Уряд України та Уряд Чеської Республіки, надалі "Договірні Сторони",

з метою сприяння взаємовигідному розвитку комерційних та економічних відносин,

а також для полегшення регулювання пасажирських, вантажних перевезень між обома країнами і транзитом через їхні території,

домовились про таке:

1. Положення цієї Угоди стосуються пасажирських та вантажних міжнародних автомобільних перевезень між Україною та Чеською Республікою, а також транзитних перевезень їхніми територіями, що виконуються перевізниками, які зареєстровані на території країн Договірних Сторін і мають на це право згідно з національним законодавством.

2. Ця Угода не обмежує прав і обов'язків кожної з Договірних Сторін, які випливають з умов інших двосторонніх або багатосторонніх договорів про міжнародні автомобільні пасажирські та вантажні перевезення і є обов'язковими для кожної з Договірних Сторін.

1. Відповідно до цієї Угоди пасажирські перевезення - перевезення людей та їхнього багажу автобусами. До них відносяться також поїздки автобусами без пасажирів, які пов'язані з цими послугами.

2. Термін "автобус" означає автотранспортний засіб, який за своєю конструкцією призначений і використовується для перевезень більш ніж 9 осіб, включаючи водія.

1. Термін "регулярні автобусні перевезення" означає послуги, при яких поїздки виконуються за попередньо визначеним маршрутом, відповідно до визначених розкладу і тарифів на проїзд. Крім того посадка і висадка пасажирів здійснюється в початковому та кінцевому пунктах, а також на визначених зупинках за маршрутом.

Термін "спеціальні регулярні автобусні перевезення" означає регулярні автобусні перевезення, які надаються тільки окремим категоріям пасажирів.

2. Усі регулярні автобусні послуги між двома країнами, і транзитом через їхні території, повинні бути санкціоновані за взаємною згодою компетентними органами Договірних Сторін відповідно до національного законодавства кожної з Договірних Сторін.

Компетентні органи Договірних Сторін видають дозвіл на ту частину маршруту, яка проходить її територією.

3. Заявка на отримання дозволу має бути подана до компетентного органу тієї Договірної Сторони, на території якої розташовано місцеперебування перевізника і де зареєстровано транспортний засіб.

4. Згідно з пунктом 3 заявка повинна містити в собі якнайменше такі відомості:

а) назва і повна адреса транспортного перевізника;

б) вид перевезення;

в) заявлений термін дії дозволу;

г) період виконання перевезення і кількість поїздок (наприклад щоденно, щотижневе);

д) запропонований розклад руху;

є) маршрут (всі зупинки для посадки і висадки пасажирів, пункти перетину кордону);

ж) довжина маршруту в один бік і в зворотному напрямку;

з) час перебування водіїв за кермом і час відпочинку водіїв;

і) умови оплати проїзду і тарифні умови.

5. Компетентний орган однієї з Договірних Сторін повинен передати заявку з усіма згаданими даними, а також зі своєю оцінкою до компетентного органу іншої Договірної Сторони.

6. Отриманий дозвіл буде дійсним якнайбільше на період п'ять років і на бажання перевізника термін його дії може бути збільшений компетентними органами Договірних Сторін.

1. Маятникові перевезення - перевезення, при яких попередньо сформовані групи пасажирів перевозяться туди і звідти з визначеного пункту відправлення до визначеного пункту призначення за декілька поїздок. Групи пасажирів, перевезені до пункту призначення, повинні бути пізніше доставлені до початкового пункту відправлення. Крім власне транспортних операцій маятникові перевезення включають розташування груп пасажирів у місцях призначення. Перша поїздка звідти і остання поїздка туди повинні здійснюватися без пасажирів.

2. Будь-яке маятникове перевезення повинно бути погоджено з компетентним органом іншої Договірної Сторони. Заявка на отримання дозволу подається подавцем безпосередньо до компетентного органу іншої Договірної Сторони. Вона повинна бути подана не пізніше ніж за 60 діб до дати початку маятникового перевезення.

3. Заявка на отримання дозволу відповідно до пункту 2 повинна містити назву та повну адресу перевізника, кількість поїздок, дату кожної з них, реєстраційні номери всіх автобусів, які виконують маятникові перевезення, а також підтвердження відомостей про місця розташування та перебування груп.

4. Об'єднаний Комітет, створений згідно зі статтею 12 цієї Угоди, узгоджує процедуру видачі дозволів, визначає їхню форму, порядок контролю та інше.

1. Нерегулярні пасажирські перевезення - всі перевезення, що відрізняються від описаних в статтях 3 і 4 цієї Угоди.

2. Для нерегулярних пасажирських перевезень між країнами Договірних Сторін або транзитом через їхні території, не потрібно дозволу у випадках, коли:

а) той самий автобус перевозить групу пасажирів і доставляє її звідти до пункту відправлення ("тури за зачиненими дверима");

б) групи пасажирів перевозяться на територію іншої Договірної Сторони, при цьому автобус повертається до країни реєстрації порожнім.

3. Для нерегулярного пасажирського перевезення, яке не відповідає умовам пункту 2, необхідно отримати дозвіл компетентного органу іншої Договірної Сторони згідно з національними законами та правилами, які діють на її території.

4. Компетентні органи Договірних Сторін повинні інформувати один одного про узгоджені дозволи для нерегулярних перевезень, згаданих в пункті 3.

5. Форма і перелік документів, потрібних для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, узгоджуються Об'єднаним Комітетом, створеним відповідно до статті 12 цієї Угоди.

1. За винятком випадків, згаданих в статті 7 цієї Угоди, перевізник повинен мати дозвіл для здійснення міжнародних вантажних перевезень дорогами на територію або з території іншої Договірної Сторони, або для транзиту цією територією.

2. Дозвіл дійсний тільки для того перевізника, якому його видано, без права передачі його іншому перевізнику. Дія дозволу поширюється на використання окремого автотранспортного засобу (автопоїзду), без урахування країни, в якій зареєстровано причеп або напівпричеп, що використовується.

3. В двосторонньому та транзитному сполученні один дозвіл дійсний для однієї поїздки туди і звідти.

4. Перевезення вантажів між однією з Договірних Сторін і третьою країною здійснюється на основі двосторонніх дозволів за умови, що маршрут перевезення проходить через територію країни реєстрації транспортного засобу. При недотриманні цієї умови потрібен спеціальний дозвіл компетентних органів.

1. Дозволи, згадані в статті 6 цієї Угоди, не потрібні в таких випадках: