1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Розпорядження


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 27 серпня 2010 р. N 1722-р
Київ
( Розпорядження втратило чинність на підставі Постанови КМ N 71 від 05.03.2014 )
Про схвалення Концепції Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року
1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року, що додається.
Визначити Міністерство освіти і науки державним замовником зазначеної Програми.
2. Міністерству освіти і науки разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 28
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінетом Міністрів України
від 27 серпня 2010 р. N 1722-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року
Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма
Поліпшення якості освіти є необхідною умовою формування інформаційного суспільства та конкурентоспроможної економіки.
На сучасному етапі інтенсивне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сферу освіти є національним пріоритетом.
У світовій освітній практиці інформаційно-комунікаційні технології розглядаються як якісно нові засоби поширення та акумулювання знань. При цьому актуальною є проблема їх раціонального використання у навчально-виховному процесі, управлінській діяльності, підвищенні кваліфікації педагогічних працівників та самоосвіті.
В умовах становлення і розвитку високотехнологічного інформаційного суспільства постає необхідність у стовідсотковому впровадженні у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом
У 2010 році закінчується строк дії Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. N 1153 (Офіційний вісник України, 2005 р., N 49, ст. 3058). Однак багато проблем, пов'язаних з впровадженням у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій, залишаються нерозв'язаними з таких причин:
незадовільний стан забезпечення комп'ютерною технікою загальноосвітніх навчальних закладів. Спостерігається певна диспропорція у забезпеченні комп'ютерною технікою сільських (97,8 відсотка) та міських (93,4 відсотка) шкіл. На початок 2009/10 навчального року на 32 учні загальноосвітніх навчальних закладів припадав один персональний комп'ютер (середній аналогічний показник у Європі 3 до 5);
використання морально застарілої комп'ютерної техніки. В середньому в Україні потребує оновлення 40 відсотків існуючої у загальноосвітніх навчальних закладах комп'ютерної техніки, що становить понад 5 тисяч навчальних комп'ютерних комплексів;
незадовільний стан підключення до Інтернету. На початок 2010 року показник підключення загальноосвітніх навчальних закладів у цілому в Україні становить 85 відсотків, а в сільській місцевості - тільки 54 відсотки. Більшість закладів підключено за технологією комутованого з'єднання, що унеможливлює ефективне використання інформаційних ресурсів Інтернету в навчально-виховному процесі;
недостатній рівень підготовки вчителів загальноосвітніх навчальних закладів з питань використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі;
недосконалість інформаційно-технологічної, навчально-методичної та організаційної підтримки процесів розроблення, накопичення та обміну інформаційними освітніми ресурсами;
відсутність мережі електронних бібліотек та цифрових архівів інформаційних і методичних ресурсів з навчальних предметів;
відсутність системи дистанційного навчання дітей з обмеженими можливостями та дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні, користуватися комп'ютерною технікою;
відсутність служби технічної підтримки, яка забезпечувала б працездатність програмних та апаратних засобів у загальноосвітніх навчальних закладах.

................
Перейти до повного тексту