1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про прикордонний контроль
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 6, ст.46) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2753-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 18, ст.128 № 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208 № 5290-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.549 № 5453-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 47, ст.657 № 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 1207-VII від 15.04.2014, ВВР, 2014, № 26, ст.892 № 2530-VIII від 06.09.2018, ВВР, 2018, № 41, ст.320 № 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188 № 1664-IX від 15.07.2021 № 2952-IX від 24.02.2023 ) ( У тексті Закону слова "митний орган" в усіх відмінках і числах замінено словами "орган доходів і зборів" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013 )
Цей Закон визначає правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:
1) багаж - речі пасажирів, членів екіпажу, що перевозяться транспортним засобом згідно з угодою з перевізником;
2) вантаж - майно, крім багажу, а також бортових припасів (для повітряних, морських та річкових суден), що перевозиться транспортними засобами;
3) віза - наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі дозвіл, необхідний для в'їзду на територію України або для транзитного проїзду через її територію протягом відповідного строку;
( Пункт 3 частини першої статті 1 в редакції Закону № 5453-VI від 16.10.2012 )
4) екіпаж - особа (особи), якій (яким) у встановленому законодавством порядку доручено виконання обов'язків щодо керування морським, річковим чи повітряним судном та його обслуговування;
5) електрозв'язок - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах;
6) контроль другої лінії - заходи щодо додаткового вивчення наявності законних підстав для перетинання державного кордону України (далі - державний кордон) особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів;
7) контрольні органи і служби - державні органи і служби, що здійснюють передбачені законом перевірки рівня іонізуючого випромінювання, фітосанітарний, ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, що проводяться згідно із законодавством України;
( Пункт 7 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018 )
8) контроль першої лінії - заходи щодо перевірки в мінімально необхідному обсязі з метою визначення наявності законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами та переміщення через нього вантажів;
9) круїзне судно - судно, що рухається за певним маршрутом згідно з попередньо визначеною програмою туристичного обслуговування в портах за маршрутом руху;
10) огляд транспортних засобів і вантажів - комплекс дій та заходів щодо недопущення випадків незаконного переміщення через державний кордон осіб з використанням обладнаних схованок та їх виявлення, а також незаконного переміщення, у тому числі з використанням схованок, через державний кордон зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених для переміщення через державний кордон, виявлення викрадених транспортних засобів;
11) оцінка ризиків - діяльність, що провадиться службовими особами Державної прикордонної служби України, спрямована на встановлення ймовірності порушення особою законодавства у сфері безпеки державного кордону;
12) паспортний документ - виданий уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документ, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред'явника, дає право на в'їзд або виїзд з держави і визнаний Україною;
13) перевізник - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт діяльність із перевезення пасажирів чи (та) вантажів через державний кордон;
14) перевірка документів - дослідження уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України паспортного та інших документів фізичних осіб, які перетинають державний кордон, з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі, а також дослідження за результатами оцінки ризиків документів, що стосуються транспортних засобів, вантажів;
15) підрозділ охорони державного кордону - підрозділ органу охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, спеціально призначений для виконання завдань з прикордонного контролю та (або) охорони державного кордону;
16) підтверджуючі документи - документи, що підтверджують факт туристичного обслуговування, навчання, стажування, працевлаштування, лікування в Україні, бронювання або оплату житла, харчування в Україні та повернення до держави свого громадянства або постійного місця проживання, або до третьої держави (у разі необхідності - інші документи, що підтверджують мету та умови перебування в Україні);
17) представник судновласника (морський агент) - суб'єкт підприємницької діяльності, представник агентської організації, який згідно з договором морського агентування за винагороду надає послуги капітану судна щодо виконання обов'язків, пов'язаних з перетинанням державного кордону;
18) прибережне рибальство - рибальство, що здійснюється за допомогою риболовецьких суден, які повертаються щодня або протягом 36 годин, не заходячи до портів інших держав, у порт, розташований на території України;
