Відповідно до статті 7 Закону України "Про космічну діяльність" Верховна Рада України

Стаття 1. Затвердити Загальнодержавну (Національну) космічну програму України на 2003-2007 роки (далі - Національна програма) (додається).

Стаття 2. Установити, що фінансування космічної діяльності за державним замовленням здійснюватиметься в обсягах, визначених Національною програмою, з урахуванням можливостей Державного бюджету України.

Стаття 3. Кабінету Міністрів України передбачати щороку під час розроблення проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік кошти на здійснення заходів Національної програми.

Стаття 4. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2003 року.

Україна увійшла у третє тисячоліття як одна з провідних космічних держав світу. Космічну діяльність віднесено до державних пріоритетів України, що є важливим чинником інноваційного розвитку економіки. Дослідження та використання космічного простору є необхідною умовою розвитку науково-технічного, технологічного і виробничого потенціалу, забезпечення інтересів держави на тривалий період у сферах безпеки та оборони, підвищення рівня якості життя, участі України в розв'язанні загальних проблем людства.

Космічна діяльність в Україні здійснюється відповідно до Закону України "Про космічну діяльність", міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів.

Виконання Державної космічної програми на 1993-1997 роки та Загальнодержавної (Національної) космічної програми на 1998-2002 роки сприяло становленню космічної галузі, забезпечило участь України в міжнародних космічних програмах.

Загальнодержавна (Національна) космічна програма на 2003-2007 роки (далі - Програма) визначає основні цілі, завдання, пріоритети та шляхи здійснення космічної діяльності в Україні на зазначений період, формує єдиний підхід до неї як до однієї з найважливіших сфер державної політики. Програма тісно пов'язана з Міжвідомчою програмою впровадження космічних технологій для створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції на 2001-2005 роки.

Метою Програми є реалізація єдиного державного підходу до космічної діяльності, ефективне використання науково-технічного і виробничого потенціалу для забезпечення високого рівня космічної діяльності, що відповідає геополітичним та економічним інтересам України.

Основними завданнями Програми є:

розвиток національної системи спостереження Землі з космосу в інтересах загальнодержавних потреб у соціально-економічній сфері, у сфері безпеки та оборони;

впровадження в телекомунікаційну інфраструктуру держави супутникових систем і засобів зв'язку;

отримання нових фундаментальних знань щодо навколоземного простору, Сонячної системи, далекого космосу, біологічних та фізичних процесів в умовах мікрогравітації;

створення та розвиток засобів доступу в космос для виконання національних і міжнародних проектів, забезпечення присутності вітчизняних ракет-носіїв на світовому ринку транспортних космічних послуг;

розроблення перспективної космічної техніки;

забезпечення інноваційного розвитку галузі на основі вдосконалення її дослідно-експериментальної та виробничої бази.

Виконання завдань Програми здійснюватиметься шляхом виконання цільових космічних програм: "Наукові космічні дослідження", "Дистанційне зондування Землі", "Супутникові системи телекомунікацій", "Розвиток наземної інфраструктури навігаційних і спеціальних інформаційних систем", "Космічна діяльність в інтересах національної безпеки та оборони", "Космічні комплекси", "Розвиток базових елементів і прогресивних технологій космічної техніки", "Розвиток дослідно-експериментальної та виробничої бази галузі".

Основними концептуальними підходами до реалізації цільових програм є:

орієнтація на конкретного споживача;

розроблення та використання проривних технологій, новітніх методів проектування і конструювання, інформаційних технологій;

створення умов для використання космічних технологій в інших галузях економіки, комерціалізації космічної діяльності;

переоснащення технічної бази, створення єдиного технологічного середовища галузі;

багатопланове міжнародне співробітництво;

залучення додаткових позабюджетних джерел фінансування.

Державним генеральним замовником Програми є Національне космічне агентство України.

_______________

* Перелік проектів за конкретними напрямами космічної діяльності наведено в додатках до Програми.

Пріоритетними напрямами та проектами цільової програми "Наукові космічні дослідження" є такі, що відповідають світовому рівню космічних досліджень, передбачають міжнародне співробітництво, забезпечують розроблення унікальних приладів і методик та об'єднують науковий і ракетно-космічний потенціал України.

У цільовій програмі передбачається вивчення найважливіших питань походження та еволюції Землі і Сонячної системи, дослідження нових аспектів сонячно-земних зв'язків, вивчення їх впливу на навколишнє природне середовище і техногенну безпеку, розв'язання актуальних проблем впливу космічних факторів на біологічні та фізико-хімічні процеси.

До реалізації цільової програми залучено провідні наукові установи України; перспективне планування робіт і концептуальні підходи розробляються разом з Радою з космічних досліджень Національної академії наук України; проведення переважної більшості досліджень передбачає міжнародне співробітництво.

Загальний обсяг бюджетного фінансування наукових космічних досліджень становить 215 млн. гривень (без урахування вартості космічних апаратів).

За цим напрямом створюється система моніторингу та прогнозу "космічної погоди", визначення причинно-наслідкових зв'язків у системі міжпланетне середовище (сонячний вітер) - магнітосфера - іоносфера Землі. Російсько-українським проектом "Інтербол-Прогноз" передбачено виготовлення високоапогейного супутника та трьох низькоорбітальних космічних апаратів. Виконання Міжнародного проекту "Варіант" з дослідження іоносфери здійснюватиметься на космічному апараті "Січ-1М". Він є першим науковим космічним проектом у цій галузі і розробляється під керівництвом українських учених. Підсупутниковий моніторинг іоносфери за допомогою наземної радіофізичної системи для реалізації зазначених проектів передбачено в проекті "Іоносфера". З метою обробки космічної інформації створюється спеціалізований центр (далі - проект "Центр"). Проектом "Зондування" передбачено розроблення методик використання космічних даних для дослідження глобальних і регіональних змін довкілля, використання космічних знімків для раціонального природокористування. Розроблення перспективної дослідницької апаратури та методик передбачено проектом "Простір".

Перелік проектів за напрямом "Дослідження Землі та навколоземного простору" наведено в додатку 1.

