Кабінет Міністрів України

Схвалити Концепцію вдосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (додається).

Міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади розробляти нормативно-правові акти з питань регулювання та подальшого розвитку торгівлі на ринках з урахуванням положень зазначеної Концепції.

Розвиток мережі ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в Україні (далі - ринки) зумовлює зростання масштабів товарно-грошового обігу, забезпечення соціальної підтримки значної частини населення, розширення сфер діяльності та збільшення торгового обороту суб'єктів підприємницької діяльності. Разом з тим, неконтрольоване зростання стихійної торгівлі посилює тінізацію обігу товарів та послуг. Нерегульований розвиток ринків зумовлює деформацію інфраструктури внутрішньої торгівлі, погіршення якості торговельного обслуговування населення.

У зв'язку з цим, виникає потреба у визначенні місця і ролі ринків як складової внутрішнього споживчого ринку, розроблення заходів із створення належної інфраструктури торгівлі на ринках, що сприятиме підвищенню доходів суб'єктів підприємницької діяльності, а це, у свою чергу, дасть змогу їм розширювати свій бізнес.

Ринок - це створений в установленому порядку на відведеній земельній ділянці суб'єкт підприємницької діяльності або його відокремлений підрозділ, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення продавцям і покупцям належних умов для купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції.

Основною метою цієї Концепції є визначення шляхів розвитку ринків у перехідний період, підвищення соціально-економічної ефективності їх діяльності, удосконалення відносин між суб'єктами підприємницької діяльності та споживачами, поетапне перетворення ринків у торговельно-сервісні комплекси.

Дія Концепції поширюється на ринки всіх форм власності.

Концепція грунтується на вивченні зарубіжного і вітчизняного досвіду функціонування ринків. В її основу покладено принципи доцільності розвитку ринків, ефективності торгівлі на ринках, раціонального поєднання важелів державного і ринкового регулювання їх функціонування.

В умовах перехідної економіки ринки стали важливою організаційною складовою внутрішнього споживчого ринку. Каталізаторами активізації розвитку ринків стали явища, які характерні для перехідних економік, - спад виробництва, натуралізація доходів населення, згортання діяльності стаціонарної торговельної мережі із-за вимивання обігових коштів і гіперінфляції, проведення малої приватизації, створення сприятливих умов для розвитку дрібного бізнесу, необхідність вирішення питання зайнятості, перерозподілу трудового потенціалу та розв'язання інших соціальних проблем.

В Україні на 1 січня 2001 р. нараховувалося 2514 ринків, з яких 67,9 відсотка - колективної власності, 17,8 - державної і 14,3 відсотка - приватної форм власності. Із загальної кількості ринків - 734 або 29,2 відсотка є власністю підприємств споживчої кооперації. За спеціалізацією домінують продовольчо-речові (змішані) ринки - 1369 або 54,5 відсотка із загалу, крім цього, функціонують 634 (25,2 відсотка) продовольчих ринки і 511 (20,3 відсотка) непродовольчих.

Останнім часом щороку створювалося близько 300 ринків переважно колективної і приватної форм власності. На ринках облаштовано 664,1 тис. торгових місць, на кожному з яких у середньому зайнято 2 - 3 продавці, при цьому 7,8 відсотка із загальної кількості місць знаходяться у критих приміщеннях. На ринках функціонують 2845 магазинів, 41635 палаток і кіосків, 40 готелів, 1300 державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи. Щороку на ринках продається товарів на суму близько 18 млрд. гривень або більше третини загального обсягу реалізації товарів на внутрішньому споживчому ринку. За різними даними з діяльністю ринків пов'язано майже 3 млн. чоловік.

Розвитку ринків притаманні як позитивні, так і негативні тенденції.

Позитивними тенденціями є те, що:

торгівля на ринках на початку реформування української економіки стала відчутним чинником формування конкурентного середовища на внутрішньому споживчому ринку;

у зв'язку з маловитратним, некапіталомістким характером торгівлі ринки стали активними центрами зародження і розвитку підприємницької ініціативи - своєрідними бізнес-інкубаторами;

зміцнюється матеріально-технічна база ринків у результаті уведення в дію критих ринків, павільйонів, що сприяє поліпшенню умов праці продавців, підвищенню рівня торговельного обслуговування;

на базі ринків відбувається поступове формування торговельно-сервісних комплексів, які концентрують в одному місці інтенсивні потоки продавців і покупців для торгівлі товарами широкого асортименту і надання послуг;

ринки зайняли місце збанкрутілих торговельних підприємств;

надходження від ринкового збору становлять значну частку доходів місцевих бюджетів.

Негативними тенденціями є те, що:

активізація розвитку ринків відбувається з поглибленням економічної кризи в суспільстві за рахунок натуралізації доходів населення, зростання пропозицій дрібнотоварного виробництва, відсутності налагодженої системи товаропросування від виробників сільськогосподарської продукції до споживачів;

поширення реалізації контрафактної, фальсифікованої та контрабандної продукції в мережі ринків призводить до послаблення конкурентоспроможності і захищеності вітчизняного товаровиробника;

потребує вдосконалення нормативно-правова база в частині регулювання взаємовідносин ринків із місцевими органами виконавчої влади, суб'єктами підприємницької діяльності, товаровиробниками, споживачами;

щорічне збільшення продажу товарів на ринках з домінуванням реалізації непродовольчих товарів призводить до деформації внутрішнього споживчого ринку;

спостерігається відхід від напрацьованої практики розроблення генеральних схем розміщення торговельної мережі, в тому числі ринків, на окремих територіях.

Конкуренція, що посилюється в торгівлі на ринках і у внутрішній торгівлі в цілому, примушує ринки диверсифікувати свою діяльність, тобто розширяти функції, перебудовувати структуру та організацію торгівлі, оновлювати технології на основі досягнень науково-технічного прогресу та активізації інвестиційної діяльності.

Диверсифікація технологій на ринках полягає в новаторському підході до побудови самих ринків, технологічному плануванні зон торгівлі, раціоналізації, механізації, електронізації торговельно-технологічних операцій і процесів на базі сучасного обладнання, техніки, приладів.

У сферу організації торгівлі диверсифікація проникає ще глибше, внаслідок чого максимально розширюється асортимент товарів та послуг, поглиблюється спеціалізація продавців, впроваджуються активні методи продажу товарів, зокрема широко практикуються приймання замовлень на доставку товарів додому, зниження цін, гарантії.

У процесі диверсифікації в структурі ринків з'являються об'єкти побутового, фінансового, соціально-культурного, правового, інформаційного обслуговування. Активізується оптова торгівля, виникають спеціалізовані оптові ринки. Відновлюють свою роботу торгово-заготівельні підприємства ринків, діяльність яких спрямована на закупівлю сільськогосподарської продукції у її виробників.

З урахуванням викладеного можна визначити такі пріоритети в розвитку і функціонуванні ринків:

створення ринків різних територіальних масштабів та спеціалізацій;

розширення функцій ринків, зокрема: надання послуг, інфраструктурне обслуговування, активізація власної підприємницької діяльності;

зростання значення ринків у забезпеченні зайнятості безробітного населення, збільшення грошових доходів сільських жителів;

спрямування діяльності стихійно утворених ринків у цивілізоване русло шляхом вжиття передбачених законодавством контрольно-наглядових заходів, що призведе до посилення процесу детінізації товарно-грошового обігу, істотного зменшення надходження в продаж неякісних товарів;