19) режим у пунктах пропуску через державний кордон - порядок перебування і пересування всіх осіб і транспортних засобів у межах території прикордонних залізничних і автомобільних станцій, морських і річкових портів, аеропортів і аеродромів, відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов'язаної з пропуском через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів, який встановлюється наказом начальника органу охорони державного кордону, погодженим з керівником митного органу та керівником підприємства, на території якого розміщено пункт пропуску через державний кордон;
( Пункт 19 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
20) строк перебування на території України - визначений візою, законодавством України чи міжнародними договорами України строк, протягом якого іноземець чи особа без громадянства може на законних підставах перебувати в Україні;
( Пункт 20 частини першої статті 1 в редакції Закону № 5453-VI від 16.10.2012 )
21) суднова роль - документ, у якому зазначаються відомості про кількість і склад екіпажу: прізвище та ім'я члена екіпажу, громадянство, звання або посада, дата і місце народження, тип і номер документа, що посвідчує особу, порт і дата вибуття (прибуття), а також назва судна, держава та порт реєстрації;
22) транскордонний працівник - особа, яка працює на території однієї держави, проживає на території іншої держави, до якої повертається не рідше ніж раз на тиждень;
23) транспортний засіб - механічний пристрій, призначений для перевезення людей та (або) вантажів, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;
24) яхта - палубне, вітрильне, вітрильно-моторне або моторне судно, що використовується для індивідуального чи колективного відпочинку та спорту.
Стаття 2. Організаційні засади здійснення прикордонного контролю
1. Прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
2. Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
3. Прикордонний контроль здійснюється щодо:
1) осіб, які перетинають державний кордон;
2) транспортних засобів, що перевозять через державний кордон осіб та вантажі;
3) вантажів, що переміщуються через державний кордон.
4. Прикордонний контроль включає:
1) перевірку документів;
2) огляд осіб, транспортних засобів, вантажів;
3) виконання доручень уповноважених державних органів України;
( Пункт 3 частини четвертої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023 )
4) перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України;
5) реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон;
6) перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.
5. Прикордонний контроль забезпечується шляхом:
1) установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здійснення контролю за його додержанням;
2) застосування технічних засобів прикордонного контролю, використання службових собак та інших тварин;
3) створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз даних;
4) спостереження за транспортними засобами і в разі потреби їх супроводження;
5) здійснення адміністративно-правових, а також оперативно-розшукових заходів;
( Пункт 5 частини п'ятої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012 )
6) організації і забезпечення взаємодії з підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких пов'язана з міжнародним сполученням;
7) координації дій контрольних органів і служб.
6. Здійснення прикордонного контролю може бути тимчасово припинено за рішенням начальника органу охорони державного кордону, а в невідкладних випадках - також начальника підрозділу охорони державного кордону, до зони відповідальності якого належить пункт пропуску (пункт контролю) через державний кордон, або його заступника, на час, необхідний для усунення обставин, що спричинили тимчасове припинення прикордонного контролю, але не більше ніж на 12 годин, у разі:
1) блокування чи спроби блокування пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України, збройного нападу на них чи їх захоплення;
2) роззброєння чи спроби роззброєння прикордонних нарядів;
3) виявлення ознак підготовки, вчинення або спроби вчинення терористичного акту;
4) виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру, що створюють загрозу життю і здоров’ю людей.
У разі неможливості поновлення здійснення прикордонного контролю протягом 12 годин після його тимчасового припинення рішення про тимчасове обмеження сполучення через державний кордон у пункті пропуску (пункті контролю) або про його тимчасове закриття приймається в порядку, встановленому законодавством та міжнародними договорами України.
( Статтю 2 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023 )
Стаття 3. Правові засади здійснення прикордонного контролю
1. Під час прикордонного контролю посадові та службові особи Державної прикордонної служби України здійснюють свої повноваження в межах, передбачених Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про Державну прикордонну службу України", іншими актами законодавства України, а також міжнародними договорами України.
