Відповідно до Указів Президії Верховної Ради СРСР від 8 і 15 лютого 1977 року про внесення змін і доповнень до кримінального законодавства Союзу РСР, Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік і Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік Президія Верховної Ради Української РСР

I. Внести до Кримінально-процесуального кодексу Української РСР такі доповнення і зміни:

1. Доповнити Кодекс статтями 7-1, 7-2, 407-1, 408-1, 409-1 і 446-1 такого змісту:

"С т а т т я 7-1. Закриття кримінальної справи з притягненням особи до адміністративної відповідальності, передачею матеріалів у товариський суд, комісію в справах неповнолітніх або передачею винного на поруки

Провадження в кримінальній справі може бути закрито у випадках і порядку, передбачених законодавствам Союзу РСР і Української РСР, у зв'язку:

1) з притягненням особи до адміністративної відповідальності;

2) з передачею матеріалів справи на розгляд товариського суду;

3) з передачею матеріалів справи на розгляд комісії в справах неповнолітніх;

4) з передачею особи на поруки громадській організації або колективові трудящих.

С т а т т я 7-2. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності з застосуванням до особи заходів адміністративного стягнення

Прокурор, а також слідчий і орган дізнання за згодою прокурора вправі закрити кримінальну справу з підстав, зазначених у статті 51 Кримінального кодексу УРСР, і надіслати матеріали справи у районний (міський) народний суд для застосування до особи, яка вчинила злочин, заходів адміністративного стягнення.

Суд у розпорядчому засідання вправі з тих же підстав своєю мотивованою ухвалою закрити кримінальну справу, яка надійшла до нього.

Закриття кримінальної справи з притягненням особи до адміністративної відповідальності не допускається, якщо особа не вважає себе винною.

Якщо суд при розгляді кримінальної справи в судовому засіданні прийде до висновку про наявність підстав, зазначених у статті 51 Кримінального кодексу УРСР, він виносить ухвалу про закриття справи і застосування заходу адміністративного стягнення";

"С т а т т я 407-1. Порядок умовного звільнення з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці

Умовне звільнення з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці відповідно до частин 1, 2 і 3 статті 52-2 Кримінального кодексу УРСР застосовується районним (міським) народним судом за місцем відбування покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає виконанням покарання, і спостережної комісії при виконавчому комітеті місцевої Ради депутатів трудящих";

"С т а т т я 408-1. Звільнення від відбування покарання осіб, умовно засуджених до позбавлення волі або умовно звільнених з місць позбавлення волі, в зв'язку з їх інвалідністю

Звільнення від дальшого відбування покарання осіб, умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці або умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, які дістали інвалідність першої чи другої групи, або направлення таких осіб для відбування позбавлення волі з підстав, передбачених у статті 109-1 Виправно-трудового кодексу УРСР, здійснюється районним (міським) народним судом за місцем їх роботи за поданням органу, що відає виконанням покарання, на підставі висновку лікарсько-трудової експертної комісії";

"С т а т т я 409-1. Порядок направлення осіб, умовно засуджених до позбавлення волі і умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, в місця позбавлення волі відповідно до вироку

Питання про направлення особи, умовно засудженої до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, в місця позбавлення волі відповідно до вироку в разі ухилення її від виконання вироку вирішується районним (міським) народним судом за місцем затримання засудженого на підставі органу внутрішніх справ.

Питання про направлення особи, умовно засудженої до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, і особи, умовно звільненої з місця позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, для відбування позбавлення волі, призначеного вироком, в разі ухилення їх від роботи в місці, визначеному органами, які відають виконанням вироку, або систематичного чи злісного порушення ними трудової дисципліни, громадського порядку чи встановлених для них правил проживання відповідно до частини 5 статті 25-1 і частини 5 статті 52-2 Кримінального кодексу УРСР вирішується районним (міським) народним судом за місцем роботи умовно засудженого або умовно звільненого за спільним поданням органу, який відає виконанням покарання, і спостережної комісії при виконавчому комітеті місцевої Ради депутатів трудящих.

Питання про направлення в місця позбавлення волі відповідно до вироку осіб, умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, і осіб, умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, які самовільно виїхали за межі адміністративного району за місцем їх роботи, вирішується районним (міським) народним судом за місцем затримання засудженого на підставі матеріалів органу внутрішніх справ.

Передбачені цією статтею питання розглядаються судом з участю прокурора і представника органу, що відає виконанням покарання.

Ухвала суду в цих питаннях є остаточною і оскарженню не підлягає, але може бути опротестована в порядку нагляду";

"С т а т т я 446-1. Питання, пов'язані з відстрочкою виконання вироку неповнолітньому, засудженому до позбавлення волі

При постановленні вироку до позбавлення волі у справі неповнолітнього суд вправі у випадках, вказаних у частині 1 статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР, відстрочити його виконання. Після набуття таким вироком законної сили суд надсилає копії вироку комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради депутатів трудящих і органові внутрішніх справ за місцем проживання засудженого, відносно якого виконання вироку відстрочено, для здійснення контролю за його поведінкою, а також колективу трудящих чи особі, на яких судом покладено обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.

Питання про звільнення від покарання засудженого , відносно якого виконання вироку відстрочено, з підстав, передбачених частиною 4 статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР, вирішує районний (міський) народний суд за місцем проживання засудженого за спільним клопотанням комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради депутатів трудящих та органу внутрішніх справ.

Питання про скасування відстрочки виконання вироку до позбавлення волі та про направлення засудженого для відбування позбавлення волі, призначеного вироком, з підстав, передбачених частиною 5 статті 46-1 Кримінального кодексу УРСР, вирішує районний (міський) народний суд за місцем проживання засудженого за спільним поданням комісії в справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради депутатів трудящих та органу внутрішніх справ. Ухвала суду з цього питання оскарженню не підлягає, але може бути опротестована прокурором".

2. Статті 7, 8, 9, 10, 11, 12 і 282 Кодексу викласти в такій редакції:

"С т а т т я 7. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок зміни обстановки

Суд, прокурор, а також слідчий і орган дізнання за згодою прокурора вправі закрити кримінальну справу, коли буде визнано, що на час провадження дізнання, попереднього слідства чи розгляду справи в розпорядчому засіданні суду внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило характер суспільно небезпечного або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Закриття кримінальної справи з цих підстав не допускається, якщо особа не вважає себе винною.

Суд може звільнити від покарання особу, яка вчинила злочин, коли визнає, що в силу наступної бездоганної поведінки і чесного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною";

"С т а т т я 8. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд товариського суду

Суд, прокурор, а також слідчий і орган дізнання за згодою прокурора вправі закрити кримінальну справу з підстав, зазначених у статті 51 Кримінального кодексу УРСР, і надіслати матеріали справи на розгляд товариського суду для застосування до особи, яка вчинила злочин, заходів громадського впливу.

Закриття кримінальної справи з цих підстав не допускається, якщо особа не вважає себе винною.

Суддя вправі відмовити в порушенні кримінальної справи про злочин, передбачені частиною 1 статті 27 цього Кодексу, і передати матеріали на розгляд товариського суду, якщо особа, на яку подана скарга, не заперечує проти цього.

С т а т т я 9. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд комісії в справах неповнолітніх

Суд, прокурор, а також слідчий за згодою прокурора вправі з підстав, зазначених у статті 51 Кримінального кодексу УРСР, закрити кримінальну справу щодо неповнолітнього і надіслати матеріали справи на розгляд комісії в справах неповнолітніх.