1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Конвенція


( Конвенція не застосовується на території України згідно із Законом № 2215-IX від 21.04.2022 )
Консульська конвенція
між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Соціалістичною Республікою
Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Президент Чехословацької Соціалістичної Республіки,
керовані бажанням дальшого розвитку дружніх відносин згідно з договором про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Соціалістичною Республікою, підписаним у Празі 6 травня 1970 року,
беручи до уваги, що підписана в Празі 5 жовтня 1957 року Консульська конвенція між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою потребує оновлення,
вирішили укласти дану Консульську конвенцію і з цією метою зазначили своїми Уповноваженими:
Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік - Миколу Івановича Молякова, начальника Консульського правління Міністерства закордонних справ Союзу Радянських Соціалістичних Республік,
Президент Чехословацької Соціалістичної Республіки - Іллека Бедржіха, начальника Консульського відділу Міністерства закордонних справ Чехословацької Соціалістичної Республіки,
які після взаємного пред'явлення своїх повноважень, визнаних у належному порядку і потрібній формі, погодилися про нижченаведене.
Розділ I
Визначення
Стаття 1
У цій Конвенції наведені нижче терміни мають таке значення:
1) "консульство" означає генеральне консульство, консульство, віце-консульство і консульське агентство;
2) "глава консульства" означає генерального консула, консула, віце-консула і консульського агента, які є керівниками консульств;
3) "консульська службова особа" означає всяку особу, включаючи главу консульства, якій доручено виконання консульських функцій. У визначення "консульська службова особа" включаються також особи, прикомандировані до консульства для навчання консульській службі (стажисти);
4) "співробітник консульства" означає особу, яка не є консульською службовою особою і виконує в консульстві адміністративні чи технічні обов'язки. Під терміном "співробітник консульства" розуміються також шофери, служники, садівники і такі інші особи, які виконують обов'язки по обслуговуванню консульства;
5) "приміщення консульства" означає будинки або частини будинків, включаючи резиденцію глави консульства, а також земельні ділянки, що обслуговують ці будинки або частини будинків, використовувані виключно для консульських цілей, незалежно від того, чиєю власністю вони є;
6) "консульські архіви" означає все службове листування, тобто документи, книги, технічні засоби діловодства, а також обладнання, призначене для їх зберігання;
7) "судно" означає будь-яке судно, що плаває під прапором репрезентованої держави.
Розділ II
Заснування консульств і призначення консульських службових осіб Стаття 2
1. Консульство може бути відкрито в державі перебування тільки за згодою цієї держави.
2. Місцезнаходження консульства, його клас і межі консульського округу визначаються за погодженням між репрезентованою державою і державою перебування.
Стаття 3
1. До призначення глави консульства репрезентована держава повинна переконатися дипломатичним шляхом у тому, що дана особа дістане згоду держави перебування на визнання її як глави консульства.
2. Репрезентована держава через своє дипломатичне представництво направляє Міністерству закордонних справ держави перебування консульський патент чи інший документ про призначення глави консульства. В патенті чи іншому документі зазначаються ім'я і прізвище глави консульства, його громадянство, посада, консульський округ, в якому він виконуватиме свої обов'язки, і місцезнаходження консульства.
3. Після подання патенту чи іншого документа про призначення глави консульства держава перебування видає йому в якнайкоротший строк екзекватуру або інший дозвіл.
4. Держава перебування до видачі екзекватури або іншого дозволу може дати главі консульства згоду на тимчасове виконання своїх обов'язків.
5. Глава консульства може приступити до виконання своїх обов'язків після того, як держава перебування видасть йому екзекватуру або інший дозвіл.
6. З моменту визнання або видачі тимчасового дозволу власті держави перебування вживають необхідних заходів до того, щоб глава консульства міг виконувати свої функції.
Стаття 4
Репрезентована держава заздалегідь повідомляє Міністерству закордонних справ держави перебування ім'я і прізвище, громадянство на посаду консульської службової особи, що її призначено в консульство не як главу консульства.
Стаття 5
Консульською службовою особою може бути тільки громадянин репрезентованої держави.
Стаття 6
Держава перебування може в усякий час, не будучи зобов'язаною мотивувати своє рішення, повідомити репрезентовану державу дипломатичним шляхом про те, що екзекватуру або інший дозвіл глави консульства взято назад чи що консульська службова особа або співробітник консульства є неприйнятними. В такому разі репрезентована держава повинна відповідно відкликати таку консульську службову особу чи співробітника консульства, якщо вони вже приступили до своєї роботи.
Розділ III
Привілеї та імунітети
Стаття 7
Держава перебування забезпечує консульській службовій особі захист і вживає необхідних заходів для того, щоб консульська службова особа могла виконувати свої обов'язки і користуватися правами, привілеями та імунітетами, передбаченими цією Конвенцією і законодавством держави перебування. Держава перебування вживає необхідних заходів для забезпечення захисту консульства і житлових приміщень консульських службових осіб.
