1. Схвалити Концепцію реалізації державної політики у сфері інформування та налагодження комунікації з громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України на період до 2017 року, що додається.

2. Міністерству закордонних справ разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади внести у тримісячний строк в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України план заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Одним з основних напрямів державної політики України є забезпечення інтеграції держави в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі ( Закон України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики").

Досягненню поставленої мети сприятиме широка та усвідомлена підтримка євроінтеграційного курсу з боку українського населення.

Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженою Указом Президента України від 11 червня 1998 р. № 615, передбачено проведення широкомасштабної інформаційної кампанії з метою поліпшення поінформованості населення з питань європейської інтеграції.

На саміті Україна - ЄС 19 грудня 2011 р. було оголошено про завершення переговорного процесу щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. У липні 2012 р. зазначений документ був парафований і готується до підписання.

У ході 16-го саміту Україна - ЄС Сторони підтвердили намір рухатися в напрямі підписання Угоди про асоціацію під час Вільнюського саміту ініціативи ЄС "Східне партнерство" у листопаді 2013 року.

Розроблення Концепції реалізації державної політики у сфері інформування та налагодження комунікації з громадськістю з питань європейської інтеграції передбачено пунктом 115.1 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 р. № 128.

З підписанням Угоди відносини України та ЄС буде виведено на рівень асоціації, що, зокрема, передбачатиме проведення системних та комплексних внутрішньодержавних реформ з метою досягнення нашою державою критеріїв членства в ЄС.

Рівень підтримки українським суспільством ідеї членства України в ЄС, зокрема євроінтеграційних реформ, коливається в межах 42-50 відсотків з тенденцією до зниження. З іншого боку, поступово зростає кількість тих, хто проти вступу України до ЄС (досягає 20 відсотків), та тих, хто не визначився (20-30 відсотків). Такі дані були підтверджені загальнонаціональним соціологічним дослідженням, яке проводилося з 21 по 24 грудня 2012 р. Центром Разумкова. Особливо важливим у цьому контексті є те, що лише 15 відсотків опитуваних можуть обґрунтувати свою позицію.

Важливою складовою успішної реалізації європейського вектора є ефективна взаємодія влади з громадянським суспільством у процесі підготовки та виконання євроінтеграційних реформ.

Нагальною є потреба у проведенні комплексного аналізу громадської думки з питань європейської інтеграції, який би допоміг визначити інформаційні потреби українського суспільства та, беручи їх до уваги, розробити ефективну стратегію інформування і комунікації.

Під час розроблення нових підходів до інформування слід враховувати попередній досвід виконання Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004-2007 роки, затвердженої Указом Президента України від 13 грудня 2003 р. № 1433, та Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 р. № 594 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 49, ст. 1584).

Ефективному виконанню зазначених програм заважали такі фактори:

відсутність процедури проведення системного загальнодержавного соціологічного дослідження з питань європейської інтеграції, яке б, зокрема, чітко визначило цільові групи українського суспільства за професійною ознакою (працівники сфери освіти, лікарі, науковці, працівники агропромислового комплексу, підприємці, військовослужбовці, державні службовці, науковці та дослідники, діячі культури та мистецтв, бізнесмени тощо), за демографічним зрізом (різні вікові групи населення, зокрема найбільш соціально мобільна активна група молоді 18-29 років, групи середнього віку 30-39 та 40-49 років) та регіональною специфікою. Проведення такого соціологічного дослідження на постійній основі дало б змогу чітко усвідомлювати, яку інформацію необхідно доносити до суспільства та якими методами. Водночас слід врахувати, що у процесі проведення моніторингу рівня суспільної підтримки євроінтеграційного курсу переважно використовувалися дані соціологічних опитувань, що проводяться неурядовими організаціями;

відсутність належного фінансового забезпечення. З одного боку, це було обумовлено тим, що у попередні роки у державному бюджеті передбачалося недостатньо коштів на відповідні цілі. З іншого - не використовувалася практика реалізації проектів у форматі державно-приватного партнерства та із залученням спонсорських коштів;

відсутність ефективної взаємодії та зв’язку між владою (як на центральному, так і місцевому рівні) та суспільством, що створило певний вакуум у спілкуванні з громадськими організаціями з питань європейської інтеграції;

використовувалися застарілі методи інформування, а інформація, яка з’являлася в засобах масової інформації, носила здебільшого репортажний характер, не враховувала потреб пересічного громадянина. Недостатньо використовувався інформаційний ресурс ЄС, не здійснювалася його належна адаптація до потреб українського споживача;

недостатня увага приділялася інформаційній роботі на регіональному та місцевому рівні.

Таким чином, існує нагальна потреба в удосконаленні підходів до інформування та налагодження комунікації з громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України. Реалізація Угоди про асоціацію вимагатиме проведення масштабних, іноді непопулярних реформ і їх об’єктивне розуміння з боку громадськості стає вкрай важливою передумовою успішного просування України шляхом європейської інтеграції. Крім того, доцільно розпочати відповідну роботу з молоддю, яка на момент прийняття рішення щодо вступу до ЄС досягне виборчого віку.