Програмою передбачено продовження наукових спостережень Сонця, зокрема в межах міжнародного проекту "Коронас". Міжнародні наземно-космічні радіоастрономічні дослідження з використанням унікальних засобів Національного центру управління та випробувань космічних засобів (м. Євпаторія) передбачено в проекті "Інтерферометр". Цей проект разом із проектом "Експрес", який спрямований на дооснащення засобів керування апаратами, що досліджують об'єкти далекого космосу, є підґрунтям для організації в м. Євпаторії Міжнародного центру космічних досліджень. Проведення астрофізичних досліджень з використанням космічного апарата "Спектр" передбачає участь українських науковців у реалізації комплексу міжнародних досліджень, зокрема у створенні космічного телескопа Т-170.

Перелік проектів за напрямом "Позаатмосферна астрономія та астрофізика" наведено в додатку 2.

Дослідження, якими передбачено комплекс експериментів в умовах мікрогравітації, спрямовано на створення перспективних космічних технологій, вивчення впливу космічних факторів на біологічні та фізико-хімічні процеси. Наземне відпрацювання перспективних експериментів здійснюється з метою їх успішної реалізації на Міжнародній космічній станції (далі - МКС). Цей напрям передбачає перехід до нового етапу в розвитку космічної біології та медицини - вивчення глибинних механізмів дії мікрогравітації на живі істоти, процесів життєдіяльності, розвитку і росту організмів в умовах мікрогравітації.

Проекти за цим напрямом виконуватимуться згідно з російсько-українською програмою спільних наукових досліджень і технологічних експериментів на російському сегменті МКС та американсько-українською угодою про співробітництво.

Перелік проектів за напрямом "Космічна біологія, фізика невагомості, технологічні дослідження" наведено в додатку 3.

Роботи в цьому напрямі спрямовані на створення наукового та технологічного під|рунтя для перспективних космічних досліджень. Передбачається розроблення наукових програм, ескізне проектування космічних засобів, створення дослідницької апаратури, що матимуть випереджаючий характер та будуть орієнтовані на використання вітчизняних космічних апаратів і ракет-носіїв. Зокрема, будуть проведені пошукові дослідження щодо використання вітчизняних мікросупутників для фундаментальних космічних досліджень і спостережень Землі (проект "Природа"), а також проектування системи досліджень Місяця (проект "Планета").

Перелік проектів за напрямом "Перспективні космічні дослідження" наведено в додатку 4.

Системні дослідження спрямовано на визначення перспективних напрямів розвитку космічної діяльності в Україні з урахуванням світових тенденцій, забезпечення принципових управлінських і проектних рішень з модернізації існуючих та розроблення нових космічних систем, обґрунтування стратегічного і тактичного планування космічної діяльності в Україні, аналіз ефективності та соціальних наслідків космічної діяльності, методологічне та інформаційно-аналітичне забезпечення виконання Програми. Окремим підрозділом передбачено розвиток космічної освіти та реалізацію молодіжного космічного проекту.

Перелік проектів за напрямом "Системні дослідження з космічної діяльності" наведено в додатку 5.

Цільова програма "Дистанційне зондування Землі" спрямована на виконання таких основних завдань:

забезпечення інформацією органів державної влади за допомогою супутників;

участь у вирішенні загальнодержавних завдань з моніторингу ресурсів раціонального природокористування, прогнозування техногенних і природних катаклізмів;

розвиток міжнародного співробітництва в галузі дистанційного зондування Землі для розв'язання глобальних і національних проблем шляхом обміну супутниковою інформацією, участі в міжнародних програмах досліджень Землі;

розроблення нових апаратних і програмних засобів дистанційного зондування Землі, нових інформаційних технологій, наземної інфраструктури з метою виходу українських підприємств на міжнародні ринки космічних послуг.

Загальний обсяг бюджетного фінансування цільової програми становить 167,7 млн. гривень (без урахування вартості космічних апаратів).

Багатосупутникова система спостереження Землі "Січ" будується на основі послідовного створення космічних систем "Січ-1М", "Січ-2", "Січ-3", що використовують космічні апарати серії "Січ", а також мікросупутники "МС-1-ТК" та "МС-2-8".

Реалізація проектів забезпечить безперервне одержання інформації від національних космічних засобів, послідовне підвищення просторово-часових і спектральних характеристик бортової апаратури, розширення сфер науково-прикладного та комерційного використання супутникових даних. Міжнародне співробітництво, зокрема з Росією, сприятиме підвищенню технічних характеристик системи та забезпечить можливість обміну інформацією для підвищення ефективності використання системи "Січ".

Проект за напрямом "Створення та експлуатація космічної системи спостереження Землі "Січ" наведено в додатку 6.

Модернізація та експлуатація наземних комплексів приймання, обробки, архівації та розповсюдження космічних даних здійснюватимуться за проектом "Моніторинг", що забезпечить поповнення інформацією бази космічних даних від національних та іноземних супутників і управління цією інформацією за допомогою найсучасніших інформаційних і телекомунікаційних технологій.

Проект за напрямом "Модернізація та експлуатація наземних програмно-технічних комплексів" наведено в додатку 7.

Система геоінформаційного космічного забезпечення функціонуватиме як складова частина загального геоінформаційного забезпечення потреб держави та суспільства. Створення цієї системи дасть змогу визначати джерела та розміри небезпеки для прийняття рішень у кризових ситуаціях, а також забезпечить умови для появи та подальшого зростання попиту на послуги дистанційного зондування Землі, а зрештою - розширення ринку цих послуг.

У ході створення та експлуатації системи геоінформаційного космічного забезпечення триватиме процес виконання проектів "Антикриз", "УМАКС" та "Космокарта".

Перелік проектів за напрямом "Створення та експлуатація системи геоінформаційного космічного забезпечення" наведено в додатку 8.

Супутникові системи телекомунікацій створюються в інтересах міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств усіх форм власності і входять до Єдиної загальнодержавної системи зв'язку України.

Основною метою створення супутникових систем телекомунікацій є задоволення потреб населення в сучасних цифрових послугах зв'язку, теле- і радіомовлення (колективного та індивідуального), у тому числі інтерактивних і мультимедійних послугах зв'язку, за допомогою комплексного використання ресурсів космічного сегмента:

існуючих іноземних геостаціонарних систем зв'язку (перший етап); національного космічного апарата зв'язку та мовлення "Либідь-М" (другий етап).

Створення супутникових систем телекомунікацій передбачає побудову та розвиток космічного сегмента і наземної інфраструктури.

Загальна вартість створення супутникових систем телекомунікацій становить 23,5 млн. гривень бюджетного фінансування.

Створення національного космічного сегмента систем супутникового зв'язку та мовлення передбачає виконання таких робіт:

створення космічного сегмента геостаціонарної системи зв'язку в кооперації із світовими виробниками супутникового обладнання;

впровадження державної системи супутникового іномовлення;

формування та міжнародно-правове забезпечення частотного ресурсу національних супутникових мереж на геостаціонарній орбіті.

Перелік проектів за напрямом "Створення національного космічного сегмента систем супутникового зв'язку та мовлення" наведено в додатку 9.

Розвиток наземної інфраструктури супутникових систем зв'язку, передачі даних і телерадіомовлення здійснюватиметься на основі сучасних цифрових технологій у взаємодії з наземними цифровими телекомунікаційними мережами загальнодержавної мережі зв'язку та за умови тісного співробітництва з національними операторами наземних і супутникових послуг зв'язку.

Для вирішення цих пріоритетних завдань необхідно забезпечити:

безпосереднє, у тому числі інтерактивне, високоякісне та багатопрограмне телерадіомовлення (колективне та індивідуальне);

інтерактивний високошвидкісний доступ до ресурсів міжнародної інформаційної мережі Інтернет;

взаємодію відомчих, регіональних, корпоративних та інших мереж зв'язку та мовлення.

Розвиток наземної інфраструктури супутникових систем зв'язку, передачі даних і телерадіомовлення забезпечить виконання проектів "Сигнал-ТБ" і "Мережа-В".

Перелік проектів за напрямом "Розвиток наземної інфраструктури супутникових систем зв'язку, передачі даних і телерадіомовлення" наведено в додатку 10.

Розвиток наземної інфраструктури навігаційних і спеціальних інформаційних систем передбачає виконання таких робіт:

створення та введення в експлуатацію системи космічного навігаційно-часового забезпечення України;

розроблення апаратури та технологій оперативного інформаційного забезпечення безпеки рухомих і віддалених стаціонарних об'єктів за допомогою космічних систем навігації та зв'язку;

створення та введення в експлуатацію автоматизованої системи збирання та обробки геофізичної інформації;

контроль та аналіз космічної обстановки, балістичне забезпечення польотів космічних апаратів;

модернізацію існуючих засобів функціональних центрів, комплексів і систем подвійного призначення для виконання завдань спеціального інформаційного забезпечення.

Розвиток наземної інфраструктури навігаційних і спеціальних інформаційних систем буде забезпечено виконанням проектів "Навігація", "Безпека", "Геомережа", "Спостереження" та "Модернізація-С".

Загальна вартість розвитку наземної інфраструктури навігаційних і спеціальних інформаційних систем становить 28,5 млн. гривень бюджетного фінансування.

Перелік проектів за напрямом "Розвиток наземної інфраструктури навігаційних та спеціальних інформаційних систем" наведено в додатку 11.

Провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки та оборони є одним з пріоритетів України, що визначається потребою забезпечення державних інтересів, підвищення рівня безпеки та обороноздатності країни.

Метою виконання цільової програми є підвищення рівня безпеки держави та обороноздатності шляхом використання космічних засобів або отриманої інформації для:

завчасного виявлення ознак військової, економічної, екологічної, стихійної та інших видів загрози безпеці України;

планування заходів щодо запобігання, мінімізації або ліквідації наслідків виявленої загрози;

оцінки наслідків заподіяної шкоди та ефективності здійснених заходів;

контролю за виконанням міжнародних договорів і угод про обмеження збройних сил, озброєнь, військової діяльності, екологічно небезпечних видів діяльності, а також про охорону навколишнього природного середовища;

інформування керівництва держави, командування Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших міністерств і центральних органів виконавчої влади;

інформаційного забезпечення повсякденної діяльності частин і підрозділів Збройних Сил України, включаючи їх контингенти у складі миротворчих сил за кордоном.

Головні завдання цільової програми визначаються згідно з положеннями Воєнної доктрини України та Концепції національної безпеки України з урахуванням регіональних і геополітичних інтересів. Формування конкретних напрямів, пріоритетів і шляхів реалізації космічної діяльності в інтересах оборони та безпеки провадиться відповідно до визначених завдань на основі світового і вітчизняного досвіду, наявного науково-технічного та технологічного потенціалу з урахуванням реальних геополітичних, економічних і ресурсних обмежень.

Пріоритетом держави в цьому напрямі є створення та експлуатація:

космічних систем оптико-електронного, радіолокаційного та радіоелектронного спостереження;

космічної системи зв'язку та передачі даних (у складі геостаціонарного або кількох високоеліптичних космічних апаратів - ретрансляторів) і комплексу наземних станцій (на основі наявного парку станцій супутникового зв'язку);

наземного автоматизованого комплексу керування та забезпечення цільового застосування космічних апаратів і єдиного наземного комплексу приймання та обробки інформації (на основі наявної космічної інфраструктури);

системи космічного навігаційно-часового забезпечення (з використанням національних засобів контролю);

системи радіоелектронного спостереження та інформаційного забезпечення протидії іноземним засобам космічної розвідки.

Реалізація зазначених пріоритетів здійснюється на основі вивчення світового досвіду використання космічних засобів в інтересах національної безпеки, стану розвитку національної науково-виробничої бази та використання накопиченого науково-технічного і технологічного потенціалу України в космічній та суміжних галузях з урахуванням міжнародно-правових норм щодо дослідження та використання космічного простору, а також наявності в Україні діючих елементів наземної космічної інфраструктури.

У рамках цільової програми космічної діяльності в інтересах національної безпеки та оборони передбачено виконання ряду проектів безпосередньо оборонного призначення загальною вартістю 41,45 млн. гривень, в основу яких буде покладено як використання результатів виконання проектів подвійного призначення, так і результатів виконання інших розділів Програми. У цих проектах заплановано розробити технології отримання, обробки та розповсюдження інформації за допомогою космічних систем дистанційного зондування Землі, навігації та зв'язку, що сприятиме технологічній та економічній незалежності держави.

Водночас впровадження нових космічних технологій, розроблених в інтересах національної безпеки та оборони, в інші галузі господарства України прискорить економічне зростання держави, що також позитивно впливатиме на ступінь оснащеності та боєздатності Збройних Сил України.

Передбачається виготовлення ракет-носіїв "Циклон-3" для запусків космічних апаратів згідно з Програмою, а також модернізація існуючих і створення нових ракет-носіїв для запусків космічних апаратів, у тому числі з комерційною метою.

Для розв'язання завдань основних напрямів космічної діяльності України передбачається виготовлення космічних платформ та апаратів "Січ-1М", "МС-1-ТК", "МС-2-8", "Січ-2" та "Січ-3" для наукових досліджень і дистанційного зондування Землі.

Підтримання працездатності та модернізація наземного сегмента космічних комплексів мають на меті створення необхідних умов для здійснення запусків космічних апаратів ракетами-носіями вітчизняного виробництва з космодромів "Плесецьк" і "Байконур".

Передбачаються системні дослідження з метою забезпечення розроблення та модернізації космічних комплексів - аналіз технічних і експлуатаційних вимог до перспективних комплексів, можливих напрямів удосконалення ракет-носіїв, космічних апаратів та їх систем.

Бюджетна вартість цільової програми становить 867 млн. гривень.

Сучасний парк засобів виведення космічних апаратів в Україні такий: ракети-носії "Зеніт-2", "Циклон", конверсійна ракета-носій "Дніпро", розроблена на основі міжконтинентальної балістичної ракети РС-20, а також космічний ракетний комплекс "Зеніт-3SL", створений у співпраці із зарубіжними партнерами. Для розв'язання національних і міжнародних завдань, у тому числі комерційних, з виведення космічних апаратів на орбіту передбачається виконання робіт за трьома напрямами: виготовлення ракет-носіїв, створення нових ракет-носіїв легкого класу, модернізація космічних ракетних комплексів.

Для запусків космічних апаратів відповідно до Програми, в тому числі для комерційного використання, передбачається модернізація потужностей виробничого об'єднання "Південмаш", яка дасть змогу, в разі потреби, виготовляти до 10 ракет-носіїв "Циклон" на рік. Для запуску космічних апаратів "Січ-1М" і "МС-1-ТК" буде підготовлено ракету-носій N 40Л (проект "Циклон-ТЕ"), для запусків інших космічних апаратів будуть виготовлені ракети-носії N 41, N 42 і N 43 (проект "Циклон").

Для забезпечення подальших запусків космічних апаратів передбачається створення нових космічних ракетних комплексів на основі ракети-носія легкого класу (проекти "Циклон-4", "Маяк"), орієнтованих на зарубіжні космодроми. Ракети-носії розроблятимуться на сучасних технологіях та елементній базі із залученням новітніх технічних і технологічних рішень, відпрацьованих на космічних ракетних комплексах "Циклон" і "Зеніт".

Передбачається поліпшення експлуатаційних характеристик ракет-носіїв "Дніпро" (проект "Дніпро-М"), "Зеніт-2" (проект "Зеніт-М") з метою підвищення їх конкурентоспроможності.

Проектом "Циклон-4" передбачено створення нового, орієнтованого на зарубіжний космодром, космічного ракетного комплексу з ракетою-носієм легкого класу на основі ракети-носія "Циклон-3" з новою системою керування, а проектом "Маяк" - нової ракети-носія легкого класу на основі екологічно чистих компонентів палива з використанням виробничої бази, технологічного оснащення та технічних рішень ракет-носіїв "Циклон" і "Зеніт". Стартовий комплекс ракети-носія "Маяк" передбачається створити за аналогією із стартовим комплексом космічного ракетного комплексу "Зеніт". Ракета-носій повинна забезпечити запуск космічних апаратів масою до 3 тонн у широкому діапазоні нахилів орбіт, виведення одним пуском кількох космічних апаратів на різні орбіти.

Модернізація третього ступеня ракети-носія "Дніпро" з метою виключення впливу газів на атмосферу навколо космічного апарата та модернізація (автономне відпрацювання) керуючого двигуна третього ступеня для підвищення енергетичних можливостей ракети-носія, розроблення нового головного обтічника передбачені проектом "Дніпро-М". Надалі передбачається розроблення нового двигуна третього ступеня для підвищення енергетичних можливостей ракети-носія під час запусків на сонячно-синхронну та більш високі орбіти, зокрема для забезпечення запусків космічного апарата малої маси на перехідну до геостаціонарної орбіти та до Місяця.

Проектом "Зеніт-М" передбачено модернізацію ракети-носія "Зеніт-2" для підвищення енергетичних можливостей ракети-носія під час запусків космічних апаратів на орбіти вищі 500 км (модернізація керуючого двигуна другого ступеня для дворазового запуску), доповнення космічного ракетного комплексу системою транспортного термостатування підобтічного простору для забезпечення температурно-вологого режиму космічного апарата під час транспортування ракети-носія на стартову позицію. З метою підвищення експлуатаційних характеристик та надійності ракети-носія буде впроваджено ряд технічних заходів щодо рульового двигуна, пневмогідравлічної системи, системи керування витратою палива, замінено зняті з виробництва та морально застарілі прилади систем керування і вимірювання.

Перелік проектів за напрямом "Засоби виведення космічних апаратів" наведено в додатку 12.

З метою розв'язання завдань основних напрямів космічної діяльності України передбачається виготовлення космічних платформ та апаратів "Січ-1М", "МС-1-ТК", "МС-2-8", "Січ-2" та "Січ-3" для наукових досліджень та дистанційного зондування Землі.

