З метою забезпечення збереження бібліотечних та архівних фондів Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки (додається).

2. Визначити Міністерство культури і мистецтв державним замовником робіт з виконання завдань Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки.

3. Міністерству фінансів, Міністерству економіки за поданням Міністерства культури і мистецтв передбачати під час підготовки проекту державного бюджету на відповідний рік кошти на фінансування Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки в межах загального обсягу бюджетних ресурсів.

4. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити регіональні програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки з урахуванням завдань, що передбачені Програмою, затвердженою цією постановою.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Віце-прем'єр-міністра України Семиноженка В.П.

Ця Програма розроблена відповідно до рекомендацій Генеральної конференції ЮНЕСКО і спрямована на збереження в Україні бібліотечних та архівних фондів.

Інформація, що зберігається у бібліотеках та архівах, є історичним надбанням людства, основою економічного і духовного прогресу суспільства. Збереження цього надбання є важливим завданням, яке постало перед усіма країнами світу.

З 1992 року ЮНЕСКО розпочало здійснення Програми "Пам'ять світу", яку Генеральна конференція 1993 року визнала важливою складовою частиною Загальної інформаційної програми. Названа програма спрямована на спільну реалізацію проектів збереження бібліотечних та архівних фондів у різних країнах світу.

У бібліотеках України зберігається близько 60 млн. документів XV - XX століть. Майже 2 млн. з них - рідкісні і цінні документи, у тому числі рукописні матеріали, що є пам'ятками світового значення.

Однак документи тривалого зберігання, що знаходяться у бібліотеках та архівах, поступово руйнуються. У найгіршому стані перебувають видання другої половини XIX - початку XX століть, надруковані на кислотному папері.

Частина книжок уже не придатна для використання. Причиною цього стану є відсутність належних умов зберігання, недостатня забезпеченість спеціалістами-хранителями та реставраторами, необхідним обладнанням та матеріалами.

Не вирішуються питання убезпечення бібліотечних та архівних фондів. Бібліотеки й архіви загальнодержавного значення не мають системи надійної охорони та пожежогасіння.

Частково розв'язати проблему можна шляхом переведення інформації, яка зберігається в бібліотеках та архівах, на мікроносії - мікрофільми, магнітні та оптичні диски. Це дасть змогу зберегти оригінальність текстів, зменшити можливість знищення їх під час користування та виникнення екстремальних ситуацій.

Ця Програма, розрахована на 2000-2005 роки, визначає стратегію розв'язання проблем збереження бібліотечних та архівних фондів.

Основними засадами Програми є:

координування роботи установ і організацій у справі обліку, консервації, репрографії бібліотечних та архівних фондів;

координація фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів для забезпечення довготривалого збереження документів та їх використання;

залучення наукового потенціалу для розроблення та впровадження новітніх технологій консервації і репрографії;

створення системи єдиного загальнодержавного обліку документальних пам'яток національного культурного надбання, зокрема старовинних рукописів, рідкісних і цінних видань;

створення міжвідомчих центрів консервації і репрографії при Національній бібліотеці імені В.І. Вернадського, Національній парламентській бібліотеці, Львівській науковій бібліотеці імені В. Стефаника, Харківській державній науковій бібліотеці імені В.Г. Короленка, Одеській державній науковій бібліотеці імені О.М. Горького, а також галузевих і регіональних служб репрографії та ремонтно-палітурних робіт при державних архівах та обласних універсальних наукових бібліотеках та відомчих бібліотеках;

забезпечення безпеки фондів бібліотек та архівів;

створення системи підготовки і перепідготовки кваліфікованих спеціалістів-хранителів і реставраторів.

Для виконання Програми при Мінкультури створюється координаційна рада у складі представників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук. Рада здійснюватиме свої функції згідно з положенням, затвердженим Мінкультури.

Мінкультури на конкурсній основі визначає виконавців окремих завдань Програми, забезпечує контроль за їх реалізацією.

До основних повноважень Мінкультури як замовника робіт з виконання завдань Програми належать:

організація конкурсів проектів і контроль за їх виконанням;

подання пропозицій щодо внесення змін до Програми;

організація експертизи, оцінка та приймання виконаних робіт;

внесення пропозицій щодо фінансування, обсягу робіт, виконавців цих робіт на наступний фінансовий рік.

Безпосередніми виконавцями окремих завдань Програми є бібліотеки, архіви, науково-дослідні установи.

Фінансове забезпечення Програми

Загальний обсяг фінансування завдань Програми становить 10890,9 тис.гривень, з них з державного бюджету передбачається виділити 3257,7 тис. гривень, місцевих бюджетів - 1521,2 тис.грн. та позабюджетних джерел - 6112 тис. гривень.