Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини чи їх частини, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм укладення, зміни та припинення охоронного договору на пам’ятку культурної спадщини (далі - пам’ятка), щойно виявлений об’єкт культурної спадщини чи її (його) частину відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини".

2. Дія цього Порядку поширюється на укладення, зміну та припинення охоронного договору між власником (користувачем) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) незалежно від форми власності на зазначені об’єкти та відповідним органом охорони культурної спадщини.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про охорону культурної спадщини", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про охорону археологічної спадщини", Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Мінкультури від 11 березня 2013 р. № 158.

4. Документообіг, пов’язаний з укладенням, зміною та припиненням охоронного договору, здійснюється в електронній та/або паперовій формі. Після укладення або зміни охоронного договору відповідний орган охорони культурної спадщини створює в установленому порядку електронну копію паперового оригіналу охоронного договору.

5. Охоронний договір укладається на пам’ятку чи її частину за видами об’єктів культурної спадщини.

6. В охоронному договорі зазначається режим використання пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.

7. Охоронні договори укладаються на пам’ятки культурної спадщини національного, місцевого значення, а також на щойно виявлені об’єкти культурної спадщини чи їх частини з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.

8. В охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам’ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам’яток, інших пам’яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

9. Власник (користувач) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) повинен забезпечити дотримання вимог пожежної, санітарної, екологічної безпеки, режиму використання пам’яток та пов’язаних з ними будівель, територій, культурних цінностей.

10. У разі коли власник (користувач) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) вважає за необхідне провести будь-які роботи, пов’язані з консервацією, реабілітацією, реставрацією, музеєфікацією, пристосуванням, ремонтом пам’ятки, проведенням інших пам’яткоохоронних заходів, він повинен подати відповідному органу охорони культурної спадщини науково-проектну документацію на розгляд. Роботи можуть проводитися лише за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

11. До власника (користувача) пам’ятки або уповноваженого ним органу (особи), який порушує законодавство та не виконує умови охоронного договору, відповідний орган охорони культурної спадщини застосовує санкції, передбачені законодавством. У разі порушення власником (користувачем) щойно виявленого об’єкта культурної спадщини вимог законодавства та невиконання умов охоронного договору власника (користувача) може бути притягнуто до відповідальності у випадках, визначених законодавством.

12. Власник (користувач) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов’язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

13. Після внесення об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об’єкта культурної спадщини відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власнику (користувачу) цього об’єкта або уповноваженому ним органу (особі). У такому разі власник (користувач) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов’язаний укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання такого повідомлення.

14. Охоронний договір укладається власником (користувачем) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці:

з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації);

з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).

15. У разі коли пам’ятка, щойно виявлений об’єкт культурної спадщини чи її (його) частина перебувають у державній власності та передані до сфери управління райдержадміністрації (військової адміністрації) або належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, охоронний договір укладається з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації).