З метою сприяння розвитку ринкових відносин в Україні Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму державної підтримки підприємництва в Україні та Комплексний план реалізації Програми державної підтримки підприємництва в Україні на 1993 рік (додаються).

2. Міністерствам і відомствам України забезпечити виконання заходів, передбачених Комплексним планом реалізації Програми державної підтримки підприємництва в Україні на 1993 рік.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Міністерство економіки.

Програма державної підтримки підприємництва (надалі - Програма) є складовою частиною комплексу заходів щодо сприяння розвитку ринкових відносин та виходу України з економічної кризи і включення її до системи світових господарських зв'язків.

Основною метою Програми є реалізація державної політики, спрямованої на захист і підтримку підприємництва, передусім у приватному секторі економіки, створення правових і організаційно-економічних умов для його розвитку та формування механізму державного регулювання і координації підприємницької діяльності.

Головними завданнями Програми є:

формування правової бази розвитку і підтримки підприємництва;

створення системи фінансування, кредитування та страхування підприємницької діяльності;

забезпечення матеріальних умов розвитку підприємництва;

формування ринкової інфраструктури та створення конкурентного середовища для забезпечення підприємницької діяльності;

забезпечення швидкого міжгосподарського, міжгалузевого і міжрегіонального перерозподілу капіталу і робочої сили;

підготовка кадрів для підприємницької діяльності;

інформаційна та науково-методична підтримка підприємництва.

Основними напрямами підприємницької діяльності, що мають загальнодержавне пріоритетне значення, є:

виробництво, переробка та зберігання сільськогосподарської продукції;

обслуговування агропромислового комплексу, виробництво продукції для його забезпечення;

виробництво товарів народного споживання, продуктів харчування і надання комунально-побутових послуг населенню;

виготовлення будівельних матеріалів, розвиток індивідуального житлового будівництва;

виробництво засобів медичного призначення;

науково-технічне оновлення виробництв, розробка та впровадження у виробництво новітніх досягнень науки і техніки, екологічно безпечних технологій;

виробництво нових видів конкурентоспроможної продукції, що замінює імпортну.

При визначенні регіональних пріоритетних напрямів розвитку підприємництва враховуються:

розрахунок мінімального споживчого кошика, його натурально-речового наповнення і визначення можливостей забезпечення потреб регіону за рахунок власного виробництва та кооперації;

аналіз матеріально-технічних можливостей регіону з урахуванням перспектив забезпечення господарської діяльності новостворюваних підприємств та розвитку діючих;

кількісна й якісна характеристика професійної підготовки кадрів;

стан ринкової інфраструктури;

аналіз фінансових можливостей;

аналіз природно-ресурсного потенціалу й екологічного стану;

маркетингові дослідження;

рівні монополізації товарних ринків;

прогнозування можливих соціальних наслідків підприємницької діяльності.

Загальнодержавні пріоритети щорічно уточнюються Кабінетом Міністрів України, регіональні - визначаються і затверджуються органами місцевого і регіонального самоврядування.

Програму розроблено відповідно до принципових змін у системі державного управління та законодавства України.

З метою виконання Програми Кабінетом Міністрів України щорічно затверджується комплексний план її реалізації.

Хід виконання комплексних планів реалізації Програми аналізується Мінекономіки, яке інформує про це Кабінет Міністрів України і вносить необхідні пропозиції.

1.Формування правової бази розвитку і підтримки підприємництва

Першочерговими завданнями формування правової бази розвитку і підтримки підприємництва є встановлення в законодавстві України чітких правових гарантій, які б забезпечували свободу і захист підприємницької діяльності, розвиток конкуренції.

Формування правової бази підприємництва передбачає:

підготовку за участю спілок і об'єднань підприємців проектів законів та інших нормативних актів, спрямованих на правове забезпечення розвитку економіки;

перегляд законодавства з метою скасування положень діючих нормативних актів, що гальмують розвиток приватної ініціативи та підприємництва;

підготовку проектів актів законодавства, які включали б гарантії щодо обмеження втручання держави в підприємницьку діяльність юридичних осіб та громадян;

створення та запровадження механізму реалізації прийнятих правових актів;

удосконалення системи правового забезпечення роботи органів державного контролю за фінансовою та господарською діяльністю підприємницьких структур;

встановлення в законодавстві додаткових санкцій за дії, що завдають збитків підприємництву: розкрадання, здирство (рекет), примушення прийняття рішень, які не відповідають інтересам підприємців, розголошення комерційної таємниці тощо;

удосконалення антимонопольного законодавства.

