаю, з розрахунку два водії на один автомобіль, залучаючи при необхідності водіїв з інших галузей народного господарства (крім підприємств, автомобілі яких не залучаються для збирання врожаю відповідно до цього пункту).
Установити, що вартість перевезення тих, що залучаються на збирання врожаю, вантажних автомобілів і бортових автопричепів залізницею в обидва кінці, а також перегону їх своїм ходом оплачують підприємства, організації, установи, яким належать ці автомобілі й автопричепи.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 5 червня 1986 р. N 671 витрати по перевезенню і перегону автомобілів та бортових автопричепів, які залучаються на вивезення зерна й насіння олійних культур, і витрати по переїзду водіїв та обслуговуючого персоналу автомобілів відшкодовуються хлібоприймальними підприємствами за рахунок коштів Міністерства хлібопродуктів СРСР, передбачених для централізованого регулювання різниці між єдиними розрахунковими цінами і закупівельними цінами на зерно й насіння олійних культур згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 2 березня 1959 р. N 223.
Установити, що вантажні автомобілі, які залучаються на збирання врожаю і заготівлі сільськогосподарських продуктів у 1986 році, направляються до місця призначення на відстань до 1 тис. кілометрів своїм ходом організованими колонами.
13. Зберегти за водіями автомобілів, робітниками по ремонту, механіками, начальниками автоколон і диспетчерами автомобільних господарств, а також за водіями автомобілів колгоспів і міжгосподарських підприємств та організацій, які відряджаються на вивезення зерна, інших сільськогосподарських продуктів, силосної і сінажної маси та інших видів кормів, 75 процентів їх середнього заробітку, але не нижче тарифної ставки (окладу) за місцем основної роботи, на весь час відрядження. Вказані суми виплачуються підприємствами, установами й організаціями за рахунок своїх коштів за місцем основної роботи цих працівників, а водіям, які відряджаються з колгоспів і міжколгоспних підприємств та організацій, - з бюджету союзної республіки, куди направляються водії, за місцем їх роботи в організаціях і господарствах на збиранні врожаю. У зв'язку з цим відряджуваним працівникам добові і квартирні не виплачуються.
Збережувані відповідно до цієї постанови за відряджуваними працівниками Міністерства автомобільного транспорту УРСР, підприємств і організацій системи Держагропрому УРСР та госпрозрахункових автогосподарств міністерств і відомств 75 процентів середнього заробітку, виплачуваних їм замість добових і квартирних, у фонд заробітної плати не включаються.
Доручити Міністерству фінансів УРСР забезпечити відшкодування автомобільним господарствам транспорту загального користування, радгоспам і автопідприємствам системи Держагропрому УРСР сум, виплачуваних ними відрядженим працівникам замість добових і квартирних.
Установити для водіїв, які працюють на великовантажних автомобілях і автомобілях з причепами (автопоїздах) на вивезенні зерна та інших сільськогосподарських продуктів урожаю 1986 року, додаткове преміювання в розмірі 25 процентів тарифної ставки. Премію нараховувати по результатах роботи за кожну зміну при умові виконання змінного завдання протягом установленої тривалості робочого часу.
На додаток до постанови Ради Міністрів УРСР від 13 серпня 1963 р. N 911 ввести на 1986 рік преміювання водіїв автомобілів, які працюють на вивезенні зерна та цукрових буряків від комбайнів на заготівельні пункти у дві зміни (два водії на один автомобіль), за забезпечення не менше 20 годин безперебійної роботи автомобілів на добу в розмірі 20 процентів тарифної ставки. Премії нараховуються за добовими результатами роботи при умові виконання добового завдання і здачі автомобіля в справному стані для роботи в наступну добу.
Виплата водіям премій, передбачених цією постановою, а також постановою Ради Міністрів УРСР від 13 серпня 1963 р. N 911, провадиться підприємствами й організаціями, до яких вони прикомандировані, понад установлений фонд заробітної плати, без зниження розмірів, передбаченого постановами Ради Міністрів УРСР від 25 листопада 1968 р. N 600 і від 22 листопада 1985 р. N 421.
При організації преміювання водіїв, зайнятих на вивезенні врожаю, а також силосної і сінажної маси в колгоспах та радгоспах, за виконання і перевиконання змінного завдання відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 13 серпня 1963 р. N 911 розмір змінного завдання визначається стосовно до порядку визначення розміру змінного завдання, встановленого для водіїв автомобілів у колгоспах і радгоспах.
