Про внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"

З А К О Н У К Р А Ї Н И

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 29, ст.229 )

З метою впорядкування справляння державного мита Верховна Рада України

постановляє:

I. У статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113; 1995 р., N 30, ст. 229; 1996 р., N 16, ст. 71; 1999 р., N 25, ст. 211, N 52, ст. 470):

1. Пункт 1 викласти в такій редакції:

"1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів:

а) із позовних заяв 1 відсоток ціни позову, але

не менше 3

неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян і не

більше 100

неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян

б) із скарг за неправомірні дії 0,2 неоподатковуваного

органів державного управління мінімуму доходів громадян

і службових осіб, що ущемляють

права громадян

в) із позовних заяв про 0,5 неоподатковуваного

розірвання шлюбу мінімуму доходів громадян

із позовних заяв про 1 неоподатковуваний мінімум

розірвання повторного шлюбу доходів громадян

у разі поділу майна при мито визначається

розірванні шлюбу відповідно до ціни позову

згідно з підпунктом "а"

цього пункту

г) із позовних заяв про 0,2 неоподатковуваного

розірвання шлюбу з особами, мінімуму доходів громадян

визнаними у встановленому

порядку безвісно відсутніми чи

недієздатними внаслідок

душевної хвороби чи

недоумства, або з особами,

засудженими до позбавлення

волі на строк не менше трьох

років

д) із позовних заяв про зміну або 0,5 неоподатковуваного

розірвання договору найму мінімуму доходів громадян

житлових приміщень, про

продовження строку прийняття

спадщини, про скасування

арешту на майно та з інших

позовних заяв немайнового

характеру (або таких, що не

підлягають оцінці)

е) із заяв (скарг) у справах 0,5 неоподатковуваного

окремого провадження мінімуму доходів громадян

................

Перейти до повного тексту