Якщо міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що встановлені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 4. Принципи організації та здійснення прикордонного контролю
1. Прикордонний контроль організується та здійснюється на засадах:
1) законності;
2) відкритості;
3) забезпечення поваги до людської гідності та рівності осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;
4) здійснення його виключно спеціально підготовленими з цією метою військовослужбовцями та працівниками Державної прикордонної служби України;
5) вибірковості контрольних заходів на підставі оцінки ризиків.
Стаття 5. Місце здійснення прикордонного контролю
1. Прикордонний контроль і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів здійснюються:
1) у пунктах пропуску через державний кордон;
2) поза пунктами пропуску у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті;
3) на території суміжних держав у порядку, передбаченому статтею 26 цього Закону.
2. Перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються у пунктах пропуску через державний кордон протягом часу роботи такого пункту. Час роботи пункту пропуску через державний кордон, який не працює цілодобово, зазначається на інформаційному стенді перед в'їздом до нього.
3. Пропуск через державний кордон може здійснюватися поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску в неробочий час у разі:
1) прибуття яхти до порту чи відходу яхти з порту у порядку, встановленому частиною четвертою статті 20 цього Закону;
2) прибережного рибальства;
3) плавання річкових і морських суден внутрішніми водними шляхами;
4) сходження на берег екіпажу судна для перебування на території населеного пункту, в якому розташований порт;
5) виникнення особливих потреб гуманітарного характеру особи або групи осіб за умови відсутності загроз національній безпеці України;
6) виникнення невідкладних обставин, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків, загрози життю, за умови відсутності загроз національній безпеці України.
4. Рішення про пропуск осіб та транспортних засобів, у яких вони прямують, поза пунктами пропуску через державний кордон приймається начальником органу охорони державного кордону.
Рішення про пропуск осіб у неробочий час у пунктах пропуску через державний кордон приймається начальником підрозділу охорони державного кордону, а щодо транспортних засобів і вантажів - за погодженням з керівником митного органу.
( Абзац другий частини четвертої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
Такі рішення приймаються посадовими особами, у зоні відповідальності яких перебуває ділянка державного кордону, де буде здійснено такий пропуск, та оформлюються в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України.
5. У разі якщо прикордонний контроль здійснюється поза пунктом пропуску через державний кордон, на необхідний для його проведення час начальник органу охорони державного кордону визначає місця або зони контролю на місцевості чи у транспортному засобі, у яких діє відповідний режим, та у разі потреби запроваджує додаткові режимні правила, передбачені законодавством України для пунктів пропуску через державний кордон.
Розділ II
ПРОЦЕДУРИ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ
Стаття 6. Загальні процедури прикордонного контролю
1. Перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
2. Початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.
3. Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні.
У разі виявлення органами Державної прикордонної служби України в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України транспортних засобів та/або вантажів з перевищенням допустимого рівня іонізуючого випромінювання їх пропуск через державний кордон здійснюється на підставі дозволу уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
( Частину третю статті 6 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018 )
Порядок взаємодії Державної прикордонної служби України та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у разі виявлення перевищення допустимого рівня іонізуючого випромінювання транспортних засобів та вантажів, що переміщуються через державний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Частину третю статті 6 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2530-VIII від 06.09.2018 )
4. Прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем.
5. Прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів проводяться з урахуванням оцінки ризиків, що здійснюється за методиками, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
6. З метою скорочення часу проходження прикордонного контролю для спрямування осіб та транспортних засобів у місця та зони здійснення контролю орган охорони державного кордону за погодженням з відповідним митним органом може визначати:
( Абзац перший частини шостої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 )
1) смуги руху для осіб - у пунктах пропуску через державний кордон для повітряного, морського, поромного та залізничного сполучення;
2) смуги руху для автомобільних транспортних засобів - у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного та поромного сполучення.
Порядок використання смуг руху та їх позначення визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
( Абзац четвертий частини шостої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
7. Види практичних заходів та тактичних прийомів посадових та службових осіб Державної прикордонної служби України з протидії протиправній діяльності під час перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів та порядок їх здійснення визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
Стаття 7. Прикордонний контроль осіб
1. Паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
2. У ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.
3. Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатів оцінки ризиків можуть проводити перевірку підтверджуючих документів та повторну перевірку документів осіб, які перетинають державний кордон.
( Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023 )
4. Паспортні та інші документи осіб перевіряються в кабінах паспортного контролю, на смугах руху транспорту, у контрольних павільйонах, службових приміщеннях пунктів пропуску через державний кордон чи безпосередньо в транспортних засобах.
5. З метою виявлення потенційних загроз національній безпеці України, підвищення рівня авіаційної безпеки, завчасного виявлення осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду чи ухиляються від відбуття кримінальних покарань, уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України здійснюють обробку наданих перевізниками даних реєстрації пасажирів. За ненадання або надання недостовірних даних реєстрації пасажирів перевізники несуть відповідальність, визначену законом.
( Статтю 7 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023 )
Стаття 7-1. Мова на державному кордоні України
1. Мова контролю під час перетину державного кордону України визначається Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
( Закон доповнено статтею 7-1 згідно із Законом № 2704-VIII від 25.04.2019 )
Стаття 8. Умови перетинання державного кордону іноземцями та особами без громадянства у разі в'їзду в Україну
1. Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови:
1) наявності в нього дійсного паспортного документа;
2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну;
3) наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України;
4) підтвердження мети запланованого перебування;
5) наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку;
6) виконання ним вимог щодо строків перебування в Україні.
( Частину першу статті 8 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023 )
2. Іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в'їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Недотримання іноземцем, особою без громадянства умов перетинання державного кордону на в'їзд в Україну не перешкоджає можливості розгляду в установленому законом порядку питання щодо надання йому притулку чи визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
( Абзац другий частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5290-VI від 18.09.2012 ) ( Абзац третій частини другої статті 8 виключено на підставі Закону № 2952-IX від 24.02.2023 )
3. Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі виїзду з України за умови:
1) наявності в нього дійсного паспортного документа;
2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону виїзду з України.
Стаття 9. Прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну
1. Прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії.
2. Процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки:
1) паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи;
2) наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон;
3) відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.
( Пункт 3 частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1207-VII від 15.04.2014 )
3. Процедура здійснення контролю другої лінії проводиться за результатами аналізу та оцінки ризиків під час виконання процедури контролю першої лінії, якщо в уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України виникли сумніви щодо виконання іноземцем або особою без громадянства умов в'їзду в Україну, та передбачає:
1) встановлення місць відправлення та призначення, мети та умов запланованого перебування з проведенням у разі необхідності перевірки відповідних підтверджуючих документів і співбесіди;
2) з'ясування наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України.
Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення для перебування в Україні, транзитного проїзду через територію України та виїзду за її межі, а також його розмір визначаються Кабінетом Міністрів України.
4. Процедура здійснення контролю другої лінії може проводитися в окремому приміщенні пункту пропуску через державний кордон.
5. Іноземцям та особам без громадянства, щодо яких проводиться процедура здійснення контролю другої лінії, надається інформація про мету такої перевірки українською та англійською мовами або мовою держави, що межує з Україною, із зазначенням права іноземця або особи без громадянства звертатися з проханням назвати прізвища або службові особисті номери уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, які проводять додаткові перевірки, назву пункту пропуску через державний кордон і дату перетинання державного кордону.
Стаття 10. Прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час виїзду з України
1. Прикордонний контроль іноземця, особи без громадянства під час виїзду з України передбачає проведення перевірки:
1) наявності у нього дійсного паспортного документа;
2) відсутності щодо нього у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону виїзду з України та про доручення уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон;
( Пункт 2 частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023 )
3) дотримання законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
( Пункт 3 частини першої статті 10 в редакції Закону № 2952-IX від 24.02.2023 )
Стаття 11. Спрощення прикордонного контролю
1. Посадові особи Державної прикордонної служби України можуть запроваджувати спрощення прикордонного контролю у зв'язку з непередбачуваним посиленням інтенсивності руху, коли час очікування в пункті пропуску стає надмірним, а всі кадрові, матеріально-технічні та організаційні можливості до його скорочення вичерпані.