14. Видавати безплатно трактористам-машиністам радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, трактористам-машиністам збирально-транспортних комплексів (загонів), а також трактористам-машиністам та іншим механізаторам, відрядженим на збирання врожаю, які працюють на комбайнах та інших збиральних агрегатах на збиранні зернових і зернобобових культур, картоплі, насінників багаторічних трав, льону-довгунця, хмелю, силосних і кормових культур, за виконання сезонної норми, встановлюваної у господарстві, при збиранні врожаю з доброю якістю і без втрат від 2 до 4 центнерів зерна.
Іншим працівникам, які працюють на комбайнах та інших збиральних агрегатах, видавати зерно: трактористу-машиністу, що працює на тракторі, в розмірі 80 процентів, помічнику тракториста-машиніста, що працює на комбайні, і водію автомобіля в розмірі 70 процентів кожному від кількості зерна, нарахованого трактористу-машиністу, що працює на комбайні або іншому збиральному агрегаті, і майстру-наладчику, що обслуговує збиральні агрегати, в розмірі 50 процентів від кількості зерна, нарахованого в середньому трактористам-машиністам, які працюють на цих збиральних агрегатах.
При цьому за бажанням трактористів-машиністів та інших працівників натуральна оплата може бути замінена грішми в розмірі вартості належного зерна за закупівельними цінами.
Норми і порядок видачі зерна радгоспами та іншими державними сільськогосподарськими підприємствами в межах зазначених розмірів установлюються облвиконкомами.
Рекомендувати колгоспам застосовувати заохочення, встановлені цією постановою для працівників радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
15. З метою посилення матеріальної заінтересованості працівників збирально-транспортних комплексів (загонів) у проведенні збирання врожаю в стислі строки і без втрат дозволити провадити в 1986 році у радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах оплату праці працівників комплексів (загонів) залежно від середнього фактичного заробітку трактористів-машиністів, які працюють на комбайнах або інших збиральних агрегатах (без урахування надбавки за класність).
Розмір заробітку майстрів-наладчиків, робітників, які здійснюють технічне обслуговування збиральних агрегатів, і трактористів-машиністів, зайнятих на інших роботах у складі комплексу (загону), визначається в процентах від середнього заробітку трактористів-машиністів, які працюють на збиральних агрегатах, виходячи із співвідношення між установленими для цих працівників тарифними ставками і тарифною ставкою тракториста-машиніста, що працює на збиральному агрегаті.
Оплата праці водіїв автомобілів, які обслуговують збиральні агрегати, провадиться в розмірі до 80 процентів, начальників комплексів (загонів) - до 120 процентів та їх помічників - до 80-100 процентів середнього заробітку трактористів-машиністів, що працюють на збиральних агрегатах.
Оплата праці працівників збирально-транспортних комплексів (загонів) у вказаному порядку провадиться при високій якості виконаних робіт, а також за умови, що сума заробітної плати всіх працівників комплексу (загону) в розрахунку на одиницю зібраної продукції не збільшиться порівняно з відповідною сумою заробітної плати, яка була б нарахована за діючими умовами оплати праці.
16. Дозволити оплачувати трактористам-машиністам, іншим механізаторам та робітникам по ремонту і технічному обслуговуванню сільськогосподарської техніки збирально-транспортних комплексів (загонів) підприємств і об'єднань системи Держагропрому УРСР, які виїжджають у 1986 році на збиральні роботи в колгоспи і радгоспи інших республік та областей, а також інших районів у межах республіки, області, вартість проїзду до місця тимчасової роботи і назад та виплачувати їм середній заробіток за час перебування в дорозі й за перші три дні після прибуття в колгосп чи радгосп. Оплату праці вказаних механізаторів у радгоспах провадити за нормами і розцінками, діючими в даних радгоспах.
Установити, що за цими працівниками зберігається 75 процентів їх середнього заробітку за місцем основної роботи. Вказані суми виплачуються підприємствами й організаціями за рахунок своїх коштів за місцем основної роботи механізаторів і в фонд заробітної плати не включаються, а механізаторам, відряджуваним з колгоспів та міжколгоспних підприємств і організацій, - з бюджету союзної республіки, куди направляються механізатори, за місцем їх роботи в господарствах на збиранні врожаю. У зв'язку з цим відряджуваним механізаторам добові і квартирні не виплачуються.
Рекомендувати колгоспам провадити оплату праці відряджених механізаторів за нормами і розцінками, що діють у радгоспах.
Механізаторам, відрядженим з колгоспів, нараховується надбавка до заробітку за стаж роботи за спеціальністю у розмірах, установлених за місцем основної роботи. Вказана надбавка виплачується господарствами, в які механізатори відряджені на збирання врожаю.
