- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 40, ст.338)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 393-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, № 13, ст.90
№ 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209
№ 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, № 2-3, ст.12
№ 835-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.17
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371
№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 46, ст.399
№ 2107-IX від 03.03.2022 )
( У тексті Закону слова "Прикордонні війська України" в усіх відмінках замінено словами "Державна прикордонна служба України" у відповідному відмінку згідно із Законом
№ 662-IV від 03.04.2003 )
( У тексті Закону слова "правопорушення і злочини" в усіх відмінках замінено словами "і кримінальні правопорушення" у відповідному відмінку згідно із Законом
№ 720-IX від 17.06.2020 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Засади участі громадян в охороні громадського порядку і державного кордону
Громадяни України відповідно до
Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об’єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних і кримінальних правопорушень, захисті життя та здоров’я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин (далі - громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону).
Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння Національній поліції та Державній прикордонній службі України, асоціації громадських формувань тощо.
Стаття 2. Правова основа діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону
Правовою основою діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є
Конституція України, цей Закон, інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку і державного кордону, боротьби із злочинністю і адміністративними правопорушеннями, а також положення (статути) цих формувань.
Стаття 3. Засади організації та діяльності громадських формувань
Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.
Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України.
Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону не мають права займатися підприємницькою або іншою діяльністю з метою одержання прибутку.
Використання громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону України для виконання завдань, не передбачених цим Законом, забороняється.
Розділ II
ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ З ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ І ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ
Стаття 4. Порядок створення громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону
Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються на добровільних засадах за місцем роботи, навчання або проживання громадян.
Рішення про створення громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону приймається на зборах (конференціях) громадян. На збори можуть бути запрошені представники трудових колективів, навчальних закладів, правоохоронних органів, підрозділів Державної прикордонної служби України та громадськості. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються у складі не менше ніж 10 осіб.
Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та правоохоронні органи надають всіляку допомогу та підтримку у створенні громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.
Стаття 5. Положення (статут) громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону
Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону діє на основі положення (статуту) про нього.
Положення (статут) громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону повинно містити:
1) назву, мету, завдання громадського формування та його юридичну адресу;
2) відомості про структуру формування і територію, в межах якої воно провадитиме свою діяльність;
3) визначення порядку створення та діяльності керівних і виконавчих органів (штабів, координаційних рад, правлінь), їх повноважень;
4) умови і порядок прийняття громадян до громадського формування і вибуття з нього;
5) статутні права та обов’язки членів громадського формування;
6) джерела надходження, порядок використання коштів та іншого майна громадського формування;
7) порядок відшкодування витрат на використання приватного автомототранспорту або у разі завдання збитків майну члена громадського формування під час виконання ним своїх обов’язків;
8) порядок внесення змін і доповнень до положення (статуту);
9) порядок припинення діяльності громадського формування і вирішення питань, пов’язаних з його ліквідацією.
У положенні (статуті) можуть бути передбачені інші норми, які стосуються особливостей створення і діяльності громадського формування.
Положення (статут) узгоджується з керівництвом відповідного територіального органу Національної поліції, підрозділу Державної прикордонної служби України, а також виконавчого органу ради, на території якої діятиме це громадське формування.
Стаття 6. Реєстрація громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону
Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону набуває статусу юридичної особи з дати його державної реєстрації в порядку, визначеному
Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Для реєстрації громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону подаються рішення про його створення, підтримане відповідним органом Національної поліції чи підрозділом Державної прикордонної служби України, узгоджене з цими органами положення (статут), інформація про склад керівного органу, а також список членів формування.
Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону у разі внесення змін до статутних документів повідомляє суб’єкта державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у п’ятиденний строк з дня прийняття такого рішення.
Стаття 8. Припинення діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону
Діяльність громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може бути припинена шляхом примусового розпуску або саморозпуску відповідно до закону.
У разі порушення громадським формуванням вимог законодавства щодо його діяльності, а також у разі засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого
статтею 111-1 Кримінального кодексу України, за заявою реєструючого органу діяльність такого громадського формування може бути заборонена за рішенням суду у встановленому законом порядку.