2. Фінансово-кредитна підтримка підприємницької діяльності

Розвиток підприємницької діяльності потребує удосконалення діючої системи фінансування, кредитування і страхування господарської діяльності, яка б забезпечила рівний доступ усім суб'єктам господарювання до фінансово-кредитних ресурсів за умови зворотності і прибутковості їх надання.

Для фінансово-кредитної підтримки розвитку підприємництва можуть використовуватись:

бюджетні відрахування, спрямовані на фінансування цієї Програми, та кошти інвестиційних державних проектів, в реалізації яких беруть участь підприємницькі структури;

кошти Українського фонду підтримки підприємництва, інших загальнодержавних та регіональних фондів;

кошти державних і комерційних банків;

власні кошти підприємств та організацій як державного, так і приватного секторів економіки;

кошти від роздержавлення і приватизації;

іноземні інвестиції.

Фінансово-кредитна підтримка підприємництва передбачає запровадження:

пільгового оподаткування прибутку та пільгових умов кредитування суб'єктів малого бізнесу, що діють у пріоритетних напрямах підприємницької діяльності, визначених цією Програмою;

пільгового оподаткування малих приватизованих підприємств;

пільгового кредитування інноваційних та експортно-орієнтованих проектів;

виділення квот та пріоритетного продажу кредитних ресурсів Національним банком комерційним банкам, які кредитують підприємців на пільгових умовах;

системи державного регулювання амортизаційних відрахувань шляхом підвищення норм для підприємницьких структур, що займаються пріоритетними видами виробничої та інноваційної діяльності.

3. Забезпечення матеріальних умов розвитку підприємництва

Розвиток підприємництва потребує з боку держави відповідного матеріального забезпечення і створення таких умов, які б дозволяли:

1) збільшувати виготовлення устаткування для сфери підприємництва шляхом:

створення нових потужностей по виробництву устаткування у державному секторі за рахунок централізованих асигнувань;

виготовлення заводів-модулів та ліній малогабаритного устаткування замкнутого технологічного циклу;

2) надавати можливості підприємцям, у тому числі в першочерговому порядку, для організації випуску продукції на основі новітніх технологій, ефективно використовувати незавантажені виробничі потужності та службові приміщення шляхом:

реалізації на конкурсній основі об'єктів незавершеного будівництва і нежилих приміщень, невстановленого обладнання державної власності тим підприємцям, що діють в пріоритетних напрямах розвитку економіки;

оренди (лізингу) незавантажених виробничих потужностей державних підприємств і довгострокової оренди земельних ділянок;

продажу майна та виробничих ресурсів на пільгових умовах для підприємців, що діють у пріоритетних напрямах;

використання об'єктів Збройних Сил, що вивільняються в результаті передислокації військових частин.

4.Формування ринкової інфраструктури для забезпечення підприємницької діяльності

Розвиток ринкової інфраструктури підприємництва передбачає створення ринку капіталу, праці, засобів виробництва, землі, цінних паперів, становлення кредитно-фінансової системи, товарного обігу, транспорту, зв'язку, інформатики, сфери послуг та інших необхідних елементів.

Першочергове значення має:

розвиток мережі товарних і спеціалізованих бірж, зокрема, фондових та нерухомості, ярмарків, акціонерних та інших форм торгово-посередницької діяльності на базі роздержавлених і приватизованих постачальницько-збутових підприємств та організацій. Розширення сфери лізингових і прокатних послуг;

формування розвинутої мережі інститутів фінансування, кредитування і страхування підприємницької діяльності на основі значного розширення недержавного сектора в банківській та фінансово-кредитній справі, вільного руху капіталу через банки, створення інвестиційних та холдингових компаній;

