1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втратив чинність на підставі Закону N 2235-III від 18.01.2001 )
Про громадянство України
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 50, ст.701 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 1637-XII від 08.10.91, ВВР, 1991, N 50, ст.702 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2949-XII від 28.01.93, ВВР, 1993, N 14, ст.121 N 103/94-ВР від 14.07.94, ВВР, 1994, N 33, ст.299 N 207/94-ВР від 14.10.94, ВВР, 1994, N 43, ст.390 ) ( Додатково див. Постанову ВР N 283/94-ВР від 09.12.94, ВВР, 1994, N 51, ст.450 ) ( В редакції Закону N 210/97-ВР від 16.04.97, ВВР, 1997, N 23, ст.169 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 1614-III від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 25, ст.198 )
Громадянство України визначає постійний правовий зв'язок особи та Української держави, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Право на громадянство є невід'ємним правом людини. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства або права змінити громадянство.
Громадяни України незалежно від підстав і порядку набуття громадянства України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Українська держава гарантує і захищає конституційні права і свободи своїх громадян та забезпечує виконання ними обов'язків перед суспільством.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Громадянство в Україні
В Україні існує єдине громадянство.
Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються цим Законом.
Стаття 2. Належність до громадянства України
Громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, і які не є громадянами інших держав;
3) особи, які народилися або постійно проживали на території України, а також їх нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13 листопада 1991 року проживали за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав і до 31 грудня 2004 року подали у встановленому цим Законом порядку заяву про визначення своєї належності до громадянства України;
( Пункт 3 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1614-III від 23.03.2000 )
4) особи, які набули громадянства України відповідно до цього Закону.
Стаття 3. Законодавство про громадянство України
Громадянство України регулюється Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України, які видаються відповідно до нього.
Стаття 4. Застосування правил міжнародних договорів
Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Стаття 5. Документи, які підтверджують громадянство України
Документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, а для осіб віком до 16 років - свідоцтво про народження.
Зразки та порядок видачі паспорта громадянина України та свідоцтва про народження визначаються положеннями про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження, які затверджуються Верховною Радою України.
Стаття 6. Збереження громадянства України у разі одруження та розірвання шлюбу
Одруження громадянина або громадянки України з особою, яка перебуває в іноземному громадянстві, або з особою без громадянства, а також розірвання такого шлюбу не змінюють їх громадянства.
Зміна громадянства одним із подружжя не призводить до зміни громадянства другого з подружжя.
Стаття 7. Збереження громадянства України особами, які проживають за межами держави
Проживання або тимчасове перебування громадянина України за межами держави не припиняє його громадянства України.
Стаття 8. Захист державою громадян України за кордоном
Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Дипломатичні представництва і консульські установи України, їх посадові особи зобов'язані вживати заходів до забезпечення громадянам України можливості користуватися в повному обсязі правами, наданими їм законодавством країни перебування, міжнародними договорами, учасниками яких є Україна і держава перебування, та міжнародними звичаями, у встановленому законодавством порядку захищати їх інтереси, що охороняються законом, а в разі потреби - вживати заходів для поновлення порушених прав громадян України.
Стаття 9. Неприпустимість вигнання та видачі громадянина України
Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.
Стаття 10. Особи без громадянства
Особи, які проживають на території України і не є громадянами України та не мають доказів своєї належності до громадянства іноземної держави, вважаються особами без громадянства.
Розділ II
НАБУТТЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ
Стаття 11. Підстави набуття громадянства України
Громадянство України набувається:
1) за народженням;
2) за походженням;
3) через прийняття до громадянства України;
4) через поновлення у громадянстві України;
5) за іншими підставами, передбаченими цим Законом;
6) за підставами, передбаченими міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 12. Громадянство дітей, батьки яких є громадянами України
Дитина, батьки якої на момент її народження перебували в громадянстві України, є громадянином України незалежно від того, чи народилася вона на території України, чи за її межами.
Стаття 13. Громадянство дітей, один з батьків яких є громадянином України
При різному громадянстві батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у громадянстві України, дитина є громадянином України:
1) якщо вона народилася на території України;
2) якщо вона народилася за межами держави, але батьки або один з них у цей час постійно проживали на території України.
При різному громадянстві батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у громадянстві України, якщо в цей час обоє з батьків постійно проживали за межами України, громадянство дитини, яка народилася за межами України, визначається за письмовою згодою батьків.
Дитина, батько чи мати якої на момент її народження перебували у громадянстві України, а другий був особою без громадянства чи був невідомим, є громадянином України незалежно від місця її народження.
У разі встановлення батьківства дитини, мати якої є особою без громадянства, а батьком визнається громадянин України, дитина, яка не досягла 16 років, стає громадянином України незалежно від місця її народження.
Стаття 14. Набуття громадянства України дітьми осіб без громадянства
Дитина, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, є громадянином України.
Стаття 15. Громадянство дітей, батьки яких невідомі
Дитина, яка перебуває на території України, обоє з батьків якої невідомі, є громадянином України.
Стаття 16. Прийняття до громадянства України
Іноземці та особи без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
Умовами прийняття до громадянства України є:
1) визнання і виконання Конституції України та законів України;
2) неперебування в іноземному громадянстві;
3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.
Це правило не поширюється на осіб, які виявили бажання стати громадянами України, за умови, якщо вони народилися чи довели, що хоча б один із їх батьків, дід чи баба народилися на її території;
4) володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування;
5) наявність законних джерел існування.