Стаття 8
1. Коли глава консульства через якусь причину не може виконувати свої функції або коли посада глави консульства є тимчасово вакантною, репрезентована держава може уповноважити консульську службову особу даного чи іншого консульства в державі перебування або одного з членів дипломатичного персоналу свого дипломатичного представництва в державі перебування для тимчасового керівництва консульством. Ім'я і прізвище цієї особи перед тим повідомляються Міністерству закордонних справ держави перебування.
2. Особа, уповноважена для тимчасового керівництва консульством, має право виконувати обов'язки глави консульства, замість якої її призначено. На неї поширюються ті ж обов'язки і вона користується тими ж правами, привілеями та імунітетами, як коли б її було призначено відповідно до статті 3 цієї Конвенції.
3. Призначення члена дипломатичного персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави в консульство відповідно до пункту 1 цієї статті не зачіпає привілеїв та імунітетів, які дані йому за його дипломатичним статусом.
Стаття 9
Репрезентована держава відповідно до законодавства держави перебування може набувати у власність або орендувати в будь-якій формі земельні ділянки, будинки або частини будинків для розміщення консульства та житлових приміщень консульських службових осіб і співробітників консульства.
Держава перебування в разі необхідності подає допомогу репрезентованій державі в набутті земельних ділянок, будинків або частини будинків для зазначених вище цілей.
Стаття 10
1. Консульський щит з гербом репрезентованої держави, а також відповідне найменування консульства мовою репрезентованої держави і мовою держави перебування можуть бути укріплені на будинки, де міститься консульство.
2. На консульстві, а також на резиденції глави консульства можуть вивішуватись прапор репрезентованої держави.
3. Глава консульства може також вивішувати на своїх засобах пересування відповідний прапор репрезентованої держави.
Стаття 11
1. Будинки або частини будинків, використовувані виключно для цілей консульства, а також земельні ділянки, що обслуговують будинки або частини будинків, є недоторканними.
Власті держави перебування не можуть вступати в будинки, частини будинків, використовувані виключно для цілей консульства або на земельні ділянки, що обслуговують ці будинки або частини будинків, без згоди на це глави консульства, глави дипломатичного представництва репрезентованої держави чи особи, призначеної одним з них.
2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються також до житлових приміщень консульських службових осіб і співробітників консульства.
Стаття 12
Консульські архіви є недоторканними в будь-який час і незалежно від їх місцезнаходження.
Стаття 13
1. Консульство має право зноситися зі своїм урядом або з дипломатичним представництвом і консульствами репрезентованої держави. З цією метою консульство може користуватися всіма звичайними засобами зв'язку, шифром, кур'єрами та опечатаними валізами.
При користуванні звичайними засобами зв'язку до консульства застосовуються ті ж тарифи, що й до дипломатичного представництва.
2. Службове листування консульства, незалежно від того, які засоби зв'язку ним використовуються, та опечатані валізи, що мають видимі зовнішні знаки, які вказують на їх офіційний характер, є недоторканними і не підлягають контролю чи затриманню з боку властей держави перебування.
3. Консульські кур'єри репрезентованої держави користуються на території держави перебування тими ж правами, привілеями та імунітетами, що й дипломатичні кур'єри.
4. Консульську валізу може бути доручено командирові судна чи літака. Він забезпечується офіційним документом із зазначенням місць, що становлять валізу, але він не вважається консульським кур'єром. Консульська службова особа може прийняти валізу безпосередньо і безперешкодно від командира судна чи літака, а також передати йому таку валізу.
Стаття 14
Консульська службова особа чи співробітник консульства є недоторканними. Вони не підлягають арештові чи затриманню в будь-якій формі. Держава перебування повинна вживати всіх належних заходів для запобігання будь-яким посяганням на їх особу, свободу або гідність.
Стаття 15
Консульська службова особа чи співробітник консульства користується імунітетом від юрисдикції держави перебування, крім випадків:
a) речових позовів, що стосуються приватного нерухомого майна, яке знаходиться на території держави перебування, якщо тільки вони не володіють ним від імені репрезентованої держави для консульських цілей;
b) позовів щодо спадкоємства, відносно яких консульська службова особа чи співробітник консульства виступає виконавцем заповіту, піклувальником над спадковим майном, спадкоємцем або відказоодержувачем як приватна особа, а не від імені репрезентованої держави;
c) позовів щодо будь-якої професійної або комерційної діяльності, здійснюваної консульською службовою особою чи співробітником консульства в державі перебування за межами своїх офіційних функцій.
2. Ніяких виконавчих заходів не може бути вжито щодо консульської службової особи чи співробітника консульства, за винятком тих випадків, які підпадають під підпункти "a", "b" і "c" пункту 1 цієї статті, і інакше як при умові, що відповідних заходів може бути вжито без порушення недоторканності їх особи або їх резиденції.