Створення космічного апарата "Січ-1М" базується на використанні конструкторських, технологічних і виробничих напрацювань раніше розроблених базових платформ та бортової апаратури. Передбачається також продовження розпочатих згідно з Програмою на 1998-2002 роки робіт із створення на базі новітніх технологій нових універсальних космічних платформ багатоцільового призначення.

Перелік проектів за напрямом "Космічні апарати" наведено в додатку 13.

Цільова програма підтримки і розвитку наземної інфраструктури спрямована на забезпечення експлуатаційної надійності та модернізацію наземного сегмента космічних комплексів і передбачає створення необхідних умов для виконання запусків космічних апаратів ракетами-носіями вітчизняного виробництва.

Модернізація, планове технічне обслуговування, ремонтно-відновлювальні роботи спрямовані на продовження термінів експлуатації стартових комплексів і технічних позицій ракет-носіїв "Циклон-3", "Дніпро" та "Зеніт" на космодромах "Плесецьк" і "Байконур".

Програмою передбачено реалізацію таких проектів: "Ресурс", "Старт-Д", "Старт-З" та "Управління".

Перелік проектів за напрямом "Наземна інфраструктура космічних комплексів" наведено в додатку 14.

До нормативно-технічного забезпечення належать:

правила космічної діяльності із створення та експлуатації ракетно-космічної техніки;

міжнародні, державні та галузеві стандарти щодо розроблення, виготовлення і сертифікації ракетно-космічної техніки, забезпечення контролю за якістю та надійністю технологій її виробництва;

міжнародні, державні та регіональні положення, класифікатори, інструкції тощо.

Нормативно-технічне забезпечення повинно регулювати космічну діяльність як на державному рівні, так і на рівні виробників, постачальників, фахівців органів сертифікації, випробувальних центрів, споживачів тощо.

На сьогодні значна частина нормативно-технічних документів галузі перебуває на стадії завершення розроблення або галузевого випробування. Розвиток, удосконалення та впровадження нормативно-технічних документів, що регламентують космічну діяльність, триватиме в рамках чотирьох проектів - "Стандарт", "Сертифікат", "Якість" та "Супровід".

Перелік проектів за напрямом "Нормативно-технічне забезпечення" наведено в додатку 15.

Космічні комплекси - ракети-носії, космічні апарати, об'єкти інфраструктури є матеріальною основою космічної діяльності України. Системні дослідження передбачають аналіз технічних і експлуатаційних вимог до перспективних комплексів, можливих напрямів розвитку ракет-носіїв, космічних апаратів та їх систем, що дасть змогу адекватно оцінювати технічний рівень існуючих і створюваних українських ракет-носіїв та апаратів, визначати перспективні напрями модернізації, підвищувати їх конкурентоспроможність з урахуванням міжнародних вимог, а також виявляти і впроваджувати в інші галузі та пропонувати на світовому ринку конкурентоспроможні технології, продукцію, послуги космічної галузі України.

Системні дослідження космічних комплексів провадитимуться за такими напрямами:

аналіз тенденцій і перспектив розвитку світового парку ракет-носіїв та виробництво українських ракет-носіїв;

аналіз тенденцій розвитку космічних апаратів, перспектив створення українських апаратів і платформ;

аналіз стану та прогноз розвитку супутникових послуг, транспортних космічних послуг, прогнозування вантажних потоків на орбіти, розроблення відповідного методичного та інформаційного забезпечення;

запобігання техногенному забрудненню космічного простору.

Системні дослідження космічних ракетних комплексів провадитимуться в рамках проекту "Розвиток", космічних апаратів - проекту "Перспектива", запобігання техногенному забрудненню космічного простору - проекту "Простір-3".

Перелік проектів за напрямом "Системні дослідження розвитку космічних комплексів" наведено в додатку 16.

Науково-технічні та технологічні дослідження за цільовою програмою спрямовано на розроблення та впровадження перспективних елементів космічної техніки для виконання завдань цільової програми, зменшення розриву між рівнем науково-технічних розробок і технологічним рівнем підприємств, підвищення темпів технічного і технологічного оновлення.

Основними завданнями цієї цільової програми є забезпечення випереджаючого розвитку унікальних високих технологій за напрямами, що визначають конкурентоспроможність вітчизняної ракетно-космічної техніки (приладобудування, двигунобудування, матеріалознавство та прикладні науково-технічні і технологічні дослідження).

Загальний обсяг бюджетного фінансування цільової програми становить 147,8 млн. гривень.

Заплановано створити сучасні системи керування космічних апаратів і ракет-носіїв, вимірювальні прилади ракет-носіїв та космічних апаратів для забезпечення запуску та активного функціонування, контролю за станом бортового обладнання, параметрами руху та прийманням даних.

За проектом "Хвиля" передбачено розробити радіотехнічні комплекси і засоби для мікросупутників, космічних апаратів космічної системи "Січ" тощо. Передбачається створення універсальної командно-вимірювальної системи керування космічними апаратами, комплексів наземної та бортової командно-телеметричної апаратури і спеціальної інформаційної радіолінії. Бортова апаратура супутникової навігації забезпечуватиме контроль параметрів руху космічних апаратів за сигналами супутникових радіонавігаційних систем ГЛОНАСС (Росія), NAVSTAR (США).

Проектом "РСА" (радіолокатор із синтезованою апертурою) передбачається створення дослідного зразка бортового радіолокатора із синтезованою апертурою антени для одержання радіолокаційних знімків земної поверхні з високою розрізнювальною спроможністю, проектом "Прилад" - реалізація нових фізичних принципів у створенні мікромініатюрних пристроїв для електронної апаратури космічної техніки.

За комплексним проектом "Вимір" розроблятимуться датчики фізичних величин, бортова апаратура, прилади та обладнання для забезпечення запуску ракет-носіїв та функціонування космічних апаратів на орбіті.

За проектом "Рось-1" створюється перспективне інерціально-обчислювальне ядро систем керування ракет-носіїв.