Положення абзацу першого пункту 3, пунктів 4, 5 частини другої цієї статті можуть не враховуватися у виняткових випадках за рішенням Президента України щодо осіб, які мають визначні заслуги перед Україною або якщо їх прийняття до громадянства України становить державний інтерес для України.
Після закінчення дії пункту 3 статті 2 цього Закону громадянство України набувається особами, на яких він поширюється, в порядку, встановленому статтею 16, без урахування положень абзацу першого пункту 3 та пункту 4 частини другої цієї статті.
Положення абзацу першого пункту 3 та пункту 4 частини другої цієї статті не поширюються на осіб, які перебувають у шлюбі з громадянами України.
До громадянства України не приймаються особи, які:
1) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид чи вчинили злочини проти держави або тяжкі злочини проти особи;
2) засуджені до позбавлення волі до зняття судимості;
3) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території іншої держави;
4) перебувають на військовій службі, в службі безпеки, в правоохоронних органах, органах юстиції або органах державної влади іноземної держави.
Стаття 17. Поновлення у громадянстві України
Особу, яка раніше перебувала у громадянстві України, може бути поновлено за її клопотанням у громадянстві України через процедуру прийняття без урахування положень абзацу першого пункту 3 частини другої статті 16 цього Закону.
Розділ III
ПРИПИНЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ
Стаття 18. Підстави припинення громадянства України
Громадянство України припиняється:
1) внаслідок виходу з громадянства України;
2) внаслідок втрати громадянства України;
3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 19. Вихід з громадянства України
Вихід з громадянства України здійснюється за клопотанням особи.
У виході з громадянства України може бути відмовлено, якщо особа, яка порушила клопотання про вихід, має невиконані зобов'язання перед державою або майнові зобов'язання, з якими пов'язані інтереси юридичних чи фізичних осіб на території України, або якщо вихід з громадянства призведе до статусу особи без громадянства.
Стаття 20. Втрата громадянства України
Громадянство України втрачається:
1) якщо громадянин України добровільно набув громадянства іншої держави;
2) внаслідок вступу особи на військову службу, в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади іноземної держави без згоди на те державних органів України та за поданням відповідних державних органів України;
3) якщо громадянство України набуто внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів;
4) якщо особа, яка перебуває за межами України, не стала без поважних причин на консульський облік протягом семи років. Поважними причинами вважаються: відсутність дипломатичних представництв або консульських установ України в країні постійного проживання, тривала хвороба, воєнні дії та інші ситуації надзвичайного характеру.
За громадянином України не визнається належність до іноземного громадянства до прийняття рішення про втрату громадянства України.
Розділ IV
ГРОМАДЯНСТВО ДІТЕЙ У РАЗІ ЗМІНИ ГРОМАДЯНСТВА БАТЬКІВ І В РАЗІ УСИНОВЛЕННЯ
Стаття 21. Зміна громадянства дітей у разі зміни громадянства батьків
У разі зміни громадянства батьків, внаслідок якої обоє стають громадянами України або обоє виходять з громадянства України, змінюється відповідно громадянство їх дітей, які не досягли 16 років.
Якщо відомий один із батьків дитини, то в разі зміни громадянства цієї особи відповідно змінюється громадянство дитини, яка не досягла 16 років.
Стаття 22. Збереження громадянства України дитиною, над якою встановлено опіку або піклування
Якщо обоє батьків або один з батьків дитини, яка проживає на території України, виходять з громадянства України і при цьому не беруть участі у вихованні дитини, над якою встановлено опіку або піклування громадян України, дитина за клопотанням батьків, опікуна або піклувальника зберігає громадянство України.
Стаття 23. Набуття дитиною громадянства України в разі набуття громадянства України одним з батьків
Якщо громадянином України стає один з батьків, а другий залишається іноземцем, дитина може набути громадянства України за клопотанням про це того з батьків, який набуває громадянства України, та за згодою другого з батьків.
Якщо громадянином України стає один з батьків, а другий залишається особою без громадянства, дитина, яка проживає на території України, стає громадянином України.
Якщо громадянином України стає один з батьків, а другий залишається особою без громадянства, дитина, яка проживає поза межами України, може набути громадянства України за клопотанням про це того з батьків, який набуває громадянства України.
Стаття 24. Збереження дитиною громадянства України в разі виходу одного з батьків з громадянства України
Якщо з громадянства України виходить один з батьків, а другий залишається громадянином України, дитина зберігає громадянство України.
За клопотанням того з батьків, який виходить з громадянства України, та за письмовою згодою другого з батьків, який зберігає громадянство України, і з додержанням вимог статті 27 цього Закону дитині може бути дозволено змінити громадянство.
Стаття 25. Набуття дитиною громадянства України в разі усиновлення, встановлення над нею опіки або піклування
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновлюють громадяни України чи над якою встановлено опіку або піклування громадян України, стає громадянином України.
Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновлює подружжя чи над якою встановлено опіку, піклування подружжя, один з якого є громадянином України, а другий - особою без громадянства, стає громадянином України.
Дитина, яка є особою без громадянства і яку усиновлює подружжя чи над якою встановлено опіку, піклування подружжя, один з якого є громадянином України, стає громадянином України.
Дитина, яка є іноземцем і яку усиновлює подружжя чи над якою встановлено опіку, піклування подружжя, один з якого є громадянином України, а другий - іноземцем, стає громадянином України за згодою усиновителів, опікунів, піклувальників.

................
Перейти до повного тексту