Протокол між Україною та Чеською Республікою про внесення змін до Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах

Протокол

між Україною та Чеською Республікою про внесення змін до Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах

( Протокол ратифіковано Законом N 318-VI від 04.06.2008, ВВР, 2008, N 29, ст.255 )

Дата підписання: 14.09.2007

Дата ратифікації Україною: 04.06.2008

Дата набрання чинності для України: 15.12.2008

Україна і Чеська Республіка, далі - "Договірні Сторони",

маючи на меті забезпечити більш ефективний захист прав дітей,

бажаючи покращити співробітництво судів обох Договірних Сторін у сімейних справах і справах про особистий статус,

домовилися про внесення до Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, підписаного у м. Києві 28 травня 2001 року (далі - "Договір"), наступних змін:

Стаття I

Пункт 1 статті 1 Договору доповнити новим підпунктом (d) такого змісту:

"d) під неповнолітньою дитиною розуміється особа, яка не досягла 18 років."

Стаття II

Статтю 21 Договору доповнити новим пунктом 3 такого змісту:

"3. Без шкоди положенням пунктів 1 і 2 цієї статті у невідкладних випадках орган юстиції однієї Договірної Сторони може вжити необхідних попередніх заходів на підставі свого законодавства і негайно письмово інформує про це орган юстиції другої Договірної Сторони, який вже порушив справу, і надає копію відповідних документів."

Стаття III

Текст статті 33 Договору викласти у новій редакції:

"Стаття 33 Правовідносини між батьками та дітьми

1. Правовідносини між батьками і дітьми регулюються законодавством тієї Договірної Сторони, громадянином якої є дитина. Якщо це найбільше відповідає інтересам неповнолітньої дитини, ці правовідносини можуть регулюватися законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої проживає дитина.

2. Компетентним виносити рішення щодо правовідносин між батьками і дітьми є як суд тієї Договірної Сторони, на території якої проживає дитина на час порушення справи, так і суд тієї Договірної Сторони, громадянином якої є дитина.

3. У невідкладних випадках, коли орган юстиції однієї Договірної Сторони не є компетентним відповідно до пункту 2 цієї статті, він може на підставі свого законодавства сам ужити попередніх заходів, необхідних для захисту прав неповнолітньої дитини або її майна, і негайно письмово інформує про це орган юстиції другої Договірної Сторони, громадянином якої є ця дитина, з одночасним прикладенням копій відповідних документів."

................

Перейти до повного тексту