Про затвердження Технічного регламенту неавтоматичних зважувальних приладів

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 11 березня 2009 р. N 190
Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1062 від 16.12.2015 )

Про затвердження Технічного регламенту неавтоматичних зважувальних приладів

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 868 від 19.09.2012 N 235 від 08.04.2013 N 632 від 28.08.2013 )

Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України

постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент неавтоматичних зважувальних приладів, що додається.

2. Державному комітетові з питань технічного регулювання та споживчої політики забезпечити застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту і контроль за дотриманням його вимог.

Прем'єр-міністр України

Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 11 березня 2009 р. N 190

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ

неавтоматичних зважувальних приладів

( Щодо набрання чинності Технічним регламентом та змін до нього див. розділ III Закону N 3164-IV від 01.12.2005 )

Загальні положення

1. Цей Технічний регламент визначає вимоги до неавтоматичних зважувальних приладів, процедуру оцінки відповідності неавтоматичних зважувальних приладів таким вимогам і порядок їх застосування.

2. У цьому Технічному регламенті терміни використовуються у значенні, наведеному в Законах України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про підтвердження відповідності", "Про стандартизацію".

3. Неавтоматичний зважувальний прилад (далі - ваги) - засіб вимірювальної техніки, призначений для визначення маси тіла в умовах дії на нього гравітаційних сил, який може використовуватися для визначення інших пов'язаних з масою величин, їх значень, параметрів чи характеристик та потребує участі оператора у процесі зважування.

4. Ваги можуть застосовуватися:

1) для здійснення комерційних операцій;

2) для зважування продукції, необхідного для обчислення розміру мита, тарифу, податку, премії, штрафу, винагороди, компенсації чи подібних виплат;

3) для підтвердження результатів експертизи, наведених під час судового провадження;

( Підпункт 3 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 868 від 19.09.2012 )

4) у медичній практиці для зважування пацієнтів;

5) для виготовлення ліків за рецептами у фармакології, визначення маси речовини, яка піддається аналізу, що проводиться у медичній і фармацевтичній лабораторіях;

6) для визначення ціни товарів виходячи з їх маси під час попереднього фасування та пакування в разі безпосереднього продажу;

7) в інших випадках.

5. Ваги повинні відповідати метрологічним вимогам, установленим у цьому Технічному регламенті.

6. Маркування ваг, що відповідають вимогам інших технічних регламентів, повинне містити відомості щодо відповідності зазначеним вимогам.

7. Оцінка відповідності ваг вимогам цього Технічного регламенту проводиться органами з оцінки відповідності, призначеними відповідно до законодавства.

8. Державний метрологічний нагляд за дотриманням вимог цього Технічного регламенту здійснюється відповідно до законодавства.

9. У разі коли ваги оснащені кількома показувальними чи друкувальними пристроями, вимоги цього Технічного регламенту поширюються тільки на ті пристрої, які можуть впливати на правильність результатів зважування за умови, що доступ до таких результатів мають обидві заінтересовані сторони. Якщо використовуються ваги для безпосереднього продажу товарів покупцеві, показувальні та друкувальні пристрої повинні відповідати вимогам цього Технічного регламенту.

Метрологічні вимоги

10. Застосовуються одиниці маси, що відповідають Міжнародній

системі одиниць (SI): кілограм, мікрограм, міліграм, грам, а також

інші - метричний карат (для зважування дорогоцінного каміння),

тройська унція, тонна.

11. Установлено такі класи точності ваг: I - спеціальний;

II - високий; III - середній; IV - звичайний.

Технічну характеристику класів наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

------------------------------------------------------------------

| ваг | | (Min), |----------------------|

|--------+---------------------+----------+----------+-----------|

| I |0,001 r >= e | 100 e | 50000 | |

|--------+---------------------+----------+----------+-----------|

| II |0,001 r <= e <= | 20 e | 100 | 100000 |

| |0,05 r | | | |

| |---------------------+----------+----------+-----------|

| |0,1 r <= e | 50 e | 5000 | -"- |

|--------+---------------------+----------+----------+-----------|

| III |0,1 г <= e <= 2 r | 20 e | 100 | 10000 |

| |---------------------+----------+----------+-----------|

| |5 r <= e | 20 e | 500 | -"- |

|--------+---------------------+----------+----------+-----------|

| IV |5 r <= e | 10 e | 100 | 1000 |

------------------------------------------------------------------

Для ваг класу II і III значення нижньої межі зважування для

визначення тарифу за перевезення вантажу може бути зменшено на

5 e.

12. Ціна поділки шкали (дискретність відліку (d) і ціна

повірочної поділки (e) повинні мати вигляд:

k k k

1 х 10 , 2 х 10 або 5 х 10 одиниць маси,

де k - будь-яке ціле число або нуль.

Ваги, оснащені допоміжними показувальними пристроями, повинні

відповідати таким вимогам:

e = 1 х 10 г;

-4

d < e <= 10 d, крім ваг класу I з d < 10 г, для яких

-3

e = 10 r.

Для всіх інших ваг d = e.

