Відповідно до статті 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, що додається.

2. Внести до Положення про Міжвідомчу комісію з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 190 "Про утворення Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 8, ст. 447, N 45, ст. 3007; 2007 р., N 39, ст. 1558), та постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. N 1082 "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 97, ст. 3198) зміни, що додаються.

3. Визнати таким, що втратив чинність, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. N 1036 "Деякі питання організації бюджетного процесу" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 92, ст. 3053).

1. Цей Порядок визначає механізм перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - заборгованість з різниці в тарифах), за рахунок надходжень, визначених пунктом 41 статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання статті 53 зазначеного Закону, а також за рахунок погашення реструктуризованої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та за рахунок погашення заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Мінфіном фінансової допомоги Урядові Автономної Республіки Крим, обласним і Севастопольському міському виконкомам для підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. N 510.

2. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах (далі - розрахунки) перераховується на умовах, визначених цим Порядком, на суму заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася у період з 1 січня 1998 р. по 1 жовтня 2009 р. з урахуванням проведених у 2006 і 2008 роках розрахунків і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості учасників розрахунків, у межах щомісячних лімітів, установлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2009 рік. Коригування лімітів може провадитися щокварталу на підставі звернень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, що надсилаються до Мінфіну з відповідними обґрунтуваннями і розрахунками.

3. Підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (з урахуванням пені, штрафних та фінансових санкцій, які нараховані підприємствам теплоенергетики на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1998 р. по 1 жовтня 2009 року).

Форму договору затверджує Державне казначейство за погодженням з ДПА, Мінпаливенерго, Мінжитлокомунгоспом і Мінфіном.

У договорі обов'язково передбачається умова щодо його дійсності лише у разі проведення відповідного фінансування.

4. Обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на теплову енергію (виробництво, транспортування і постачання теплової енергії, послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання), послуги з водопостачання та водовідведення і фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої учасниками розрахунків для відшкодування різниці в тарифах, і фактично погашеної у 2006 році заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006 р. N 705 (Офіційний вісник України, 2006 р., N 21, ст. 1556), і фактично погашеної заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Порядку перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2008 р. N 440 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 34, ст. 1151).

5. Обсяг заборгованості з різниці в тарифах обчислюється учасниками розрахунків на підставі таких підтвердних документів:

1) розрахунок фактичної собівартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення, що засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи учасника розрахунків, скріпленим печаткою;

2) копія рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про затвердження (погодження) тарифів на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення;

3) звіт про витрати з надання послуг з тепло-, водопостачання та водовідведення і фінансові показники діяльності підприємства за формою N 1С, що засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи учасника розрахунків, скріпленим печаткою;

4) звіт про постачання теплової енергії (за формою N 1-теп) або звіт про роботу водопроводу (за формою N 1-водопровід) та/або звіт про роботу каналізації (за формою N 1-каналізація) , звітний кошторис витрат на виробництво електро- та теплоенергії (відомча форма N 23-енерго), довідка про корисний відпуск електричної та теплової енергії і розрахунки за неї (за відомчою формою N 32-енерго).

6. Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах складається за формою згідно з додатком, погоджується із структурним підрозділом з питань фінансів відповідного органу виконавчої влади або виконавчого органу органу місцевого самоврядування, який приймав рішення про затвердження (погодження) тарифів, та разом з підтвердними документами подається територіальним комісіям з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі - територіальні комісії), утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 190, для прийняття рішення про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах.

Територіальні комісії протягом двох місяців з дати набрання чинності цим Порядком подають Мінжитлокомунгоспу та Мінфіну узагальнену інформацію про суми заборгованості місцевих бюджетів з різниці в тарифах, що утворилася станом на 1 січня 2009 року.

Фактичні витрати на послуги для населення з постачання теплової енергії, послуги з водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 28, ст. 2019) і від 12 липня 2006 р. N 959 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 28, ст. 2021).

У першу чергу проводяться розрахунки з кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії на відповідні суми. При цьому розрахунки за спожитий природний газ та електроенергію проводяться у такій послідовності:

погашення кредиторської заборгованості, що утворилася до 1 січня 2009 р. (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій). У разі відсутності зазначеної заборгованості проводяться розрахунки з погашення кредиторської заборгованості, що утворилася станом на 1 жовтня 2009 р.;

погашення заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій, які нараховані підприємствам теплоенергетики на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1998 р. по 1 жовтня 2009 року.