2. Спрощення прикордонного контролю полягає у тимчасовій відмові від виконання окремих дій і заходів прикордонного контролю, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. При цьому у паспортних та в інших документах, передбачених законодавством, чи в імміграційних картках іноземців або осіб без громадянства обов'язково проставляється відмітка про перетинання державного кордону.
3. У разі спрощення прикордонного контролю пріоритет надається перевіркам осіб, транспортних засобів та вантажів, які в'їжджають в Україну, перед здійсненням прикордонного контролю тих, які виїжджають з України.
4. Рішення про спрощення прикордонного контролю приймається начальником підрозділу охорони державного кордону, у зоні відповідальності якого знаходиться пункт пропуску через державний кордон.
5. Спрощення прикордонного контролю є тимчасовим, запроваджується поступово, з урахуванням обставин, які його спричинили.
Стаття 12. Відмітка про перетинання державного кордону
1. Відмітка про перетинання державного кордону проставляється у:
1) паспортних документах іноземців, осіб без громадянства;
2) імміграційних картках іноземців, осіб без громадянства, якщо в їх паспортних документах не передбачено сторінок для відміток про перетинання державного кордону;
3) інших документах у випадках, передбачених законодавством.
2. Порядок проставлення відміток про перетинання державного кордону та їх форма визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
3. Відмітки про перетинання державного кордону не проставляються у:
1) паспортних документах громадян України, за винятком випадків їх особистого звернення з метою проставлення такої відмітки;
2) паспортних документах глав держав та вищих посадових осіб іноземних держав, про чиє прибуття офіційно оголошено заздалегідь дипломатичними каналами;
3) паспортних документах моряків, які перебувають на території України у складі екіпажу під час стоянки їх судна в порту;
4) паспортних документах членів екіпажів та пасажирів круїзних суден, прикордонний контроль щодо яких здійснюється в порядку, передбаченому статтею 19 цього Закону;
5) ліцензіях пілотів або посвідченнях (сертифікатах) членів екіпажів повітряних суден;
6) інших документах у випадках, передбачених законодавством.
4. Відмітка про перетинання державного кордону не проставляється в паспортному документі на прохання іноземця, особи без громадянства. У такому разі відмітка про перетинання державного кордону проставляється в імміграційній картці.
Стаття 13. Перевірка дотримання правил і строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України
1. Відсутність відмітки про перетинання державного кордону на в'їзд в Україну у паспортному документі, а у випадках, передбачених законодавством, в іншому документі або в імміграційній картці іноземця або особи без громадянства, які перебувають на території України, є підставою для проведення перевірки уповноваженими законом правоохоронними органами дотримання ними правил та строку перебування на території України.
2. У разі відсутності відмітки про перетинання державного кордону на в'їзд в Україну у паспортному документі, а у випадках, передбачених законодавством, в іншому документі або в імміграційній картці іноземця або особи без громадянства, які перебувають на території України, дотримання ними правил та строку перебування на території України підтверджується шляхом пред'явлення посадовим особам уповноважених законом правоохоронних органів будь-якого документа, що підтверджує факт і дату перетинання державного кордону та/або законність перебування іноземця або особи без громадянства на території України у відповідний період, або в інший, не заборонений законом, спосіб.
3. У разі підтвердження іноземцем або особою без громадянства дотримання ним правил та строку перебування на території України йому видається документ, що підтверджує законність його перебування в Україні, за формою і в порядку, визначених центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
4. Іноземці або особи без громадянства, які не підтвердили дотримання ними правил та строку перебування на території України, притягуються до відповідальності відповідно до закону.
Стаття 14. Порядок відмови у перетинанні державного кордону іноземцям, особам без громадянства та громадянам України

................
Перейти до повного тексту