13. Ваги з одним діапазоном зважування, оснащені допоміжним

показувальним пристроєм, повинні належати до класу I чи II. Для

ваг зазначених класів мінімально допустиме значення нижньої межі

зважування визначається відповідно до таблиці 1 шляхом зміни ціни

повірочної поділки (e) на ціну поділки шкали (d).

-4

Якщо d < 10 r, то верхня межа зважування для ваг класу I

може бути меншою, ніж 50000 e.

14. Використання ваг з кількома діапазонами зважування (ваги

з різною ціною поділки шкали) допускається за умови, якщо їх чітко

зазначено на вагах. Кожний діапазон зважування класифікується

відповідно до пункту 13 цього Технічного регламенту.

Ваги, діапазон зважування яких відповідає різним класам

точності, максимально повинні відповідати вимогам до класів

точності, до яких належать такі діапазони. При цьому ваги не

повинні бути оснащені допоміжним показувальним пристроєм.

15. Ваги з одним діапазоном зважування можуть мати кілька

частин діапазонів зважування (ваги з різною ціною поділки шкали).

Такі ваги не повинні бути оснащені допоміжним показувальним

пристроєм.

16. Для кожної частини діапазону зважування та ваг з різною

ціною поділки шкали встановлюється:

1) ціна повірочної поділки e ,

де e > e ;

(i+1) i

2) верхня межа зважування Max ,

де Max = Max;

3) нижня межа зважування Min за умови, що Min = Max ,

i i (i-1)

Min = Min та i = 1, 2,... r,

де i - номер частини діапазону зважування,

r - загальна кількість частин діапазону зважування.

Значення межі зважування повинне відповідати значенню чистої

маси навантаження незалежно від маси тари, що застосовується.

17. Частини діапазонів зважування класифікуються згідно з

таблицею 2. Усі частини діапазонів зважування повинні належати до

того самого класу точності, що і клас точності ваг.

Таблиця 2

------------------------------------------------------------------

| | поділки |зважування|---------------------------|

| | | | i (i+1)| i i|

|----+--------------------+----------+---------------+-----------|

| I |0,001 r <= e | 100 e | 50000 | |

| | i | 1 | | |

|----+--------------------+----------+---------------+-----------|

| II |0,001 r <= e <= | 20 e | 5000 | 100000 |

| | i | 1 | | |

| |0,05 r | | | |

| |--------------------+----------+---------------+-----------|

| |0,1 r <= e | 50 e | 5000 | 100000 |

| | i | 1 | | |

|----+--------------------+----------+---------------+-----------|

| III|0,1 r <= e | 20 e | 500 | 10000 |

| | i | 1 | | |

|----+--------------------+----------+---------------+-----------|

| IV |5 r <= e | 10 e | 50 | 1000 |

| | i | 1 | | |

------------------------------------------------------------------

i = 1, 2, ... r,

де i - номер частини діапазону зважування,

r - загальна кількість частин діапазонів зважування.

_______________

* Якщо i = r, застосовується відповідна графа таблиці 1, у

якій e замінюється на e .

18. Під час виконання процедури оцінки відповідності похибка

ваг не повинна перевищувати межу допустимої похибки ваг, наведену

в таблиці 3. У разі числової індикації похибка ваг коригується

відповідно до похибки округлення.

Максимально допустимі похибки застосовують для визначення

маси нетто і тари для будь-якого навантаження, крім попередньо

встановленого значення маси тари.

Таблиця 3

------------------------------------------------------------------

| Навантаження для класу точності | Межа |

|----------------------------------------------------| допустимої|

| I | II | III | IV |похибки |

|-------------+------------+------------+------------+-----------|

|0 <= m <= |0 <= m <= |0 <= m <= |0 <= m <= | +- 0,5 e |

| 50000 e | 5000 e | 500 e | 50 е | |

|-------------+------------+------------+------------+-----------|

|50000 e < |5000 e < |500 e <= m |50 e <= m <=| +- 1,0 e |

|m <= 200000 e|m <= 20000 e|<= 2000 e | 200 e | |

|-------------+------------+------------+------------+-----------|

|200000 e < m |20000 e < m |2000 e < m |200 e <= m <| +- 1,5 e |

| |<= 100000 e |<= 10000 e | 1000 e | |

------------------------------------------------------------------

Межа допустимої похибки під час експлуатації може бути в 2

рази більше за межу допустимих похибок, наведену у таблиці 3.

19. Ваги не повинні бути чутливими до зміни положення вантажу

на приймачі вантажу.

Ваги повинні реагувати на зміну маси вантажу.

20. Відхилення від горизонтального положення ваг класу II,

III і IV під час їх використання не повинне впливати на результати

зважування.

21. Ваги повинні відповідати метрологічним вимогам за умови

їх використання в установленому виробником робочому діапозоні

температур. Робочий діапазон температур повинен бути не менший,

ніж:

5 град. C - для ваг класу I;

15 град. C - для ваг класу II;

30 град. C - для ваг класу III і IV.

................

Перейти до повного тексту