Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити:

Порядок проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, що додається;

перелік суб’єктів господарювання, щодо яких проводиться державний фінансовий аудит окремих господарських операцій, згідно з додатком.

2. Доповнити абзац другий пункту 3 Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 р. № 361 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 13, ст. 868, № 49, ст. 3257; 2011 р., № 71, ст. 2684), після слів "безпеки держави" словами "(крім тих, щодо діяльності яких в установленому законодавством порядку здійснюється державний фінансовий аудит окремих господарських операцій)".

3. Державній аудиторській службі проводити щороку ротацію посадових осіб органів державного фінансового контролю, які наділені повноваженнями щодо проведення державного фінансового аудиту окремих господарських операцій.

1. Цей Порядок визначає механізм проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі - контролюючий орган) державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, що здійснюються суб’єктами господарювання (далі - операційний аудит).

2. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

державний аудитор - посадова особа контролюючого органу, наділена повноваженнями щодо проведення операційного аудиту;

орган управління - суб’єкт управління об’єктами державної власності;

ризикові операції - дії (події) зовнішнього і внутрішнього характеру, які негативно вплинули або можуть вплинути на стан управління фінансово-господарською діяльністю суб’єкта господарювання, досягнення ним поставлених цілей і виконання завдань, ефективність використання ресурсів, результати фінансово-господарської діяльності, а також на можливість підвищення ефективності, поліпшення фінансових і виробничих результатів діяльності об’єкта операційного аудиту.

3. Основним завданням операційного аудиту є сприяння забезпеченню суб’єктами господарювання законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності.

4. Операційний аудит включає:

1) проведення моніторингу господарських операцій суб’єктів господарювання, пов’язаних з придбанням товарів (послуг), вартість яких дорівнює або перевищує 100 тис. гривень, а також робіт, вартість яких дорівнює або перевищує 1 млн. гривень.

Моніторингу також підлягають платіжні доручення на проведення банківських розрахунків до їх підписання керівником суб’єкта господарювання за зобов’язаннями поточного та попередніх періодів, пов’язаними з придбанням товарів (послуг), вартість яких дорівнює або перевищує 100 тис. гривень, а також робіт, вартість яких дорівнює або перевищує 1 млн. гривень.

Платіжні доручення для проведення моніторингу подаються державному аудиторові за три робочих дні до їх підписання керівником суб’єкта господарювання.

Господарські операції та платіжні доручення, що підлягають моніторингу, зазначені у додатках 1 і 2 до цього Порядку.

Платіжні доручення, що підлягають моніторингу, погоджуються державним аудитором.

У разі виявлення ознак, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання державних чи комунальних коштів та/або майна, державний аудитор відмовляється від погодження платіжного доручення, про що письмово повідомляє керівників контролюючого органу, органу управління та суб’єкта господарювання;

2) розроблення програми, яка затверджується керівником контролюючого органу та подається для ознайомлення керівникові суб’єкта господарювання;

3) проведення перевірки ризикових операцій у частині законності та ефективності використання державних чи комунальних коштів та/або майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку, складення і подання фінансової звітності;

4) підготовку для подання керівникові суб’єкта господарювання, органу управління та у разі потреби Фонду державного майна пропозицій щодо ефективного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, усунення недоліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу господарських операцій та/або перевірки;

5) оцінку стану усунення керівником суб’єкта господарювання недоліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу господарських операцій та/або перевірки;

6) проведення аналізу річної фінансової звітності суб’єкта господарювання;

7) оцінку стану врахування пропозицій, внесених керівникові суб’єкта господарювання протягом звітного року за результатами моніторингу господарських операцій та/або перевірки;

8) розроблення проекту аудиторського звіту, що містить відповідні висновки і пропозиції;

9) обговорення проекту аудиторського звіту з керівником суб’єкта господарювання;

10) підписання аудиторського звіту та подання його керівникові суб’єкта господарювання.

5. Державному аудиторові видається за встановленим Держаудитслужбою зразком направлення на проведення операційного аудиту, в якому зазначаються період та строки його проведення. Направлення підписується керівником відповідного контролюючого органу і скріплюється печаткою такого органу.

6. Державний аудитор зобов’язаний пред’явити керівникові суб’єкта господарювання направлення для проведення операційного аудиту та розписатися в журналі реєстрації перевірок (у разі його наявності).

Керівник суб’єкта господарювання забезпечує створення належних умов для проведення державним аудитором операційного аудиту та несе персональну відповідальність за достовірність, своєчасність і повноту подання необхідної інформації.

7. У разі коли в ході операційного аудиту встановлено, що прийняття управлінських рішень, здійснення господарських операцій може призвести до неефективного чи незаконного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, фінансових порушень або порушення вимог законодавства, державний аудитор письмово інформує про це керівника суб’єкта господарювання, керівника відповідного контролюючого органу та орган управління з поданням відповідних пропозицій.

Результати перевірки ризикових операцій оформляються у формі довідки у двох примірниках, один з яких передається керівникові суб’єкта господарювання.

Рішення щодо запобігання негативним наслідкам, що можуть бути спричинені ризиковими операціями, зокрема за результатами моніторингу платіжних доручень, або їх мінімізації, приймає керівник суб’єкта господарювання.

8. Результати операційного аудиту відображаються в аудиторському звіті. Аудиторський звіт розглядається за участю керівника та уповноважених представників суб’єкта господарювання, зауваження і пропозиції яких враховуються або відображаються у протоколі розбіжностей, що додається до звіту.

9. У разі встановлення факту порушення вимог законодавства під час проведення операційного аудиту державний аудитор невідкладно інформує про це керівника контролюючого органу.

За результатами розгляду поданої державним аудитором інформації контролюючий орган надсилає керівникові суб’єкта господарювання та/або його органу управління письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень із зазначенням строку зворотного інформування про вжиті заходи щодо їх усунення.

У разі неусунення керівником суб’єкта господарювання та/або його органом управління у зазначені строки виявлених порушень державний аудитор невідкладно інформує про це керівника Держаудитслужби для вжиття передбачених законодавством заходів.