Витрати по переїзду механізаторів та по виплаті їм середнього заробітку за час перебування в дорозі і за перші три дні після прибуття в радгосп чи колгосп, а також витрати по переїзду водіїв автомобілів колгоспів, міжколгоспних підприємств і організацій та по виплаті їм середнього заробітку за час перебування в дорозі провадяться за рахунок бюджетів союзних республік, у які відряджені механізатори і водії.
Міністерству фінансів УРСР забезпечити відшкодування в 1986 році колгоспами в бюджет республіки витрат по виплаті збережуваних механізаторам і водіям автомобілів 75 процентів середнього заробітку, по оплаті проїзду в обидва кінці і виплаті середнього заробітку за час перебування в дорозі, а також за перші три дні після прибуття механізаторів на місце.
Рекомендувати колгоспам час роботи трактористів-машиністів і водіїв автомобілів, направлених на збирання врожаю в інші господарства, включати у виконання мінімуму трудової участі, який дає право на одержання оплачуваної відпустки.
17. Дозволити застосовувати для трактористів-машиністів і водіїв автомобілів автомобільних господарств транспорту загального користування, підприємств і організацій системи Держагропрому УРСР, а також інших державних сільськогосподарських підприємств, незалежно від відомчої підпорядкованості, які направляються на заготівлю грубих кормів в інші райони країни, порядок оплати праці і виплати 75 процентів середнього заробітку за місцем основної роботи замість добових і квартирних, передбачений пунктами 13 і 16 цієї постанови.
18. Установити, що за робітниками і службовцями, які залучаються в 1986 році на сільськогосподарські роботи і для роботи на хлібоприймальних підприємствах та бурякоприймальних пунктах відповідно до цієї постанови, зберігається 50 процентів середнього заробітку за місцем основної роботи.
Вказані суми виплачуються підприємствами й організаціями за місцем основної роботи робітників і службовців за рахунок своїх коштів. У зв'язку з цим робітникам та службовцям, які залучаються на сільськогосподарські роботи і для роботи на хлібоприймальних підприємствах та бурякоприймальних пунктах, добові і квартирні не виплачуються.
Оплата витрат, пов'язаних з переїздом трактористів-машиністів та інших механізаторів і водіїв автомобілів до місця роботи і назад, провадиться підприємствами, установами й організаціями, які направляють цих працівників у колгоспи і радгоспи, за рахунок своїх коштів.
Державному комітетові СРСР по праці і соціальних питаннях доручено разом з ВЦРПС у місячний строк дати роз'яснення про оплату праці трактористів-машиністів та інших механізаторів і водіїв автомобілів, відряджуваних у 1986 році на сільськогосподарські роботи, а також про порядок визначення розміру змінного завдання для організації преміювання вказаних водіїв стосовно до порядку визначення розміру змінного завдання, встановленого для водіїв автомобілів у колгоспах і радгоспах.
19. Зберегти порядок розрахунків, що діяв у 1985 році, з власниками і водіями автомобілів за перевезення зерна (включаючи перевезення зерна з глибинних хлібоприймальних підприємств на лінійні підприємства), насіння олійних культур, цукрових буряків та інших сільськогосподарських продуктів урожаю 1986 року, а також силосної і сінажної маси та за проїзд водіїв від місця основної роботи до місця тимчасової роботи і назад.
Установити, що приймальні пункти, підприємства й організації, які здійснюють приймання сільськогосподарських продуктів і сировини, розраховуються за їх доставку безпосередньо з автомобільними господарствами, до яких прикріплені залучені з галузей народного господарства автомобілі, а автомобільні господарства розраховуються з власниками вантажних автомобілів і автопричепів.
20. Дозволити облвиконкомам залучати, як виняток, у 1986 році в разі крайньої необхідності на строк не більше одного місяця на сільськогосподарські роботи за згодою Ради Міністрів УРСР студентів вищих учбових закладів (крім перших і випускних курсів) та учнів старших курсів середніх спеціальних учбових закладів (крім випускних курсів), а також учнів професійно-технічних училищ в період, вільний від учбового процесу.
Облвиконкомам вжити необхідних заходів до забезпечення організованого прийому, безпечного перевезення і розміщення студентів вищих учбових закладів та учнів середніх спеціальних учбових закладів і професійно-технічних училищ, які залучаються на сільськогосподарські роботи відповідно до цієї постанови, а також організації для них громадського харчування, культурно-побутового і медичного обслуговування, до забезпечення їх навчання безпечних прийомів роботи, інструктування з техніки безпеки та нагляду за виконанням ними робіт.
Рада Міністрів СРСР прийняла пропозицію ЦК ВЛКСМ і Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР про поширення досвіду роботи студентських загонів на організацію сільськогосподарських робіт, що виконуються студентами і учнями середніх спеціальних учбових закладів у 1986 році.

................
Перейти до повного тексту