Перелік проектів за напрямом "Космічне приладобудування" наведено в додатку 17.

Енергомасові та функціональні можливості, надійність і термін активного існування космічних комплексів багато в чому зумовлюються досконалістю двигунів та двигунних установок, що застосовуються у ступенях ракет-носіїв та космічних апаратах.

Для поліпшення енергомасових і маневрових характеристик верхніх ступенів ракет-носіїв, розгінних блоків та космічних апаратів, розширення їх функціональних можливостей і підвищення комерційної цінності, розв'язання завдань високоточної орієнтації та корекції орбіти низько- і середньоорбітальних космічних апаратів малого та середнього класу з терміном активного існування не менш як 10 років розроблятимуться проекти "Форсаж", "Аміак" та "ЕРДУ" (електрореактивна двигунна установка).

Перелік проектів за напрямом "Космічне двигунобудування" наведено в додатку 18.

Розроблення нових та удосконалення існуючих конструкційних матеріалів здійснюватимуться з метою зниження маси двигунних приладів при підвищенні або збереженні існуючого рівня їх експлуатаційної надійності, збільшення питомої міцності бакових систем і сухих відсіків, стикувальних і перехідних вузлів ракетно-космічної техніки, зниження вартості і енергоємності їх виготовлення, забезпечення стабільності функціональних характеристик матеріалів протягом 10 - 15 років, зниження маси систем терморегулювання і теплозахисту, зниження трудомісткості виробництва.

Передбачається проведення досліджень, спрямованих на розроблення новітніх технологій виробництва матеріалів з унікальними властивостями та імпортозамінних матеріалів, на подолання несприятливого впливу умов космічного простору.

Розробки за цим напрямом провадяться з метою:

матеріалознавчо-технологічного забезпечення виробництва і модернізації ракет-носіїв ("Циклон", "Зеніт", "Дніпро" тощо) та удосконалення космічних апаратів, мінімізації їх масових характеристик за рахунок використання полімерних композиційних матеріалів, застосування яких планується у процесі створення головних обтічників, розміростабільних фермових конструкцій та панелей сонячних батарей з вуглепластику (проекти "Крона", "Техма", "Технолог");

створення автоматизованих технологічних процесів контактно-стикового зварювання та технологічного процесу зварювання тертям (проект "Рось-4").

Перелік проектів за напрямом "Матеріалознавство та технології для створення ракетно-космічної техніки" наведено в додатку 19.

Прикладні науково-технічні та технологічні дослідження спрямовано на забезпечення конкурентоспроможності існуючих ракетно-космічних систем і новітніх розробок ракет-носіїв і космічних апаратів на новій елементній та матеріальній базі. Передбачається розроблення і впровадження нових технологічних рішень цільових завдань, пошук шляхів досягнення високого рівня технічних та експлуатаційних характеристик елементів космічних апаратів, а також забезпечення високого технологічного рівня їх виробництва і надійності.

Дослідження за даним напрямом провадяться з метою:

теоретичного та експериментального розв'язання проблем створення двигунної установки з центральним тілом, четвертого ступеня ракети-носія за принципом багаторазового використання бортових енергоносіїв, одержання стереозображень Землі за допомогою бістатичного радіолокатора з синтезованою апертурою (проекти "Факел", "Прогрес", "Стерео");

створення науково-технічних та технологічних напрацювань для перспективної ракетно-космічної техніки, у тому числі технологій автоматизованого проектування систем керування ракет-носіїв і космічних апаратів, отримання нерозривних з'єднань композиційних матеріалів, а також впровадження автоматизованих систем проектування та виготовлення ракетно-космічної техніки (проекти "Автоматизація", "Модель", "Композит");

науково-методичного забезпечення орбітального сегмента систем дистанційного зондування Землі (проект "Кластер");

розроблення проектів перспективних джерел живлення космічних апаратів на основі фотоелектричних перетворювачів і високоефективних хімічних джерел струму (проект "Енергетика").

Перелік проектів за напрямом "Прикладні науково-технічні та технологічні дослідження" наведено в додатку 20.

Створення нової космічної техніки зумовлює необхідність підтримки розвитку експериментальної бази. Крім постійного підтримання у належному стані існуючої експериментальної бази, її своєчасного оснащення, модернізації провадиться також реконструкція окремих стендів, створюються нові експериментальні засоби, розширюються можливості автоматичних систем вимірювання та керування експериментами. Особлива увага приділяється роботам, пов'язаним із захистом навколишнього природного середовища, ремонтом устаткування, утилізацією некондиційного палива, нейтралізацією та консервацією вивільнених систем.

Одним із пріоритетів космічної діяльності України на 2003-2007 роки є створення умов для використання космічних технологій у виробництві конкурентоспроможної високотехнологічної цивільної продукції для задоволення потреб внутрішнього та зовнішнього ринку, забезпечення зв'язку Програми з міжвідомчими програмами впровадження космічних технологій, що дасть змогу зберегти базові космічні технології, у тому числі і критичні, та зробити вагомий внесок в економічне зростання країни.

Замовником цільової програми є Національне космічне агентство України, Національна академія наук України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

Загальний обсяг бюджетного фінансування цільової програми становить 91,5 млн. гривень.

Національним надбанням України є унікальні об'єкти космічної діяльності. Відповідно до Закону України "Про космічну діяльність" та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2000 року N 404 "Про заходи щодо забезпечення функціонування, збереження та подальшого розвитку унікальних об'єктів космічної діяльності" створено Державний реєстр унікальних об'єктів, які мають виняткове значення для космічної галузі. З метою здійснення заходів щодо розвитку унікальних об'єктів космічної галузі України Програмою передбачено реалізацію цільового проекту "База-У".

Технічна забезпеченість наземного відпрацювання ракетно-космічної техніки істотно впливає на вартість робіт, визначених Програмою, та завантаження наземної експериментальної бази. Виконання цільового проекту "База-Р" спрямовано на модернізацію та розвиток експериментальної бази відпрацювання ракетно-космічної техніки, зокрема нових і модернізованих ракет-носіїв "Зеніт", "Циклон", "Маяк", "Дніпро", космічних апаратів (у тому числі мікросупутників) та базових космічних платформ нового покоління, спроможних конкурувати на міжнародному ринку космічних послуг.

