Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Хорватія (далі - "Сторони"),

визнаючи вірогідність виникнення катастроф та існуючу небезпеку для людей, національної економіки та навколишнього середовища;

усвідомлюючи, що співробітництво у сфері запобігання катастрофам та ліквідації їхніх наслідків сприятиме добробуту й безпеці обох держав;

ураховуючи переваги, які можуть отримати Сторони шляхом обміну науково-технічною інформацією у зазначеній вище сфері;

беручи до уваги ймовірність виникнення катастроф, які не можуть бути ліквідовані власними ресурсами Сторін і, отже, подальшу необхідність скоординованих дій Сторін для запобігання катастрофам та пом'якшення їх наслідків;

підтримуючи зусилля Організації Об'єднаних Націй у сфері запобігання катастрофам та ліквідації їхніх наслідків, поважаючи та визнаючи загальноприйняті норми й правила, які існують у рамках різних міжнародних організацій, відповідних міжнародних конвенцій та угод, а також прагнучи сприяти розробці відповідного національного законодавства;

домовилися про таке:

1. Ця Угода встановлює принципи та рамки взаємної скоординованої діяльності Сторін у сфері запобігання катастрофам та ліквідації їхніх наслідків.

2. Ця Угода застосовується в разі виникнення катастроф, якщо ресурси Сторони є недостатніми для запобігання катастрофам або ліквідації їхніх наслідків.

Для цілей цієї Угоди термін:

1) "катастрофа" - подія, викликана руйнівними силами природи або людською діяльністю чи бездіяльністю, що серйозно загрожує та (або) завдає шкоди людському життю, здоров'ю, майну та (або) навколишньому середовищу;

2) "запитуюча Сторона" - Сторона, що звертається по допомогу;

3) "запитувана Сторона" - Сторона, що надає допомогу;

4) "команда з надання допомоги" - організована та навчена група спеціалістів запитуваної Сторони, призначена для надання допомоги та відповідно оснащена;

5) "експерт" - спеціаліст у певній галузі, якого направлено для надання допомоги запитуючій Стороні;

6) "обладнання" - матеріали, технічні й транспортні засоби, медикаменти й медичне обладнання, а також особисті речі членів команди з надання допомоги та (або) експертів;

7) "засоби допомоги" - матеріальні ресурси, призначені для безоплатного розповсюдження серед населення, яке постраждало внаслідок катастрофи;

8) "компетентний орган" - орган, визначений кожною зі Сторін для управління діяльністю, пов'язаною з реалізацією цієї Угоди, та координування такої діяльності;

9) "держава транзиту" - держава Сторони, через територію якої перевозиться команда з надання допомоги та (або) експерти, обладнання та засоби допомоги для надання допомоги третій державі.

1. Сторони співпрацюють відповідно до положень національного законодавства й визначених норм і принципів міжнародного права для швидкого надання відповідної інформації та допомоги в разі виникнення катастрофи або загрози її виникнення.

2. Допомога може надаватися шляхом направлення команди з надання допомоги та (або) експертів, обладнання, засобів допомоги, а також шляхом надання необхідної інформації та досвіду.

3. Сторони надають допомогу одна одній відповідно до своїх можливостей.

4. Запитуюча Сторона забезпечує безперешкодне отримання та розповсюдження засобів допомоги виключно серед постраждалого населення через уповноважені організації.

1. Для реалізації цієї Угоди Сторони визначають такі компетентні органи:

- від України: Державна служба з надзвичайних ситуацій;

- від Республіки Хорватія: Національний директорат з питань захисту та порятунку.

2. Сторони можуть призначати інші органи, уповноважені звертатися за допомогою та приймати рішення про шляхи реалізації цієї Угоди.

3. Компетентні органи призначають або затверджують одну або декілька контактних осіб для оповіщення в разі виникнення катастрофи.

4. Сторони повідомляють одна одній письмово дипломатичними каналами про будь-які призначення або зміни стосовно компетентного органу та контактної особи (контактних осіб).

5. Кожна Сторона забезпечує безперервне функціонування свого компетентного органу та контактної особи (контактних осіб).

1. У разі виникнення катастрофи допомога надається на підставі письмового запиту, у якому запитуюча Сторона зазначає:

1) місце, час, характер, масштаб і поточний стан катастрофи в постраждалій зоні;

2) інформацію про вже вжиті або заплановані заходи, визначення пріоритетів запитуваної допомоги.

2. Запитувана Сторона негайно приймає рішення про надання допомоги та інформує запитуючу Сторону про можливість, обсяг, час та інші умови надання допомоги.

1. Управління операціями з рятування, захисту й забезпечення допомоги в усіх випадках здійснює компетентний орган запитуючої Сторони. Завдання надаються лише керівникам команд з надання допомоги запитуваної Сторони, які інформують своїх підлеглих про подробиці їхнього виконання.

2. Запитуюча Сторона інформує керівників команд з надання допомоги та (або) експертів про розвиток ситуації в зоні катастрофи й у певних місцях роботи та в разі необхідності забезпечує команди з надання допомоги та (або) експертів засобами зв'язку з пунктом управління, який координує всі пошуково-рятувальні та інші невідкладні операції.

3. Обладнання команд з надання допомоги та (або) експертів повинно бути достатнім для автономного функціонування в зоні катастрофи протягом щонайменше 72 годин з моменту їхнього прибуття.

4. Запитуюча Сторона безоплатно забезпечує на території своєї держави для команд з надання допомоги та експертів іншої Сторони проживання та необхідну медичну допомогу, а також матеріали, харчування та потреби, коли всі засоби команд з надання допомоги вичерпані.

1. Запитуюча Сторона забезпечує швидке завершення всіх необхідних формальностей з перетину державного кордону командами з надання допомоги та (або) експертами запитуваної Сторони.

2. Керівник команди з надання допомоги надає службовцю прикордонної служби запитуючої Сторони такі документи англійською мовою, засвідчені компетентним органом запитуваної Сторони:

1) документ стандартної форми, погоджений компетентними органами Сторін, що визначає повноваження команд з надання допомоги та (або) експертів і мету прибуття на територію держави запитуючої Сторони;

2) перелік членів команди з надання допомоги та (або) експертів;

3) перелік обладнання та засобів допомоги.

3. Члени команд з надання допомоги та (або) експерти перетинають державний кордон запитуючої Сторони без віз після пред'явлення документів, зазначених у параграфі другому цієї статті, за умови, що кожний член команди з надання допомоги та (або) експерт має дійсний для виїзду за кордон проїзний документ.

Водій транспортного засобу додатково до дійсного проїзного документа подає документ, який підтверджує можливість керування транспортним засобом, а також реєстраційний талон на транспортний засіб.

4. Процедура перетину державного кордону запитуючої Сторони командами з надання допомоги, до складу яких входять пошуково-рятувальні собаки, та їхнє перебування на території держави запитуючої Сторони визначається відповідно до правил карантину, які діють на території держави запитуючої Сторони.