1. Схвалити Концепцію Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки, що додається.

Визначити МОН державним замовником Програми.

2. МОН разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади, Національною та галузевими академіями наук розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки.

Конкурентоспроможність національної економіки визначається темпами впровадження новітніх науково-технічних розробок, рівнем розвитку наукоємного виробництва, ефективністю та динамічністю інноваційних процесів. Сьогодні у забезпеченні економічного зростання більшості держав світу науково-технологічний розвиток відіграє провідну роль. Його підтримка на державному рівні здійснюється насамперед за допомогою визначення і реалізації державних пріоритетів науково-технологічного розвитку, що дає змогу концентрувати фінансові та людські ресурси для реалізації конкурентних переваг вітчизняного науково-технологічного сектору та забезпечення прогресивних технологічних структурних зрушень в економіці.

Протягом останніх 10 років практично всі розвинуті держави здійснюють прогнозування науково-технологічного розвитку. На сьогодні більше ніж у 40 державах виконуються комплексні державні програми прогнозно-аналітичних досліджень, результати яких використовуються не лише при визначенні пріоритетів під час розподілу бюджетних коштів, але і є орієнтиром для приватного сектору при формуванні власних стратегій технологічного розвитку.

Ініціатором і головним замовником прогнозування науково-технологічного розвитку в основному є держава. У провідних державах світу обсяг державної фінансової підтримки прогнозування науково-технологічного розвитку досягає 2 відсотків загального обсягу бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності.

Необхідність прогнозування науково-технологічного розвитку визначена Законами України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності".

З огляду на необхідність підвищення частки високотехнологічних товарів та послуг у структурі валового внутрішнього продукту та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної науки держава повинна забезпечити насамперед підтримку розвитку найперспективніших напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок, що потребує проведення системних і регулярних прогнозно-аналітичних та стратегічних маркетингових досліджень у сфері науково-технологічного розвитку на середньостроковий та довгостроковий період, визначення перспективних напрямів розвитку новітніх технологій, а також проведення на постійній основі моніторингу результативності вітчизняного сектору наукових досліджень і науково-технічних розробок.

З метою забезпечення об'єктивної оцінки результативності вітчизняного сектору наукових досліджень і науково-технічних розробок та урахування світових тенденцій науково-технологічного розвитку Україна повинна брати участь у міжнародних програмах прогнозно-аналітичних досліджень у цій сфері.

Створення цілісної системи державного прогнозування науково-технологічного розвитку повинне стати об'єктивною умовою проведення ефективної державної політики у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності і потребує скоординованих на державному рівні дій органів виконавчої влади, Національної та галузевих академій наук із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності.