Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок обліку пожеж та їх наслідків, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" (ЗП України, 1994 р., № 11, ст. 270);

підпункт 2 пункту 1 змін і доповнень, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1999 р. № 1943 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 42, ст. 2107);

підпункт 2 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. № 1759 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 47, ст. 2146);

підпункт 3 пункту 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. № 873 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 23, ст. 1080).

1. Цей Порядок встановлює загальні вимоги до ведення обліку пожеж та їх наслідків, у тому числі спричинених воєнними (бойовими) діями та/або терористичними актами (далі - облік пожеж), і є обов’язковим для центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб.

2. ДСНС здійснюється єдиний облік пожеж з метою проведення аналізу причин та умов виникнення пожеж, визначення витрат на їх гасіння, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об’єктів, прогнозування ситуації та розроблення превентивних заходів для недопущення пожеж та загибелі чи травмування людей, запобігання знищенню матеріальних цінностей (майна) та захисту від пожеж довкілля, створення умов для їх гасіння.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

витрати на гасіння пожежі - опосередкована вартісна величина виїзду (вильоту, виходу) підрозділу (частини, літака, вертольота, пожежного катера, потяга тощо) до місця пожежі та сума витрат на її ліквідацію, що складається із суми витрат на утримання працівників пожежно-рятувальних підрозділів державної, відомчої, місцевої або добровільної пожежної охорони та суми витрат на забезпечення функціонування таких підрозділів;

врятований на пожежі - особа, яку працівники пожежної охорони або інші особи вивели (винесли) із зони впливу небезпечних чинників пожежі;

вторинні прояви небезпечних чинників пожежі - наявність уламків зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, конструкцій; виділення радіоактивних та токсичних речовин і матеріалів із зруйнованих апаратів, установок; виникнення електричного струму внаслідок винесення напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів; інших небезпечних факторів вибуху, що стався внаслідок пожежі (пожежі, що сталася внаслідок вибуху);

загиблий на пожежі - особа, виявлена загиблою на місці пожежі та смерть якої має прямий причинний зв’язок із пожежею (внаслідок дії небезпечних чинників пожежі або їх вторинних проявів);

небезпечні чинники пожежі - прояви, що призводять чи можуть призвести до опіку, отруєння леткими продуктами згорання або травмування чи загибелі людей, заподіяння матеріальних та інших збитків. До небезпечних чинників пожежі належать підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища (повітря);

побічні збитки від пожеж - оцінені у грошовому вираженні матеріальні цінності, знищені та/або пошкоджені під час гасіння пожежі, витрати на ліквідацію наслідків пожежі;

прямі збитки від пожеж - оцінені у грошовому вираженні матеріальні цінності, знищені та/або пошкоджені внаслідок впливу небезпечних чинників пожежі;

травмований на пожежі - особа, що зазнала тілесних або інших ушкоджень безпосередньо під час пожежі, її ліквідації або рятування з місця пожежі.

4. Обліку пожеж підлягають усі пожежі незалежно від місця їх виникнення, причин та наслідків, крім:

пожеж, що сталися на території об’єктів, які належать на праві власності чи перебувають у користуванні міжнародних організацій, інших фізичних чи юридичних осіб - нерезидентів, а також на об’єктах, на які не поширюється юрисдикція України, якщо це не призвело до загибелі чи травмування громадян України, не завдало прямих та/або побічних збитків юридичним особам та громадянам України і до їх гасіння не залучалися державні, відомчі, місцеві або добровільні пожежно-рятувальні підрозділи;

самогубства (спроби самогубства) шляхом самоспалення, якщо це не призвело до загибелі чи травмування інших громадян та інших наслідків.

Не підлягають обліку пожеж також випадки вибухів, спалахів, статичних електричних розрядів, ураження блискавкою, аварійних режимів роботи електромережі, електроустаткування, побутових та промислових електроприладів, підгоряння їжі, стану перегріву речовин та матеріалів без подальшого горіння.

5. Документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу (далі - акт) за формою згідно з додатком 1. Акт складається представником центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж відповідно до пункту 6 цього Порядку, на місці пожежі не пізніше 24 годин із моменту ліквідації пожежі чи подання письмової заяви та підписується комісією, до складу якої входить не менше трьох осіб, зокрема представник центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж, власник об’єкта (постраждалий) або його представник та свідок або поліцейський. До акта вносяться дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі. Внесення змін і доповнень до акта не допускається.