Забезпечення високого рівня якості та надійності ракет-носіїв та космічних апаратів, досягнення їх конкурентоспроможності на світовому ринку, успішна реалізація державних і міжнародних проектів здійснюються за рахунок підтримки необхідного технологічного рівня виробництва, впровадження систем якості, нових методів, засобів та обладнання контролю за якістю виробів ракетно-космічної техніки, застосування засобів автоматизації у виробничому процесі та вдосконалення обладнання, необхідного для повномасштабного автономного і комплексного відпрацювання вузлів і систем виробів ракетно-космічної техніки. Ці заходи забезпечуються виконанням проекту "База-В".

Перелік проектів за напрямом "Створення базових дослідно-експериментальних та виробничих комплексів у космічному машинобудуванні та приладобудуванні" наведено в додатку 21.

Космічна галузь має потужний потенціал інноваційного розвитку. Це дає змогу забезпечити потреби внутрішнього ринку у високотехнологічній продукції у взаємодії з іншими галузями. Використання новітніх космічних технологій подвійного призначення проводиться за проектом "Адаптація".

Проект за напрямом "Впровадження космічних технологій в інші галузі економіки" наведено в додатку 22.

Потреба у наданні комерційних космічних послуг і технологій, що нині зросла, зумовлена вимогами ринкової економіки, намаганням компенсувати великі матеріальні витрати на провадження космічної діяльності, а також істотним зменшенням державного замовлення на ракетно-космічну техніку. Тому в сучасних умовах комерціалізація є однією з визначальних умов успішного розвитку космічної діяльності в Україні. Особливо це стосується таких ключових напрямів, як засоби виведення космічних апаратів, космічні телекомунікації, дистанційне зондування Землі, впровадження космічних технологій в інші галузі, а також експорт цих технологій.

Головним напрямом державної політики у сфері комерціалізації космічних послуг і технологій є захист вітчизняного товаровиробника та експортера, а також здійснення заходів щодо стимулювання експортної орієнтації високотехнологічних виробництв.

Важливою складовою державного регулювання є здійснення державної підтримки комерціалізації космічної діяльності, насамперед нормативно-правове забезпечення галузі, законодавче закріплення державних гарантій іноземних інвестицій, проведення маркетингової діяльності, у тому числі рекламних кампаній, участь у міжнародних виставках і ярмарках тощо. Комплекс робіт із створення організаційно-правових основ комерціалізації космічних послуг та технологій виконуватиметься згідно з проектом "Комерціалізація".

Проект за напрямом "Створення організаційно-правових основ комерціалізації космічних послуг та технологій" наведено в додатку 23.

Дослідження за цим напрямом спрямовано на визначення оптимальної структури виробництва об'єктів ракетно-космічної техніки на підприємствах галузі з метою створення базових технологічних комплексів у космічному машинобудуванні та приладобудуванні, раціонального використання промислових потужностей та спеціалізованих виробництв. Зазначена мета забезпечуватиметься виконанням проекту "Ефективність".

Проект за напрямом "Системні дослідження щодо ефективності та структури виробництва ракетно-космічної техніки на підприємствах галузі" наведено в додатку 24.

Державна підтримка космічної діяльності дає змогу послідовно реалізувати унікальний науково-виробничий потенціал космічної галузі. Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Загальні обсяги бюджетного фінансування наведені в додатку 25. Зазначені обсяги відповідають мінімально необхідному фінансуванню космічної діяльності України, яке забезпечуватиме потреби держави та суспільства в космічних послугах та сприятиме збереженню активної ролі України у світовій космічній діяльності.

Державне фінансування доповнюється іншими джерелами надходження коштів. Виробництво продукції космічного та цивільного напрямів здійснюватиметься згідно із Загальнодержавною (Національною) космічною програмою України на 2003-2007 роки та Міжвідомчою програмою впровадження космічних технологій у створення та виготовлення цивільної високотехнологічної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001-2005 роки.

Виконавцями Програми є провідні підприємства, конструкторські бюро та інститути космічної галузі. Виконання проектів Програми здійснюватиметься шляхом закупівлі товарів (робіт) та послуг у одного виконавця (постачальника).

Виконання Програми дасть змогу забезпечити:

розвиток національних супутникових систем телекомунікацій для збільшення обсягів послуг із супутникового телефонного зв'язку та телерадіомовлення, що надаються населенню України;

розширення та модернізацію національної космічної системи спостереження Землі "Січ", яка забезпечить отримання інформації дистанційного зондування Землі для контролю за станом навколишнього середовища з метою раціонального використання природних ресурсів, виявлення кризових природних і техногенних явищ;

дослідження найбільш актуальних проблем космічної науки, а також отримання нових знань щодо поверхні Землі, навколоземного простору, Сонячної системи, далекого космосу, біологічних та фізичних процесів в умовах мікрогравітації;

підвищення оборонного потенціалу країни;

збереження та подальший розвиток виробництва існуючих ракет-носіїв ("Зеніт", "Циклон", "Дніпро"), створення нового носія легкого класу, збільшення частки продукції України на світовому ринку транспортних космічних послуг;

створення нового покоління конкурентоспроможних малих космічних апаратів (мікросупутників) із застосуванням проривних технологій для забезпечення потреб України та виходу на міжнародний ринок;

модернізацію та використання в національних і міжнародних проектах унікальної наземної космічної інфраструктури;

створення системи навігаційно-часового забезпечення для потреб оборони і для підвищення ефективності та безпеки функціонування транспорту, галузей промисловості та сільського господарства;

створення умов для використання космічних технологій у виробництві конкурентоспроможної цивільної продукції для задоволення потреб внутрішнього ринку та експорту;

комерціалізацію космічної діяльності та створення умов для впровадження космічних технологій в інші галузі економіки країни.