3. Члени сімей консульських службових осіб чи співробітників консульства, якщо вони проживають разом з ними, користуються імунітетом від юрисдикції держави перебування і особистою недоторканністю в тій же мірі, що й консульські службові особи чи співробітники консульства.
4. Репрезентована держава може відмовитися від імунітету консульських службових осіб і співробітників консульства та членів їхніх сімей. Відмовлення в усіх випадках має бути певно погодженим.
Відмовлення від імунітету від юрисдикції в цивільних і адміністративних справах не означає відмовлення від імунітету щодо виконання рішення, для чого потребується окреме відмовлення.
Стаття 16
1. Консульська службова особа і співробітник консульства не зобов'язані давати показання свідка.
2. В разі згоди репрезентованої держави на те, щоб консульська службова особа чи співробітник консульства дали показання свідка, вони можуть на просьбу дати такі показання.
3. Вжиття заходів з метою примусити консульську службову особу чи співробітника консульства давати свідчення перед судом або з'явитися для цієї мети в суд, а також притягнення їх до відповідальності в разі відмовлення давати свідчення або нез'явлення в суд не допускаються.
4. Співробітник консульства, на якого відповідно до статті 26 даної Конвенції не поширюються положення пунктів 1, 2 і 3 цієї статті, може відмовитися давати свідчення про обставини, що стосуються службової діяльності.
5. При застосуванні положення, передбаченого пунктом 2 цієї статті, буде вжито всіх розумних заходів, щоб уникнути перешкод в роботі консульства.
У випадках, коли це є допустимим і можливим, усні чи письмові свідчення може бути дано в консульстві або на квартирі відповідної консульської службової особи чи співробітника консульства.
6. Положення цієї статті стосуються як судочинства, так і провадження, здійснюваного адміністративними властями.
7. Положення цієї статті відповідно застосовуються до членів сімей консульських службових осіб і співробітників консульства, якщо вони проживають разом з ними.
Стаття 17
1. Консульська службова особа і співробітник консульства звільняються в державі перебування від служби у збройних силах і від усіх видів примусових повинностей.
2. Положення пункту 1 цієї статті поширюються також на членів сімей консульських службових осіб і співробітників консульства, які проживають разом з ними.
Стаття 18
Консульська службова особа чи співробітник консульства, а також члени їх сімей, що проживають разом з ними, звільняються від виконання всіх вимог, передбачених законами і правилами держави перебування відносно реєстрації, одержання дозволу на проживання та інших подібних вимог, ставлених до іноземців.
Стаття 19
1. Репрезентована держава звільняється державою перебування від оподаткування і стягання будь-яких податків чи інших подібних зборів усякого виду на:
земельну ділянку, будинки або частини будинків, використовувані виключно для консульських цілей, включаючи житлові приміщення консульських службових осіб і співробітників консульства, якщо зазначене майно є у власності або орендується від імені репрезентованої держави або якоїсь фізичної чи юридичної особи, котра діє від імені цієї держави;
угоди або документи, що стосуються набуття зазначеного нерухомого майна, коли репрезентована держава набуває це майно виключно для консульських цілей.
2. Положення пункту 1 цієї статті не стосуються сплати за конкретні види обслуговування.
Стаття 20
Консульська службова особа і співробітник консульства звільняються в державі перебування від сплати всіх податків та інших подібних зборів усякого виду, які накладаються або стягаються державою перебування щодо заробітної плати, одержуваної ними за виконання службових обов'язків.
Стаття 21
Консульська службова особа чи співробітник консульства і члени їхніх сімей, що проживають разом з ними, звільняються в державі перебування від усіх податків та інших зборів усякого виду: державних, районних і місцевих. Зазначені особи звільняються також від податків і зборів на належне їм рухоме майно.
Стаття 22
1. Держава перебування не оподатковує і не стягає ніяких податків чи інших подібних зборів усякого виду з рухомого майна, яке є власністю репрезентованої держави або перебуває в її володінні чи користуванні і використовується для консульських цілей, а також у зв'язку з набуттям такого майна, виплачувати які в іншому разі репрезентована держава мусила б на законній підставі.
2. Всі предмети, включаючи автомобілі, що ввозяться виключно для службового користування консульства, звільняються від мита й інших податків усякого виду, які накладаються у зв'язку із ввозом чи з причини ввозу, так само як і предмети, що ввозяться для службового користування дипломатичного представництва репрезентованої держави в державі перебування.
3. Особистий багаж консульської службової особи і членів її сім'ї звільняється від митного огляду. Консульська службова особа чи співробітник консульства, а також члени сім'ї такої консульської службової особи чи співробітника консульства, які проживають разом з ними, звільняються від мита й інших зборів усякого виду, що накладаються у зв'язку з ввозом чи з причини ввозу, як і відповідні категорії персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави.

................
Перейти до повного тексту