стимулювання утворення регіональних, галузевих та інших інвестиційних фондів і банків, інноваційних і венчурних комерційних фондів по фінансуванню підприємництва для акумулювання коштів з різноманітних джерел (особисті кошти громадян, кошти підприємств та організацій, частина коштів від приватизації державного майна);

створення валютних банків, валютних бірж і аукціонів тощо;

формування страхових фондів і компаній з державною участю для надання страхових послуг;

розвиток системи інформаційного та науково-методичного забезпечення підприємницької діяльності;

створення в регіонах технопарків і баз прокату обладнання для прискорення розвитку інноваційної діяльності;

розвиток мережі спеціалізованих фірм для надання економіко-управлінських послуг в галузі маркетингу, управлінського консультування, роботи з персоналом, аудиту, реклами, контролінгу, зовнішньоекономічних операцій і т.п.;

створення біржі патентів для залучення валютних надходжень в Україну.

5.Забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємництва

Для вирішення проблем, пов'язаних з зовнішньоекономічною діяльністю підприємництва, необхідна розробка заходів, які включали б:

створення механізму обмеження державної монополії в галузі зовнішньоекономічної діяльності;

підготовку та підписання міжурядових угод про співробітництво органів державної підтримки підприємництва, регіональних та міжнародних організацій, що діють у цій сфері;

зменшення ставок мита на імпорт сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і обладнання для власного виробництва для суб'єктів приватного підприємництва, які беруть участь у виконанні державних програм;

запровадження державного страхування комерційного ризику підприємств на випадок фінансових втрат та підтримку недержавної страхової діяльності в цьому напрямі;

запровадження систем пільг банкам та іншим фінансово-кредитним інституціям, які надають гарантії малим підприємствам під комерційні позики іноземних банків; ( Абзац сьомий розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 200 від 21.03.95)

створення механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в напрямі заохочення суб'єктів підприємництва до участі у розвитку експортного потенціалу України, забезпеченні надходження товарів критичного імпорту;

прийняття і реалізація спеціальних програм, спрямованих на формування експортного потенціалу економіки, в тому числі з використанням можливостей недержавних суб'єктів підприємницької діяльності, а також програм, спрямованих на обмеження імпорту тих видів товарів, що можуть спричинити значне зниження рівня виробництва в окремих галузях та видах продукції;

створення спеціального фонду для фінансування програм зовнішньоекономічної діяльності, що реалізуються за участю недержавних суб'єктів підприємництва і спрямовані на радикальну зміну існуючої структури експорту (імпорту), підвищення технологічного і організаційного рівня виробництва, насамперед у пріоритетних галузях економіки, забезпечення просування українських товарів і послуг на міжнародний ринок;

стимулювання розвитку внутрішнього ринку товарів, що виробляються підприємцями і відповідають світовим стандартам, створення системи сертифікації якості експортних та імпортних товарів;

стимулювання залучення іноземного капіталу для виконання субпідрядних і проведення спільних науково-технічних робіт структурами недержавного сектора економіки, розміщення в Україні замовлень інших країн на технологічні розробки, прикладні наукові дослідження та інші види традиційно конкурентоспроможних наукоємних послуг, для відповідного технічного оснащення та інформаційного забезпечення науково-технічних робіт, навчання наукових кадрів;

створення багатосторонньої системи розрахунків між підприємцями різних країн з використанням для цієї мети спільних банків;

використання технічної допомоги провідних країн Заходу і міжнародних фінансових організацій для створення розгалуженої і багаторівневої національної автоматизованої інформаційної системи, мережі регіональних інформаційно-консалтингових центрів розвитку зовнішньоекономічної діяльності, якими могли б користуватися всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

6. Підготовка кадрів для підприємницької діяльності

Невід'ємною умовою розвитку ринкових відносин є створення національної системи підготовки кадрів для підприємницької діяльності, яка повинна забезпечити:

підготовку спеціалістів для підприємницької діяльності в системі державної освіти, включаючи дошкільну, загальноосвітню і професійну, вищу освіту та післядипломну підготовку, в тому числі через недержавну систему навчання;

вивчення потреби в кадрах спеціалістів різного профілю, надання посередницьких послуг в забезпеченні відповідними фахівцями підприємницьких структур;