Передбачається виготовлення:

космічних апаратів "Січ-1М", "МС-1-ТК", "МС-2-8", "Січ-2" та "Січ-3" для наукових досліджень та дистанційного зондування Землі;

ракет-носіїв "Циклон-3" - чотири комплекти;

ракети-носія "Циклон-4" - один комплект для наземних випробувань;

нової ракети-носія легкого класу "Маяк" - один комплект для наземних випробувань;

космічного ультрафіолетового телескопа Т-170 і системи керування космічного апарата для комплексу "Спектр-УФ";

дослідних зразків космічної техніки та наукової апаратури - двадцять два комплекти.

Створені зразки космічної техніки матимуть характеристики на рівні світових аналогів, а вартість їх буде значно нижчою.

Виробництво імпортозамінної продукції, створеної на основі передачі космічних технологій, дасть змогу щороку економити валютні кошти держави.

Удосконалення національної системи спостереження Землі "Січ" є принциповим кроком у забезпеченні екологічної безпеки, піднесенні на якісно новий рівень природокористування, землеробства, прогнозування погоди, геологорозвідки, моніторингу великомасштабних процесів на суходолі та водній поверхні. Зокрема, будуть розширені можливості щодо:

забезпечення необхідною супутниковою інформацією органів державної влади для підтримки прийняття рішень у кризових ситуаціях;

забезпечення замовників знімками поверхні Землі;

екологічного моніторингу довкілля;

оцінки стану земельних ресурсів.

Розвиток космічної науки є однією з необхідних умов підтримання науково-технічного рівня держави, міжнародної співпраці у дослідженні та використанні космічного простору. У результаті виконання наукових проектів Програми передбачається одержати нові фундаментальні знання щодо впливу космічних факторів на функціонування біосфери Землі, іоносферу, магнітосферу та атмосферу (проблема "космічної погоди"); з'являться нові можливості дослідження процесів утворення та еволюції Всесвіту, закономірностей протікання біологічних і фізико-хімічних процесів у космічних умовах. Для реалізації наукових завдань програми створюватимуться нові унікальні космічні та наземні прилади та методики досліджень, які мають бути використані і для прикладних завдань (моніторингу впливу космічних факторів на технологічні системи, розв'язання проблем астероїдної небезпеки, розвитку біотехнологій та технологій виготовлення нових матеріалів).

Використання космічних засобів забезпечить можливість підвищення рівня безпеки та обороноздатності, а саме: завчасного виявлення ознак воєнних, екологічних, стихійних та інших загроз безпеці України; оперативної оцінки заподіяної шкоди від потенційних загроз; планування заходів запобігання, мінімізації або ліквідації передбачуваних наслідків виявлених загроз; оперативного оповіщення та управління відповідними військовими формуваннями під час протидії загрозам національній безпеці; оцінки заподіяної шкоди та забезпечення ефективності здійснюваних захисних заходів; контролю за виконанням договорів і угод про обмеження збройних сил, озброєнь, військової діяльності, техногенного та екологічно небезпечних видів діяльності та стану навколишнього середовища; отримання своєчасної інформації керівництвом держави, органами розвідки, безпеки, командуванням збройними силами та іншими військовими формуваннями.

Підприємства галузі беруть участь у міжнародних комерційних проектах "Морський старт", "Дніпро" та працюють над підготовкою нових міжнародних контрактів. Це стосується насамперед використання українських ракет-носіїв, мікросупутників, унікальних імітаторів факторів космічного простору, приладів для магнітних та електричних вимірювань, що дасть змогу забезпечити вихід продукції підприємств галузі на міжнародні ринки.

Виконання цільових космічних проектів сприяє інноваційному розвитку космічної та інших базових галузей вітчизняної промисловості, передбачає розроблення нових конструкцій, матеріалів, приладів, які є запорукою сталого розвитку не тільки космічної галузі, а й інших високотехнологічних галузей. Так, космічні технології, впроваджені на підприємствах галузі, вже використовуються у машинобудуванні, енергетиці, медичній промисловості та суднобудуванні (відповідні напрацювання відображено у Міжвідомчій програмі впровадження космічних технологій щодо створення та виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб внутрішнього ринку і на експорт на 2001-2005 роки).

Заощадження коштів Державного бюджету України (у середньостроковій перспективі) можливе завдяки впровадженню космічних технологій у проекти розвитку телекомунікацій та навігації. Створення супутникової розподільної мережі інформаційного забезпечення зменшить витрати на будівництво додаткових наземних ретрансляторів, необхідних для надійного надання якісних інформаційних послуг населенню віддалених районів. Введення в експлуатацію супутникових приймальних станцій дасть змогу значно розширити зону покриття телерадіомовленням, збільшити обсяги інформації, що передається. Економічна віддача від цих проектів прогнозується на найближчі 4 - 5 років.

Космічна діяльність є однією із сфер, де Україна має високий авторитет та імідж розвинутої, високотехнологічної держави. Це підтверджується не тільки кількістю укладених міжнародних угод про співробітництво у цій галузі, а й вступом нашої держави до престижних міжнародних організацій (зокрема до Комітету з використання космічного простору, Міжнародної робочої групи з космічних біології та медицини, Комітету з досліджень Землі з космосу, Форуму космічних агентств, Міжнародної академії астронавтики тощо). Україна започаткувала стале взаємовигідне співробітництво у космічній діяльності з багатьма країнами, насамперед із США, Росією, КНР. Успішна реалізація Програми сприятиме подальшому підвищенню міжнародного авторитету України, розв'язанню соціальних проблем; збереженню висококваліфікованого кадрового потенціалу підприємств космічної галузі; створенню нових робочих місць; поліпшенню якості життя громадян шляхом розширення надання інформаційних, рекламних, розважальних та інших послуг, пов'язаних із використанням електронної пошти, супутникових систем зв'язку, телерадіомовлення, мережі Інтернет тощо.

Зростання освітнього рівня молоді значною мірою визначається послідовним поширенням наукових знань, реалізацією космічних освітніх програм, проведенням наукових молодіжних конференцій з космічної тематики та конкурсів наукових праць. Цьому також сприяє залучення провідних навчальних закладів як співвиконавців дослідницьких проектів Програми.