Кабінет Міністрів України

Затвердити Положення про Державний комітет у справах релігій (додається).

1. Державний комітет України у справах релігій (Держкомрелігій) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів України.

Держкомрелігій забезпечує реалізацію державної політики стосовно релігій та церкви, вирішення відповідно до чинного законодавства питань державно-церковних відносин, реалізації права громадян на свободу совісті, додержання принципів відокремлення церкви від держави і школи від церкви.

2. Держкомрелігій у своїй діяльності керується Конституцією України, Конституційним договором між Верховною Радою України та Президентом України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Комітет організовує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Комітет узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє та подає на розгляд Президентові України, Кабінетові Міністрів України пропозиції про вдосконалення законодавства із зазначених питань.

3. Основними завданнями Держкомрелігій є:

здійснення заходів щодо формування і реалізації державної політики стосовно релігії та церкви;

реалізація гарантованого громадянам права на свободу совісті, створення віруючим умов і можливостей сповідувати їх релігію, мати вільнодоступні місця богослужінь, об'єднуватися у релігійні організації;

розроблення в установленому порядку проектів законів та інших нормативних актів з питань релігії та церкви;

запобігання будь-яким проявам релігійної винятковості та нетерпимості до невіруючих або віруючих інших віросповідань, зневажливого ставлення до почуттів громадян, розпалюванню ворожнечі й ненависті на релігійному грунті;

запобігання втручанню державних органів і громадських організацій у здійснювану відповідно до чинного законодавства діяльність релігійних організацій, а також втручанню релігійних організацій у діяльність державних органів, громадських та інших релігійних організацій;

сприяння участі релігійних організацій України у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах з міжнародними релігійними центрами й зарубіжними релігійними організаціями.

4. Держкомрелігій відповідно до покладених на нього завдань:

1) готує разом з іншими органами державної виконавчої влади пропозиції про формування державної політики стосовно релігії та церкви, забезпечує її реалізацію, координує взаємодію органів державної виконавчої влади з питань державно-церковних відносин;

2) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, організовує його виконання;

3) готує відповідно до законодавства пропозиції та періодично подає Кабінетові Міністрів України інформацію з питань державно-церковних відносин;

4) надає організаційно-методичну допомогу відповідним підрозділам місцевих органів державної виконавчої влади з питань застосування законодавства України щодо релігії та церкви;

5) вивчає й аналізує тенденції у релігійному житті, розробляє поточні та довготермінові прогнози з питань державно-церковних відносин та релігійних процесів в Україні;

6) за дорученням Уряду України проводить переговори з українськими та іноземними релігійними центрами та управліннями з питань, віднесених до його компетенції;

7) на прохання релігійних організацій сприяє їх участі у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах з міжнародними релігійними центрами та іноземними релігійними організаціями, паломництві віруючих в Україну та за її межі;

8) надає консультативну допомогу державним органам і релігійним організаціям у застосуванні ними законодавства України про свободу совісті та релігійні організації;

9) на прохання релігійних організацій в межах своєї компетенції сприяє державним органам у розгляді питань, що потребують вирішення цими органами;

10) здійснює в установленому законодавством порядку реєстрацію статутів (положень) релігійних центрів і управлінь, монастирів, релігійних братств, місій та духовних навчальних закладів, а також змін і доповнень до них;

11) забезпечує релігієзнавчу експертизу за участю представників релігійних організацій та спеціалістів у галузі релігієзнавства;

12) веде облік релігійних організацій та культових будівель, які належать або використовуються релігійними організаціями в Україні;

13) розглядає в установленому порядку пропозиції, заяви, скарги громадян і організацій, здійснює прийом громадян і представників організацій з питань, що належать до його компетенції, та вживає необхідних заходів відповідно до законодавства;