Суд розглядає заяву реєструючого органу про заборону діяльності громадського формування і приймає відповідне рішення у термін до 30 днів з моменту надходження заяви до суду.
Розділ III
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ З ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ І ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ТА ЇХ ЧЛЕНІВ
Стаття 9. Основні завдання громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону
Основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є:
1) у сфері охорони громадського порядку:
надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним і кримінальним правопорушенням;
інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця концентрації злочинних угруповань;
сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від кримінально протиправних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;
2) у сфері охорони державного кордону:
надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні;
сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи;
надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення;
участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами;
участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна;
3) у разі виникнення надзвичайних ситуацій:
надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень;
участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.
Стаття 10. Права громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону
Для виконання завдань, визначених у цьому Законі, громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону та їх члени мають право:
1) брати участь у забезпеченні охорони громадського порядку і державного кордону разом з поліцейськими, військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, а в сільській місцевості - самостійно шляхом виконання конкретних доручень керівника відповідного органу Національної поліції чи підрозділу Державної прикордонної служби України;
2) вживати спільно з поліцейськими заходів до припинення адміністративних і кримінальних правопорушень;
3) представляти і захищати інтереси своїх членів у державних органах та підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах;
4) взаємодіяти з іншими органами громадської самодіяльності, що беруть участь у заходах, спрямованих на:
ведення індивідуально-профілактичної роботи з особами, схильними до вчинення адміністративних і кримінальних правопорушень;
надання допомоги у боротьбі з кримінальними правопорушеннями у сфері економіки, податкового законодавства, а також пияцтвом, наркоманією, порушеннями правил торгівлі та у сфері благоустрою території міст, інших населених пунктів;
охорону природи і пам’яток історії та культури;
забезпечення безпеки дорожнього руху;
5) вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності пропозиції щодо запобігання адміністративним і кримінальниим правопорушенням, виникненню причин і умов, що сприяють їх вчиненню;
6) підтримувати зв’язки з відповідними громадськими організаціями інших країн з метою обміну досвідом роботи.
Стаття 11. Форми і методи роботи громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону
Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції, підрозділів Державної прикордонної служби України шляхом:
1) спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;
2) проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб;
3) участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.
Стаття 12. Членство у громадських формуваннях з охорони громадського порядку і державного кордону
Членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути громадяни України, які досягли 18-річного віку, виявили бажання брати участь у зміцненні правопорядку і в охороні державного кордону та здатні за своїми діловими, моральними якостями і станом здоров’я виконувати на добровільних засадах взяті на себе зобов’язання.
Члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону можуть брати участь у забезпеченні правопорядку та охороні державного кордону за місцем реєстрації цих об’єднань та лише після проходження відповідної правової та спеціальної підготовки в органах Національної поліції, підрозділах Державної прикордонної служби України і одержання в органі місцевого самоврядування посвідчення члена громадського формування і нарукавної пов’язки, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Підготовка членів зазначених громадських формувань здійснюється у порядку, що встановлюється Міністерством внутрішніх справ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України.
Не можуть бути членами зазначених громадських формувань особи, які порушують громадський порядок, особи, судимість з яких не знята або не погашена у встановленому законом порядку, та раніше засуджені за умисні кримінальні правопорушення, хворі на хронічний алкоголізм і наркоманію, визнані в судовому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, та інші особи у випадках, передбачених законами України.
Стаття 13. Обов’язки і права членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону
Члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов’язані:
1) брати активну участь в охороні громадського порядку і державного кордону, припиненні адміністративних і кримінальних правопорушень та запобіганні їм;
2) під час виконання обов’язків з охорони громадського порядку і державного кордону мати особисте посвідчення члена громадського формування та нарукавну пов’язку;
3) доставляти до органів Національної поліції, в підрозділи Державної прикордонної служби України, штаб громадського формування з охорони громадського порядку або громадський пункт охорони порядку, приміщення виконавчого органу селищної, сільської ради осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, з метою його припинення, якщо вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи порушника, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості скласти його на місті вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
4) надавати у межах наданих їм прав допомогу народним депутатам України, представникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування у їх законній діяльності, якщо в цьому їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників.
................Перейти до повного тексту